Ухвала

від 24.03.2023 по справі 947/19448/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/19448/22

Провадження № 1-кс/947/3666/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021160000000331 від 06.07.2021 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка, Комінтернівського (нині Лиманського) району, Одеської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, директор ТОВ «ВЕСЕЛИЙ ВІТЕР», неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, відносно якого на розгляді перебуває обвинувальний акт за ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №42021160000000589 від 02.12.2021 та у кримінальному провадженні № 12022160000000436 від 27.06.2022 року - за ч. 2 ст. 364 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021160000000331 від 06.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у липні-серпні 2020року,більш точнийчас невстановлено, ОСОБА_8 ,який натой часобіймав посадуначальника відділуземельних відносинВилківської міськоїради Ізмаїльськогорайону Одеськоїобласті,спільно із ОСОБА_9 залучили ОСОБА_5 ,як голову Кілійськоїрайонної державноїадміністрації Одеськоїобласті,до планущодо заволодінняшахрайським шляхомречовими правамина 28земельних ділянокзагальною площею2,8га площею0,10га кожна,що розташованіу привабливомудля їхньогоподальшого комерційногопродажу абоволодіння курортномумісці,що розташовуютьсяна самомуузбережжі Чорногоморя поручіз курортноюзоною с.Приморське Кілійського району Одеської області, які фактично входять до території ДП «Ізмаїльське лісове господарство» та Дунайського біосферного заповідника.

Розроблений злочинний план передбачав наступні етапи та розподілення ролей:

Так, ОСОБА_8 , виступаючи як організатор організованої групи, забезпечував безпосереднє керування вчиненням дій, направлених на заволодіння правами щодо 28 земельних ділянок загальною площею 2,8 га, а також мав забезпечити:

1) підбурення разом із ОСОБА_9 колишнього підлеглого

ОСОБА_10 (засуджений вироком Київського р/с м. Одеси від 02.09.2022 за

ч.1ст.362,ч.3ст.362ч.3ст.368-4КК України)до внесеннязмін уДЗК цільовогопризначення (зжитлової тагромадської забудовина земельніділянки рекреаційногопризначення)та формувласності 28земельних ділянокз комунальноїна державну;

2) подання заяв від імені ОСОБА_5 про оформлення прав власності за Кілійською РДА Одеської області на 28 земельних ділянок, які сформовані за рахунок земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5122383000:02:001:0199, як на земельні ділянки рекреаційного призначення, з забезпеченням проведення реєстрації прав власності державним реєстратором речових прав Вилківської міськради Кілійського район Одеської області ОСОБА_11 ;

3)спільно з учасниками організованої групи підшукання осіб, які бажають придбати під виглядом безкоштовної приватизації земельні ділянки за передплатою та отримати кошти від них за продаж земельних ділянок;

4) підготовку проєктів заяв про передачу (приватизацію) земельних ділянок у власність на користь заздалегідь підшуканих осіб, документи (копії паспортів та коду) яких заплановано використати, а також забезпечити їхпідписання тапередачу ОСОБА_5 для реєстраціїзаяв уКілійській районнійдержавній адміністраціїОдеської області;

6) отримання від ОСОБА_5 документів (незаконних розпоряджень прийнятих у порушення вимог лісового та земельного законодавства ОСОБА_5 ), обман державних реєстраторів щодо наявності законних підстав для набуття у приватну власність земельних ділянок державної власності від імені осіб, документи яких використані для незаконної приватизації, а також спільно із ОСОБА_9 забезпечити отримання коштів від їх продажу;

7) керування злочинною діяльністю організованої групи та змінювати план у разі необхідності;

9) розподілення із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 земельних ділянок, які залишаться не реалізованими на користь кінцевих набувачів або незаконно здобутих коштів від їх продажу.

Відповідно до плану, ОСОБА_5 відведено роль співорганізатора, якою передбачалось:

1) підписання 28 заяв про реєстрацію речового права (оформлення прававласності)на користьКілійської РДАОдеської областіна земельніділянки лісогосподарськогопризначення,як наземлі рекреаційногопризначення;

2) безперешкодне подання завідсутності заявниківта прийняттядо КілійськоїРДА Одеськоїобласті 28заяв пропередачу земельнихділянок увласність відімені осіб,які фактичноне складалита неподавали їхна розгляд(заїх відсутності),що підшуканіспільно членамиорганізованої групи;

3) підготовка та підписання 28 незаконних розпоряджень голови Кілійської РДА Одеської області про передачу земельних ділянок у власність 28 заздалегідь підшуканих ними спільно осіб, за відсутності погодженої та затвердженої землевпорядної документації (проєкту землеустрою з відведення земельних ділянок у власність у порядку їх безоплатної приватизації на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України), щодо земельних ділянок лісогосподарського призначення;

4) ігнорування у випадку отримання заперечень або правових висновків відповідних структурних підрозділів та службових осіб райдержадміністрації щодо незаконності відчуження земельних ділянок, а також забезпечити їх реєстрацію (бланк, печатки, реєстраційні номери), видачу;

5) передання підписаних ним 28 розпоряджень про передачу земельних ділянок у порядку приватизації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для оформлення їх у приватну власність у державного реєстратора речових прав.

6) розподілення із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок, які залишаться не реалізованими на користь кінцевих набувачів або незаконно здобутих коштів від їх продажу.

Відповідно до плану, ОСОБА_9 відведено роль виконавця, якою передбачалося:

1) разом із ОСОБА_8 забезпечити зміну форми власності з комунальної на державну на 28 земельних ділянок у ДЗК із залученням до вчинення незаконної діяльності колишнього підлеглого ОСОБА_8 ОСОБА_10 ;

2) забезпечення підшукання осіб, які бажають придбати під виглядом безкоштовної приватизації земельні ділянки за передплатою та отримати кошти від них за земельні ділянки;

3) передача підготовлених заяв щодо оформлення прав власності на

28 земельних ділянок від імені ОСОБА_5 , як голови Кілійської РДА, до державного реєстратора Вилківської міськради Кілійського район Одеської області ОСОБА_11 ;

4) забезпечення подання документів (незаконних розпоряджень прийнятих у порушення вимог лісового та земельного законодавства ОСОБА_5 ) державному реєстратору речових прав під виглядом наявності законних правових підстав для набуття у приватну власність земельних ділянок державної власності від імені осіб, документи яких використані для незаконної приватизації, а також спільно із ОСОБА_8 забезпечити отримання коштів від їх продажу та розподілити між собою не реалізовані земельні ділянки;

5) розподілення із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 земельних ділянок, які залишаться не реалізованими на користь кінцевих набувачів або незаконно здобутих коштів від їх продажу.

Готуючись до реалізації злочинного плану, ОСОБА_8 повідомив

ОСОБА_5 , що має змогу спільно зі ОСОБА_9 звернутися до свого колишнього підлеглого - діючого державного кадастрового реєстратора відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_10 , та не залучаючи його у склад організованої групи, підбурити останнього на зміну інформації про цільове призначення та форму власності у ДЗК щодо 28 земельних ділянок.

ОСОБА_10 31.08.2020, 01.09.2020, 04.09.2020, 27.09.2020 та 30.09.2020 здійснив несанкціоновану зміну інформації у ДЗК у Розділі 1 «Земельна ділянка. Загальні відомості» Поземельних книгах 28 земельних ділянок.

Після вчинення вказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_10 , у період з 31.08.2020 по 30.09.2020 видав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сформовані 28 витягів з ДЗК щодо кожної з вказаних земельних ділянок, у яких містились завідомо недостовірні відомості щодо належності земельних ділянок до земель рекреаційного призначення, які нібито перебували у власності Кілійської РДА Одеської області.

Встановлено, що у період з 28.09.2020 по 07.10.2020 ОСОБА_5 надав іншим членам організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 копії витягів щодо юридичної особи Кілійської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 04057132), з яких вбачалось, що він є керівником вказаної юридичної особи публічного права, копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 27.08.1997 та коду платника податків ОСОБА_5 № НОМЕР_2 , відомості про засоби зв`язку з ІНФОРМАЦІЯ_3 (електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також підписав надані йому ОСОБА_8 28 заяв про реєстрацію речового права (щодо виникнення права власності).

У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи у розпорядженні

28 витягів з ДЗК видані ОСОБА_10 , які містять завідомо недостовірні офіційні документи щодо належності земельних ділянок до земель рекреаційного призначення та власності Кілійської РДА Одеської області, звернулись від імені ОСОБА_5 до державного реєстратора речових прав Вилківської міськради Кілійського район Одеської області ОСОБА_11 .

Заради здійснення ОСОБА_11 державної реєстрації прав власності на вищевказані земельні ділянки за Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області, ОСОБА_8 у період з 28.09.2020 до 07.10.2020, більш точний час не встановлено, діючи відповідно до розробленого плану, використав завідомо підроблені документи, шляхом надання ОСОБА_11 28 сформованих витягів щодо земельних ділянок.

Разом з цим, ОСОБА_8 надано ОСОБА_11 28 заяв складених від імені голови Кілійської РДА в Одеській області ОСОБА_5 щодо державної реєстрації прав власності на зазначені земельні ділянки за Кілійською РДА в Одеській області.

У свою чергу, державним реєстратором речових прав Вилківської міськради Кілійського район Одеської області ОСОБА_11 , яка не була обізнана про кримінально протиправні наміри ОСОБА_8 та інших учасників організованої групи, у період з 02.10.2020 до 07.10.2020, здійснено державну реєстрацію прав власності за вказаною юридичною особою публічного права Кілійської РДА Одеської області, яка насправді не мала повноважень на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення.

За вищевикладених обставин, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документа, вчинене організованою групою.

Продовжуючи виконання заздалегідь обумовленого зі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 плану, приступивши до реалізації кримінально протиправного наміру, у ході розгляду заяви ОСОБА_12 , ОСОБА_5 як голова Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою одержання ОСОБА_12 неправомірної вигоди у виді земельної ділянки, використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, реалізуючи свої владні повноваження щодо розпорядження землями державної власності не в межах та не у спосіб, що передбачені законодавством України, перебуваючи в адміністративній будівлі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Кілійський (нині Ізмаїльський) район, місто Кілія, вулиця Миру, будинок № 44, при відсутності проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 для індивідуального дачного будівництва, розробленого на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, за наявністю чинного права користування державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство» земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не маючи права розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб для індивідуального дачного будівництва, передбачаючи, що в результаті його дій буде спричинена шкода державним інтересам, оскільки відповідно до висновку головного спеціаліста з питань правового забезпечення апарату райдержадміністрації до проекту розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності ОСОБА_12 для індивідуального дачного будівництва» від 18.12.2020 проєкт розпорядження не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки районна державна адміністрація не має права надавати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва із земель державної власності за межами населеного пункту на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області без наявності проекту землеустрою, у грудні 2020 року, більш точний час встановити не вбачається можливим, підписав розпорядження № 187, що датовано 01.12.2020 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності ОСОБА_12 для індивідуального дачного будівництва», яким передав останній у власність земельну ділянку площею 0,100 га з кадастровим номером 5122383000:01:002:0021 для індивідуального дачного будівництва на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а саме 14-го виділу 1-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство».

Унаслідок зловживання владою головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 , охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у розмірі 319884 гривень, який складається з вартості земельної ділянки станом на 01.02.2021, що у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація вчинення кримінального правопорушення зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Відповідно до розробленого та узгодженого плану усіма членами організованої групи, ОСОБА_8 у невстановленому місці, але після отримання від ОСОБА_5 протягом грудня 2020 року січня 2021 року усіх незаконних розпоряджень про передачу земельних ділянок у приватну власність для індивідуального дачного будівництва, а також попередження викриття їх протиправної діяльності та конспірації, прийнято рішення про подання заяв про реєстрацію (виникнення) права приватної власності щодо 28 земельних ділянок до різних державних реєстраторів речових прав, що здійснюють свою діяльність у різних районах Одеської області.

Організатором організованої групи ОСОБА_8 протягом грудня

2020 року січня 2021 року у невстановленому місці особисто передано ОСОБА_9 розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 «Про передачу у власність гр. ОСОБА_13 земельної ділянки площею 0,100 га з кадастровим номером 5122383000:01:002:0039» № 206 від 01.12.2020.

ОСОБА_9 у свою чергу, діючи на виконання заздалегідь розробленого плану, 15.01.2021 використовуючи документи ОСОБА_13 , яка не була обізнана про злочинні наміри організованої групи, утім діяла недобросовісно, погоджуючись надати власні документи (копію паспорту, коду) та оформити тимчасово речові права на вказану земельну ділянку без наміру реалізації за своєю внутрішню волею усієї сукупності правомочностей з володіння, користування і розпорядження нею, подано державному реєстратору виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області ОСОБА_14 вказане незаконне розпорядження разом із заявою про державну реєстрацію права власності.

Надавши незаконне розпорядження № 206 від 01.12.2020 про передачу земельної ділянки у приватну власність, що прийняте під виглядом безкоштовної приватизації землі рекреаційного призначення для індивідуального дачного будівництва, організованою групою приховано належність земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим № 5122383000:01:002:0039 до земель лісогосподарського призначення та проведено державну реєстрацію права власності на користь підшуканої особи ОСОБА_13 , якою не подавалась жодна землевпорядна документація для її затвердження.

У вказаний спосіб порушено публічний порядок обома учасниками вказаного правочину, зведеного учасниками організованої групи виключно до заволодіння правами на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що стало можливим через зловживання владою державним розпорядником та недобросовісністю дій громадянина, як набувача.

Таким чином, ОСОБА_8 спільно зі ОСОБА_9 , застосовуючи опосередковане шахрайство, здійснили цілеспрямований обман державного реєстратора речових прав ОСОБА_14 , яка є особою, що уповноважена на вчинення стосовно майна юридично значущих дій, яка не була обізнана про їх злочинні наміри, викликавши впевненість про обов`язковість здійснення державної реєстрації речового права за ОСОБА_13 .

Державним реєстратором речових прав ОСОБА_14 на підставі вказаних документів 15.01.2021 проведено державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що призвело до її незаконного вибуття з державної власності та заподіяло майнової шкоди Українському народу у великих розмірах, а саме у сумі 316516 гривень 80 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах, організованою групою.

22.03.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий за погодження з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю необхідності запобігання ризикам можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на території іншої держави, знищення, переховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливого незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні:

-прокурор клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.

-захисник заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою та ризики, викладені у клопотанні сторони обвинувачення, є не доведеними з огляду на наступне. Відносно ОСОБА_5 вже неодноразово обирався запобіжний захід, у тому числі у вигляді домашнього арешту, за яким останній відзначався сумлінною процесуальною поведінкою. Крім того, захисник звернула увагу на міцність соціальних зв`язків підзахисного, а саме: ОСОБА_5 має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, більше того, фінансово допомагає батькам похилого віку, неодноразово нагороджувався подяками та позитивно характеризується за місцем мешкання та місцем роботи.

Окремо захисник зазначила, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України в повному обсязі нівелюється наступними обставинами: ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2022 року в рамках кримінального провадження № 12022160000000589 від 02.12.2021 року встановлено обов`язок, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, так, на теперішній час закордонний паспорт ОСОБА_5 знаходиться на зберігання у ГУ ДМС в Одеській області, що підтверджується відповідною довідкою.

Додатково захисник долучила письмові заперечення з додатками, які просила врахувати.

-підозрюваний підтримав думкузахисника уповному обсязі.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані сторонами в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 22.03.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.3ст.28ч.4ст.358,ч.3ст.28ч.2ст.364КК Українизібраними матеріалами кримінального провадження у сукупності, зокрема: висновками почеркознавчих експертиз, згідно з якими підписи у наданих на дослідження оригіналах 28 розпоряджень, які складені від імені голови Кілійської РДА ОСОБА_5 виконані самим ОСОБА_5 ; висновками земельно-технічних та оціночно-земельних експертиз щодо 28 земельних ділянок, які є предметом даних кримінальних правопорушень, якими підтверджено, що вони розташовані на території землекористування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» розташовані у 14-му виділі 1-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а також встановлено ринкову вартість земельних ділянок на момент незаконного вибуття з власності Українського народу у приватну; протоколом огляду земельної ділянки в межах квадратів № 1 № 40 ДП «Ізмаїльський лісгосп»; протоколами оглядів мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які містять зафіксовані відомості про обставини листування між усіма учасниками організованої групи з приводу оборудок із 28 земельними ділянками, а також оглядом робочого комп`ютеру ОСОБА_8 , де у месенджері «Вайбер» містяться текстові повідомлення щодо обставин виконання ОСОБА_10 незаконних дій, а також інші відомості про вказані земельні ділянки; повідомленням про підозру ОСОБА_5 та іншими доказами, які в сукупності підтверджують обставини кримінального правопорушення та відповідають критерію належності та допустимості.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Доводи сторони захисту про відсутність в діях підозрюваного ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, на даний час є непереконливими, оскільки вказані стороною захисту обставини мають бути перевірені лише в ході подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, суспільно-небезпечний характер правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п.1 ч.1ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Разом з цим Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Аналізуючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на наступне: підозрюваний має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше не судимий, крім того, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо нівелювання зазначеного ризику, що на думку слідчого судді значно зменшує ризик переховування підозрюваного, а отже встановлений ризик є мінімальним. Також слідчий суддя враховує, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 в суді розглядається інша справа за аналогічними злочинами, між тим він не укривається, з`явився до судового засідання за першим викликом.

Враховуючи те,що ОСОБА_5 раніше займавпосаду головиКілійської районноїдержавної адміністраціїОдеської областіта ймовірномаєстійкі зв`язки з посадовими особами Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 з метою уникнення можливих негативних наслідків кримінально-правового характеру може вжити заходів щодо знищення документації, яка має важливе значення для встановлення фактичних обставин ймовірного вчинення інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, що суттєво ускладнить забезпечення досягнення завдань кримінального провадження. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання що існує ризик передбачений п.3 ст. 177 КПК України, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваний та експертів у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, адже свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч.4ст.95 КПК України.

Разом зтим,попри вищевказанівстановлені всудовому засіданніризики,передбачені ст.177КПК України,сторона обвинувачення,всупереч п.6ч.1ст.184КПК України,жодним чиномне обґрунтовуєнеможливість запобіганнятаким ризикам шляхомзастосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_5 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також відомостей щодо його особи, а саме як встановлено в судовому засіданні підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину, крім того, фінансово допомагає батькам похилого віку, має постійне місце проживання та офіційне місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.

В свою чергу покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного, перешкоджатиме вчиненню підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та незаконного впливу підозрюваним на свідків та інших можливо причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень осіб.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст.184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло у певний час доби, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021160000000331 від 06.07.2021 року відносно ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.05.2023року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 ,у періодчасу з23години 00хвилин до07години 00хвилин, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 22.05.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками та судовими експертами у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1