Ухвала

від 27.03.2023 по справі 440/8875/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2023 року

Київ

справа №440/8875/21

адміністративне провадження №К/990/6182/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 440/8875/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2023 до суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України (далі - скаржник, ДПС України), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 21.02.2023..

Верховний Суд ухвалою від 01.03.2023 зазначену касаційну скаргу залишив без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: для надання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

На виконання вимог цієї ухвали суду ДПС України через підсистему «Електронний суд» направила уточнену касаційну скаргу, у якій зазначила, що підставою для касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 09.11.2021 у справі №820/1750/17, від 11.02.2021 у справі №821/788/18, від 17.09.2020 у справі №420/5693/18 не дослідив окремих питань щодо статусу будівлі та обставин її фактичного використання, чим порушив вимоги принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Одночасно скаржник звертає увагу, що зміст індивідуальної податкової консультації стосувався питання застосування підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПК України (збільшення податку на 25000 гривень на рік), в той час як суди помилково вирішували питання статусу об`єкта нерухомості та застосування підпункту "г" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Однак, Верховний Суд роз`яснював скаржникові, що у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). В уточненій касаційній скарзі відсутнє відповідне обґрунтування.

Зі змісту судових рішень не вбачається, що згідно з правовстановлюючими документами спірна будівля має статус гуртожитку. Суди встановили, що позивач звернувся до ДПС України з проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо житлового будинку для малих сімей з вбудованими приміщеннями. Відповідно, відсутній взаємозв`язок між обставинами справи та посиланням скаржника на постанову від 17.09.2020 у справі №420/5693/18, у якій спір стосувався саме будівлі зі статусом гуртожитку, а не житлового будинку для малих сімей з вбудованими приміщеннями.

Посилання ж скаржника на постанови від 09.11.2021 у справі №820/1750/17, від 11.02.2021 у справі №821/788/18 не обґрунтовано взаємозв`язком із конкретним висновком суду щодо застосування норми права, з яким не погоджується ДПС України.

Водночас зі змісту судових рішень вбачається, що підставами для задоволення позову стали такі висновки судів: 1) під час надання консультації не враховано, що житловий будинок для малих сімей у 1984 році був реорганізований із гуртожитку для одиноких у гуртожиток для малих сімей і використовується особами, які були вселені до кімнат на підставі ордерів; позивач, будучи власником будівлі, обмежений у праві виселення жителів із будівлі і позбавлений можливості користуватись нею; будівля використовується особами, заселеними до неї, починаючи з 1984 року, які не несуть витрат за надання їм права користування цим майном (крім витрат на утримання) та не можуть бути виселені з цього житла без надання іншого (лише за виключних обставин вказане можливо); власник фактично не може користуватись будівлею, не порушуючи житлові права осіб, які там проживають; 2) у податковій консультації не дотримані вимоги чинного законодавства, оскільки, зокрема, відсутнє обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання норм податкового законодавства. В оскарженому документі наведений лише загальний перелік норм Податкового кодексу України, що не може вважатись податковою консультацією, оскільки вона не дає можливості платнику застосувати її на практиці для вирішення конкретного питання.

Зі змісту судових рішень Верховного Суду, наведених скаржником, не вбачається, що предметом дослідження були такі обставини, як і відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у таких правовідносинах.

Крім того, посилання ДПС України на те, що окремі питання не були досліджені судами попередніх інстанцій, а так само про неправильне визначення предмета спору та предмета доказування, не узгоджується з правовим змістом пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Сукупність викладеного дає підстави для висновку, що скаржник не в повній мірі врахував мотиви, наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.03.2023, а приведене в уточненій касаційній скарзі обґрунтування не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за можливе продовжити скаржникові строк для усунення виявленого недоліку на десять днів з дня отримання цієї ухвали суду.

Керуючись статтею 121 КАС України,

УХВАЛИВ:

Продовжити Державній податковій службі України строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко