Постанова

від 22.03.2023 по справі 910/17943/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2023 р. Справа№ 910/17943/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від ДВС: Танащук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» та Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 06.07.2022 (повний текст ухвали складено та підписано 04.08.2022)

у справі №910/17943/16 (суддя - Літвінова М.Є.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПРОМ»

про стягнення 11 185, 29 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі №910/17943/16 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПРОМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» 6 122 грн 78 коп. основного боргу, 948 грн 00 коп. 3% річних, 4 114 грн 51 коп. інфляційних втрат, 1 378 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 600 грн 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката.

09.12.2016 року Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання вищевказаного судового рішення.

07.02.2022 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві під час виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.12.2016 у справі № 910/17943/16.

24.06.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» надійшла заява покладення на державну виконавчу службу витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/17943/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/17943/16 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 300 грн 00 коп.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/17943/16 в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/17943/16 та прийняти нове рішення, яким вказану заяву задовольнити повністю.

Також не погоджуючись із вказаною ухвалою, Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/17943/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду вказаних апеляційних скарг 01.02.2023 прийнято постанову Північного апеляційного господарського суду у справі №910/17943/16.

07.02.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» надійшла заява про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 12 300,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/17943/16 та призначено на 22.02.2023.

22.02.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 розгляд заяви призначено на 22.03.2023.

У судове засідання 22.03.2023 з`явився представник державної виконавчої служби.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про причини неявки представник відповідача суд не повідомив, про дату час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Заслухавши думку присутнього представника виконавчої служби, враховуючи клопотання представника позивача, яке міститься в заяві, про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Представник Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судовому засіданні надала пояснення щодо заяви позивача, та просила відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали заяви про стягнення судових витрат з урахуванням з урахуванням наданих представником виконавчої служби заперечень в судовому засіданні, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з усталеною практикою, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.

Матеріали даної справи не містять обґрунтованого письмового клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, чинне законодавство визначає поняття «зменшення судових витрат» та «розподіл судових витрат». Розділяючи ці поняття, Суд виходить з такого.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто, ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» ЄСПЛ у пункті 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в межах даної справи, спір між сторонами судом вирішено, ціна позову становить 11 185,29 грн, а позивач звертається з вимогами про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не з відповідача (боржника), а з відділу державної виконавчої служби.

На обґрунтування поданої заяви позивач посилається на наступні документи: Договір №07-12-20022/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.12.2022; акт приймання-передачі документів; акт від 02.02.2023 здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) на суму 12 300,00 грн (6 годин роботи та гонорар успіху у зв`язку з частково позитивним рішенням на суму 4 800,00 грн).

Водночас, вказані витрати позивач обґрунтовує необхідністю захисту прав позивача при розгляді апеляційної скарги Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/17943/16, якою присуджено до стягнення з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 300 грн 00 коп.

Тобто, позивач обґрунтовує витрати на правничу допомогу на суму 12 300,00 грн необхідність захисту права на 4 300 грн 00 коп. Колегія суддів не має права втручатись у договірні відносини між адвокатом та клієнтом, водночас, клієнт, який є стороною спору, має розумно користуватись наданими йому процесуальними правами та критично оцінювати можливість реалізації наявних прав та враховувати, що не всі його витрати можуть бути компенсовані.

З огляду на суть спірних правовідносин, а саме подання заяви про винесення додаткового рішення, до постанови щодо перегляду в апеляційному порядку додаткового рішення до ухвали суду першої інстанції про розгляд скарги на дії державного виконавця, а також враховуючи предмет спору, складність справи та перегляд в апеляційному порядку процесуального рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів такого важливого критерію для відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу як необхідність.

Таким чином, з огляду на те, що позивач не довів необхідність понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 300,00 грн при розгляді судом апеляційної інстанції апеляційної скарги Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/17943/16, в частині стягнення з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 300 грн 00 коп., колегія суддів дійшла висновку, що такі витрати мають бути покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС».

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі №910/17943/16.

2. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовити.

3. Судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС».

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та є невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі №910/17943/16.

Сторони мають право оскаржити додаткову постанову в касаційному порядку до Верховного Суду у встановленому законом порядку та термін.

Повний текст складено та підписано 28.03.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова