Рішення

від 27.03.2023 по справі 420/17259/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17259/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 в особі командира полковника Збройних сил України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язати нарахувати та виплатити грошові кошти,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 в особі командира полковника Збройних сил України ОСОБА_2 в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_2 полковника ЗСУ ОСОБА_2 від 29.10.2022 р. № 501 «Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 » в частинах, що стосуються притягнення до дисциплінарного стягнення (п.3 зазначеного наказу), позбавлення щомісячної премії за жовтень 2022 р. (п.4 зазначеного наказу), позбавлення додаткової винагороди (п.5 зазначеного наказу) стрільця-помічника гранатометника 3 десантно-штурмового взводу десантно- штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 матроса ЗСУ ОСОБА_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошові кошти в сумі, в якій не було здійснено виплати стрільцю-помічнику гранатометника з десантно- штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 матросу ЗСУ ОСОБА_1 на підставі наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_2 полковника ЗСУ зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошові кошти в сумі, в якій не було здійснено виплати стрільцю-помічнику гранатометника з десантно- штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 матросу ЗСУ ОСОБА_1 на підставі наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_2 полковника ЗСУ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти відповідача. Після 10 листопада 2022 року під час отримання заробітної плати позивач звернув увагу на її розмір, який був значно менший ніж звично. На цю обставину також звернули увагу усі інші бійці ДШР БМП, з якими теж сталася така подія.

Для з`ясування причин такого зниження виплати військовослужбовці звернулись до командира ДШР БМП лейтенанта ОСОБА_3 , який повідомив їх про наявність завершеного службового розслідування відносно 39 бійців ДШР БМП, за наслідками якого було прийнято наказ про притягнення більшості з них до дисциплінарної відповідальності та позбавлення на цій підставі премії та частини заробітної плати. Також надіслав фотографії наказу командира відповідача (з основної діяльності) полковник Збройних сил України ОСОБА_2 від 29.10.2022 р. № 501 Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 .

Оскаржуваним наказом командир відповідача (з основної діяльності) полковник ОСОБА_2 визнав таким, що знайшов свого підтвердження, факт можливої протиправної діяльності деяких військовослужбовців ДШР БМП та застосував в тому числі до Позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність; позбавив його щомісячної премії за жовтень 2022 року; постановив не виплачувати йому додаткову винагороду в місяці надходження на адресу Відповідача витягу з ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.493 ККУ за фактом невиконання бойового наказу.

Позивач не погоджується з правомірністю оскаржуваного наказу, заперечує наявність обставин та складу правопорушення, в якому за Оскаржуваним наказом він був визнаний винним, а також наголошує на порушенні порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Позивач вважає, що службове розслідування проводилось з порушенням зазначених вимог Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, без вивчення доводів осіб, яких воно безпосередньо стосувалось, та без всебічної, повної і об`єктивної перевірки обставин, які законом мали бути врахованими. Позивач та інші особи, щодо яких здійснювалось службове розслідування, не був ознайомлений з підставами його проведення, зі своїми правами та обов`язками під час проведення службового розслідування, був позбавлений можливості порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації, висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять, а також ознайомлюватися з актом службового розслідування.

Позивач наполягає, що командир ДШР БМП не віддавав жодного розпорядження у відповідності до ст.35 Статуту ВС ЗСУ, яке можливо було б сприйняти, як наказ, що підлягав виконанню 02 жовтня 2022 року.

Це також доводиться відсутністю будь-яких заходів з боку командира ДШР БМП направлених на виконання такого наказу, які він повинен був би вживати у випадку фактів відмови від виконання його наказу Позивачем, а тим паче, усіма бійцями ДШР БМП.

Під час виходу на бойове завдання 18 жовтня 2022 року ніхто з військовослужбовців ДШР БМП, у тому числі - позивач, не знав про те, що їх звинувачують у невиконанні бойового наказу командира та що з цього приводу йде службове розслідування, - й дізнались про ці обставини випадково, після отримання фотографій Оскаржуваного наказу.

Все викладене можуть підтвердити усі військовослужбовці ДШР БМП, які перелічені в Оскаржуваному наказі.

Наслідком протиправного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало безпідставне позбавлення його щомісячної премії за жовтень 2022 року та додаткової винагороди, а тому позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому зазначені премію і додаткову винагороду.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача 06.01.2023 року надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач вказує, що відповідно до вимог статті 85 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України». Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.10.2022 року №1106 «Про призначення службового розслідування за фактом відмови військовослужбовця батальйону морської піхоти військової частини виконати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 », на підставі рапорту командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 від 03.10.2022 №15415 було проведено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню даного правопорушення, а також встановлення ступеня вини посадової особи, чиї дії або бездіяльність стали причиною його вчинення.

29.10.2022 було складено Акт службового розслідування. Згідно складеного Акту службового розслідування встановлено, що 03.10.2022 від командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 надійшов рапорт вх. № 15415, з якого встановлено, що деякий особовий склад десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 відмовився виконувати бойовий наказ командира роти.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що згідно довідки командира батальйону морської піхоти військової що частини згідно A0216 39 військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , 02.10.2022 відмовилися виконувати бойовий наказ свого командира, а саме, ОСОБА_1 , стрілець-помічник гранатометника 3 десантно - штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , матрос.

Відповідач зазначає, під час проведення службового розслідування отримані письмові пояснення військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , саме від: майора ОСОБА_4 , старшого лейтенанта ОСОБА_5 , матроса ОСОБА_6 , молодшого сержанта ОСОБА_7 , матроса ОСОБА_8 , матроса ОСОБА_9 , матроса ОСОБА_10 , матроса ОСОБА_11 , сержанта ОСОБА_12 матроса ОСОБА_13 .

До матеріалів службового розслідування додані довідку командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_4 та рапорт тимчасово виконуючого обов`язки роти батальйону морської піхоти військової командира десантно-штурмової частини НОМЕР_4 лейтенанта ОСОБА_14 із переліком військовослужбовців вказаного підрозділу, які 02.10.2022 відмовилися від виконання бойового наказу, копію повідомлення командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 від 16.10.2022 №1112/673 до Державного бюро розслідувань, що розташоване у м. Миколаєві, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, Військової служби правопорядку по факту невиконання бойового наказу в період з 10.09.2022 батальйону по морської 12.10.2022 військової військовослужбовцями частини заяв A0216 та клопотань піхоти У ході проведення службового розслідування заперечень, військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , стосовно яких проводилося службове розслідування, не надходило.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що деякий особовий склад десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 відмовився 02.10.2022 від виконання бойового наказу командира роти.

У поясненнях т.в.о. командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_5 вказано, що 02.10.2022 він видав бойовий наказ особовому складу вказаної роти. Деякий особовий склад десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 у кількості 39 осіб, до ЯКИХ входить ОСОБА_1 , стрілець-помічник гранатометника 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , матрос, відмовився від виконання бойового наказу. Причина цього, зі слів сказаних військовослужбовців, послужили відсутність сил і засобів для виконання 02.10.2022 вищезазначеного наказу.

Командир батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_15 у своїх поясненнях вказав, що особовий склад у кількості 39 військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , до складу яких входить ОСОБА_1 , стрілець-помічник гранатометника 3 десантно- штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , матрос, 02.10.2022 відмовився виконувати бойовий наказ командира роти, згідно бойового розпорядження командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 від 04.10.2022 № 640/281/178дск.

Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 року № 501 факт невиконання 02.10.2022 року ОСОБА_1 , стрілець-помічник гранатометника 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , матрос бойового наказу знайшов своє підтвердження. Так, встановлено, що згідно рапорту від 03.10.2022 та довідки від 22.10.2022 командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , стрілець - помічник гранатометника 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , матрос, 02.10.2022 відмовилися виконувати бойовий наказ свого командира.

Згідно Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/3/29 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, відповідно до п. 9 пп. 9.7. до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 та 30 000 не включати військовослужбовців, які відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошене наказом командира (начальника).

Ухвалою суду від 27.03.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду від 27.03.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця-помічника гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 (надалі - ДШР БМП).

Рапортом командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 від 03.10.2022 за вх. №15415 повідомлено командира військової частини НОМЕР_2 про те, що 02.10.2022 деякий склад десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти відмовився виконувати бойовий наказ командира роти. У рапорті наведений перелік з 39 військовослужбовців ДШР БМП, до числа яких входить і позивач.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 25.10.2022 №1106 призначено службове розслідування стосовно відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 .

Цим же наказом проведення службового розслідування доручено старшому оперативному черговому відділення напрямків командного пункту штабу військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_16 ; строк проведення службового розслідування визначений терміном до 29.10.2022.

Під час проведення службового розслідування пояснення у позивача не відбирались, як і не складався акт про відмову позивача від надання пояснень, доказів ознайомлення його з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 25.10.2022 №1106 відповідачем не надано.

У той же час, в матеріалах службового розслідування наявні надані старшому оперативному черговому відділення напрямків командного пункту штабу військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_16 письмові пояснення майора ОСОБА_4 від 21.10.2022, старшого лейтенанта ОСОБА_5 від 19.10.2022, матроса ОСОБА_6 від 20.10.2022, молодшого сержанта ОСОБА_7 від 20.10.2022, матроса ОСОБА_17 від 20.10.2022, матроса ОСОБА_9 від 20.10.2022, матроса ОСОБА_10 від 20.10.2022, матроса ОСОБА_11 від 21.10.2022, сержанта ОСОБА_12 від 21.10.2022 та матроса ОСОБА_13 від 21.10.2022.

У поясненнях т.в.о. командира ДШР БМП військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_5 вказано, що 02.10.2022 він видав бойовий наказ особовому складу вказаної роти. Деякий особовий склад десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 у кількості 39 осіб, до яких входить позивач, відмовився від виконання бойового наказу. Причина цього, зі слів сказаних військовослужбовців, послужили відсутність сил і засобів для виконання 02.10.2022 вищезазначеного наказу.

Командир батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_4 у своїх поясненнях вказав, що особовий склад у кількості 40 військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , до складу яких входить і позивач, 02.10.2022 відмовився виконувати бойовий наказ командира роти, згідно бойового розпорядження командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 від 04.10.2022 №640/281/178дск.

Матрос ОСОБА_6 пояснив, що з 30.09.2022 по 03.10.2022 знаходився на лікуванні в санітарній частині с. Нова Калуга та бойових наказів 02.10.2022 не отримував.

Молодший сержант ОСОБА_7 пояснив, що перебував у місці дислокації, не мав ні зброї, ні бронежилету, оскільки був поранений і залишив їх у попередньому місці дислокації, від виконання завдань не відмовлявся.

Матрос ОСОБА_17 пояснив, що з 30.09.2022 по 07.10.2022 та з 11.10.2022 по 17.10.2022 перебував у місці зосередження в с. Нова Калуга та санітарній частині, від виконання бойового наказу він не відмовлявся.

Матрос ОСОБА_9 зазначав, що з 20.09.2022 по 30.10.2022 знаходився на лікуванні та не відмовлявся від виконання бойового наказу.

Матрос ОСОБА_10 пояснив, що 02.10.2022 знаходився у місці зосередження в с. Нова Калуга, бойовий наказ до нього не доводили.

Матрос ОСОБА_11 пояснив, що у нього не було засобів для виконання бойового наказу, проте він не відмовлявся від його виконання.

Сержант ОСОБА_12 зазначив, що з 23.09.2022 по 10.10.2022 знаходився на лікуванні та відмовлявся від виконання бойового наказу.

Матрос ОСОБА_13 пояснив, що 01.10.2022 отримав ушкодження в дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок чого не міг виконати бойовий наказ.

Також до матеріалів службового розслідування командиром батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_4 надано довідку від 22.10.2022 з переліком з 39 військовослужбовців, які 02.10.2022 перебували у районі зосередження ДШР БМП, а також рапорт т.в.о. командира ДШР БМП лейтенанта ОСОБА_18 від 21.10.2022 з тотожним переліком військовослужбовців, які 02.10.2022 перебували у районі зосередження ДШР БМП.

Крім того, в ході службового розслідування з`ясовано, що надана інформація стосовно військовослужбовців, які 02.10.2022 перебували у районі зосередження ДШР БМП та відмовились виконувати бойовий наказ не відповідає дійсності, оскільки деякі з військовослужбовців знаходились на лікуванні, а саме - матрос ОСОБА_6 , матрос ОСОБА_17 матрос ОСОБА_9 сержант ОСОБА_12 та матрос ОСОБА_13

28.10.2022 складено Акт службового розслідування, затверджений 29.10.2022, за висновками якого підтверджено факт можливої протиправної діяльності і порушення вимог статей 4, 6 Закону України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України, статей 11, 16 Закону України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України деякими військовослужбовцями десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 .

В Акті наведений перелік з 39 військовослужбовців ДШР БМП, до числа яких входить і позивач.

Виходячи із змісту Акту службового розслідування, матрос ОСОБА_1 , стрілець помічник гранатометника 3 десантно-штурмового взводу десантно штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 допустив грубі порушення своїх обов`язків як військовослужбовця десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 та неналежне виконання вказаним військовослужбовцем службових обов`язків призвели до можливого скоєння кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 403 Кримінального кодексу України.

За результатами службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ від 29.10.2022 №501 Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 .

Пунктом 3 цього наказу за порушення вимог статей 4, 6 Закону України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України, статей 11, 16 Закону України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності і накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність військовослужбовців за наведеним в Акті службового розслідування переліком, у тому числі й стрільця-помічника 3 десантно-штурмового взводу матроса ОСОБА_1 .

Пунктом 4 наказу вищевказаних військовослужбовців позбавлено щомісячної премії за жовтень 2022 відповідно до абзацу 3 пункту 5 розділу XIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260.

Пунктом 5 наказу вирішено не виплачувати вказаним військовослужбовцям додаткову винагороду за жовтень 2022 відповідно до підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29.

Таким чином, пунктом 3 від 29.10.2022 №501 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності і накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а пунктами 4, 5 наказу його позбавлено щомісячної премії та додаткової винагороди за жовтень 2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут внутрішньої служби ЗСУ).

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Дисциплінарний статут).

Згідно із статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту установлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Статтею 6 Дисциплінарного статуту установлено, що право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Командир зобов`язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

Згідно з статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту.

Так, згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Статтями 84, 85 цього ж Статуту установлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з приписами статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 86 цього ж Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Порядок виконання дисциплінарних стягнень установлений, зокрема, статтями 96-98 Дисциплінарного статуту, відповідно до яких дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.

Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок №608).

Згідно абзацу 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Як убачається з пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку № 608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оскаржуваний наказ відповідача від 29.10.2022 р. № 501 Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 в частині, що стосуються притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та процедуру проведення службового розслідування, суд дійшов висновку, що така процедура не дотримана відповідачем, а права позивача грубо порушені з огляду на наступне.

Виходячи із змісту правопорушення, яке ставиться позивачу у провину, при вирішенні питання про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку обов`язково мають встановлюватись обставини щодо видання наказу, доведення його до відома позивача та відмови останнього виконати такий наказ.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що при його проведенні не було в повній мірі дотримано положення частини 1 статті 86 Дисциплінарного статуту, а саме не враховані характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, оскільки такі обставини та відомості фактично в ході розслідування не встановлювались.

Також не дотримано положень абзацу 4 пункту 2 розділу I, пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу II, пунктів 1, 3, 8, 9 розділу III Порядку №608, відповідно до яких: службове розслідування проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення; службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння); службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування); днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення.

У взаємозв`язку з зазначеними нормами також знаходяться порушення положень пунктів 8, 9 розділу III, пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку №608, відповідно до яких:

- особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення;

- посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань;

- особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

- військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Зі змісту висновку службового розслідування від 28.10.2022, затвердженого 29.10.2022, вбачається, що мета і завдання службового розслідування належним чином не досягнуті, а процедура його проведення не дотримана.

Так, у позивача не відбирались пояснення і йому не пропонувалось їх надати; також його не повідомлено про проведення щодо нього службового розслідування, як і не зазначено причин, які перешкоджали це зробити.

З матеріалів справи взагалі не вбачається, що позивач був повідомлений про проведення службового розслідування відносно нього, а відтак він був позбавлений усіх основоположних прав передбачених пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608, таких як:

знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;

відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;

з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;

порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що у ході проведення службового розслідування заперечень, заяв та клопотань військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , стосовно яких проводилося службове розслідування, не надходило, у тому числі й від позивача, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач взагалі був обізнаний про факт проведення службового розслідування.

У той же час, пояснення окремих військовослужбовців, а також фактичних ініціаторів дисциплінарного провадження відібрані до того, як було призначено службове розслідування, а отже саме при проведенні службового розслідування пояснення взагалі не відбирались.

Зокрема, письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 датовані періодом часу з 19.10.2022 по 21.10.2022, а службове розслідування призначено наказом від 25.10.2022 №1106.

Жодна особа у період з 25.10.2022 по 29.10.2022 (день завершення службового розслідування) пояснень не надавала.

Наведене дає підстави для висновку, що в ході службового розслідування не вчинено дій, передбачених Порядком №608 та спрямованих на досягнення мети і завдань службового розслідування: належним чином не встановлювались обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; не відбирались пояснення; не встановлювались характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступень вини військовослужбовця; причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.

Тобто, відповідачем не вжито всіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.

При цьому надані суду матеріали службового розслідування містять недоліки, які не дозволяють стверджувати, що обставини вчиненого правопорушення установлені повно і всебічно.

Зокрема, відсутні відомості, підкріплені доказами, про те, який саме наказ було віддано 02.10.2022, у чому він полягав, кому саме та в якій формі, в якому місці та обстановці його було віддано; чи було його доведено до відома позивача та чи відмовився він безпосередньо від виконання цього наказу.

Слід зазначити, що окрім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за рапортами яких призначено службове розслідування, жодна інша особа з тих, у яких відібрали письмові пояснення, не засвідчувала обставин видання наказу, доведення його до відома конкретно позивача та його відмови виконати такий наказ.

Крім того, матеріали службового розслідування містять істотні суперечності: у поясненнях командиру батальйону ОСОБА_4 йдеться про відмову деяких військовослужбовців виконати бойовий наказ командира роти від 02.10.2022, який віддано на виконання іншого наказу (бойового розпорядження) командира батальйону від 04.10.2022 №640/281/178дск, що логічно не є можливим, але цій обставині не надано пояснення; у висновку стверджується про те, що перелік військовослужбовців, які відмовились виконувати бойовий наказ від 02.10.2022, наведений у рапорті від 21.10.2022 та довідці від 22.10.2022, наданих командиром батальйону ОСОБА_4 та т.в.о. командира роти ОСОБА_14 , однак згадані рапорт та довідка не містять посилань на відмову військовослужбовців виконати наказ, оскільки визначають лише перелік військовослужбовців, які перебували 02.10.2022 у місці зосередження роти. При цьому самим службовим розслідуванням виявлено невідповідність дійсним обставинам відомостей, наведених у вказаних рапорті та довідці, оскільки з 39 військовослужбовців, які в них зазначені, щонайменше 5 знаходились на лікуванні.

Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає, що службовим розслідуванням не було достеменно з`ясовано, чи вчиняв саме позивач порушення дисципліни, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступень вини військовослужбовця; причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті встановлено не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, адже оскаржуваний наказ прийнятий за наслідками службового розслідування, яке не відповідає критеріям щодо обґрунтованості та права особи на участь у процесі прийняття рішення.

В даному випадку, на переконання суду, відповідачем не дотримано вимоги частини 2 статті 2 КАС України, у взаємозв`язку із положеннями частини 2 статті 19 КАС України, а тому наявні ознаки протиправності спірного наказу.

Разом з цим, щодо суті виявлених порушень під час службової перевірки суд вважає за доцільне відмітити про таке.

Як повідомлено представником відповідача у відзиві на позовну заяву, матеріали службової перевірки передані до Територіального управління Державного бюро розслідувань.

Згідно листа від 06.02.2023 за №17-03-72/СВ Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополь 18.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України відносно позивача.

Отже, враховуючи те, що матеріали службової перевірки передані на розгляд до Територіального управління Державного бюро розслідувань, суд в межах даної адміністративної справи не надає оцінку наявності/відсутності допущеного порушення позивачем, адже його наявність/відсутність підлягає перевірці безпосередньо Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань.

Суд наголошує, що в межах даної адміністративної справи судом надана оцінка виключно процедурним аспектам прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та встановлено невідповідність останнього критеріям, які визначені частиною 2 статті 2 КАС України.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 №501 Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 в частині, що стосуються накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є таким, що винесений не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не розсудливо; та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому він є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 №501 в частині позбавлення позивача щомісячної премії за жовтень 2022 року, суд зазначає наступне.

Як видно зі змісту пункту 4 зазначеного наказу, позивача позбавлено щомісячної премії за жовтень 2022 року на підставі абзацу 3 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197.

Так, за змістом абзацу 3 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.

Отже, позбавлення позивача премії за жовтень 2022 є прямим наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 №501.

Тому оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визнано судом протиправним, безпідставним є позбавлення позивача премії.

Відповідно ця позовна вимога є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 №501 в частині позбавлення позивача додаткової винагороди за жовтень 2022 року, суд зазначає таке.

Як видно зі змісту пункту 5 зазначеного наказу, позивача позбавлено додаткової винагороди відповідно до підпункту 9.7 пункту 9 Окремого Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29.

Відповідно до пунктів 1, 2, 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої зазначеною постановою, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, підпунктом 9.7 пункту 9 якого установлено до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 та 30 000 не включати військовослужбовців, які: відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошене наказом командира (начальника).

Однак судом визнано протиправним наказ, в якому оголошено про вчинене позивачем правопорушення, то відсутні підстави для позбавлення позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Отже, ця позовна вимога також є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій згідно з вимогами ч. 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 в особі командира полковника Збройних сил України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язати нарахувати та виплатити грошові кошти задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 № 501 Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти Військової частини НОМЕР_2 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 № 501 Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти Військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти Військової частини НОМЕР_2 в частині позбавлення ОСОБА_1 щомісячної премії за жовтень 2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за жовтень 2022.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2022 № 501 Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти Військової частини НОМЕР_2 в частині позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди за жовтень 2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за жовтень 2022, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 27.03.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка