Рішення

від 16.03.2023 по справі 569/10487/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10487/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в особi головуючої суддi Панас О.В.

при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.

з участю:

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Хімін І.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення догани про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення догани про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просила визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення догани лікарю загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_1 від 17.05.2022 року № 62-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак».Визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення догани лікарю загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_1 від 18.05.2022 року № 63-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак».Визнати незаконним та скасувати наказ комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 16.06.2022 року № 17-к про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5.Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».Стягнути з комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.06.2022 року по дату ухвалення судового рішення по даній справі.Судові витрати стягнути з Відповідача.

Свої вимоги обґрунтувала наступними доводами.

З 01.02.2018 року по 16.06.2022 року позивач працювала на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».

Наказом від 17.05.2022 року № 62-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак» позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Підставою для оголошення догани стали заяви пацієнтки ОСОБА_3 від 05.05.2022 року по факту звернення до лікаря та протокол засідання робочої комісії з розгляду трудових спорів № 5 від 17.05.2022 року. Зі змісту скарги пацієнтки від 05.05.2022 року вбачається, що вона звернулась 03.05.2022 року на прийом до лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 з метою отримати електронне направлення на госпіталізацію (стаціонарне лікування). Відповідно до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 21.03.2018 року, пацієнтка була направлена сімейним лікарем для отримання консультації вузького спеціаліста (лікаря-невропатолога) з метою повного обстеження пацієнтки. Проте, пацієнтка наполягала на видачі електронного направлення на стаціонарне лікування саме сімейним лікарем, незважаючи на роз`яснення лікаря.

Зі змісту іншої скарги пацієнтки від 05.05.2022 року вбачається, що лікар у жовтні 2021 року відмовлялась оглянути дитину пацієнтки (дочці 19 років) без негативного ПЛР-тесту на Covid-19. Через 7 місяців після події, пацієнтка вирішила написати скаргу від імені своєї повнолітньої дочки. Дочка, особисто до лікаря претензій не мала.

Позивачем на вимогу юрисконсульта закладу було надано письмове пояснення від 10.05.2022 року щодо фактів викладених у скарзі. У поясненні вказано, що дочка пацієнтки (скаржниці) дійсно зверталась двічі на прийом до лікаря у жовтні 2021 року. Була оглянута лікарем, встановлено діагноз та призначено лікування. Дані факти підтверджуються протоколом звернення (візиту) до лікаря від 22.10.2022 року.

Юрисконсультом закладу подано доповідну записку 11.05.2022 року на ім`я керівника закладу, мотивовану тим, що надаючи письмові пояснення, лікар порушила вимоги ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», так як в ході службового розслідування надала інформацію про факт звернення пацієнта за медичною допомогою.

Наказом від 18.05.2022 року № 63-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак» позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Догана винесена на підставі скарги юрисконсульта закладу від 10.05.2022 року, співробітників амбулаторії ЗПСМ № 5 12.05.2022 року, сестри медичної кабінету від 12.05.2022 року.

З наказом позивач ознайомилась 20.05.2022 року, та зазначила власноручно, що не погоджується із винесенням догани. В наказі зазначено однією з підстав Акт про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення № 13 від 18.05.2022 року.

Проте, позивачем 17.05.2022 року було надано письмові пояснення щодо скарги сестри медичної кабінету від 12.07.2022 року та зареєстровано їх за Вх.№ 457/01-27. До пояснень додана, також, письмова заява сестри медичної ОСОБА_4 від 17.05.2022 року, де зазначено, що вона не має жодних претензій до лікаря ОСОБА_1 .

Наказом від 16.06.2022 року № 17-к лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 позивача ( ОСОБА_1 ) звільнено із займаної посади згідно п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із систематичним порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку. В оскаржуваному наказі не обумовлено чітко і конкретно за який саме проступок до позивача застосовано такий вид стягнення як звільнення.

Позивач зазначила, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган є необгрунтованими, були винесені в порушення норм трудового законодавства, а звільнення відбулося без врахування усіх обставин та у зв`язку із упередженим ставленням. Позивач вважає, що нею не було порушено обов`язків працівника, які визначено устаттею 139 КЗпП України.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов у межах його доводів та просила задовольнити повністю.

Представник позивачки адвокат Хімін І.С. , яка діє згідно ордеру серія ВК № 1053318 позов підтримала та просила задовольнити. В ході судових дебатів представник позивача адвокат Хімін І.С. підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Відмітила, що наказ від 17.05.2022 року № 62, наказ від 18.05.2022 року № 63, наказ № 17-к від 16.06.2022 року винесено з порушенням трудового законодавства, а саме: не доведено вину працівника, не встановлено наявність шкідливих наслідків та причинно-наслідкового зв`язку між порушенням та шкідливими наслідками, не з`ясовано усіх фактичних обставин справи, що підтверджується наявними матеріалами справи та показами свідків.

Звернула увагу суду, що відповідачем всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян» розгляд звернень, в даному випадку скарг пацієнтів,не проводився. Скарги громадян розглядає комісія з трудових спорів, яка уповноважена розглядати лише спори між співробітниками. Окрім того, у комісії з розгляду трудових спорів постійно приймає участь керівник закладу, що свідчить про можливе упереджене ставлення до позивача та винесення відповідних рішень (догана, звільнення).

Зазначила, що процесуальний строк для подання позову не пропущений позивачем. Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу у місячний строк з дня вручення копіїнаказу про звільненняабо з дня видачі трудової книжки.

20.06.2022 року було скеровано повторно адвокатський запит за Вих.№ 27/22 на адресу відповідача з проханням надати копію наказу про звільнення від 16.06.2022 року № 17-к, наказів про оголошення догани, а також, інші документи, що стосуються трудових правовідносин позивача з відповідачем.30.06.2022 року отримано від відповідача вищевказані документи, згідно адвокатського запиту (лист від 30.06.2022 року № 594/01-16).

Окрім того, згідно запису в Журналі обліку руху трудових книжок позивач отримала трудову книжку на руки 18.07.2022 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 згідно довіреності , позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Підтримала правову позицію викладену у поданому до суду відзиві, обґрунтовуючи її долученими письмовими доказами.

До КНП КМР «КМЦ ПМСД» надійшли дві скарги від пацієнтки ОСОБА_3 зареєстровані за номерами № А-10 від 05.05.2022 року та А-11 від 05.05.2022 року. Керівництвом закладу було розглянуто скарги від пацієнтки ОСОБА_3 та направлено юрисконсульту для повного розбору ситуації. Після надання лікарем ОСОБА_1 письмових пояснень по суті скарг було складено доповідні записки юрисконсультом на ім`я директора та скликано засідання робочої комісії з розгляду трудових спорів 17.05.2022 року. Про засідання комісії лікаря ОСОБА_1 було повідомлено, однак вона не з`явилась. Після розгляду комісією матеріалів, членами комісії було вирішено застосувати догану як вид дисциплінарного стягнення щодо лікаря ОСОБА_1 (наказ від 17.05.2022 року № 62).

Щодо оголошення догани згідно наказу від 18.05.2022 року № 63 представник відповідача зазначила, що 10.05.2022 року до адміністрації закладу надійшла скарга від 10.05.2022 року № П-13 від юрисконсульта ОСОБА_5 щодо грубого поводження лікаря ОСОБА_1 під час візиту до неї у зв`язку з відібранням письмових пояснень у ході проведення службового розслідування по скарзі від 10.05.2022 року № П-13. Надати письмові пояснення лікар ОСОБА_1 відмовилась, про що було складено відповідний акт від 10.05.2022 року № 13.

Також, 12.05.2022 року до адміністрації закладу надійшла скарга від колективу амбулаторії ЗПСМ № 5 про те, що працівники амбулаторії стали свідками приниження лікарем ОСОБА_1 сестри медичної ОСОБА_4 , яка з нею працювала в одному кабінеті.

18.05.2022 року медична сестра ОСОБА_4 особисто принесла до адміністрації закладу скаргу від 18.05.2022 року № Г-15 в якій йшлося про те, що лікар ОСОБА_1 покликала медичну сестру ОСОБА_4 до пацієнта додому, де знаходячись в оселі пацієнтів, погрожуючи медичній сестрі тим, що вона буде доводити психічні розлади в медичної сестри ОСОБА_4 , примусила останню написати заяву про відмову від претензій відносно конфліктних ситуацій, що були між ними.

Відповідно, було скликано засідання робочої комісії з трудових спорів, розглянуто матеріали службового розслідування та вирішено застосувати догану як вид дисциплінарного стягнення до лікаря ОСОБА_1 (наказ № 63 від 18.05.2022 року).

Також, 26.05.2022 року до адміністрації закладу надійшла скарга від 26.05.2022 року № Г-17 від сестри медичної ОСОБА_4 про відмову лікаря ОСОБА_1 працювати з даною медичною сестрою в команді надання первинної медичної допомоги та грубе поводження з нею. В пояснювальній записці № 483/01-27 від 26.05.2022 року, яку надала лікар ОСОБА_1 йдеться про те, що медична сестра ОСОБА_4 не була присутня на прийомі впродовж робочого дня. Згідно з доповідною запискою завідувача АЗПСМ № 5 ОСОБА_6 від 27.05.2022 року медична сестра ОСОБА_4 зайшла до кабінету завідувача, плакала та просила більше не ставити її в команду з лікарем ОСОБА_1 так як поведінка і ставлення до останньої ображають її та принижують, погано впливають на здоров`я.

Враховуючи рішення комісії з трудових спорів від 17.05.2022 року, від 18.05.2022 року, враховуючи наказ від 17.05.2022 року № 62, наказ від 18.05.2022 року № 63, враховуючи систематичне порушення Правил трудової дисципліни було видано наказ від 16.06.2022 року № 17-к про звільнення з роботи ОСОБА_1 .

Представник відповідача, зауважила, що 16.06.2022 року директор закладу М.Буртик, заступник директора з медичного обслуговування населення Н.Люта, юрисконсульт Г.Петрованчук, інспектор з кадрів ОСОБА_7 в кабінеті лікарського прийому оголосили лікарю ОСОБА_1 наказ № 17-к від 16.06.2022 року про звільнення її з роботи. Ознайомитись з наказом лікар ОСОБА_1 відмовилась, про що було складено відповідний акт № 16 від 16.06.2022 року.

Після оголошення наказу № 17-к від 16.06.2022 року, інспектором з кадрів ДвениславоюХристан лікарю ОСОБА_1 , було повідомлено про необхідність отримання трудової книжки. Позивач не забрала трудову книжку 16.06.2022 року, про що було складено відповідний акт від 16.06.2022 року № 17. Також, на адресу проживання позивача було надіслано повідомлення №70/01-26 від 16.06.2022 року про необхідність отримання трудової книжки, що підтверджується записом у журналі вихідної документації. 16.06.2022 року ОСОБА_1 були надіслані розрахункові кошти у зв`язку зі звільненням, що підтверджується довідкою про розрахункові за червень 2022 року.

Трудову книжку ОСОБА_1 отримала 18.07.2022 року, про що свідчить запис у Журналі руху трудових книжок. У зв`язку з чим, відповідач вважає, що позивачем були порушені вимоги ст. 233 КзПП України, а саме пропуск строку звернення до суду.

Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Ухвалою суду від 29.07.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці термін для усунення недоліків.

05.08.2022 року від позивачки надійшла заява про усунення недоліків у позовній заяві, а саме долучено квитанцію про оплату судового збору на суму 1984 грн. 80 коп.

Ухвалою суду від 09.08.2022 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10.11.2022 р. за клопотанням представника відповідача постановлено судове засідання у цивільній справі № 569/10487/22 провести у режимі відеоконференції. ДорученоКоломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області, відповідальним за забезпечення проведення відео конференції під чассудового засідання, з участю сторін.

Ухвалою суду на місці задоволено клопотання представника відповідача про допит свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що з 01.02.2018 року по 16.06.2022 року позивач працювала на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».

Наказом від 17.05.2022 року № 62-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак» позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Підставою для оголошення догани стали заяви пацієнтки ОСОБА_3 від 05.05.2022 року по факту звернення до лікаря та протокол засідання робочої комісії з розгляду трудових спорів № 5 від 17.05.2022 року.

Наказом від 18.05.2022 року № 63-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак» позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Догана винесена на підставі скарги юрисконсульта закладу від 10.05.2022 року, співробітників амбулаторії ЗПСМ № 5 12.05.2022 року, сестри медичної кабінету від 12.05.2022 року.

З наказом позивач ознайомилась 20.05.2022 року, та зазначила власноручно, що не погоджується із винесенням догани. В наказі зазначено однією з підстав Акт про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення № 13 від 18.05.2022 року.

Проте, позивачем 17.05.2022 року було надано письмові пояснення щодо скарги сестри медичної кабінету від 12.07.2022 року та зареєстровано їх за Вх.№ 457/01-27. До пояснень додана, також, письмова заява сестри медичної ОСОБА_4 від 17.05.2022 року, де зазначено, що вона не має жодних претензій до лікаря ОСОБА_1 .

Наказом від 16.06.2022 року № 17-к лікаря загальної практики-сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 позивача ( ОСОБА_1 ) звільнено із займаної посади згідно п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із систематичним порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку. В оскаржуваному наказі не обумовлено чітко і конкретно за який саме проступок до позивача застосовано такий вид стягнення як звільнення.

Свідок ОСОБА_16 , директор КНП КМР «ЦПМСД», суду показала, що з 2019 року є керівником даного закладу. Відмітила, що оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно наказу від 17.05.2022 року, від 18.05.2022 року лікарю ОСОБА_1 було пов`язано зі скаргами громадянки ОСОБА_3 таспівробітників. Оголошення догани лікарю ОСОБА_1 за приниження честі і гідності доводилось до відома їй шляхом приїзду за місцем знаходження кабінету прийому в АЗПСМ № 5.Наказ про створення комісії для проведення службового розслідування щодо фактів викладених у скаргах громадян, співробітників не видавався. Звернення, скарги розглядались робочою комісією з трудових спорів. Заявниця ОСОБА_3 на засіданні комісії присутня не була. Зазначила, що як директор приймала участь в роботі комісії з трудових спорів та прийнятті рішення про застосування дисциплінарних стягнень відносно лікаря ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_17 , заступник директора з медичної частини, суду показала, що не була свідком події безпосереднього конфлікту лікаря ОСОБА_18 та медичної сестри ОСОБА_4 . Відмітила, що сестра медична обов`язково повинна працювати в команді з сімейним лікарем.

Свідок ОСОБА_6 , суду показала, що 27.05.2022 року сестра медична ОСОБА_4 плачучи зайшла до неї в кабінет і заявила, що працювати в команді з лікарем загальної практики - сімейним лікарем АЗПСМ № 5 ОСОБА_1 не може, та як поведінка лікаря шкідливо впливає на її здоров`я. До кінця робочого дня сестра медична ОСОБА_4 працювала в реєстратурі закладу.Свідком події щодо образи лікарем загальної практики - сімейним лікарем АЗПСМ № 5 ОСОБА_1 сестри медичної ОСОБА_4 в кабінеті прийому не була. Підписала колективну скаргу від 12.05.2022 року.

Свідок ОСОБА_10 , старша сестра медична АЗПСМ № 5, суду показала, що підписала колективну скаргу від 12.05.2022 року відносно ОСОБА_1 . Однак, під час розмови лікаря ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в кабінеті прийому не була. Зустріла сестру медичну в коридорі. Повідомила, що на її думку лікар ОСОБА_18 зверхньо відносилась до сестер медичних.

Свідок ОСОБА_11 , лікар загальної практики-сімейний лікар АЗПСМ № 5, суду показала, що сестра медична ОСОБА_4 вийшла з кабінету лікаря ОСОБА_1 після конфлікту. Особисто при їх розмові не був. Колективну скаргу працівників АЗПСМ № 5 відносно лікаря ОСОБА_1 підписав. Повідомив, що конфлікти з лікарем ОСОБА_1 виникали в нього особисто і раніше у зв`язку з перереєстрацією пацієнтів сімейним лікарем до себе.

Свідок ОСОБА_4 , сестра медична АЗПСМ № 5, суду показала про випадок на квартирі у пацієнтки під час проведення огляду новонародженої дитини у травні 2022 року, де мали місце на її думку, погрози з боку лікаря ОСОБА_1 зазначила, що огляд новонароджених дітей згідно посадових обов`язків вона виконує в команді з сімейним лікарем. Огляд дитини провели. Розповіла, що на квартирі були погрози з боку лікаря ОСОБА_18 . Водночас, відмітила, що у сусідній кімнаті знаходились інші родичі. Хто саме, не знає. Правоохоронні органи не викликала з приводу погроз. Заяву про відсутність претензій до лікаря ОСОБА_1 писала власноручно.

Свідок ОСОБА_13 , сестра медична АЗПСМ № 5, суду показала, що працювала з лікарем ОСОБА_1 попередньо. Зі слів свідка, лікар її ображала. Щодо фактів викладених у колективній скарзі працівників АЗПСМ № 5 від 12.05.2022 року повідомила, що не була очевидцем конфлікту сестри медичної ОСОБА_4 та лікаря ОСОБА_1 в кабінеті прийому. Особисто не чула розмови між ними у кабінеті.

Свідок ОСОБА_14 , сестра медична АЗПСМ № 5, суду показала, що 1,5 року працювала в команді з лікарем ОСОБА_1 . Лікар ОСОБА_1 , зі слів свідка, її ображала. Відносно події, зазначила, що бачила як медична сестра ОСОБА_4 плакала, очевидцем конфлікту сестри медичної ОСОБА_4 та лікаря ОСОБА_1 в кабінеті не була. Колективну скаргу підписала.

Свідок ОСОБА_15 , сестра медична АЗПСМ № 5.,суду показала, що побачила сестру медичну ОСОБА_4 у кімнаті гігієни, вона плакала. Очевидцем конфлікту сестри медичної ОСОБА_4 та лікаря ОСОБА_1 в кабінеті прийому не була. Колективну скаргу підписала.

Судо оглянуті письмові докази: наказ № 4-к від 31.01.2018 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 »;

наказ № 14-к від 17.05.2019 року «Про переведення ОСОБА_1 »;

наказ № 11-к від 28.04.2022 року «Про звільнення ОСОБА_19 »;

скарги від працівників і пацієнтів КНП КМР «КМЦ ПМСД» Гаєвської О. від 23.09.2020 року, ОСОБА_11 від 23.09.2020 року, ОСОБА_20 від 07.02.2022 року;

наказ № 126 від 22.10.2020 року «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Жидак М.Ф.»;

доповідні медичних сестер КНП КМР «КМЦ ПМСД» Логвінової С.А. від 23.03.2021 р., ОСОБА_21 від 26.03.2021 р., ОСОБА_22 від 23.03.2021 р.; ОСОБА_23 без зазначення дати написання; ОСОБА_24 без зазначення дати написання; ОСОБА_25 без зазначення дати написання; ОСОБА_26 без зазначення дати написання; ОСОБА_27 від 12.04.2021 року.

наказ № 81 від 26.04.2021 року;

- паспорт позивача, в т.ч., з відміткою місця реєстрації у м.Рівне та копія трудової книжки позивача із всіма наявними записами;

- диплом та посвідчення про підвищення кваліфікації позивача;

- адвокатський запит від 23.05.2022 р. № 16/22 та копія відповіді на адвокатський запит від 06.06.2022 р.;

- адвокатський запит від 20.06.2022 р. № 27/22 та копія відповіді на адвокатський запит від 30.06.2022 р.;

- наказ від 17.05.2022 р.№ 62 «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак»;

- наказ від 17.05.2022 р.№ 62.1 «Про внесення змін до наказу КНП КМР «КМЦ ПМСД» від 17.05.2022 року № 62 «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак»;

- доповідна записка юрисконсульта ОСОБА_5 від 11.05.2022 р.;

- повідомлення про засідання комісії з розгляду трудових спорів від 17.05.2022 року № б/н без адресата;

- протокол № 5 засідання робочої комісії з розгляду трудових спорів від 17.05.2022 року;

- акт про відмову від ознайомлення позивача з наказом від 17.05.2022 року № 62 «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД» Марії Жидак» від 18.05.2022 р. № 12;

- скаргагромадянки ОСОБА_3 від 05.05.2022 р. № А-11 відносно огляду лікарем її дочки ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- письмові пояснення лікаря загальної практики - сімейного лікаря АЗПСМ № 5 Жидак М.Ф. від 10.05.2022 р.Вх. № 425/01-26, від 10.05.2022 року Вх. № 426/01-26;

- протокол огляду пацієнта ОСОБА_28 лікарем загальної практики - сімейним лікарем АЗПСМ № 5 ОСОБА_1 від 26.10.2021 року;

- протокол огляду пацієнта ОСОБА_3 лікарем загальної практики - сімейним лікарем АЗПСМ № 5 ОСОБА_1 ;

Договір № 1-5 про нерозголошення лікарської таємниці від 02.09.2020 року

Колективний договір між адміністрацією та профспілковим комітетом КНП КМР «Коломийського міського центру первинної медико-санітарної допомоги» та незалежною профспілкою на 2021-2024 рр. з додатками, затверджений конференцією трудового колективу 18.01.2022 року, протокол № 02.

Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників КНП КМР «Коломийського міського центру первинної медико-санітарної допомоги», затверджені директором закладу від 28.01.2021 року;

Положення про амбулаторію загальної практики сімейної медицини КНП КМР «Коломийського міського центру первинної медико-санітарної допомоги», затверджені директором закладу від 28.01.2021 року.

копія наказу «Про створення комісії по розгляду трудових спорів КНП КМР «КМЦ ПМСД» від 10.11.2020 року № 134;

- наказ від 18.05.2022 р.№ 63 «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак»;

- акт про відмову лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом від 20.05.2022 р. № 14;

- повідомлення від 18.05.2022 року № б/н без адресата про засідання комісії з трудових спорів;

- протокол № 6 засідання з розгляду трудових спорів від 18.05.2022 р;

- скарга сестри медичної ОСОБА_4 від 18.05.2022 р. Вх.№ Г-15;

- акт про відмову лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 надати письмові пояснення від 18.05.2022 р. № 13/1;

письмове пояснення лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 від 17.05.2022 р. Вх.№ 457/01-27;

заява сестри медичної ОСОБА_29 від 17.05.2022 року щодо відсутності претензій відносно лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 ;

- скарга юрисконсульта ОСОБА_5 від 10.05.2022 року № П-13;

- скарга колективу АЗПСМ № 5 від 12.05.2022 року № Вх.К-14 на лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1

- копія наказу про звільнення з роботи лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 від 16.06.2022 р. № 17-к;

доповідна записка лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 від 26.05.2022 року Вх.№ 483/01-27 відносно відсутності сестри медичної ОСОБА_4 на прийомі 26.05.2022 року з 08.00 год до 12.00 год.

заява сестри медичної ОСОБА_4 від 26.05.2022 року Вх.№ Г-17 відносно небажання лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_1 працювати з нею;

доповідна записка завідуючої амбулаторії ЗПСМ № 5 ОСОБА_6 від 27.05.2022 року;

акт про відмову лікаря загальної практики - сімейного лікаря АЗПСМ № 5 ОСОБА_1 з ознайомленням з наказом про звільнення від 16.06.2022 року № 16;

акт про відмову від отримання трудової книжки від 16.06.2022 року № 17;

лист від 16.06.2022 року № 70/01-26 щодо повідомлення позивача про необхідність отримання трудової книжки;

З оглянутого судом витягу з Журналу руху трудових книжок вбачається, що ОСОБА_1 отримала трудову книжку під особистий підпис 18.07.2022 року, до суду звернулася - 27.07.2022. Суд вважає, що позивачка не пропустила строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі з тих підстав, що позов було подано до суду у межах місячного строку з дня отримання трудової книжки.

Оглянута довідка про розрахункові за червень 2022 року ОСОБА_1 від 08.09.2022 року № 101/01-26.

Статтею 147КЗПП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.Статтею 149КЗПП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним органповинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Позицію про те, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника, вкотре було підтверджено судовою практикою, а саме:Постановами ВС від 13.01.2020 у справі № 511/847/17,від 18.03.2020 у справі № 643/12579/17та ін., які також говорять про те, що сам дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

При цьому за правилами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника за його трудовим договором чи випливають з ПВТР.

Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду уПостанові від 29.05.2019 року у справі № 452/970/17та пізніше він підтверджувався зокрема уПостанові ВС від 27.05.2020 року у справі № 461/5108/17.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

З передбачених п. 3 ч. 1ст.40 КЗпП Українипідставпрацівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково(ст. 151 КЗпП України).

Статтею 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (п.22-23), за такими підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавствомі не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗПП України). Судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за іншими пунктами, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149КЗПП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3статті 40КЗпП України необхіднанаявність сукупності таких умов:

- порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;

- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;

- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним;

- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;

- з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Судова практика підтверджує та систематизує вищезазначену позицію про те, що для застосування такого звільнення необхідна наявність сукупності таких умов (Постанови Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 466/150/17, від 12.02.2020 у справі № 345/472/19, від 12.02.2020 у справі № 760/4126/18-ц, від 18.03.2020 у справі № 643/12579/17, від 27.05.2020 у справі № 755/6249/18, від 03.06.2020 у справі № 766/7760/17).

В наказах про оголошення догани ОСОБА_1 не зазначено, які конкретно систематичні порушення трудової дисципліни та/або невиконання яких конкретно посадових обов`язків та/або рішень власника нею допущено, без встановлення наявності вини, шкідливих наслідків та причинно-наслідкового зв`язку.

Також, в зазначених наказах вбачаються лише загальні формулювання, такі як «за порушення трудової дисципліни», за «психологічний тиск, грубе поводження та відмова у наданні медичних послуг пацієнтам» тощо, а докази, які підтверджують вказані порушення, не є переконливими. В тому числі, вказане підтверджується показами свідків. Прийняття дисциплінарного стягнення за скаргою поданою за межами шестимісячного строку з дня вчинення проступку, прийнята на розгляд заява від імені матері повнолітньої доньки ОСОБА_3 . ОСОБА_28 без надання відповідних документів щодо делегування їй такого права.

Всупереч частині третійстатті 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. В оскаржуваному наказі не обумовлено чітко і конкретно за який саме проступок до позивача застосовано такий вид стягнення як звільнення.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що слід визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення догани лікарю загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_1 від 17.05.2022 року № 62-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак»; визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення догани лікарю загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_1 від 18.05.2022 року № 63-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак».

Визнати незаконним та скасувати наказ комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 16.06.2022 року № 17-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5, оскільки така ознака як систематичність порушення трудової дисципліни не знайшла свого підтвердження у суді.

ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі на посаді лікаря загальної практики -сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» з 17.06.2022 року.

У силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

На день пред`явлення позову до суду Позивач перебуває у вимушеному прогулі починаючи з 17.06.2022 року. Таким чином, Відповідач зобов`язаний сплатити на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.06.2022 року по дату ухвалення судового рішення по даній справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у цивільній справі№ 760/9521/15-цдійшов висновку що, рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню відразу після його оголошення ст. 235 КЗпП України. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою КМУ від 08.02.1995 р. №100(далі Порядок №100). Також, правова позиція щодо розрахунку середнього заробітку працівника викладена у постанові ВСУ від 14.09.2016 р. у праві № 6-419цс16.

Нормамиабз. 3 п. 2 Порядку №100визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто що передують дню звільнення працівника з роботи.

В силупункту 5 розділу ІV Порядку №100основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

За змістомабз. 2 п. 8 Порядку №100після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку №100).

Згідно довідки № 11 від 10.03.2023 року про заробітну плату та доходи за 2022 рік, виданій ОСОБА_1 , заробітна плата в період з січня 2022 року по червень 2022 року складала 39145,27 грн. з них у квітні, травні 2022р. нараховано відповідно - 6757,41 грн., 5361,61 грн.

Так, підлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу з наступного розрахунку : 193 робочих дні з 17.06.22 по 13.03.23р.) х 281,84 грн. (середньоденна заробітна плата з розрахунку:6757,41 грн.+ 5361,61 грн. =12 119,02 грн. (сума заробітної плати за квітень, травень 2022 року) : 43 робочі дні = 281,84,00 грн.)

Відповідно, згідно розрахунку середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 54395,12 грн. без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів, який підлягає до стягнення рішенням суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 чт. 81 ЦПК). У відповідності до ч.6 статті ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки в сумі 1984,80 грн. та в прибуток державного бюджету в сумі 1984,80 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 137ЦПКУкраїни визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 137ЦПКУкраїни передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача долучено до справи копію Договору №21/22 від 20.05.2022 про надання правничої (правової) допомоги та здійснення (представництва) захисту, акт наданих послуг від 28.02.2023 р. на суму 5000,00 грн., довідку № 32/22 від 21.05.2022 про отримання коштів за надання правової допомоги.

При визначенні розміру компенсації за правничу допомогу суд враховує, складність справи, об`єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом, а також співмірність витрат із ціною позову, пропорційність розміру задоволених вимог та значенням справи для сторони.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Всього підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати на загальну суму 6984, 80 грн. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355, 430 ЦПК України, суд ,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити .

Визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення догани лікарю загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_1 від 17.05.2022 року № 62-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак».

Визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення догани лікарю загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_1 від 18.05.2022 року № 63-к «Про оголошення догани лікарю АЗПСМ № 5 КНП КМР «КМЦ ПМСД Марії Жидак».

Визнати незаконним та скасувати наказ комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 16.06.2022 року № 17-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря загальної практики -сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 5 комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» з 17.06.2022 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 54 395 (п`ятдесят чотири тисячі триста дев`яносто п`ять) грн. 12 коп. без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 6984 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути з Комунального некомерційногопідприємства Коломийськоїміської ради«Коломийський міськийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» судовий збір в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. в прибуток держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Коломийської міськоїради «Коломийськийміський центрпервинної медико-санітарноїдопомоги»,місцезнаходження:78200,Івано-Франківськаобласть,м.Коломия,вул.В.Чорновола,32,код ЄДРПОУ39007143.

Повний текст рішення виготовлено -27. 03.2023

Суддя О.В.Панас