Постанова

від 20.02.2023 по справі 908/1346/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1346/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від позивача: Андрюшина Марина Веніамінівна, адвокат, ордер серії СТ №009209 від 19.02.2023 року;

від відповідача-2: Скупа Наталія Олександрівна, адвокат, довіреність №512/22 від 30.12.2022 року;

представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Масса Групп" на рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2022 року (повний текст складено 07.11.2022 року) у справі № 908/1346/22 (суддя Горохов І.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Масса Групп", 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35

відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

За змістом позовної заяви позивач просив зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок вартості за надання йому універсальної послуги в березні 2022 року - на суму 34 175,58 грн., в квітні 2022 року - на суму 15 462,04 грн., в травні 2022 року - на суму 9641,14 грн., в червні 2022 року - на суму 5182,34 грн. шляхом виключення вказаних сум заборгованості з особового рахунку ТОВ "Масса Групп" № 3125, а також з рахунків на оплату універсальної послуги за зазначені періоди із відображенням такого перерахунку у відповідних рахунках за березень, квітень, травень, червень 2022 року.

В обґрунтування позову зазначав, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану позивачем було розірвано з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпровській, Запорізькій та Кіровоградській областях договір оренди нежитлових приміщень (склад №2 та склад №3, які розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 62) та повернуто їх державі на підставі акту приймання-передачі 24.02.2022 року.

З зазначеної дати позивач не користується нежитловими приміщеннями.

Листами від 05.04.2022 року та від 27.04.2022 року позивач повідомив відповідача-1 та відповідача-2 про те, що ТОВ "Масса Групп" не користується вказаними приміщеннями у зв`язку з розірванням договору оренди, та, відповідно, не споживає електричну енергію.

У квітні 2022 року позивач отримав від відповідача-1 рахунок за березень 2022 року на суму 34 175,58 грн. за надання універсальної послуги в березні 2022 року та рахунок на суму 29 207,00 грн. на оплату попередньої оплати за постачання універсальних послуг в травні 2022 року.

У травні 2022 року позивач отримав від відповідача-1 рахунок за квітень 2022 року на суму 15 462,04 грн. за надання універсальної послуги в квітні 2022 року та рахунок на суму 25 623,00 грн. на оплату попередньої оплати за постачання універсальних послуг в червні 2022 року.

У червні 2022 року позивач отримав від відповідача-1 рахунок за травень 2022 року на суму 9 641,14 грн. за надання універсальної послуги в травні 2022 року та рахунок на суму 32 582,32 грн. на оплату попередньої оплати за постачання універсальних послуг в липні 2022 року.

У липні 2022 року позивач отримав від відповідача-1 рахунок від 30.06.2022 року за фактично спожиту електроенергію за червень 2022 року на суму 5 182,34 грн. В зазначеному рахунку вказано, що станом на 01.06.2022 року за ТОВ "Масса Групп" обліковується заборгованість в розмірі 52 082,95 грн.

Позивач просив суд зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок вартості наданих послуг шляхом виключення вказаної суми заборгованості з особового рахунку позивача, а також рахунків на оплату універсальної послуги за період березень червень 2022 року із відображенням перерахунку у відповідних рахунках.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.10.2022 року у справі № 908/1346/22 у задоволені позову відмовлено повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Суд зазначив, що:

- враховуючи обставини звернення позивача до відповідачів щодо внесення змін до договорів про постачання електричної енергії та надання послуг з розподілу електричної енергії, порушення умов договорів та вимог чинного законодавства України щодо виставлення позивачу рахунків на оплату за період березень червень 2022 року судом не встановлено;

- наявність заборгованості позивача з вартості спожитої електроенергії у розмірі 57 265,29 грн. підтверджена, попередження про припинення (обмеження) електропостачання (розподілу) електричної енергії винесено з урахуванням умов договору та вимог законодавства;

- позивачем доказів звернення до відповідачів з приводу внесення змін до договорів одразу після звільнення орендованих приміщень (об`єктів електропостачання - склад №2, склад №3) відповідно до умов договорів та вимог законодавства, не надано;

- наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) не звільняє позивача від сплати коштів за спожиту електроенергію, оскільки заборгованість за надані послуги не відноситься до відповідальності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що:

- неможливість виконати договір виникла не з вини споживача (позивача), а відтак, в силу положень ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України позивач не має сплачувати за послуги, які він не отримував не зі своєї вини;

- ані договором № 3125, ані ПРРЕЕ, ані будь-яким іншим актом законодавства не врегульовано питання розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та/або постачання електричної енергії щодо об`єктів, які є об`єктами цивільного захисту, у випадку введення на території України воєнного стану та виникнення у користувачів таких об`єктів обов`язку негайного повернення Державі цих об`єктів протягом кількох годин для використання за функціональним призначенням;

- у випадку, який мав місце під час договірних відношень сторін у справі, виник форс-мажор.

На думку скаржника суд першої інстанції не надав оцінку тим обставинам, що позивач не повинен нести відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання своїх обов`язків щодо строків повідомлення відповідачів про свій намір на припинення дії відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надання заяви щодо розірвання договорів в цей самий термін, оскільки таке невиконання відбулося виключно внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Засвідченням вказаних форс-мажорних обставин є офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розміщений за посиланням:https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhorпіkh-оbstavin-z-28-02-2022.

Апелянт вважає, що в даному випадку є доведеним факт наявності форс-мажору, факт не споживання позивачем після 24.02.2022 року електроенергії та факт відсутності вини позивача у несвоєчасному повідомленні відповідачів про зміну споживача. За таких обставин позивачем має бути оплачена виключно фактично надана йому послуга з розподілу та фактично отримана ним, як споживачем, електроенергія, незалежно від дати та факту внесення змін щодо точок розподілу до договору №3125.

Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2022 року у справі №908/1346/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" заперечує проти наведених апелянтом доводів та вказує на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Просить рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2022 року у справі № 908/1346/22 залишити без змін.

ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" у відзиві на апеляційну скаргу позивача також заперечує проти доводів апелянта. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.188 Господарського кодексу України визначений порядок внесення змін чи дострокового розірвання договору.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 3 ст.510 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 року № 1415 ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019 року надає послуги з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, тобто є оператором системи розподілу (ОСР).

Судом встановлено, що з 01.01.2019 року позивач приєднався до публічного договору з ПАТ "Запоріжжяобленерго" про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір), опублікованого на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua, на умовах чинного договору про постачання електричної енергії № 3125 від 18.11.2015 року. Цей факт підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.58).

Договір передбачає права та обов`язки як для відповідача-2, так і для позивача.

Відповідно п. п. 7 п. 6.2 договору споживач зобов`язується у разі зміни власника об`єкта (звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації ( у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити оператора системи про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі виплати передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п. 12.10 договору сторони зобов`язались письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів, статусу платника податку на прибуток, реєстрацію платника податку тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін та невідкладно письмово вносити зміни в цей договір. Письмове повідомлення сторін є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 11.2 договору дія договору припиняється у разі отримання оператором системи документально підтвердженого факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт. В цьому випадку договір вважається припиненим на 10 календарний день після направлення оператором системи повідомлення споживачу, якщо інша дата не буде зазначена в повідомленні.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання від 27.12.2018 року за адресою розташування електроустановок ( в тому числі склад №2, склад №3 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги,62) (т.1 а.с.59-60).

Згідно з Розділом 2 публічного договору, який розміщений на сайті відповідача-1 за посиланням: http//zpep.com.ua - "Предмет Договору", відповідач-1 продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачує постачальнику (відповідача-1) вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з розділом 5 договору "Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії" позивач розраховується з відповідачем-1 за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною позивачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції відповідача-1.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п.4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Функції адміністратора комерційного обліку в Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Встановлено, що відповідач - 1 у період березень - червень 2022 року від оператора системи розподілу отримав інформацію фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії. Даною інформацією ОСР (відповідач-2) підтверджує постачальнику електричної енергії (відповідач-1) дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача.

За підсумками березень - червень 2022 року між електропостачальником та ОСР підписані акти приймання-передавання послуг з розподілу електричної енергії від 31.03.2022 року, від 30.04.2022 року, від 31.05.2022 року та від 30.06.2022 року.

Вказані акти підтверджують те, що через електричні мережі ОСР від електропостачальника до точок комерційного обліку споживача було розподілено електричну енергію, яка була спожита споживачем у період березень - червень 2022 року, а саме 14 108 кВт/год.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа) на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Скаржник не заперечує, що на електронну адресу представника позивача, що діє на підставі довіреності б/н від 03.01.2022 року, кожного місяця надсилались рахунки на сплату за спожиту електричну енергію за період березень - червень 2022 року, копії яких надані до матеріалів справи.

Встановлено, що об`єкти - склад №2, склад №3 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги,62 перебували у користуванні позивача відповідно до договору оренди із Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (т.1 а.с.30 55).

24.02.2022року позивач уклав договір про розірвання договору оренди із Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпровській, Запорізькій та Кіровоградській областях і в цей же день повернув орендоване майно (т.1 а.с.62 65).

Доводи скаржника про те, що в спірний період (березень-травень 2022 року) послуги з розподілу електричної енергії в обсязі 14108 кВт.год були надані вже не йому, а третій особі, не знайшли як правових, так і документальних підтверджень під час розгляду даного спору.

Так, у відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Приписами ч.4 ст.46 Закону встановлено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу.

Пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ визначено, що не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.

Згідно із п. 2.1.8 ПРРЕЕ заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати такі документи, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, який підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії(у разі відсутності об`єкта споживача).

Аналогічні вимоги викладені в п. 4.27 ПРРЕЕ: разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією, споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об`єкт.

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбачених цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

На думку колегії суддів суд першої інстанції надав належну правову оцінку взаємовідносинам сторін та обгрунтовано зазначив, що наявність форс-мажорних обставин, за яких позивач звільнив об`єкти енергопостачання склад №2 та №3, не звільняє його від обов`язку належного виконання вимог діючого законодавства та умов договорів щодо вчинення дій, які направлені на припинення договірних правовідносин з відповідачами.

Згідно матеріалів справи, на адресу відповідача-2 повідомлення від позивача про припинення послуг з розподілу у зв`язку із зміною власника (користувача) надійшло 12.05.2022 року.

Як зазначено вище, законодавець надає оператору системи 20 робочих днів (п.4.27 ПРРЕЕ) для прийняття заходів по припиненню розподілу за точкою комерційного обліку та припинення чи внесення змін до договору.

Нормами п. 11.5.14 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310, визначено, що під час здійснення технічних заходів щодо припинення розподілу електричної енергії ОСР (оператор системи розподілу) у присутності Користувача здійснює фіксацію показів приладу обліку Користувача на момент припинення розподілу електричної енергії.

07.06.2022року вказані дії були проведені представником відповідача-2 в присутності представника позивача, про що складені Акти про закриття точок комерційного обліку по ЕІС-коду 62Z7226138840368 (cклад №3) та ЕІС-коду 62Z9706719579681 (склад № 2).

Цією ж датою оформлено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 3125 від 01.01.2019 року, відповідно до якої до договору вносились зміни, пов`язані із виключенням об`єктів складів № 2 та №3.

З дати набрання чинності зазначеною угодою нарахування послуг по об`єктам склад №2 та склад №3 припинено.

Позивач має хибну позицію з приводу того, що розірвання договору оренди із Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпровській, Запорізькій та Кіровоградській областях автоматично припиняє його обов`язки, передбачені іншими договорами - договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеним із ПАТ "Запоріжжяобленерго" та договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеним з ТОВ "Запоріжжяелектропостачання".

Позивач мав зобов`язання перед відповідачем-2 і в силу нормативного акту (п.4.27 ПРРЕЕ), і в силу договору (п.п.7 п.6.2) - повідомити електропостачальника та оператора системи про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів, однак відповідні дії не вчинив.

Аналогічні обставини встановлені і щодо припинення договору з відповідачем-1.

Так, суд першої інстанції дослідив, що відповідно до умов п. 13.8 договору, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійсненні в письмовій формі та вручені кур`єром або особисто, надіслані рекомендованим листом, за зазначеними в договорі (заяв і-приєднання) адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача, для повідомлень направлених поштою.

Згідно матеріалів справи, ТОВ "Маса Групп" направило на адресу відповідача-1 листи від 05.04.2022 року та 27.04.2022 року (т.1 а.с.74-77), за змістом яких зазначає про те, що з 24.02.2022 року не користується об`єктами нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул.Перемоги,62 та вважає рахунки, отримані за березень та квітень 2022 року такими, що не підлягають оплаті.

Суд обґрунтовано вказав, що ці листи не є доказом звернення позивача до відповідача -1 з пропозицією щодо розірвання або внесення змін до договору.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було зроблено правильний висновок, що факт розірвання позивачем договору оренди від 13.11.2017 року № 3689, укладеного ним з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, сам по собі не є підставою для автоматичного припинення позивачем зобов`язань за укладеними з відповідачами договорами.

Окрім того, п.3 договору від 02.02.2022 року про розірвання договору оренди було визначено, що захисна споруда (об`єкт оренди) залишається на зберіганні ТОВ "Масса Групп" відповідно до договору про зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) від 23.08.2012 року № 63 та обліковується на його позабалансовому рахунку.

Після вчинення відповідачем-1 технічних заходів щодо припинення розподілу електричної енергії, укладення додаткової угоди №1 про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 3125 від 01.01.2019 року, дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

На думку колегії суддів при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, який фактично звільнив приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 62 та повернув їх державі в особі Фонду державного майна України, належним чином відповідно до діючого законодавства не припинив договірні відносини з відповідачами, тому зобов`язаний оплатити обсяг споживання за спірний період і проведені йому нарахування є обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

Даний висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та під час апеляційного перегляду справи скаржником не спростований.

За викладеного апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, - ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2022 року у справі № 908/1346/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя І.О. Вечірко

Повний текст складено 28.03.2023 року.