Рішення

від 28.03.2023 по справі 480/8308/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року Справа № 480/8308/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8308/22 за позовом ОСОБА_1 до Сумського міського центру зайнятості, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського міського центру зайнятості, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ № НТ221124 Сумського міського центру зайнятості від 24.11.2022 «Про прийняття рішень службою занятості, передбачених Законом України «Про занятість населення», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормативним актами щодо їх застосування, яким було зобов`язано ОСОБА_1 повернути кошти в сумі 21 610 (двадцять одна тисяча шістсот десять) грн. 90 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебувала на обліку у Сумському міському центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю. У листопаді 2022 року №НТ221124 відповідачем було видано протиправний наказ №НТ221124 «Про повернення коштів», яким було зобов`язано повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю з 04.02.2022 року по 30.05.2022 року в сумі 21 610,90 грн. ОСОБА_1 ввважає даний наказ протиправним, тому звернулася до суду для поновлення своїх порушених прав.

Зокрема, позивач зазначає, що вона не складала та не подавала ФОП ОСОБА_2 заяви про прийняття на роботу, ні з якими наказами про прийняття та звільнення не ознайомлювалась, нікому не надавала свою трудову книжку, оскільки з 31.12.2021 року до 30.05.2022 року вона знаходилась в Сумському міському центрі зайнятості, про що свідчать відповідні дати, які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 .

Більше того, в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 не міститься жодного запису про роботу у ФОП ОСОБА_2 , адже з 31.12.2021 року до 30.05.2022 року трудова книжка знаходилася у центрі зайнятості.

Стверджує, що вона не підписувала жодного трудового договору.

Також в якості підстави для задоволення позову ОСОБА_1 вказує на те, що розслідування Сумського міського центру зайнятості проводилось на незаконних підставах, оскільки на час видання акту № 294 від 18.11.2022 року позивачка вже 5 місяців як не перебувала на обліку як безробітна.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що 31.05.2022 року наказом 31.05.2022 №НТ220531 припинена реєстрація безробітної ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про відмову від послуг служби зайнятості відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» та припинена виплата допомоги по безробіттю згідно з п. 10 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У порядку інформаційного взаємообміну з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Сумським міським центром зайнятості отримано офіційні відомості про зайнятість ОСОБА_1 з 04.02.2022 по 23.02.2022 у ФОП ОСОБА_2 та дохід у лютому 2022 року. Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України, ДПА України від 13.02.2009 № 60/62 відповідач провів розслідування, з яким позивач була ознайомлена та заперечень не мала. За резутатами розслідування Сумським міським центром зайнятості прийнято наказ від 24.11.2022 № НТ221124 про повернення коштів за період з 04.02.2022 по 30.05.2022 в сумі 21610,90 грн. З даних підстав відповідач вважає наказ правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

20.01.2023 р. за клопотання представника позивача суд витребував у третьої особи копії заяви ОСОБА_1 про прийняття на роботу, наказу про прийняття на роботу №3-к від 03.02.2022 року, заяви ОСОБА_1 про звільнення з роботи та наказу про звільнення з роботи № 5-к від 23.02.2022 року, але даних документів надано не було.

Також від ФОП ОСОБА_2 не надходило клопотань, заяв та заперечень на позовну заяву.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 була звільнена за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України відповідно до Наказу №4к від 31.10.2021 року, про що міститься запис № 20 у трудові книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

З 31.12.2021 по 30.05.2022 року позивачка перебувала на обліку у Сумському міському центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю, що підтверджується записом № 21 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.12.2021 року про початок виплат по допомозі по безробіттю та записом № 22 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.05.2022 року про припинення виплат по допомозі по безробіттю (а.с. 10).

23.11.2022 року ОСОБА_1 ознайомлена з актом № 294 від 18.11.2022 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття», який видав Сумський міський центр зайнятості, в якому зазначено, що при опрацюванні даних з Державного реєстру застрахованих осіб про періоди зайнятості особи виявлено, що у лютому 2022 року позивачка працювала у ФОП ОСОБА_2 .

У висновках акту №294 від 18.11.2022 року зазначено, що розслідуванням підтверджено, що ОСОБА_1 працювала у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 04.02.2022 року по 23.02.2022 року, що підтверджуються наказом про прийняття на роботу від 3-к від 03.02.2022 року на посаду продавця та наказом про звільнення з роботи № 5-к від 23.02.2022 за угодою сторін, згідно з п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 48-49).

24.11.2022 року відповідач видав наказ №НТ221124 «Про повернення коштів», яким було зобов`язано повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю з 04.02.2022 року по 30.05.2022 року в сумі 21 610,90 грн (а.с. 13).

Важаючи наказ Сумського міського центру зайнятості №НТ221124 від 24.11.2022 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначають закони України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення».

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що:

- безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування;

- безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує у сфері зайнятості: вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний вибір або зміну професії; одержання заробітної плати (винагороди) відповідно до законодавства; професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації здатності особи до праці; професійне навчання відповідно до здібностей та з урахуванням потреб ринку праці; підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями; безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку; соціальний захист у разі настання безробітгя; захист від дискримінації у сфері зайнятості, необгрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення; додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

Згідно ч. 6 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Сумський міський центр зайнятості виконує функції територіального органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення».

У межах повноважень центр зайнятості за ч. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття.

На підставі п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центр зайнятості здійснює обмін інформацією, серед інших, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Спосіб контролю, зокрема, визначений п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення»: центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння відомостей, поданих особою під час реєстрації, та/або даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13.02.2009 № 60/62, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Згідно із ч. 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли, в тому числі, під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Зокрема, у порядку інформаційного взаємообміну з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Сумським міським центром зайнятості отримано офіційні відомості про зайнятість ОСОБА_1 з 04.02.2022 року до 23.02.2022 року у ФОП ОСОБА_2 та дохід у лютому 2022 року.

Відповідач провів розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, яке заактовано від 18.11.2022 №294 відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України, ДПА України від 13.02.2009 року № 60/62, та підтвердив зайнятість ОСОБА_4 у статусі безробітної:

1) офіційними відомостями з реєстру застрахованих осіб з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про трудову діяльність та дохід ОСОБА_4 у лютому 2022 року сумою 4550,00 грн;

2) копією наказу по прийняття на роботу від 03.02.2022 року №3-К;

3) копією наказу про звільнення з роботи від 23.02.2022 року №5-К.

23.11.2022 року позивачка особисто ознайомилася із актом розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 18.11.2022 року №294 (а.с. 11, зворотній бік)

За результатами розслідування, керуючись ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Сумським міським центром зайнятості прийнятий наказ від 24.11.2022 року №НТ221124 про повернення коштів за період з 04.02.2022 року до 30.05.2022 року в сумі 21610,90 грн.

При цьому, суд зауважує, що Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13.02.2009 № 60/62, не встановлено вимог щодо можливості проведення розслідування страхового випадку лише під час перебування особи на обліку у центрі зайнятості, як про це зазначає представник позивача у позовній заяві. Тому такі доводи не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на відсутність у її трудовій книжці серії НОМЕР_1 записів про роботу у ФОП ОСОБА_2 як на доказ неперебування у трудових відносинах в період знаходження на обліку як безробітної спростовуються її ж тверженнями про те, що таких записів бути не могло, оскільки з 31.12.2021 року до 30.05.2022 року трудова книжка знаходилася у центрі зайнятості.

Крім того, вказане лише може бути доказом порушення фізичною особою-підприємцем вимог законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин під час прийняття працівників на роботу, однак це не спростовує сам факт роботи позивача у неї.

Зокрема, відповідно до ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, трудовий договір не обов`язково має бути укладений у письмовій формі та при його укладенні громадянин зобов`язаний подати трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Допущення працівника до роботи може бути за умови оформлення відповідного наказу чи розпорядження роботодавця.

При цьому суд зазначає, що перевірка правильності оформлення трудових відносин відноситься до компетенції Управління інспекційної діяльності Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, а не до компетенції відповідача у цій справі як органу загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також, суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» безробітні зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону "Про зайнятість населення", передбачено, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 цього Закону. Згідно з ч. З цієї ж статті, відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з п.п. 4.2.7. Індивідуального плану працевлаштування безробітного від 04.01.2022 року ОСОБА_1 зобов`язалась інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстраціїбезробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що засвідчила власним підписом.

До зайнятого населення згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» належать, серед іншого, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Оплатна зайнятість у період реєстрації безробітним є протиправною, що прямо визначено Законом України «Про зайнятість населення».

На підставі офіційних верифікованих відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформованих звітними даними Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, у межах повноважень, у визначений законом спосіб Сумський міський центр зайнятості здійснив контроль обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .

Усупереч обов`язкам безробітного ОСОБА_1 про працевлаштування до ФОП ОСОБА_2 з 04.02.2022 року та отримання доходу у лютому 2022 року Сумський міський центр зайнятості не повідомила.

Отже, позивач незаконно отримала допомогу по безробіттю з 04.02.2022 року до 30.05.2022 року.

Обізнаність ОСОБА_1 із обов`язками зареєстрованого безробітного, визначених статтями 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та 44 Закону України «Про зайнятість населення», підтверджується підписаним нею 04.01.2022 року Додатком 2 до Індивідуального плану працевлаштування.

Отримання гарантованого державною соціального захисту обумовлене виконанням безробітним визначених законодавством обов`язків. Зловживання правами безробітного не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку про дотримання відповідачем процедури розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, передбаченої Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13.02.2009р. № 60/62, та вважає правильним відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Підстави для відшкодування судових витрат в порядку ст. 139 КАС України відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумського міського центру зайнятості, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова