Постанова

від 14.03.2023 по справі 907/386/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Справа №907/386/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівКордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.

розглянувшиапеляційну скаргу Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великоберезької сільської ради за вих. № 07.50-101-54 вих-23 від 05.01.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/150/23 від 13.01.2023)

на ухвалуГосподарського суду Закарпатської області від 23.12.2022 (суддя Андрейчук Л.В.) про затвердження мирової угоди та закриття провадження

у справі № 907/386/21

за позовом:Берегівської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Великоберезької сільської ради, с. Великі Береги, Берегівського району

до відповідача: Фермерського господарства Тігор Б, с. Берегуйфалу Берегівського району

простягнення 602 632,41 грн, розірвання договору оренди землі та повернення її сільській раді шляхом підписання акту приймання-передачі

за участю учасників справи:

від прокуратури: Винницька Л.М.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Юрик Б.

ВСТАНОВИВ:

Берегівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Великоберезької сільської ради звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фермерського господарства «Тігор Б» про стягнення 602 632,41 грн заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі від 26.04.2018 та повернення сільській раді земельної ділянки вартістю 11 853 994,00 грн шляхом підписання акту приймання-передачі.

В ході розгляду справи до суду першої інстанції була подана спільна заява позивача та відповідача про затвердження мирової угоди, також була подана мирова угода від 19 грудня 2022 року, підписана та скріплена печатками сторін у справі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.12.2022 року заяву про затвердження мирової угоди задоволено. Затверджено мирову угоду, укладену між Великоберезькою сільською радою Берегівського району Закарпатської області та Фермерським господарством «Тігор Б», провадження у справі №907/386/21 - закрито.

Затверджуючи мирову угоду, суд виходив з того, що її умови стосуються прав та обов`язків сторін даного спору. Мирова угода укладена в інтересах сільської ради та фермерського господарства, не зачіпає інтересів третіх осіб і не суперечить вимогам чинного законодавства. Мирову угоду підписано повноважними особами, а саме: сільським головою Великоберезької сільської ради Іваном Урстою та головою ФГ «Тігор Б» Бейла Тігором. За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення спільної заяви від 20.12.2022 Великоберезької сільської ради та Фермерського господарства «Тігор Б» про затвердження мирової угоди від 19.12.2022.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Берегівська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необгрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин справи. Зокрема, апелянт зазначає, що, затверджуючи мирову угоду, судом не враховано, що в угоді передбачено погашення лише 22% боргу від суми заборгованості - 602632,41 грн, тобто, вбачаються явне порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні «Тігор Б» земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки , які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надійдуть значні кошти. Окрім того, прокурор не погоджується з висновком суду щодо наявності форс-мажорних обставин у 2020, оскільки такі обставини не доведені належними доказами. Враховуючи наведене, прокурор просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23.12.2022 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзиву не подав.

Прокурор в судовому засіданні 14.03.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених у ній підстав.

Представник позивача 14.03.2023 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив у повному обсязі. Зазначив, що мирова угода укладена відповідно до чинного законодавства, між сторонами врегульовано всі розбіжності щодо погашення заборгованості, просив ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23.12.2022 у справі № 907/386/22 залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників сторін, колегія суддів встановила наступне.

26.04.2018 між Берегуйфалівською сільською радою (орендодавець) та Фермерським господарством «Тігор Б.» ( орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі земельних торгів від 26.04.2018 № 1 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 28,3962 га для іншого сільськогосподарського призначення, знаходиться на території Берегівського району, с. Берегуйфалу, урочище «Дюрош», контур 650, Закарпатської області.

26.11.2020 утворено Великоберезьку об`єднану територіальну громаду до скаду якої увійшла Берегуйфалівська сільська рада. Великоберезька сільська рада стала правонаступником всього майна, прав та обов`язків Берегуйфалівської сільської ради.

Згідно з п.2.2 договору кадастровий номер земельної ділянки 2120487200:10:002:0039.

Відповідно до висновку експерта від 02.04.2021 ринкова вартість земельної ділянки площею 28,3962 га складає 11 853 994,00 грн.

Строк дії договору 7 років (п.3.1).

Пунктом 4.1 договору визначено, що плата за користування земельною ділянкою становить 460 304,80 грн, яка підлягає сплаті не пізніше 3- х банківських днів з дня укладення договору оренди.

21.04.2021 Берегівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Великоберезької сільської ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фермерського господарства «Тігор Б» про :

- стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди від 26.04.2018 в розмірі 602 632,41 грн (115076,10 грн недоїмка (борг); 460304,80 грн штраф; 27251,51 грн. пеня );

- розірвання договору оренди землі від 26.04.2018;

- зобов`язання ФГ «Тігор Б» повернути Великоберезькій сільській раді земельну ділянку вартістю11 853 994,00 грн., загальною площею 28,3962 га, кадастровий номер 2120487200:10:002:0039.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції між Великоберезькою сільською радою та Фермерським господарством «Тігор Б» укладено мирову угоду від 19.12.2022 та 20.12.2022 подано заву до Господарського суду Закарпатської області про її затвердження.

Пунктом 1 мирової угоди передбачено, що Великоберезька сільська рада враховує наявність форс-мажорних обставин у 2020 році щодо неможливості ФГ «Тігор Б » своєчасно здійснити сплату орендних платежів за користування земельною ділянкою загальною площею 28,3962 га, кадастровий номер: 2120487200:10:002:0039, яка знаходиться в користуванні ФГ «Тігор Б» на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.04.2018 року.

Відповідно до п. 2 мирової угоди, з метою вирішення питання надходжень до бюджету сільської ради, ФГ «Тігор Б» добровільно в строк до 31.12.2022 року сплачує 105 000,00 (сто п`ять тисяч грн) шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок Великоберезької сільської ради.

Згідно з п. 3 мирової угоди, на виконання рішення Великоберезької сільської ради від 18.06.2021 № 247 «Про дострокове розірвання договору оренди землі, за взаємною згодою двох сторін укладеного між Великоберезькою сільською радою та ФГ «Тігор Б», сторони договору оренди земельної ділянки від 26.04.2018 вважають його розірваним з моменту погашення ФГ «Тігор Б» заборгованості по даному договору, а саме з 19.07.2021 про що складається відповідна додаткова угода до договору та акт прийому-передачі земельної ділянки.

Пунктом 4 мирової угоди узгоджено, що Фермерське господарство «Тігор Б» відшкодовує сплачений судовий збір впродовж десяти робочих днів з моменту затвердження Господарським судом Закарпатської області цієї Мирової угоди.

У п. 5 мирової угоди вказано, що Великоберезьська сільська рада та ФГ «Тігор Б» погодили, що після затвердження судом Мирової угоди, не вважають себе пов`язаними будь-якими фінансовими та іншими зобов`язаннями, що виникли з договору оренди земельної ділянки від 26.04.2018 року та не мають будь-яких претензій одне до одного щодо користування земельною ділянкою площею 28,3962 га, кадастровий номер :2120487200:10:002:0039.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.12.2022 року заяву про затвердження мирової угоди задоволено. Мирову угоду, укладену між Великоберезькою сільською радою Берегівського району Закарпатської області та Фермерським господарством «Тігор Б» по справі № 907/386/2 затверджено, провадження у справі закрито.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає вказану ухвалу про затвердження мирової угодою такою, що не відповідає вимогам ст.192-193 ГПК України з огляду на таке.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

За своїм змістом мирова угода - це угода, яка укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити. Мирова угода повинна ґрунтуватися на взаємовигідних для обох сторін умовах, і як правило виконується добровільно. У іншому випадку, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору, не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися у позовній заяві.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у процесуальних нормах права , є правом сторони, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Як зазначалося вище, предметом позову у справі № 907/386/21 є стягнення з Фермерського господарства «Тігор Б» на користь Великоберезької сільської ради заборгованості за користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 26.04.2018 у розмірі 602632,41 грн (недоїмка 115076,10 грн, штраф - 460304,80 грн та пеня 27251,51 грн) .

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що станом на момент укладення мирової угоди недоїмка у сумі 115076,10 грн була оплачена, таким чином, до стягнення підлягали штраф - 460304,80 грн та пеня 27251,51 грн.

Проте, в тексті мирової угоди цього не відображено.

У п. 2 мирової угоди сторони зазначили, що «добровільно в строк до 31.12.2022 року ФГ «Тігор Б» сплачує 105 000,00 (сто п`ять тисяч грн) шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок Великоберезької сільської ради». Що становить 105 000,00 грн з мирової угоди не зрозуміло.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та повідомив суду, що105 000,00 грн це частина суми штрафу 460 304,80 грн. Про решту суми штрафу та пені в мировій угоді не вказано.

Колегія суддів зазначає, що у мировій угоді з метою припинення спору повинно бути відображено всі питання позовних вимог. Якщо сторони погодили між собою прощення боргу, то про це повинно бути зазначено в мировій угоді в якій сумі та з яких обгрунтованих підстав відбувається прощення боргу. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно для того, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Отже, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши зміст мирової угоди від 19.12.2022 у справі №907/386/21, відзначає, що ця угода містить положення, які викладені незрозуміло, в угоді не зазначено про погашення відповідачем заборгованості (штрафу, пені, основної суми боргу), що свідчать про те, що сторони остаточно не врегулювали зобов`язання щодо сплати боржником суми, яка є предметом спору і яка виникла по договору оренди земельної ділянки від 26.04.2018, а, отже, умови мирової угоди можуть призвести до виникнення нового спору, тому така угода не може бути затверджена судом

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що земельна ділянка, надана у користування відповідачу за оскаржуваним договором перебуває на адміністративній території Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області. Згідно з умовами вказаного договору Великоберезька сільська рада є отримувачем коштів за її використання.

За змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належить податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування. Згідно Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом |Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 14, орендна плата за землю з юридичних осіб (код доходів бюджетної класифікації 18010600) є складовою податку на майно.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно положень ч. 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свого діяльність відповідно до закону.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою за наслідками розгляду справи № 6-824цс16 (постанова від 1 1.05.2016), дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати орендної плати, |надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому

В даному випадку дії Великоберезької сільської ради при укладенні мирової угоди не відповідають інтересам територіальної громади Великоберезької сільської ради і порушують охоронювані законом інтереси громади.

Щодо форс- мажорних обставин, які були врахововані Велико-Березькою сільською радою при укладенні мирової угоди (п.1), суд апеляційної інстанції зазначає таке.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що форс-мажорні обставини підтверджуються Сертифікатом № 2100-0837 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.10.2021 № 15.02-04/302, складеного Закарпатською торгово-промисловою палатою.

Берегівська окружна прокуратура в апеляційній скарзі заперечує наявність форс-мажорних обставин, та, як на основний доказ спростування форс-мажорних обставин покликається на Акт комісії щодо визначення стану земельної ділянки № 2 від 08.06.2021 року, де комісією встановлено заболочення земельної ділянки та порушення вимог меліорації. Тобто, на думку скаржника, дані факти ніяким чином не належать до форс-мажорних обставин, а є виключно результатом неправильного використання земельної ділянки, що як наслідок й призвело до заболочення.

Колегія суддів зазначає, що не може надати належної оцінки вищезазначеному Акту, оскільки такий прокуратурою не долучено до матеріалів справи..

Колегія суддів звертає увагу, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і вони не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Крім того, для затвердження мирової угоди суду необхідно дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушуються права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є такі умови не виконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, виключає закриття провадження у справі з цих підстав.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 909/170/20.

Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ст.ст.76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи ухвалу про затвердження мирової угоди, місцевий господарський суд не повно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав не вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати, апеляційну скаргу Берегівської обласної прокуратури задоволити.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, в силу положень ст.129 ГПК України , покладається на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 129, 269, 275, 276, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великоберезької сільської ради задоволити.

2.Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23.12.2022 у справі № 907/386/21 скасувати і передати справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

3.Стягнути з Фермерського господарства «Тігор Б» (вул. Петефі, 14, с. Берегуйфалу, 90240, ідентифікаційний код 33280804) на користь Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. І. Сечені, буд. 15, м. Берегове, Закарпатської області, 90202, ідентифікаційний код 02909967, банк платника UA228201720343130001000018475, МФО банку платника: 820172, РНОКПП (ЄДРПОУ)) 02909967 - 2648,00 грн судових витрат , пов`язаних із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.03.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

СуддіГ.Т. Кордюк

Б.Д. Плотніцький