ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14306/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аверкова В.В.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
при секретарі Литвин С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» до Управління екології та природних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріальто» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Мрія-Інвест») звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління екології та природних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Управління екології та природних ресурсів) в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва», виданий 16 березня 2021 року за №077-1354 в частині щодо:
- «визначення її допустимою за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля»;
- «за результатами аналізу Звіту з ОВД було встановлено неможливість оцінити вплив від планової діяльності «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва», а саме: на клімат та мікроклімат, повітряне, водне, геологічне середовище, рослинний та тваринний світ, біорізноманіття тощо»;
- «екологічні умови провадження планової діяльності:
1. Для планової діяльності встановлюються такі умови використання території та природніх ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планової діяльності, а саме: забороняється здійснювати планову діяльність без визначення її допустимою за результатами додаткової процедури;
2. Для планової діяльності встановлюються такі умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу довкілля.
3. Для планової діяльності встановлюються такі умови щодо зменшення транскордонного впливу планової діяльності, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу довкілля.
4. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення таких компенсаційних заходів: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу на довкілля.
5. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу планової діяльності на довкілля, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу на довкілля.
6. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення після проектного моніторингу, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу на довкілля.
7. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування, а саме: питання здійснення додаткової оцінки впливу довкілля на іншій стадії проектування не розглядалось у зв`язку з неможливістю здійснити оцінку впливу на довкілля задекларованої планової діяльності».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року в задоволенні значеного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
21.03.2023 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що попередній представник позивача був мобілізований до лав Збройних Сил України, а новий представник щойно вступив до справи та потребує додаткового часу для вивчення матеріалів справи.
Дослідивши доводи зазначеного клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до повідомлення №1286 від 01.04.2022 року про призов на службу під час оголошення військового часу, яке додано представником позивача до клопотання про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 , який працює в ТОВ «ТРЦ Республіка», прийнято на військову службу за призовом під час загальної мобілізації.
Отже, обставини, на які посилається представник позивача Євтушенко В.В. у своєму клопотанні, були достеменно відомі директору ТОВ «Мрія-Інвест» ще станом на квітень 2022 року, тобто до винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції та до подачі апеляційної скарги.
Крім того, в матеріалах справи не міститься, а заявником не надано суду належних доказів, що саме ОСОБА_1. , який працює в ТОВ «ТРЦ Республіка», був представником ТОВ «Мрія-Інвест», а в матеріалах справи наявний ордер виданий на ім`я адвоката Калмана Д.А.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що заявлене клопотання є безпідставним та не обґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Мрія-Інвест» подано до Управління екології та природних ресурсів повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зареєстроване 04 листопада 2020 року за №20201126870.
У вказаному повідомленні про плановану діяльність ТОВ «Мрія-Інвест» інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва».
04.12.2020 року за №077-5366 Управлінням екології та природних ресурсів надано свої зауваження до повідомлення про плановану діяльність та пропозиції №077-5367 Громадської організації «Українська природоохоронна група» від 01 грудня 2020 року №1037/2020.
Повідомлення про плановану діяльність опубліковано ТОВ «Мрія-Інвест» в засобах масової інформації - газеті «Хрещатик» № 82(5361) 30-31 грудня 2020 року та газеті «Сталий розвиток» №197 від 30 грудня 2020 року.
31.12.2020 року відповідачем отримано звіт з оцінки впливу на довкілля Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва», розроблений ТОВ «Ріальдо».
04.01.2021 року відповідачем зареєстровано оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.
Від громадянки ОСОБА_2 надійшли зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва» з проханням відмовити у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності позивача.
16.03.2021 року у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля зареєстровано за №20201126870 Звіт про громадське обговорення планованої діяльності «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва».
16.03.2021 року Управлінням екології та природних ресурсів сформовано висновок з оцінки впливу на довкілля №077-1354, в якому зазначено, що відповідно до представленого звіту з оцінки впливу на довкілля (далі по тексту - звіт ОВД) неможливо визначити очікувані впливи на довкілля від планованої діяльності та визначити екологічні умови її провадження, так як звіт з ОВД не в повному обсязі відповідає вимогам частини другої статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», додатку 4 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026; зазначено, що планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на фактори довкілля:
- щодо клімату і мікроклімату, зазначено, що не приводиться інформація щодо можливого обмеження руху повітряних мас внаслідок проектованої забудови, що в свою чергу може призвести/призведе до акумулювання забруднювальних речовин, які потрапляють у повітря, тобто, не оцінено вплив на атмосферне повітря, відповідно на мікроклімат. Крім того, планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на клімат і мікроклімат, не враховано всі джерела та забруднюючі речовини, що будуть надходити в атмосферне повітря. Тому неможливо визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження;
- щодо повітряного середовища, вказано, що планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на повітряне середовище, не враховано всі джерела та забруднюючі речовини, що будуть надходити в атмосферне повітря. Тому неможливо визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження;
- щодо водного середовища, вказано, що планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на водне середовище. Враховуючи вимоги пункту 14.4.2 ДБН Б.2.2-12:2019, недостатньо висвітлене питання щодо проточності озера Вирлиця, зокрема невідомі терміни передбаченого будівництва перепускної споруди в озеро Тягле. Наведена у Звіті інформація не дозволяє в повному обсязі оцінити, як плановане будівництво вплине на гідрологічний режим водних об`єктів. Тому неможливо визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження;
- щодо геологічного середовища, земельних ресурсів, вказано, що планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на геологічне середовище, земельні ресурси. Зокрема, опис і оцінку можливого впливу на стан геологічного середовища, земельних ресурсів, з урахуванням кумулятивного впливу планованої діяльності та рішень проекту «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями, паркінгом та гостьовою автостоянкою у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва. Інженерна підготовка території. Берегоукріплення», у Звіті з ОВД не приведено. Тому неможливо визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження;
- щодо рослинного та тваринного світу, біорізноманіття, вказано, що у Звіті з ОВД надана інформація щодо видалення дерев та кущів, які заважають виконанню будівельних робіт відповідно до актів обстеження зелених насаджень №197 від 11 грудня 2006 року, №2021 від 15 жовтня 2012 року, яка є досить застарілою станом на даний час. Компенсаційні заходи, наведені у розділі 7 Звіту з ОВД не відповідають вимогам статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на рослинний та тваринний світ, біорізноманіття, зокрема на орнітофауну, шляхи міграції птахів тощо. Тому неможливо визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження;
- щодо території та об`єктів природно-заповітного фонду, вказано, що рішенням КМР від 17 лютого 1994 року №14 озеро Вирлиця віднесено до переліку природних територій та об`єктів, що резервуються для заповідання. Відомості щодо оцінки впливу планованої діяльності на території, перспективні для заповідання, у Звіті з ОВД не приводяться, відсутня характеристика впливу планованої діяльності на проектований ландшафтний заказник «Озеро Вирлиця». Відсутні відомості щодо потенційного перебування (зростання) видів тварин і рослин Червоної книги України, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, видів рослин і тварин та типів природних оселищ, що підлягають збереженню та охороні відповідно до ратифікованих Україною міжнародних угод на території планованої діяльності. Крім того, планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на території та об`єкти природно-заповідного фонду. Тому неможливо визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження;
- щодо навколишнього соціального середовища (населення) вказано, що планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на навколишнє соціальне середовище (населення); фактори довкілля, на котрих ґрунтується дана оцінка, потребують перегляду. Тому неможливо визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження;
- щодо навколишнього техногенного середовища, вказано, що реалізація планованої діяльності не призведе до негативного впливу на житлово-цивільні об`єкти, наземні та інші споруди, елементи техногенного середовища, що розташовані в районі об`єкту проектування.
З урахуванням усієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення (звіт про громадське обговорення разом з таблицею повного, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій є невід`ємною частиною цього висновку), Управління екології та природних ресурсів дійшло висновку, провадження планованої діяльності є допустимим з огляду на нижченаведене:
1) визначення її допустимою за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля;
2) за результатами аналізу Звіту з ОВД було встановлено неможливість оцінити вплив від планової діяльності «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва», а саме на клімат та мікроклімат, повітряне, водне, геологічне середовище, рослинний та тваринний світ, біорізноманіття тощо.
Екологічні умови провадження планової діяльності:
1. Для планової діяльності встановлюються такі умови використання території та природніх ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планової діяльності, а саме: забороняється здійснювати планову діяльність без визначення її допустимою за результатами додаткової процедури;
2. Для планової діяльності встановлюються такі умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу довкілля.
3. Для планової діяльності встановлюються такі умови щодо зменшення транскордонного впливу планової діяльності, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу довкілля.
4. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення таких компенсаційних заходів: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу на довкілля.
5. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу планової діяльності на довкілля, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу на довкілля.
6. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення після проектного моніторингу, а саме: будуть встановлені за результатами процедури оцінки впливу на довкілля.
7. На суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування, а саме: питання здійснення додаткової оцінки впливу довкілля на іншій стадії проектування не розглядалось у зв`язку з неможливістю здійснити оцінку впливу на довкілля задекларованої планової діяльності».
Вважаючи висновок відповідача в оскаржуваній частині протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному висновку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, обґрунтовано неможливість провадження планованої діяльності позивачем, без урахування визначених у висновку умов, що є законним з урахуванням обставин даної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинах другій та третій цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачена заборона розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою та третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Згідно з частиною 6 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.
Відтак, для здійснення планованої діяльності «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва» ТОВ «Мрія-Інвест» було зобов`язано здійснити процедуру оцінки впливу на довкілля діяльності з вищевказаного будівництва.
При цьому, надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, який повинен ураховувати результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації, є однією з ланок здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, як це передбачено статтею 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Питання надання висновку з оцінки впливу на довкілля регламентується статтею 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Так, правовими нормами частиною 1 статті 9 цього Закону регламентовано, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами 3-4 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений центральний орган, видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
Правовими положеннями частини 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:
1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;
2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;
3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;
6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;
7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:
здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;
запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;
здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;
здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.
Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.
Відповідно до частин 6-9 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.
Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначеному статтею 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.
Згідно з частиною десятою статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026 (далі по тексту - Порядок №1026).
Згідно пункту 12 Порядку №1026 за результатами розгляду документів, поданих суб`єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5.
Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Згідно з додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
Так, відповідно до норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля надання компетентним суб`єктом владних повноважень документу дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля є його обов`язком, а відмова в його наданні може мати місце виключно з підстав, що передбачені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.
Як визначено в частині п`ятій статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;
- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Отже,колегія суддів апеляційної інстанції зазначає що вказаний перелік є вичерпним, а контролюючий орган не має альтернативної поведінки у разі надання або відмови у наданні документа дозвільного характеру.
При цьому, у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки, Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» не встановлено інші чи додаткові підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, виключеними підставами для відмови у наданні такого документа є лише ті, що наведені в частині п`ятій статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відповідно відмову з інших мотивів слід вважати протиправною в силу законодавчого припису.
Колегія суддів апеляційної інстанції, без надання правової оцінки, оскільки це не є предметом спору в даному випадку, зазначає, що в даному випадку у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, передбачені частиною 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
З урахуванням відсутності у відповідача законних підстав для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Мрія-Інвест», видача Управлінням екології та природних ресурсів документу дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля є його обов`язком.
Разом з тим, висновки викладені відповідачем у документі дозвільного характеру, в даному випадку оскаржуваному висновку, є дискреційними повноваженнями Управління екології та природних ресурсів документу, як суб`єкта владних повноважень та контролюючого органу, з огляду на наступне.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції.
Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Крім того, неможливість визначити очікуваний вплив, визначити допустимість провадження планованої діяльності та встановити екологічні умови її провадження на підставі наданого позивачем звіту з ОВП, які не підпадають під визначення підстав для відмови у наданні висновку, відповідач зобов`язаний був видати оскаржуваний висновок з оцінки впливу на довкілля, в якому зазначити про допустимість провадження планованої діяльності, з обов`язковим урахуванням додаткових умов, зазначених в оскаржуваному висновку, які оскаржує позивач.
У свою чергу, фактично позивач не спростовує викладені у висновку умови для провадження планованої діяльності, а посилається на визначення допустимості провадження планової діяльності позивача та одночасно вказує про недопустимість провадження такої діяльності, у зв`язку з необхідністю здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування.
Дані доводи апелянта не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки в оскаржуваному висновку зазначено про допустимість провадження планованої діяльності, проте, вказано додаткові умови, за яких можливе здійснення планованої діяльності позивачем «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва».
Щодо доводів позивача щодо невідповідності висновку в оскаржуваній частині принципу юридичної визначеності спростовуються тим, що в оскаржуваному висновку від 16.03.2021 року з оцінки впливу на довкілля №077-1354 зазначено, що відповідно до представленого звіту з ОВД неможливо визначити очікувані впливи на довкілля від планованої діяльності та визначити екологічні умови її провадження, так як звіт з ОВД не в повному обсязі відповідає вимогам частини 2 статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», додатку 4 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026; зазначено, що планована діяльність не включає всіх етапів реалізації вищезазначеної діяльності, які впливають на фактори довкілля.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в оскаржуваному висновку Управлінням екології та природних ресурсів, як суб`єктом владних повноважень, обґрунтовано неможливість провадження планованої діяльності ТОВ «Мрія-Інвест», без урахування визначених у висновку додаткових умов, що не суперечить нормам чинного законодавства та надає можливість здійснювати позивачу планову діяльність на будівництві поетапно.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що відповідачем законно та обґрунтовано прийнято оскаржуваний висновок, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 32797/21-48 від 19.01.2022 року, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи, що ні фахівець, ні експерт не повноважні вирішувати питання правового та процесуального характеру.
Вимоги та висновки викладені посадовими особами відповідача в оскаржуваному висновку про додаткові умови та інше відносяться до дискреційних повноважень контролюючого органу та не можуть бути спростовані висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження.
Відтак, у даному випадку, висновок фахівця, як доказ, не відповідає критерію допустимості, а тому не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції.
Крім того, вищезазначене дослідження проводилось за ініціативи третьої особи по справі - ТОВ «РІАЛЬТО», без винесення відповідної ухвали суду та попередження особи, що проводить дослідження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Відповідно, хоча висновок фахівця за своєю суттю є висновком спеціаліста, однак він може бути оцінений, як експертний висновок.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що проведені дослідження та складення висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 32797/21-48 від 19.01.2022 року були здійснені фахівцем після складення оскаржуваного висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво торговельно-розважального центру з офісними приміщеннями та гостьовою автостоянкою (1 черга) у складі багатофункціонального комплексу та благоустрою прибережно-захисної смуги озера по проспекту Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва», виданий 16 березня 2021 року за №077-1354, і можуть містити певні розбіжності, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Л.О. Костюк
А.Г. Степанюк
Повний текст виготовлено 27.03.2023 року
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2023 |
Оприлюднено | 30.03.2023 |
Номер документу | 109852722 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кобаль Михайло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні