Постанова

від 13.03.2023 по справі 615/623/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 615/623/21 Номер провадження 22-ц/814/546/23Головуючий у 1-й інстанції Токмакова А.П. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

секретар:Боштенко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання заборонити хімічну обробку та примусове припинення права користування земельними ділянками

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить заборонити відповідачу хімічну обробку на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6321287504:00:001:00610,8868 га; 6321287500:01:000:07900,9123 га; 6321287504:00:001:00500,99 га, та примусово припинити відповідачу право користування цими земельними ділянками.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є власником земельних ділянок з кадастровим номером 6321287504:00:001:0008 розміром 0,25 га, та 6321287504:00:001:00090,52 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, на початку 2018 року ОСОБА_2 разом з іншими особами поблизу його будинку та земельних ділянок побудував садово-ягідний комплекс з агротехнічними спорудами по АДРЕСА_1 в результаті чого багаторічні насадження посаджені на трьох земельних ділянках з кадастровими номерами 6321287504:00:001:0061, що належить ОСОБА_3 , 6321287500:01:000:0790 ОСОБА_4 , 6321287504:00:001:0050 ОСОБА_5 , цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства.

Посилаючись на положення ч.5 ст.20, ч.1 ст.33, ч.3 ст.35, п.а ч.1 ст.91, п.а ч.1ст.96 ЗК України, вважає, що багаторічні насадження можуть бути висаджені лише на земельних ділянках, призначених для садівництва, що свідчить про їх використання відповідачем не за цільовим призначенням.

Окрім того, як зазначає позивач, ОСОБА_2 разом із іншими особами на цих земельних ділянках здійснює хімічну обробку садово-ягідних насаджень садовим причепним оприскувачем вентиляторної дії за допомогою трактору Foton 454, д.н.з. НОМЕР_1 , яку проводить з березня по жовтень кожного року, починаючи з 2018 року, з періодичністю 4-7 днів.

За результатами розгляду його звернень, як зазначає позивач, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області встановлено факт недотримання відстаней від зони хімічної обробки до найближчої житлової забудови та громадського колодязя шахтного типу, з якого він використовує воду для власних потреб, що є порушенням вимог п.6.3.4 ДСП 8.8.1.2.00198 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», ч.2ст.7 ЗУ «Про особисте селянське господарство», ч.1 ст.91, п.д ч.1ст.5 ЗК України,ст.50 Конституції України, в зв`язку з чим ОСОБА_2 видано припис про усунення порушень вимог санітарного законодавства, які досі не усунуті.

Крім того, ОСОБА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 6321287504:00:001:0050 встановив прожектор, який кожну ніч освітлює кімнату позивача і заважає відпочивати, так само як і шум працюючого трактору під час хімічної обробки садово-ягідних насаджень, яку відповідач здійснює вночі. Оскільки ОСОБА_2 на зауваження не реагує, на думку позивача порушує вимогист.103 ЗК України, в зв`язку з чим змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання заборонити хімічну обробку та примусове припинення права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6321287504:00:001:0061, розміром 0,8868 га, 6321287500:01:000:0790, розміром 0,9123 га, 6321287504:00:001:0050, розміром 0,99 гавідмовлено.

Із рішенням не погодився ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права адже суд здійснив висновок, що відповідачем не порушено цільового призначення земельних ділянок. Також скаржник посилається на те , що суд не надав належної оцінки доказам наявним у матеріалах справи.

Апелянт просив скасувати рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року , та ухвалити нове, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що позивач є власником земельних ділянок з кадастровим номер 6321287504:00:001:00080,25 га, цільове призначення02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земельземлі житлової та громадської забудови, вид користуваннядля будівництва та обслуговування житлового будинку, дата державної реєстрації права 05.08.2019 року, номер запису про право 32749986, орган, що здійснив реєстраціюВалківська міська рада Харківської області, та 6321287504:00:001:00090,52 га, цільове призначення01.03 для ведення особистого селянського господарства, категорія земельземлі сільськогосподарського призначення, вид використаннядля ведення особистого підсобного господарства, дата державної реєстрації права 05.08.2019 року, номер запису про право 32751628, орган, що здійснив реєстраціюВалківська міська рада Харківської області. Земельні ділянки розташовані за адресою: : АДРЕСА_1 , про що свідчить інформація ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.05.2021 року.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6321287504:00:001:00610,8868 га, цільове призначення01.03 для ведення особистого селянського господарства, категорія земельземлі сільськогосподарського призначення, вид використаннядля ведення особистого селянського господарства, розташована поряд із будинком по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , дата державної реєстрації 04.06.2019 року, номер запису про право 31890275, орган, що здійснив державну реєстраціюПолівська сільська рада Дергачівського району. При цьому, за ФОП ОСОБА_2 19.01.2021 року Полівською сільською радою Дергачівського району за №40261255 зареєстровано право оренди земельної ділянки, про що свідчить інформація ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.05.2021 року.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6321287500:01:000:07900,9123 га, цільове призначення01.03 для ведення особистого селянського господарства, категорія земельземлі сільськогосподарського призначення, вид використаннядля ведення особистого селянського господарства, розташована на території Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , дата державної реєстрації 20.10.2016 року, номер запису про право 17062530, орган, що здійснив державну реєстраціюКПБТІ Дергачівської районної ради. При цьому, за ФОП ОСОБА_6 19.01.2021 року Полівською сільською радою Дергачівського району за №40261763 зареєстровано право оренди земельної ділянки, про що свідчить інформація ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.05.2021 року.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6321287504:00:001:00500,99 га, цільове призначення01.03 для ведення особистого селянського господарства, категорія земельземлі сільськогосподарського призначення, вид використаннядля ведення особистого селянського господарства, розташована в кінці домоволодіння : АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 23.04.2019 року, номер запису про право 31372465, орган, що здійснив державну реєстраціюПолівська сільська рада Дергачівського району. Будь-які відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку відсутні, що підтверджується інформацією ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.05.2021 року.

Згідно наданої позивачем інформації із Державного земельного кадастру від 08.05.2021 року належні йому земельні ділянки не межують зі спірними земельними ділянками, мають різне призначення, що підтвердив позивач в судовому засіданні.

15.01.2021 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , з кожною окремо, укладено договори оренди землі, за якими орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області. В оренду передаються земельні ділянки з кадастровими номерами 6321287504:00:001:0061, площею 0,8868 га, та 6321287500:01:000:07900,9123 га, шифр агровиробничої групи ґрунтів 41е, дерново-підзолисті супіщані ґрунти, підстелені елювієм масивно-кристалічних порід. Земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначеннядля ведення особистого селянського господарства. Земельні ділянки мають використовуватися в спосіб, який не вплине негативно на якісний стан об`єкта оренди.

Як вбачається із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №241767895, 241772622 від 26.01.2021 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договорів оренди землі №б/н від 15.01.2021 року, передали в оренду ФОП ОСОБА_2 належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 6321287504:00:001:0061 та 6321287500:01:000:0790.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна №261291689 від 13.06.2021 року, будь-які відомості про реєстрацію іншого речового права відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6321287504:00:001:0050, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , відсутні.

Отже, досліджені докази свідчать про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6321287504:00:001:0061 та 6321287500:01:000:0790 належать третім особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Відповідач їх лише орендує, але не як фізична особа, а фізична особапідприємець для виконання зобов`язаннь, пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

01.04.2020 року між ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_2 укладено договір поставки №01/04-21Р, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити (передати) у власність біологічні препарати торгової маркиЖива Земля, інші біопрепарати, добрива та продукцію, зазначені у Специфікаціях (Додаток №1) та/або інших документах згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем, на підставі замовлення покупця, а покупець прийняти та оплатити отриманий товар. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника і повинна відповідати технічним умовам виробника, вказаним в інструкціях.

Доказів, які б свідчили про невідповідність якості товару чинному законодавству, суду не надано.

Згідно повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №41/9306 від 19.06.2021 року за результатами розгляду звернення позивача від 21.05.2018 року в присутності сторін встановлено, що обробка садових насаджень пестицидами та агрохімікатами не проводилась. ОСОБА_2 повідомив, що 28.04.2018 року проводив обробку насаджень полуниці на земельній ділянці, що розташована на відставні близько 45м від житлової забудови та на відстані близько 20м від громадського шахтного колодязя, препаратомКелпак, що є порушенням ДСП 8.8.1.2.001-98 Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», в зв`язку з чим йому роз`яснено та видано припис про усунення порушень вимог санітарного законодавства щодо необхідності дотримання вимог при використанні агрохімікатів в населеному пункті та відповідальність за порушення вимог санітарного законодавства. В подальшому ОСОБА_2 зобов`язався дотримуватися вимог законодавства при застосуванні пестицидів та агрохімікатів.

Як вбачається із повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №4.1/16308 від 24.10.2018 року, при комісійному розгляді повторного звернення позивача від 27.09.2018 року за участі сторін встановлено,що обробкасадових насадженьпестицидами таагрохімікатами непроводилась. Зі слів ОСОБА_2 після 28.04.2018 року пестициди та агрохімікати при обробці садових насаджень ним не використовувались. Останньому повторно направлено припис щодо обов`язкового дотримання в майбутньому дотримання вимог законодавства при використанні пестицидів та агрохімікатів в населеному пункті, заборони вентиляторного, штангового обприскування і гербігації садових насаджень поряд з будинками : АДРЕСА_1 . Виконання припису залишається на контролі у Валківському районному управлінні.

За повідомленням ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 25.06.2020 року, в ході розгляду звернення позивача спеціалістами управління та спільно з представником Сніжківської сільської ради встановлено, що станом на 17.06.2020 року обробка ягідних культур (полуниці, смородини та інш.) засобами захисту рослин на території земельних ділянок садово-ягідного комплексу поряд з житловим будинком позивача не проводились. Встановити факт проведення оброки в попередній час (з 11.04.2020 року по 02.06.2020 року) не вбачається за можливе.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Ст.41 Конституції Українивстановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Ч.2ст.14 Конституції Українита ч.2ст.1 ЗК Українигарантується право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Згідно ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

Ст.126 ЗК Українипередбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ч.1ст.19 ЗК Українивизначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

За змістомст.22 ЗК Україниземлями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Апелянт зазначає, що відповідачу видано припис про усунення порушень вимог санітарного законодавства , які досі не усунуті.

Проте , зазначене не підтверджується доказами ,більше того в матеріалах справи міститься повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 25.06.2020 року, відповідно до якого, встановлено , що станом на 17.06.2020 року обробка ягідних культур (полуниці, смородини та інш.) засобами захисту рослин на території земельних ділянок садово-ягідного комплексу поряд з житловим будинком позивача не проводились.

З огляду на що не можливо зробити висновок про те, що відповідачем не усунуто порушення вимог санітарного законодавства, інших доказів на підтвердження здійснення відповідачем порушення до суду не надано.

Відтак в суду відсутні підстави вважати , що відповідачем здійснюється порушення вимог санітарного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89ЦПК України визначено, щосуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо аргументу апелянта з приводу цільового призначення земельної ділянки , та нецільового її використання відповідачем , порушення вимог земельного законодавства України у цій сфері ,колегія посилається на слідуюче.

Судом встановлено, що відповідач орендує земельні ділянки у ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Право відповідача , як юридичної особи, на оренду земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства передбачене ст.7 ЗУ «Про особисте селянське господарство».

У вказаній статті зазначено, що члени особистого селянського господарства мають право передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону.

Зазначене спростовує аргументи позивача , з приводу того, що відповідач не є суб`єктом ведення особистого селянського господарства та не може правомірно здійснювати свою діяльність на спірних ділянках.

Відтак вірним є висновок районного суду , що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва (ч.1ст.35 ЗК України).

Орендувати земельні ділянки для ведення садівництва будь-які об`єкти, у т.ч. і юридичні особи, не згадані в ч.1ст.35 ЗК України, можуть без обмежень, що випливає із загального принципу свободи договору (п.3 ч.1ст.3 ЦК України, а також прямо передбаченост.5 ЗУ «Про оренду землі».

Обов`язок забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля відповідно дост.91 ЗК Українипокладено на власників.

Статтею 21ЗК Українивизначено наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

{Пункт "а" статті 21 в редакції Закону№ 3123-VI від 03.03.2011}

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначаються перелік порушень земельного законодавства України, за які настає цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

Одним із порушень земельного законодавства України є невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

За таке правопорушення застосовується притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, використання земель не за цільовим призначенням - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за нецільове використання землі настає у разі:

1. негосподарського використання землі (ст. 254 Кримінального кодексу України)

2. забруднення чи псування земель (ст. 239 Кримінального кодексу України)

3. іншого злочину проти навколишнього середовища.

Відповідно дост.141 ЗК Українипідставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

У разі нецільового використання земельної ділянки орендар може бути за ініціативоюорендодавця позбавленийправа користуванняземельною ділянкою в судовому порядку (п. «г» ч.1 ст. 141, п. «а» ч.1 ст. 143 Земельного кодексу України).

Нецільове використання землі орендарем є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ініціативою орендодавця.

Отже , позбавлення права користування відповідача земельними ділянками може відбутися за ініціативою орендодавців. Права позивача у даному випадку не порушені, наявність порушення права не доведена доказами по справі.

Також апелянт посилався на порушення відповідачем ст. 103 ЗК України , що визначає зміст добросусідства.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Та , матеріалами справи підтверджується, що згідно інформації із Державного земельного кадастру від 08.05.2021 року належні позивачу земельні ділянки не межують зі спірними земельними ділянками, мають різне цільове призначення , що не заперечувалось позивачем при розгляді справи судом першої інстанції.

Більше того , суду не надано доказів , що свідчили б про порушення відповідачем норм добросусідства , а отже суд вважає недоведеною вказану обставину.

Переглянувши рішення районного суду в межах своїх повноважень та дослідивши докази надані сторонами, колегія суддів вважає вірним твердження , щодо того , що земельна ділянка з кадастровим номером 6321287504:00:001:0050 взагалі не відноситься до предмету спору , а порушення прав та здійснення хімічної обробки на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321287504:00:001:0061 та 6321287500:01:000:0790 позивачем не доведено, відтак позов не підлягає задоволенню.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ІІПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Валківського районногосуду Харківськоїобласті від09грудня 2021року - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Валківського районногосуду Харківськоїобласті від09грудня 2021року року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В. М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов