Постанова

від 28.03.2023 по справі 420/11643/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/11643/22Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Дата і місце ухвалення 18.11.2022р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» до Головного управління ДПС в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства Одеський керамзитовий завод про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства «Одеський керамзитовий завод», в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області, яка полягає у відмові взяття на облік Договору про спільну діяльність від 30.08.2021 року б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» та Відкритим акціонерним товариством «Одеський керамзитовий завод», яка оформлена листом за вихідним № 4746/6/15-32-12-13-09 від 14.02.2022 року.

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області взяти на облік Договір про спільну діяльність від 30.08.2021 року б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» та Відкритим акціонерним товариством «Одеський керамзитовий завод».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо відмови у взятті на облік Договору про спільну діяльність від 30.08.2021 року б/н, укладеного між Това риством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» та Відкритим акціонерним товариством «Одеський керамзитовий завод», яка оформлена листом за вихідним № 4746/6/15-32-12-13-09 від 14.02.2022 року.

Зобов`язано Головне управ ління ДПС в Одеській області взяти на облік Договір про спільну діяльність від 30.08.2021 року б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» та Відк ритим акціонерним товариством «Одеський керамзитовий завод».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Головне управління ДПС в Одеській області вказувало на те, що договори про спільну діяльність між юридичними особами обліковуються в контролюючих органах за умови, що на такі договори поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені положеннями ПКУ і уповноважена особа за таким договором зареєстрована платником ПДВ. Апелянт вказав на те, що по ВАТ «Одеський керамзитовий завод» тривають заходи по припиненню юридичної особи, зокрема, підписання обхідного листа відповідними структурними підрозділами ГУ ДПС в Одеській області щодо зняття його з обліку.

Також апелянт посилався на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру від 04.02.2015 року головою ліквідаційної комісії ВАТ «Одеський керамзитовий завод» призначено Люсюка В.М., однак договір учасника за ВАТ «Одеський керамзитовий завод» підписано керівником Грозицьким О.О.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що контролюючий орган, відмовляючи у реєстрації договору про спільну діяльність, діяв правомірно та обґрунтовано.

У зв`язку з вказаним в апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Одеський керамзитовий завод».

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36143585) основним видом діяльності якого є: виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини (код КВЕД 23.32).

30.08.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» та відкритим акціонерним товариством «Одеський керамзитовий завод» укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого учасники беруть на себе зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти без створення юридичної особи для здійснення виробництва і реалізації будівельних матеріалів, зокрема, виробів з керамзитового гравію (блоків стінових керамзитобетонних та вентиляційних каналів з блоків із легкого бетону для вертикальних систем витяжної загальнообмінної вентиляції) та керамзитового гравію з метою одержання прибутку. Строк дії договору про спільну діяльність становить 10 років з дня його підписання.

Вказаним договором у п. 4.1 передбачено, що під час здійснення спільної діяльності ведення справ простого товариства здійснюється виключно Учасником-1 товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод».

Зазначений вище договір було подано товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» до Головного управління ДПС в Одеській області для взяття на облік, однак у зв`язку з недоліками у заявах про реєстрацію, такі заяви не були прийняті до розгляду про що позивач повідомлявся листами ГУ ДПС в Одеській області від 14.09.2021 року, від 20.10.2021 року, від 23.10.2021 року, від 30.11.2021 року, від 24.01.2022 року.

В подальшому 11.02.2022 року ТОВ «Одеський керамзитовий завод» звернулось до ГУ ДПС в Одеській області із заявою щодо взяття на облік «Договору про спільну діяльність від 30.08.2021 року б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий Завод» та надало, зокрема, заяву (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. № 1-ОПП та реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за ф. № 1-ПДВ в листі від 11.02.2022 №12900/6.

14.02.2022 року відповідачем на заяву позивача надано відповідь № 4746/6/15-32-12-13-09, в якій зазначено, що за результатом розгляду наданих 11.02.2022 року уповноваженою особою ТОВ «Одеський керамзитовий завод» документів, для прийняти рішення про реєстрацію - Договору про спільну діяльність (договір простого товариства) від 30 серпня 2021 року виявлені факти, які впливають на результат взяття на податковий облік вказаного Договору:

1. Учасник 2 (ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242) цього Договору обліковується в ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (СУВОРОВСЬКА ДНІ) у стані 18 - ТРИВАЄ ПРОЦ-РА ПРИП-НЯ (НАДАНА ДОВ-КА ПРО ВІДП-ІСТЬ ЗАБОРГОВАННОСТІ (основне місце обліку)). По вказаному Товариству 04.02.2015 за №15561100013021829 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Причина зняття з обліку - припинення за рішенням засновників (учасників) або уповноваженого органу;

2. По учаснику 2 (ВАТ «ОДЕСЬКИЙ КЕРАМЗИТОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 19049242) Договору закінчені заходи структурними підрозділами ГУ ДПС в Одеській області щодо зняття його з обліку;

3. Згідно відомості з ЄДР від 04.02.2015 року Головою ліквідаційної комісії ВАТ «ОДЕСЬКИЙ КЕРАМЗИТОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 19049242) призначено Лисюка Володимира Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ). Статтею 105 Цивільного кодексу України визначено, що до комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. При цьому Договір за учасника 2 (ВАТ «ОДЕСЬКИЙ КЕРАМЗИТОВИЙ ЗАВОД») підписано керівником - Грозицьким О.О.

У вказаному листі відповідач зазначив, що для прийняття рішення щодо взяття на облік «Договору про спільну діяльність від 30.08.2021 б/н Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Одеський Керамзитовий Завод», необхідно привести у відповідність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційних даних ВАТ «ОДЕСЬКИЙ КЕРАМЗИТОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 19049242), а саме вирішити питання про остаточну ліквідацію чи відміну рішення про ліквідацію для подальшого здійснення господарської діяльності.

Не погоджуючись з відмовою ГУ ДПС в Одеській області взяти на облік Договір про спільну діяльність від 30.08.2021 року, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість відмови відповідача у взятті на податковий облік Договору про спільну діяльність від 30.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» та Відкритим акціонерним товариством «Одеський керамзитовий завод».

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Статтею 64 Податкового кодексу України регулюється питання взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб.

При цьому, відповідно до положень п. 64.6 ст. 64 ПК України, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов`язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Відповідно до п. 3.6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, розробленого відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах, на обліку в контролюючих органах перебувають, зокрема, договори управління майном та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (крім договорів, на які поширюються норми другого речення абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України) або розділом VI Податкового кодексу України.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків відповідного управителя майна або уповноваженої особи.

Документи, що стосуються угоди або договору, зберігаються в обліковій справі інвестора (оператора), управителя майна або уповноваженої особи.

Підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником податку на додану вартість (далі - платник ПДВ) або платником акцизного податку уповноваженої особи та отримання документів, визначених пунктом 4.6 розділу IV цього Порядку (для договору про спільну діяльність).

Після взяття на облік договору про спільну діяльність, договору управління майном та угоди про розподіл продукції відомості про них включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції.

Пунктом 4.6 Порядку визначено, що для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ або заявою про реєстрацію платника акцизного податку до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи: заяву за формою № 1-ОПП; копію договору (контракту) про спільну діяльність. До цих документів додаються: 1) картка державної реєстрації договору (контракту), якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор; 2) копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність; 3) копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачене використання надр.

Пунктом 4.11 Порядку № 1588 передбачено, що якщо в заяві за формою № 1-ОПП, заяві за формою № 1-ОПН не зазначені обов`язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, не підписано відповідальною особою платника податку чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису заяви за формою № 1-ОПП, № 1-ОПН, документи подані не у повному обсязі або не пред`явлені оригінали відповідних документів (у разі подання документів поштовим відправленням - копії відповідних документів, не засвідчені нотаріально або державною установою), то не пізніше наступного робочого дня від дня отримання заяви контролюючий орган повертає документи платнику податків для виправлення (із зазначенням підстав неприйняття документів).

Платник податків зобов`язаний протягом 5 календарних днів, що настають за днем отримання повернутих документів, подати виправлені документи для взяття на облік у контролюючому органі.

Документи, подані для взяття на облік договору про спільну діяльність або договору управління майном, також повертаються контролюючим органом уповноваженій особі або управителю майна, якщо до заяви за формою № 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови Головного управління ДПС в Одеській області у взятті на облік договору про спільну діяльність стало те, що Учасник -2 договору про спільну діяльність ВАТ «Одеський керамзитовий завод» обліковується в ГУ ДПС в Одеській області в стані 18 триває процедура припинення, оскільки по вказаному товариству 04.02.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Крім того, відповідач вказував на те, що договір про спільну діяльність від Учасника-2 підписано керівником Грозицьким О.О., тоді як згідно відомостей Єдиного режстру головою ліквідаційної комісії ВАТ «Одеський керамзитовий завод» призначено Лисюка Володимира Миколайовича, а відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно статті 1132 Цивільного кодексу України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до положень ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ст. 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку (ст. 84 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ст. 92 ЦК України).

Положеннями ч. 3 ст. 96-1 ЦК України передбачено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Нормами ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно вимог ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За нормами ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

Порядок ліквідації юридичної особи визначений статтею 111 ЦК України.

Так, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Аналіз вказаних положень чинного законодавства свідчить про те, що юридичні особи у формі товариств, які здійснюють підприємницьку діяльність, створюються шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві або особою, з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства).

У такому випадку створення юридичної особи, зокрема, господарського товариства, та здійснення останнім господарської діяльності, під якою відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України, розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, є волевиявленням учасників такого товариства.

При цьому, припинення юридичної особи в результаті ліквідації здійснюється на підставі рішення її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, тобто також за волевиявленням учасників цієї юридичної особи або уповноваженого органу юридичної особи, метою якого є припинення здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВАТ «Одеський керамзитовий завод» перебуває в стані припинення, оскільки до Єдиного державного реєстру 04.02.2015 року внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Крім того до Єдиного державного реєстру внесено відомості про комісію з припинення юридичної особи.

Таким чином, з 04.02.2015 року відносно ВАТ «Одеський керамзитовий завод» триває процедура припинення шляхом ліквідації вказаного товариства, що є наслідком виконання прийнятого засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом рішення про припинення юридичної особи.

Згідно даних Головного управління ДПС в Одеській області ВАТ «Одеський керамзитовий завод» обліковується у стані 18 триває процедура припинення (надана довідка про відсутність заборгованості).

В свою чергу метою укладення договору про спільну діяльність між ВАТ «Одеський керамзитовий завод» та ТОВ «Одеський керамзитовий завод» є здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, який згідно п. 3.6 Договору розподіляється після покриття витрат для здійснення спільної діяльності та утримання спільного майна пропорційно вартості вкладів Учасників у спільне майно по завершенню кожного календарного року на протязі двох місяців, що не співвідноситься із внесеним до ЄДР рішенням про припинення ВАТ.

Колегія суддів вважає, що наявні суперечності: з одного боку існування рішення засновників (учасників) або уповноваженого органу про припинення ВАТ «Одеський керамзитовий завод», відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру, яке свідчить про намір засновників (учасників) товариства припинити здійснення вказаним товариством будь-якої підприємницької діяльності, а з іншого боку укладення договору про спільну діяльність, єдиною метою якого є саме здійснення підприємницької діяльності та отримання, зокрема, і ВАТ «Одеський керамзитовий завод» прибутку, обґрунтовано розцінено податковим органом як обставини, які перешкоджають прийняттю рішення про взяття на облік договору про спільну діяльність.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство передбачає можливість відміни рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, шляхом прийняття рішення учасниками юридичної особи або відповідним органом юридичної особи про відміну рішення про припинення юридичної особи, яке підлягає обов`язковій державній реєстрації відповідно до ч.11 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

В даному випадку відомості про відміну рішення про припинення ВАТ «Одеський керамзитовий завод» до ЄДР внесені не були.

Крім того з наданого до контролюючого органу договору про спільну діяльність вбачається, що від імені ВАТ «Одеський керамзитовий завод» він підписаний головою правління (керівником) Грозицьким Олександром Олександровичем, який діє на підставі Статуту товариства.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 161 ЦК України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Однак, як зазначалось вище, відповідно до положень ст. 105 ЦК України на виконання рішення про припинення юридичної особи учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

В даному випадку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості щодо комісії з припинення ВАТ «Одеський керамзитовий завод» та вказано, що ліквідатором є Лисюк Володимир Миколайович, членами комісії з припинення є Майданський Олег Сергійович та Грозицький Олександр Олександрович.

Таким чином з моменту внесення зазначених відомостей повноваження щодо управління справами ВАТ «Одеський керамзитовий завод» перейшли до ліквідатора та комісії з припинення.

Згідно наданого позивачем до суду Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 24.10.2018 року складено відповідний актовий запис № 10949.

Однак вказані обставини не впливають на той факт, що після прийняття рішення про припинення юридичної особи та створення комісії з припинення, навіть у разі смерті ліквідатора, повноваження щодо управління справами юридичної особи здійснює саме комісія з припинення.

За наявності в Єдиному державному реєстрі відомостей про ліквідатора ВАТ «Одеський керамзитовий завод» та членів комісії з припинення, голова правління не може представляти інтереси товариства у відносинах з третіми особами.

Посилання позивача на те, що Грозицький Олександр Олександрович є членом комісії з припинення, а тому мав право підписувати відповідний договір колегія суддів сприймає критично, з огляду на те, що у вказаному договорі дані обставини не відображені, а навпаки зазначено про те, що ВАТ «Одеський керамзитовий завод» діє в особі голови правління Грозицького О.О. та підписаний ним як керівником вказаного товариства.

Крім того колегія суддів вважає слушним зауважити, що після призначення комісії з припинення, ліквідатор та члени такої комісії наділяються повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, яка припиняється, саме з метою виконання рішення про припинення юридичної особи, тобто такі повноваження надаються ліквідатору та членам комісії з припинення саме для здійснення заходів з припинення юридичної особи, а не здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи все вищезазначене колегія суддів вважає, що за наявності досліджених вище обставин, які становлять дійсні перешкоди у взятті на облік договору про спільну діяльність, укладеного 30.08.2021 року між ТОВ «Одеський керамзитовий завод» та ВАТ «Одеський керамзитовий завод», відмова контролюючого органу у взятті на облік вказаного договору, яка оформлена листом від 14.02.2022 року № 4746/6/15-32-12-13-09, не може вважатись протиправною.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що контролюючим орган дів правомірно та обґрунтовано, у межах наданих повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Одеський керамзитовий завод» відсутні.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат згідно ст. 139 КАС України відсутні.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський керамзитовий завод» до Головного управління ДПС в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства Одеський керамзитовий завод про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук