Справа № 420/18874/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
представника позивача адвоката Гинку Ю.М. (за ордером),
представника відповідача Ткаченко А.О. (згідно Витягу),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області», за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00076830705 від 26.10.2022 року та № 00076840705 від 26.10.2022 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43506209) судові витрати за подання даного позову.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН». За результатами перевірки складено акт № 8525/15-32-07-05-18/43506209 від 05.10.2022 року. Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято ППР від 26.10.2022 року № 00076840705 та № 00076830705. ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» не погоджується з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що їх прийнято з порушеннями норм законодавства. Представник позивача зазначає, що ним було надано під час проведення перевірки всі необхідні первинні документи по господарським взаємовідносинам з ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ», ТОВ «ДОРЩЕБСНАБ», ТОВ «ТРАНС КМР ЛТД», ТОВ «УКРНАФТАОІЛТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС НАФТА ТРЕЙД», ПП «ЕЛЕМЕНТ 29-СН», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТО СПЕЦ РЕСУРС». Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірку складені на підставі податкової інформації щодо вказаних контрагентів, яка, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності та відсутності відповідних доказів порушень податкового законодавства саме по господарським операціям з позивачем, не може бути використана у якості доказу та не повинна нести для позивача будь-яких негативних наслідків.
Ухвалою суду від 28.12.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.2023 року.
10.01.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ ДПС в Одеській області позов ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не належить до задоволення. Представник відповідача зазначає, що до перевірки не було надано всіх необхідних первинних документів. Представник відповідача зазначає, що по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ» та ПП «ЕЛЕМЕНТ 29-СН» були надані товарно-транспортні накладні, в яких не зазначені відомості про вантаж, а саме: операції з навантаження-розвантаження. По взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «ДОРЩЕБСНАБ», ТОВ «ТРАНС КМР ЛТД», ТОВ «УКРНАФТАОІЛТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС НАФТА ТРЕЙД», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТО СПЕЦ РЕСУРС» товарно-транспортні накладні або інші документи, які підтверджують перевезення вантажу не надано. У видаткових накладних зазначено офісні адреси постачальника та покупця.
18.01.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, згідно з якою на підтвердження перевезення товару позивачем були надані для перевірки товарно-транспортні накладні по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІЛАНИ», які містять усю інформацію, що відповідає вимогам наведеного пункту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, в тому числі, відомості про вантаж. По взаємовідносинам з ПП «ЕЛЕМЕНТ 29-СН» (до перейменування ПП «ТЕКСТИЛЬ ПРОД», предметом договорів поставки № 123/06Т від 06.09.2021, №124/10Т від. 11.10.2021 та № 128/11Т від 19.11.2021 є нафтопродукти, а тому взаємовідносини за таким договорами врегульовано, зокрема, Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155. У відповідності до вимог вказаної інструкції оформлені ТТН. Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, або інших документів підтверджуючих перевезення отриманих вантажів позивачем від ТОВ «ДОРЩЕБСНАБ», ТОВ «ТРАНС КМР ЛТД», ТОВ «УКРНАФТАОІЛТРЕЙД» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТО СПЕЦ РЕСУРС», представник позивача вказав, що за умовами договорів з наведеними контрагентами після прийняття Товару Покупцем, Товар залишається на зберіганні у Постачальника, а тому підстави для оформлення товарно-транспортних накладних відсутні. Також, місце складення видаткової накладної не є обов`язковим реквізитом первинного документу.
Ухвалою суду від 15.02.2022 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.03.2023 року.
Під час судового розгляду справи, представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у позові та у відповіді на відзив на адміністративний позов.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд, вислухав представника позивача та представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
На підставі направлень, виданих ГУ ДПС в Одеській області від 20.09.2022 року, відповідно до п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 19.09.2022 року № 3245-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ЮКРЕЙН» код ЄДРПОУ 43506209, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.02.2020 по 30.06.2022 року, валютного законодавства за період з 12.02.2020 по 30.06.2022 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 12.02.2020 по 30.06.2022 року та іншого законодавства за період 12.02.2020 року по 30.06.2022 року відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
Перевірка проводилася у період з 22.09.2022 року по 28.09.2022 року.
За результатами перевірки, 05.10.2022 року, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено Акт № 8525/15-32-07-05-18/43506209, з огляду на який, відповідачем, встановлено порушення ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН»:
- п. п.134.1.1 п.134. 1 ст .134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.5, п.6, п.7, пп.9.4 п. 9 П(С)БО 16 «Витрати», затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 року № 318, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 6 930 169 грн., у тому числі за ІІІ квартали 2021 року в розмірі 4 465 329 грн., 2021 рік 6 655 452 грн., півріччя 2022 в розмірі 274 717 грн.
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму ПДВ 8 035 476 грн., в тому числі: грудень 2020 в сумі 108 грн., липень 2021 в сумі 740 147 грн., серпень 2021 в сумі 2 198 100 грн., вересень 2021 в сумі 2 023 230 грн., жовтень 2021 в сумі 2 626 798 грн., грудень 2021 в сумі 141 692 грн., січень 2022 в сумі 305 400 грн.
На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 26.10.2022 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 00076840705, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 8 662 711, 00 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями 6 930 169 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 732 542 грн.;
№ 00076830705 від 26.10.2022 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 10 044 345,00 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями 8 035 476 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 008 869 грн.
Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України, платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються на доводах щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ», ТОВ «ДОРЩЕБСНАБ», ТОВ «ТРАНС КМР ЛТД», ТОВ «УКРНАФТАОІЛТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС НАФТА ТРЕЙД», ПП «ЕЛЕМЕНТ 29-СН» (ПП «ТЕКСТИЛЬ ПРОД»), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТО СПЕЦ РЕСУРС».
Суд встановив, 08.07.2021 між ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (покупець) та ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 08/07/21.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, продавець зобов`язався передати у власність покупця щебінь гранітний, камінь бутовий, пісок, цемент, відсів, мінеральний порошок в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість. Загальна кількість товару, що є предметом Договору не обмежена, а її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються в рахунках, специфікаціях, які є додатками до цього договору і становлять його невід`ємну частину.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що Поставка товару за домовленістю сторін може здійснюватися на умовах EXW (передано на складі Продавця) СРТ (перевезення сплачено до місця вказаного Покупцем) або на умовах FCA (станція відправлення), або згідно інших міжнародних правил по тлумаченню термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року з врахуванням умов та особливостей передбачених цим Договором.
На підтвердження реальності умов вказаних договорів позивачем до суду надано: специфікації № 1 від 12.07.2021 року, № 2 від 13.07.2021, № 3 від 13.07.2021, № 4 від 13.07.2021, в яких погоджені умови поставки щебнево-піщаної суміші, а саме кількість, вартість, умови та строк поставки; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар був поставлений на виконання договору №42-06/07/21-СМ від 06.07.2021 року, укладеного між ТОВ «ВЕСТАШЛЯХБУД» (покупець) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (постачальник).
07.07.2021 року між ТОВ «ДОРЩЕБСНАБ» (постачальник) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (покупець) укладено договір поставки № 07/07/21.
08.07.2021 рок до вказаного договору укладено Додаткову угоду № 1.
За умовами договору поставки, з урахуванням додаткової угоди, постачальник зобов`язався передати у власність покупця готову піщано-щебневу суміш, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором(п.1.1.).
Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю Товару, що поставляться, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.
Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України в момент поставки кожної окремої партії Товару Постачальником Покупцю. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент прийому Товару за накладними, після чого Товар залишається на зберіганні у постачальника (п.3.1.)
Згідно з п. 3.2 договору, після прийняття Товару Покупцем, Товар залишаться на зберіганні у Постачальника, який починає здійснювати відвантаження (повернення зі зберігання) Товару Покупцю виключно після отримання від нього заявок. До вартості Товару входять транспортні витрати Постачальника на поставку (повернення зі зберігання) Товару Покупцю та зберігання Товару на території Постачальника. Товар зберігається Постачальником за адресою: Київська область, м. Київ, вул. Камишинська, буд. 3А.
На підтвердження реальності умов вказаних договорів позивачем до суду надано: видаткові накладні та акт № 1 приймання-передачі майна на відповідальне зберігання.
20.08.2021 року між ТОВ «ТРАНС КМР ЛТД» (постачальник) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (покупець) укладено договір поставки № 20/08/21.
23.08.2021 року до вказаного договору укладено Додаткову угоду № 1.
За умовами договору поставки, з урахуванням додаткової угоди, постачальник зобов`язався передати у власність покупця щебінь, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором(п.1.1.).
Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю Товару, що поставляться, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.
Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України в момент поставки кожної окремої партії Товару Постачальником Покупцю. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент прийому Товару за накладними, після чого Товар залишається на зберіганні у постачальника (п.3.1.)
Згідно з п. 3.2 договору, після прийняття Товару Покупцем, Товар залишаться на зберіганні у Постачальника, який починає здійснювати відвантаження (повернення зі зберігання) Товару Покупцю виключно після отримання від нього заявок. До вартості Товару входять транспортні витрати Постачальника на поставку (повернення зі зберігання) Товару Покупцю та зберігання Товару на території Постачальника. Товар зберігається Постачальником за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Конюшина, буд. 30.
На підтвердження реальності умов вказаних договорів позивачем до суду надано: видаткову накладну та акт № 1 приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, рахунок-фактуру.
23.08.2021 року між ТОВ «УКРНАФТАОІЛТРЕЙД» (постачальник) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (покупець) укладено договір поставки № 4350/2308.
За умовами договору поставки, постачальник зобов`язався передати у власність покупця нафтові продукти, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором(п.1.1.).
Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю Товару, що поставляться, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.
Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України в момент поставки кожної окремої партії Товару Постачальником Покупцю. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент прийому Товару за накладними, після чого Товар залишається на зберіганні у постачальника (п.3.1.)
Згідно з п. 3.2 договору, після прийняття Товару Покупцем, Товар залишаться на зберіганні у Постачальника, який починає здійснювати відвантаження (повернення зі зберігання) Товару Покупцю виключно після отримання від нього заявок. До вартості Товару входять транспортні витрати Постачальника на поставку (повернення зі зберігання) Товару Покупцю та зберігання Товару на території Постачальника. Товар зберігається Постачальником за адресою: Україна, Кіровоградська обл., Онуфріїївський р-н., смт. Павлиш, пров. Садовий, 28/15.
23.08.2021 року між ТОВ «УКРНАФТАОІЛТРЕЙД» (зберігач) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (поклажодавець) укладено договір зберігання № 4350/2308/1, відповідно до п.1.1 якого, зберігач зобов?язується на умовах, встановлених цим договором, за винагороду, приймати і зберігати у схоронності майно (товар) зазначене в п. 2 цього договору в Україна, Кіровоградська обл., Онуфріїївський р-н., смт. Павлиш, пров. Садовий, 28/15, яке передано поклажодавцем та повертати ці товари на вимогу поклажодавця.
Згідно з п. 2.1 вказаного договору, передача майна проводиться після підписання сторонами актів приймання-передачі майна, які складаються на кожну партію товару протягом дії договору та є його невід?ємними частинами.
На підтвердження реальності умов вказаних договорів позивачем до суду надано: видаткові накладні, акти прийому-передачі до договору зберігання.
16.08.2021 року між ТОВ «КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС НАФТА ТРЕЙД» (постачальник) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (покупець) укладено договір поставки № 4350/1608.
За умовами договору поставки, постачальник зобов`язався передати у власність покупця нафтові продукти, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором(п.1.1.).
Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю Товару, що поставляться, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.
Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України в момент поставки кожної окремої партії Товару Постачальником Покупцю. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент прийому Товару за накладними, після чого Товар залишається на зберіганні у постачальника (п.3.1.)
Згідно з п. 3.2 договору, після прийняття Товару Покупцем, Товар залишаться на зберіганні у Постачальника, який починає здійснювати відвантаження (повернення зі зберігання) Товару Покупцю виключно після отримання від нього заявок. До вартості Товару входять транспортні витрати Постачальника на поставку (повернення зі зберігання) Товару Покупцю та зберігання Товару на території Постачальника. Товар зберігається Постачальником за адресою: Україна, Кіровоградська обл., Світловодський р-н., с. Григорівка, пров. Залізничний 2.
Товар, придбаний підприємством позивача за умовами вказаного договору був реалізований ним ТОВ «ВЕСТАБУДШЛЯХ» на підставі договору поставки № 29/06/2021-УН від 29.06.2021 року.
На підтвердження реальності умов вказаних договорів позивачем до суду надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі до договору зберігання.
06.09.2021 року між ПП «ТЕКСТИЛЬ ПРОД» (після перйменування - ПП «ЕЛЕМЕНТ 29-СН») (постачальник) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (покупець) укладено договір поставки № 123/06Т.
За умовами договору поставки, постачальник зобов`язався передати у власність покупця нафтові продукти, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором(п.1.1.).
Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю Товару, що поставляться, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.
Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України в момент поставки кожної окремої партії Товару Постачальником Покупцю. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент прийому Товару за накладними, після чого Товар залишається на зберіганні у постачальника (п.3.1.)
Згідно з п. 3.2 договору, після прийняття Товару Покупцем, Товар залишаться на зберіганні у Постачальника, який починає здійснювати відвантаження (повернення зі зберігання) Товару Покупцю виключно після отримання від нього заявок. До вартості Товару входять транспортні витрати Постачальника на поставку (повернення зі зберігання) Товару Покупцю та зберігання Товару на території Постачальника. Товар зберігається Постачальником за адресою: Україна, Кіровоградська обл., Онуфріїївський р-н., смт. Павлиш, пров. Садовий, 28/15.
Договори з аналогічними умовами було укладено між сторонами 11.10.2021 року № 124/10Т та від 19.11.2021 року № 128/11Т
На підтвердження реальності умов вказаних договорів позивачем до суду надано: видаткові накладні, акти передачі-приймання матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.
Також, суд встановив, що 07.10.2021 року між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТО СПЕЦ РЕСУРС» (постачальник) та ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» (покупець) укладено договір поставки № 071021.
За умовами договору поставки, постачальник зобов`язався передати у власність покупця нафтові продукти, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором(п.1.1.).
Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю Товару, що поставляться, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.
Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України в момент поставки кожної окремої партії Товару Постачальником Покупцю. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент прийому Товару за накладними, після чого Товар залишається на зберіганні у постачальника (п.3.1.)
Згідно з п. 3.2 договору, після прийняття Товару Покупцем, Товар залишаться на зберіганні у Постачальника, який починає здійснювати відвантаження (повернення зі зберігання) Товару Покупцю виключно після отримання від нього заявок. До вартості Товару входять транспортні витрати Постачальника на поставку (повернення зі зберігання) Товару Покупцю та зберігання Товару на території Постачальника. Товар зберігається Постачальником за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Багрин, вул. Київська, 1.
На підтвердження реальності умов вказаних договорів позивачем до суду надано: видаткові накладні, акти прийому-передачі до договору зберігання.
Також, на підтвердження реальності вказаних господарських операцій ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» надало суду податкові накладні.
Судом встановлено, що договори, укладені між ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» та вищевказаними контрагентами в судовому порядку недійсним не визнавалися, у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, ст. 180 ГК України щодо їх змісту, жодне положення зазначених договорів не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь-чиїх прав, а отже є дійсним у відповідності до приписів чинного законодавства, оскільки відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.
Щодо посилань представника відповідача на відсутність в товарно-транспортних накладних відомостей про вантаж, а саме операцій з навантаження-розвантаження, на перевезення товарів придбаних позивачем у ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ» за договором купівлі-продажу № 08/07/21 від 08.07.2021 року, суд зазначає, що відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
З огляду на наведені положення правил, внесення інформації до розділу операції з навантаження- розвантаження не є обов`язковою вимогою до форми товарно-транспортної
накладної. Надані позивачем, на підтвердження перевезення товару товарно-транспортні накладні по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ», містять усю інформацію, що відповідає вимогам наведеного пункту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, в тому числі, відомості про вантаж.
Щодо посилань представника відповідача на наявність вироку Решетилівського районного суду Полтавської області від 05.12.2022 року у справі № 546/706/22 щодо власника та керівника ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ», суд зазначає, що з огляду на зміст вказаного вироку, він стосується дій особи, яка була керівником ТОВ «Бомонд-Мобіл» (після перейменування - ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ»), вчинених у період з 24.04.2020 року по 06.05.2020 року, що не охоплює період, в якому у ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» були господарські взаємовідносини з ТОВ «АГРОФІРМА «ЗОЛОТІ ЛАНИ».
Тобто, наявність вказаного кримінального провадження не стосується предмета спору у вказаній справі.
Щодо доводів відповідача про відсутність в товарно-транспортних накладних, на перевезення товарів придбаних позивачем у ПП «ЕЛЕМЕНТ 29-СН» (до перейменування ПП «ТЕКСТИЛЬ ПРОД»), відомостей про вантаж, а саме: операцій з навантаження-розвантаження, суд зазначає, що між сторонами укладено договори поставки нафтопродуктів № 123/06Т від 06.09.2021 року, № 124/10Т від 11.10.2021року та № 128/11Т від 19.11.2021 року.
Взаємовідносини за таким договорами врегульовано, зокрема, Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 No281/171/578/155.
Додатком 3 до цієї Інструкції затверджено форму товарно-транспортної накладної (1-ТТН (нафтопродукт).
Форма 1-ТТН не передбачає розділу «операції з навантаження- розвантаження».
Суд встановив, що товарно-транспортні накладні на постачання товарів придбаних позивачем у ПП «ЕЛЕМЕНТ 29-СН» (до перейменування ПП «ТЕКСТИЛЬ ПРОД») було оформлено відповідно до вимог вказаної Інструкції.
Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних або інших документів, які підтверджують перевезення отриманих вантажів позивачем від ТОВ «ДОРЩЕБСНАБ», ТОВ «ТРАНС КМР ЛТД», ТОВ «УКРНАФТАОІЛТРЕЙД» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТО СПЕЦ РЕСУРС», оскільки за умовами договорів з наведеними контрагентами після прийняття Товару Покупцем, Товар залишається на зберіганні у Постачальника, який починає здійснювати відвантаження (повернення зі зберігання) Товару Покупцю виключно після отримання від нього заявок. До вартості Товару входять транспортні витрати Постачальника на поставку (повернення зі зберігання) Товару Покупцю та зберігання Товару на території Постачальника. Товар зберігається Постачальником за адресою зазначеною в договорі. (пункти 3.2 договорів).
Тобто, придбаний у вказаних контрагентів товар фізично не переміщувався, а тому підстави для оформлення товарно-транспортних накладних були відсутні.
Крім того, посилання на наявність недоліків в заповненні товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах з контрагентом, як підставу для невизнання реальності господарських операцій, є необґрунтованими, оскільки, документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 640/4444/21.
Щодо посилань в акті перевірки на податкову інформацію стосовно контрагентів позивача, суд зазначає наступне.
Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування за юридичною адресою.
Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема придбаних та реалізованих контрагентами товарів, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов`язань платника.
Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 29 березня 2019 року у справі № 808/3412/16, від 16 квітня 2020 року у справі 805/5017/15-а.
Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів поставки товари ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙН» не отримано.
Щодо доводів представника відповідача про ненадання до перевірки всіх первинних документів, які надані до суду, суд зазначає, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.
Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №820/6512/16.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 24810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 168340 від 21.12.2022 ороку.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00076840705 від 26.10.2022 року та №00076830705 від 26.10.2022 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43506209) судовий збір у сумі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТА ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ: 43506209, адреса: вул. Балківська, буд. 52, м. Одеса, 65006).
Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166 адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 27 березня 2023 року.
Суддя Н.В. Бжассо
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2023 |
Оприлюднено | 30.03.2023 |
Номер документу | 109849367 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бжассо Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні