Постанова

від 29.03.2023 по справі 908/1512/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1512/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транспромліс" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2022р. (суддя Дроздова С.С., м. Запоріжжя, повний текст додаткового рішення складено 13.12.2022р.) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя", м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства "Транспромліс", м. Запоріжжя

про стягнення 14 185 грн. 59 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Транспромліс", про стягнення 8 959 грн. 92 коп. заборгованості по договору, 1 930 грн. 80 коп. пені, 1 002 грн. 26 коп. 12 % річних, 2 292 грн. 61 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.11.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" до Приватного підприємства "Транспромліс" задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Транспромліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" 8 959 грн. 92 коп., 1 930 грн. 80 коп. пені, 1 002 грн. 26 коп. 12 % річних, 2 292 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 2 480 грн. 96 коп. судового збору.

30.11.2022р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя", про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, в розмірі 12 999 грн. 99 коп..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя", про ухвалення додаткового рішення задоволено частково - стягнуто з Приватного підприємства "Транспромліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" 12 999 грн. 80 коп. витрати на послуги адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано відсутністю клопотання Відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу та наявністю підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача, пов`язаних з наданням правничої допомоги, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "Транспромліс", в якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2022р. та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір втрат на правовову допомогу до 2000 грн..

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що у зв`язку з військовими діями, а також у зв`язку з дефіцитом електричної енергії у м. Запоріжжі, Приватне підприємство Транспромліс останні пів року здійснює свою діяльність не кожного дня, а тому адміністрація та персонал підприємства в основному також здійснюють свої обов`язки дистанційно.

Скаржник зазначає на тому, що ані копію позовної заяви ТОВ Градоліт Запоріжжя ані ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.09.2022р., про відкриття провадження у справі ПП Транспромліс він не отримував, а тому фактично був позбавлений можливості надати свої клопотання та заперечення проти заявленої Позивачем суми судових витрат, у розмірі 12 999,99 грн.. В ході розгляду заяви про винесення додаткового рішення суд першої інстанції судове засідання не проводив, а подане Відповідачем клопотання про зменшення витрат на правову допомогу суд першої інстанції не зміг взяти до уваги, так як на момент його подання додаткове рішення вже було ухвалено.

На думку Скаржника, заявлений розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним із складністю цієї справи, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми боргу за поставлений товар, в розмірі 14 185 грн. 59 коп., і відповідно до ст. 12 ГПК України, вказана господарська справа відноситься до категорії малозначних справ.

Скаржник також вказує на те, що адвокатська робота АО Міхантьєв, Чулой та партнери зводиться лише до надання послуг зі складання позовної заяви у вказаній справі, адже вказана господарська справа розглядалась без участі сторін, Відповідач не надавав до суду відзиву, жодного клопотання, та навіть не був обізнаний про наявність вказаного провадження так як не отримував ані позовної заяви, ані ухвали про відкриття провадження.

Скаржник вважає, що обсяги правових послуг наданих адвокатським об`єднанням не відповідають затраченому часу на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичні й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.

Скаржник просить врахувати ту обставину, що між сторонами до подання позовної заяви, хоч із затримкою, але йшли розрахунки за боргом, що виник за договором поставки № 02062021 від 22.06.2021р.. На цей час рішення суду вже виконано, та було б виконано до подання позовної заяви до суду, якщо б позивач звернувся з відповідною претензією. Крім того, зазначає, що часткове настання прострочення по господарському зобов`язанню було зумовлено і настанням форс-мажорних обставин.

Таким чином, на думку Скаржника, розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з ціною позову та значенням справи для сторони (розмір правової допомоги майже дорівнює сумі позовних вимог); складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Скаржник вважає, що обгрунтованим розміром витрат на правову допомогу є сума, в розмірі 2000 грн..

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, посилається на те, що підтвердив належними та допустимими доказами витрати на професійну правничу допомогу, а доводи Скаржника стосовно їх недоведеності є хибними.

В обгрунтування своїх заперечень, Позивач зазначає на тому, що протягом усього часу розгляду справи Відповідач не звертався до суду з клопотанням щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу заявлені разом із позовною заявою.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.01.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1512/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ТРАНСПРОМЛІС" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2022р. по справі № 908/1512/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

27.01.2023р. матеріали справи №908/1512/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ТРАНСПРОМЛІС" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2022р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 29.03.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/1512/22, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р., зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023р., колегією суддів у складі судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В., апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транспромліс" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2022р. у справі №908/1512/22 прийнято до свого провадження.

7. Встановлені судом обставини справи

25.08.2022р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя", про стягнення з Приватного підприємства "Транспромліс" 8 959 грн. 92 коп. заборгованості по договору, 1 930 грн. 80 коп. пені, 1 002 грн. 26 коп. 12 % річних, 2 292 грн. 61 коп. інфляційних втрат.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 14 185 грн. 59 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.11.2022р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" до Приватного підприємства "Транспромліс" задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Транспромліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" 8 959 грн. 92 коп., 1 930 грн. 80 коп. пені, 1 002 грн. 26 коп. 12 % річних, 2 292 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 2 480 грн. 96 коп. судового збору.

30.11.2022р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя", про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат в розмірі 12 999 грн. 99 коп..

Позивач свою заяву обґрунтовував наступним: рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.11.2022р. у справі № 908/1512/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" задоволені частково. За період розгляду даної справи адвокат надав позивачу послуги на суму 13000 грн., що, на думку позивача, підлягають стягненню з відповідача в межах пропорційним задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 12 999 грн. 99 коп..

За наслідками розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване додаткове рішення у даній справі, яким суд першої інстанції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" задовольнив частково - стягнув з Приватного підприємства "Транспромліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" 12 999 грн. 80 коп. витрат на послуги адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

Клопотання Відповідача, про зменшення витрат на професійну правничу допомогу надійшло до суду 15.12.2022р. ( після винесення судом додаткового рішення).

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення господарського суду підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Транспромліс", про стягнення 8 959 грн. 92 коп. заборгованості по договору, 1 930 грн. 80 коп. пені, 1 002 грн. 26 коп. 12 % річних, 2 292 грн. 61 коп. інфляційних втрат.

Рішення Господарського суду Запорізької області частково винесене на користь позивача.

30.11.2022р. (в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України) від Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд розподілити судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу Позивачем надано суду першої інстанції: Договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 25.07.2022р., укладений між адвокатським об`єднанням Міхантьєв, Чулой та партнери (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Градоліт Запоріжжя (Замовник), за умовами п.п. 1.1, 1,2 якого, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату правничу допомогу (юридичні послуги), а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги. Виконавець зобов`язується надати Замовникові за його дорученням юридичні послуги з вивчення матеріалів, документів та надання консультацій щодо можливості проведення судового захисту Замовника у справі предметом якої є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромліс" заборгованості за поставлений товар по договору від 22.06.2021р. №02062021.

Відповідно до п. 1.2.1 договору, до складу робіт за договором входить: аналіз документів, підготовка вимог, претензії, позовної заяви, заяви про забезпечення позову, заяв, заперечень і клопотань, вивчення та аналіз судової практики по аналогічним справам, підготовки всіх видів процесуальних документів по справі в усіх інстанціях, виступ представником Замовника у судових засіданнях.

Відповідно до п.1.3. договору, надання правової допомоги здійснюється Виконавцем як в особі керуючого партнера - адвоката Міхантьєва Михайла Дмитровича так і із залученням Виконавцем на договірних засадах інших адвокатів, представників та партнерів об`єднання.

Відповідно до п. 2.1. договору, за надання юридичних послуг за цим Договором Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю гонорар у наступних розмірах: проведення збору документів по суті спору 500 грн.; аналіз відповідності документів по суті спору вимогам діючого законодавства України 1500 грн.; ознайомлення та аналіз матеріалів по суті спору та сьогоденної судової практики із аналогічних спорів 2000 грн.; підготовка позовної заяви 3000 грн.; виконання дій пов`язаних із фактичним поданням позовної заяви до суду 1000 грн.; оплата правничої допомоги у вигляді послуг адвоката за участь у судових засіданнях (орієнтовно 3 засідання по 2000 грн.) - 6000 грн.; за отримання у суді першої інстанції рішення винесеного на користь Замовника, останній зобов`язується сплатити на користь Виконавця додатково гонорар, у сумі 5000грн., тощо.

Згідно матеріалів справи представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" у справі № 908/1512/22 здійснювалось адвокатом Міхантьєвим Михайлом Дмитровичем, який діяв на підставі ордеру серія АР № 1093469 від 25.07.2022р., виданого відповідно до договору про надання правової допомоги від 25.07.2022р. та Свідоцтва про адвокатську діяльність ЗП002064 виданого 12.03.2019р..

30.11.2022р. сторонами був підписаний Акт приймання-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 25.07.2022р., за умовами якого, Товариство з обмеженою відповідальністю Градоліт Запоріжжя (далі - клієнт) та адвокатським об`єднанням Міхантьєв, Чулой та партнери (Виконавець) склали цей акт про таке:

1) Виконавцем, у період з 25.07.2022р. по 30.11.2022р. були надані наступні юридичні послуги з метою забезпечення можливості проведення судового захисту інтересів Замовника у справі № 910/8422/22, предметом якої є стягнення з ПП Транспромліс заборгованості за поставлений товар по договору від 22.06.2021р. № 02062021, а саме:

- проведення збору документів по суті спору 500 грн.;

- аналіз відповідності документів по суті спору вимогам діючого законодавства України - 1500 грн.;

- ознайомлення та аналіз матеріалів справи по суті спору та сьогоденної судової практики із аналогічних спорів 2000 грн.;

-підготовка позовної заяви- 3000 грн.;

- виконання дій пов`язаних із фактичним поданням позовної заяви до суду - 1000 грн.;

2) вартість гонорару успіху у зв`язку з позитивним вирішенням справи для Замовника 5000 грн..

3) загальна вартість наданих послуг з правовничої допомоги без урахування гонорару успіху у суді першої інстанції склала 8000 грн..

4) загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги з урахуванням гонорару успіху у суді першої інстанції склала 13 000грн..

5) сума, що підлягає оплаті на користь Виконавця за даним актом складає 13 000 грн.

6) Замовник не має жодних претензій до якості наданих Виконавцем послуг. Після завершення розрахунків у повному обсязі Виконавець не матиме жодних претензій до Замовника.

30.11.2022р. АО Міхантьєв, Чулой та партнери було виписано ТОВ Градоліт Запоріжжя рахунок № 30-11/22 на оплату юридичних послуг за договором про надання правововї допомоги від 25.07.2022р. на суму 13 000 грн., без ПДВ.

30.11.2022р. сторонами був підписаний Акт-розписка про передачу грошових коштів, за умовами якого, Замовник ТОВ Градоліт Запоріжжя, в особі директора Чулой І.С. передав АО Міхантьєв, Чулой та партнери, в особі керуючого партнера Міхантьєва М.Д. прийняв грошові кошти у сумі 13 000 грн. в рахунок оплати послуг за довогором про надання правничої допомоги від 25.07.2022р.. Сторони не мають жодних претензій один до одного в частині надання послуг та проведення розрахунків за договором про надання правничої допомоги від 25.07.2022р..

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вказав, що вартість правничої допомоги у даній справі, у розмірі 12 999 грн. 80 коп. та подані заявником документи, які підтверджують надання таких послуг, відповідають вимогам ст. 126 ГПК України.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вказаної заяви, у розмірі 12 999 грн. 80 коп., виходячи з наступного.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію об`єднаної палати Верховного Суду наведену у постанові від 06.12.2019р. у справі №910/353/19, в якій зазначено, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з ст. 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст.75-79 ГПК України.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Суд першої інстанції вказав, що Відповідач заперечення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу чи зменшення їх суми суду не подав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, таке клопотання надійшло до суду 15.12.2022р., а додаткове рішення було винисене 12.12.2022р. При цьому, матеріали справи не містять ухвали суду про прийняття до розгляду заяви Позивача, про ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Дослідивши надані Позивачем докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката, в сумі 12 999,99 грн. та навіть зменшений судом першої інстанції до 12 999,80 грн. не є пропорційним до предмета позову ( стягнення 14 185,59 грн. ) та необґрунтованим, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг, відсутності публічного інтересу та жодного впливу на репутацією тієї чи іншої сторони та складністю цієї справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. До того ж, вартість юридичних послуг для Позивача у розмірі 12 999,99 грн., складає майже 91,64 % від ціни позову (14 185,59 грн.). Разом з тим, присуджена фактична сума відшкодування складає 12 999,80 грн., що дорівнює 91,64 %.

З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених Позивачем до стягнення витрат до 2000, 00 грн. ( сума, з якою погоджується Відповідач, що складає 15 % від ціни позову ).

При цьому, судова колегія враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022р. у справі № 160/6899/20, про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, важає, що витрати на правову допомогу підлягають зменшенню до 2000, 00 грн..

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 р. у справі № 908/1512/22 - зміні.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р.) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 2 ч. 1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Транспромліс" підлягає частковому задоволенню. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2022р. у справі № 908/1215/22 слід змінити.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки Відповідачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України Про судовий збір не передбачена.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транспромліс" задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2022р. у справі №908/1215/22 змінити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя", про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Транспромліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Запоріжжя" 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяЕ.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Березкіна