ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.03.2023 Справа №905/338/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні матеріали
за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут в інтересах держави
в особі позивача Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради, м.Бахмут
до відповідача Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», с.Новосілки в особі філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», м.Маріуполь
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства «Бахмутська житлова управляюча компанія», м.Бахмут
про стягнення 116 977,39 гривень, розірвання договору оренди нерухомого майна комунальної власності від 01.06.2010 №144/10 та зобов`язання повернути нерухоме майно,
без виклику представників сторін
СУТЬ СПОРУ
Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі позивача: Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», с.Новосілки в особі філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» про стягнення 116 977,39 гривень, з яких: заборгованість у розмірі 115 105,99 гривень, пеня у сумі 1 567,96 гривень, 3% річних у сумі 303,44 гривень; розірвання договору оренди нерухомого майна комунальної власності від 01.06.2010 №144/10, зобов`язання повернути нерухоме майно, яке розташоване в будинку №63 по вул.Незалежності в м.Бахмуті Донецької області на користь КП «Бахмутська житлова управляюча компанія».
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна комунальної власності від 01.06.2010 №144/10 щодо своєчасної оплати орендної плати, на підставі чого, за останнім утворилась заборгованість та є підстава для розірвання договору оренди та повернення нерухоме майно балансоутримувачу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.
Ухвалою суду від 21.02.2022 позовну заяву Заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 21.02.2022 від заступника прокурора на електрону адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Додатково повідомляю, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №8419, строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Наказом Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» від 28.02.22 №20 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров?ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
Відповідна інформація розміщена на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://dn.arbitr.gov.ua.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв?язку з небезпекою для життя.
Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.
Ухвалою суду від 18.07.2022 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/338/22; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено учасникам справа строки для надання заяв по суті справи, доказів тощо.
Суд зазначає, що 12.07.2022 судом було здійснено підписку позивача та відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/338/22, зокрема: за електронною адресою - prok-art@ukr.net та umr@bahmutrada.gov.ua (вказана електронна пошта зазначена позивачем на титульному аркуші позовної заяви) та на офіційну електронну пошту відповідача - uias@uaservice.com.
Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки.
17.08.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, зокрема з таких підстав:
1) Додаткова угода № 77/20 від 09.06.2020 є неукладеною, враховуючи, що: вона підписана нібито директором філії «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» Шинкаренко В.Є., яка не мала повноважень на здійснення вказаних дій за відсутності відповідної довіреності та з 20.07.2020 була відсторонена від виконання обов`язків директора філії, а з 17.09.2020 взагалі була звільнена; додаткова угода засвідчена відбитком печатки не філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», а Бахмутського відділення філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс»; юридична особа Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» не схвалювало укладення Додаткової угоди № 77/20 від 09.06.2020 та не знало про її існування, відповідно довіреності для її укладення підприємством не видавалися.
2) Враховуючи неукладення додаткової угоди про продовження строку дії договору, від 01.06.2010 №144/10, дія останнього скінчилася 03.05.2020. Крім того, продовження строку дії вказаного договору повинно було відбуватися у порядку, встановленому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ та рішенням Бахмутської міської ради від 21 квітня 2020 року № 6/141-2982, а саме з проведенням Аукціону;
3) Бахмутським відділенням філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» не здійснює діяльності з травня 2020 року та не використовує приміщення Бахмутської міської ради за адресою: м. Бахмут, вул. Незалежності, 63. В свою чергу філія «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» з лютого 2021 року господарської діяльності не здійснює та за адресою: м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, 24 не знаходиться. Вказане виключає наявність будь-якої заборгованості з червня 2020 року по листопад 2021 року.
Також відзив на позову заяву містить клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Приписи ч.2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту відзиву суд вбачає, що у зв`язку з розміщенням підрозділів УДП «Укрінтеравтосервіс» у місті Києві та Київської області де у лютому-березні 2022 року велися активні бойові дії Підприємство фактично призупинило свою діяльність, та наразі відновило діяльність лише частково у кількості кількох працівників. Після отримання позовної заяви діючі працівники УДП «Укрінтеравтосервіс» тривалий час намагалися зв`язатися із окремими працівниками діючих відокремлених підрозділів у Донецькій області з метою з`ясування обставин справи, однак, жодної інформації, а тим більше документів отримати не вдалося, оскільки працівники у Донецькій області або евакуювалися або знаходяться на значній відстані від міста Бахмут.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.ч.3,6 ст.119 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що наявні поважні причини для поновлення судом процесуального строку відповідачу на подання відзиву та доказів, на яких він ґрунтується, клопотання відповідача задовольняється.
13.10.2022, на адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, зокрема з таких підстав:
1) Додаткова угода № 77/20 укладена 09.06.2020, а отже до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ, відтак вона є укладеною відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», відповідно до якої у разі відсутності заяв однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах які були передбачені договором;
2) Директор філії «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» Шинкаренко В.Є. відсторонена та звільнена після дати підписання спірної додаткової угоди;
3) Відносини за договором від 01.06.2010 №144/10 тривають більше ніж 10 років, відтак відповідач не міг бути необізнаним про його наявність та укладення додаткових угод; Додаткові угоди завжди підписувались від імені Шинкаренко В.Є. з посиланням на статут, а не довіреності.
4) Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по УДП «Укрінтеравтосервіс», станом на 09.02.2022 місцезнаходженням Бахмутського відділення філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» значиться м.Бахмут, вул. Незалежності, 63.
5) Орендар користувався приміщенням на підставі додаткової угоди №77/20 від 09.06.2020 та сплачував орендну плату за липень 2020 року та листопад 2020 року, не повідомляв позивача про намір припинення дії договору, приміщення не повернув на підставі акту приймання-передачі.
Також у своїй відповіді на відзив прокурор зазначив, що отримати відзив на позовну заяву, направлену відповідачем поштою він фактично не мав можливості, у зв?язку із ненадходженням відповідних повідомлень від пошти, крім того, на даний час прокуратура не знаходиться у м.Бахмут. Разом з тим, вказаний відзив отриманий прокуратурою на адресу електронної пошти 03.10.2022.
Відповідь на відзив направлена прокурором до суду 07.10.2022 засобами поштового зв?язку, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, а отже в межах встановленого ухвалою суду від 18.07.2022 п?ятиденного строку, відтак приймається судом до розгляду та долучається до матерілалів справи.
26.01.2023 через систему «Електронний суд» заступником керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області подано заяву про здійснення розгляду справи №905/338/22 за правилами загального провадження. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що справа становить значний суспільний інтерес та на те, що з огляду на значний обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін та їх думку, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з`ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи в загальному позовному провадженні суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.3 ст.247 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що справа не віднесена до переліку справ, які мають розглядатись виключно в порядку загального позовного провадження, зокрема, ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 247 ГПК України), з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів та кількість сторін, а також те,що позивач не навів жодних обґрунтувань, яким чином, на його думку, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження унеможливив установлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, заява позивача, визнана необґрунтованою та відповідна заява не підлягає задоволенню.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Повне рішення складено 28.03.2023 у зв?язку із веденням на території України воєнного стану та об?єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану та поточної ситуації у м.Харкові (ведення бойових дій на території міста).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи,
В С Т А Н О В И В
01 червня 2010 року між Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради, яка діє в інтересах Артемівської міської ради (Орендодавець) та Донецьким обласним державним автомобільним навчальним комбінатом (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень, будівель, споруд) комунальної власності територіальної громади м.Артемівськ №144/10 (Договір), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове та платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення) надалі - майно, на підставі рішення виконкому Артемівської міської ради від 12 травня 2010р. № 184 для використання його з метою, визначеною даним рішенням: розміщення учбового корпусу, загальною площею 126,2 кв.м, яке знаходиться на балансі комунального підприємства «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» та розташоване в будинку №63 по вулиці Радянській, у відповідності з технічним паспортом або викопіюванням плану приміщення (п.1.1).
Додатковою угодою від 29.01.2014 року №73/14 сторони внесли зміни до преамбули договору, якими у зв`язку з реорганізацією УДП «Укрінтеравтосервіс», змінена назва Орендаря на філію «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс».
Додатковою угодою від 04.09.2017 року №126/17 сторони внесли зміни до договору, замінивши слова «Артемівськ» та «Артемівська» в усіх відмінках на слова «Бахмут» та «Бахмутська».
Вартість орендованого майна погоджена сторонами у п.1.2 Договору та визначена на підставі звіту про експертну оцінку його вартості становить 45432,00грн без урахування ПДВ станом на 31.05.2010.
Додатковою угодою від 04.06.2015 року № 90/15 сторони внесли до п.1.2 Договору зміни в частині зазначення вартості орендованого майна, яка становить 96400,00грн без ПДВ станом на 31.05.2015.
Додатковою угодою від 09.06.2020 року № 77/20 сторони внесли до п.1.2 Договору зміни в частині зазначення вартості орендованого майна, яка становить 155589,00 грн без ПДВ станом на 31.05.2020.
Відповідно до п.2.1 Договору вступ Орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням (будівлею) настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення.
Згідно п.2.2 Договору передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається територіальна громада м.Артемівська, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Повернення орендованого майна Орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі (п.2.4).
Відповідно до п.3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, затвердженої власником майна або уповноваженим ним органом і складає 1499 (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 26 копійок в місяць без урахування ПДВ.
Відповідно до розрахунку орендної плати за оренду нежитлового приміщення, що є додатком до договору, орендна плата за оренду нежитлового приміщення розташованого за адресою м.Артемівськ, вул. Радянська, 63 (126,2 кв.м) становить 1499,26грн.
Додатковою угодою від 04.06.2015 року № 90/15 сторони внесли до п.3.1 Договору зміни, виклавши його в такій редакції: «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м.Артемівська, затвердженої Артемівською міською радою і складає 3534,67грн в місяць без урахування ПДВ».
Відповідно до розрахунку орендної плати за оренду нежитлового приміщення, що є додатком до додаткової угоди від 04.06.2015 року № 90/15, орендна плата за оренду нежитлового приміщення розташованого за адресою м.Артемівськ, вул. Радянська, 63 (126,2 кв.м) становить 3534,67грн.
Додатковою угодою від 09.06.2020 року № 77/20 сторони внесли до п.3.1 Договору зміни, виклавши його в такій редакції: «За користування об`єктом оренди Орендар сплачує оренду плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м.Артемівська, затвердженого рішенням Артемівської міської ради №6/33-581 від 26.12.2012 і складає 5722,04грн в місяць без урахування ПДВ».
Відповідно до розрахунку орендної плати за оренду нежитлового приміщення, що є додатком до додаткової угоди від 09.06.2020 року № 77/20, орендна плата за оренду нежитлового приміщення розташованого за адресою м.Артемівськ, вул. Радянська, 63 (126,2 кв.м) становить 5722,04грн.
Орендна плата встановлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача об`єкта оренди Орендарем щомісячно, не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця (п.3.2).
Згідно п.3.3 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Орендар зобов`язується своєчасно в повному обсязі вносити орендну плату, згідно з умовами цього Договору (п. 4.8 Договору).
Відповідно до п.8.5 Договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду (суду) у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.
Згідно п.8.9 Договору, цей договір оренди припиняється внаслідок: закінчення строку на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди за участю орендаря; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін за рішенням господарського суду (суду); достроково згідно розділу 5 цього договору; банкрутства орендаря.
Достроково дія договору припиняється у випадках: порушення строків внесення орендної плати більше ніж на 2 місяці використання орендарем орендованого майна не за призначенням погіршення стану орендованого майна у випадках передачі приміщення у суборенду без попереднього узгодження з власником майна або повноважним ним орган невиконання договорів або експлуатаційних по експлуатаційним витратам та комунальним послуга невиконання розділу 9 договору, невиконання умов згідно розділу 4 п.4.7-4.10 (п.8.10).
Якщо орендар виявив бажання достроково відмовитись від орендованого майна та зупинити дію цього договору він повинен попередити про це орендодавця не пізніше ніж за 1 місяць (п.4.14).
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п.8.8).
Відповідно до п.3.8 Договору, у разі припинення оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень, будинків, споруд) та окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, орендна плата не нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі об?єкту оренди.
Згідно п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов?язань згідно з Договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
За несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати та суму за послуги по оформленню орендних відношень орендар сплачує пеню в розмірі Подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення включаючи день оплати (п.7.2).
Згідно з п. 8.1 Договору, строк оренди встановлюється з 01 червня 2010 року до 30 травня 2013 року.
Додатковою угодою від 30.05.2013 року №75/13 сторони продовжили термін дії договору до 29.05.2015.
Додатковою угодою від 04.06.2015 року №90/15 сторони продовжили термін дії договору до 03.06.2017.
Додатковою угодою від 04.09.2017 року №126/17 сторони продовжили термін дії договору до 03.05.2020.
Додатковою угодою від 09.06.2020 року №77/20 сторони продовжили термін дії договору до 03.04.2023.
У пункті 10.2 Договору зазначено, що до нього додаються: виписка з рішення власника майна або повноважного органу; розрахунок орендної плати за орендоване майно; звіт про експертну оцінку майна; акт прийому передачі орендованого майна.
Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору оренди нерухомого майна комунальної власності від 01.06.2010 №144/10, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.
Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір оренди нерухомого майна комунальної власності №144/10 від 01.06.2010 є обов?язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
01.06.2010 на виконання п.2.1 Договору сторонами підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою м.Артемівськ, вул. Радянська, 63 (126,2 кв.м).
Платіжним дорученням №34 від 28.10.2020 філія «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» сплатила КП «Бахмутська житлова управляюча компанія» 7609,90 грн, призначення платежу «оплата за оренду нежитлового приміщення за липень 2020, згідно рахунка №1744 від 14.07.2020».
Платіжним дорученням №176 від 12.01.2021 філія «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» сплатила КП «Бахмутська житлова управляюча компанія» 6927,94грн, призначення платежу «оплата за оренду нежитлового приміщення за листопад 2020, згідно рахунка №2805 від 18.11.2020».
Як вбачається з матеріалів справи КП «Бахмутська житлова управляюча компанія» складені та направлені до філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» наступні претензії:
№01-0578/16 від 12.05.2021 з вимогою у десятиденний термін погасити наявну заборгованість з оплати орендної плати за договором №144/10 від 01.06.2010 в розмірі 62280,26грн;
№01-1125/16 від 21.09.2021 з вимогою у десятиденний термін погасити наявну заборгованість з оплати орендної плати за договором №144/10 від 01.06.2010 в розмірі 92285,97грн;
№01-1702-08 від 05.11.2021 з вимогою у місячний термін погасити наявну заборгованість з оплати орендної плати за договором №144/10 від 01.06.2010 в розмірі 107423,54грн.
№ 01-1478/16 від 08.12.2021 з вимогою у десятиденний термін погасити наявну заборгованість з оплати орендної плати за договором №144/10 від 01.06.2010 в розмірі 115105,99грн.
Окремо суд зазначає про врахування зміни найменувань під час розгляду справи, а саме: м.Артемівськ перейменовано на м.Бахмут (постанова Верховної ради України від 04.02.2016 №984-III); Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради перейменовано на Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради (рішення сесії Бахмутської міської ради від 27.04.2016 №6/83-1480); Артемівську міську раду перейменовано на Бахмутську міську раду (рішення сесії Артемівської міської ради від 23.03.2016 №6/82-1443); комунальне підприємство «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» перейменовано на Комунальне підприємство «Бахмутська житлова управляюча компанія» (рішення Бахмутської міської ради від 31.08.2016 №6/90-1636); вул.Радянську перейменовано на вул.Незалежності (рішення виконавчого комітету Бахмутської міської ради від 12.07.2017 №154).
Також судом враховується, що Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат реорганізовано шляхом приєднання до Українського державного пjдприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», який визначено його правонаступником, на базі якого утворено Філію «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат «УДП «Укрінтеравтосервіс» (Наказ Міністерства інфраструктури України від 21.06.2013 №423 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств»).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об?єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги прокурора, що діє в інтересах позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, на яку покладаються функції, серед яких представництво інтересів держави в суді у випадках і в порядку, передбаченому законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 ЗУ «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність захисту» може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/19.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ст. 327 ЦК України, ч. 3 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
За приписами ст.140 Конституції України та ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У відповідності до ч.5 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема на принципі судового захисту прав місцевого самоврядування.
Статтею 18-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Як вбачається з п.1.1 Положення про Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради, затвердженого рішенням Бахмутської міської ради від 25.08.2021 №7/13-379, Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради утворене за рішенням Артемівської міської ради, відповідно до Закону україни «Про місцеве самоврядування в Україні», є виконавчим органом Бахмутської міської ради.
Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради є юридичною особою публічного права. Головним розпорядником бюджетних коштів, має штампи, печатку з зображенням Державного гербу України і своїм повним найменуванням, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в територіальних органах Державної казначейської служби України. Управління набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації (п.1.10 Положення).
Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради виступає орендодавцем єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності (п. 4.3.3 Положення).
За результатами вивчення інформації Бахмутської міської ради щодо наявної заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном територіальної громади, Бахмутською окружною прокуратурою 24.11.2021 спрямовано запит №50-3508вих-21 до міської ради про надання інформації з наданням копії підтверджуючих документів щодо періодів виникнення заборгованості, стану її погашення, претензійної роботи орендодавця, нарахування штрафних санкцій.
У відповідь на запит прокуратури Бамутською міською радою направлено лист №01-34/5191/0/2-21 від 26.11.2021, яким надано копію договору оренди. Додаткових угод, претензій, а також розрахунок заборгованості.
Листом № 01-2074-08 від 24.12.2021 Управлінням муніципального розвитку Бахмутської міської ради повідомлено, що у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, позов до суду про стягнення заборгованості з орендної плати, штрафних санкцій та розірвання договору оренди не подавався.
Отже, фактичні обставини свідчать про обізнаність Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради як уповноваженого органу про тривале невиконання відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати за договором оренди комунального майна та не вжиття останнім самостійних заходів щодо стягнення заборгованості за вказаним договором, розірвання цього договору та повернення нежитлового приміщення.
Такі заходи не вжито Управлінням муніципального розвитку Бахмутської міської ради і після повідомлення прокуратури про підготовку нею позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди комунального майна та повернення нежитлового приміщення, надсилаючи яке прокурором надано можливість позивачу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Однак, позивач за судовим захистом самостійно не звернувся у зв`язку з чим після спливу розумного строку прокурор, на підставі ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» направив позивачу повідомлення №50-3861 від 22.12.21 про намір звернутись до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» в особі Філії «Донецткий обласний державний автомобільний навчальний комбінат «УДП «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, розірвання договору оренди комунального майна, зобов`язання повернути нежитлове приміщення за актом-приймання.
Наведене свідчить про допущення Управлінням муніципального розвитку Бахмутської міської ради бездіяльності та зволікання нею щодо захисту інтересів держави, внаслідок чого відбувається тривале порушення права територіальної громади на своєчасне отримання орендної плати за використання землі та унеможливлюється її передача платоспроможному суб`єкту, що призводить до втрат значних коштів місцевим бюджетом, а отже і про наявність у цьому випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов?язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.
За приписами ч.1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Аналогічна ща своїм змістом норма закріплена й у ч.1 ст.759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Сторонами не оспорюється факт укладення договору оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень, будівель, споруд) комунальної власності територіальної громади м.Артемівськ від 01.06.2010 №144/10, натомість відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти факту укладення додаткової угоди № 77/20 від 09.06.2020 та вважає її неукладеною внаслідок: відсутності у директора філії повноважень на підписання додаткової угоди; скріплення додаткової угоди печаткою Бахмутського відділення, а не філії; необізнаності юридичної особи про укладення даної додаткової угоди та, відповідно, її несхвалення.
Відповідно до положень п.1,2 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частинами першою, другою і третьою статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами ж, згідно ст.73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст.76-77 ГПК України).
Обов?язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб?єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з?ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач, на підтвердження своєї позиції щодо відсутності у директора філії «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» Шинкаренко В.Є. повноважень для підписання спірної додаткової угоди посилається на відсутність довіреності на вчинення таких дій.
Дослідивши Положення «Про філію «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», судом встановлено, що п.8.1 містить права філії, до яких, зокрема, входить укладати угоди, набувати права та особисті немайнові права, нести обов?язки в межах своєї компетенції.
Відповідно ж до п.6.1 даного Положення, керівництво філією відповідно до Статуту Підприємства та цього Положення здійснюється директором Філії, який призначається на посаду та звільняється з посади Генеральним директором Підприємства.
Зі змісту договору оренди від 01.06.2010 №144/10, а також всіх додаткових угод до нього вбачається, що вони підписані саме Шинкаренко В.Є . Відповідно до преамбул вказаних документів Шинкаренко В.Є. вчиняла дії від імені підприємства на підставі статуту зі сторони відповідача, без зазначення довіреностей на вчинення таких дій у прембулі цих документів.
Положення же «Про філію «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» не містить обмежень прав директора щодо укладення договорів оренди. Окремо суд зазначає, пункт 6.10 Положення містить припис, що директор Філії представляє інтереси Підприємства із українськими та іноземними юридичними особами в межах компетенції Філії визначеними дорученнями (довіреністю).
Разом з тим, договір та всі додаткові угоди до нього укладені Директором Філії у той самий спосіб і на підставі аналогічних повноважень, однак відповідачем не оспорюється факт укладення такого договору та додаткових угод до нього з підстав недостатності повноважень у Директора Філії, окрім додаткової угоди від 09.06.2020 №77/20.
Посилання відповідача на відсторонення 20.07.2020 та подальше звільнення 17.09.2020 Шинкаренко В.Є. з посади директора філії суд не приймає до уваги у зв?язку з тим, що вказані події відбулися після укладення спірної додаткової угоди № 77/20 від 09.06.2020, а відтак не стосуються предмета спору.
Щодо твердження відповідача про необізнаність щодо укладення додаткової угоди суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу 12 «Ведення звітності» Положення «Про філію «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», Директор Філії звітує перед Генеральним директором Підприємства за результатами роботи Філії за кожен місяць, квартал, півріччя та рік у формі та в строки що визначається наказом підприємства. Контроль фінансово-господарської та комерційної діяльності Філі здійснюється підприємством (п.п.12.2-12.3 Положення).
Таким чином, Положенням передбачений обов?язок УДП «Укрінтеравтосервіс» здійснювати контроль за діяльністю Філії, шляхом видачі наказу, яким встановлюється форма та строки надання такого звіту Директором Філії (за кожен місяць, квартал, півріччя та рік).
У своєму відзиві відповідач стверджує, що дізнався про укладення додаткової угоди №77/20 від 09.06.2020 лише у серпні 2022 року після отримання позовної заяви, що становить більше 2 років після укладення спірної додаткової угоди.
Враховуючи, що відповідачем не надано до суду звітів за результатами роботи Філії за період з моменту 09.06.2020, з якого би вбачалася відсутність інформації щодо укладення додаткової угоди №77/20 від 09.06.2020 та здійснення платежів за оренду спірного приміщення за липень та листопад 2020 року, за наявності встановленого у Положенні обов?язку здійснення контролю зі сторони Підприємства за діяльністю Філії, суд вбачає факт необізнаності відповідача щодо укладення спірної додаткової угоди недоведеним. Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.
Твердження відповідача про скріплення додаткової угоди не печаткою філії, а відділу, суд відхиляє з підстав не створення відтиском печатки на документі юридичних наслідків.
Так, відповідно до ст.58-1 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент вчинення спірної додаткової угоди), суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. (п.1 ст.58-1 ГКУ) Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. (п.3 ст.58-1 ГКУ)
Дійсність або недійсність договору не пов?язується з наявністю чи відсутністю на договорі печатки юридичної особи з урахуванням приписів частини третьої статті 58-1 Господарського кодексу України. Так, відповідно до змісту вказаної статті, наявність або відсутність відбитка печатки суб?єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Аналогічна правова позиція є сталою та міститься в постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/1069/20, від 26.01.2021 у справі №916/2087/18, від 28.05.2020 у справі № 902/439/19.
Також відповідач наполягає, що продовження строку спірного договору повинно було відбуватися у порядку, встановленому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ та рішенням Бахмутської міської ради від 21 квітня 2020 року № 6/141-2982, а саме з проведенням Аукціону.
Судом відхиляється вказане твердження, з огляду на таке.
Пунктом 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент вчинення спірної додаткової угоди) унормовано, що Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються у порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:
набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються у порядку, визначеному цим Законом.
Таким чином законодавцем виокремлено дві дати з моменту настання яких продовження дії договорів, укладених до набрання чинності цим Законом, здійснюється з урахуванням його норм: 1) набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади) передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону; 2) з 1 липня 2020 року.
Розглядаючи перший варіант, слід зазначити, що рішення і Кабінету Міністрів України, і представницького органу місцевого самоврядування передбачаються абз.5 ч.2 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якого без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Відтак, вказана норма стосується саме продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» без проведення аукціону, за умови, що такі договори укладені із юридичними особами, що надають соціально важливі послуги, основний перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а додатковий - представницькими органами місцевого самоврядування.
Вказаний перелік міститься в додатку №4 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 (в редакції, чинній на момент вчинення спірної додаткової угоди), відповідно до якого до підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню належать: АТ «ОЩАДБАНК»; АТ «УКРПОШТА»; Національний банк та уповноважені ним у встановленому законодавством порядку банки, в яких держава володіє часткою статутного капіталу в розмірі понад 75 відсотків, які орендують майно, що було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність або закріплене на праві господарського відання за Національним банком, з цільовим функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового обігу.
Щодо рішення Бахмутської міської ради від 21 квітня 2020 року №6/141-2982, на яке посилається відповідач, то останнє не містить додаткового переліку осіб, що надають соціально важливі послуги населенню, на виконання абз.5 ч.2 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Крім того, відповідно до п.4.1 вказаного рішення, нерухоме майно комунальної власності віднесено до Переліку другого типу об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду здійснюється без проведення аукціону.
Враховуючи, що перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню, що міститься в додатку №4 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 не включає УДП «Укрінтеравтосервіс», а рішення Бахмутської міської ради від 21 квітня 2020 року №6/141-2982 не має додаткового переліку, відповідно до нього не можуть бути застосовані норми п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині встановлення дати з моменту настання якої продовження дії договорів, укладених до набрання чинності цим Законом, здійснюється з урахуванням його норм, а саме з моменту набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування.
Таким чином, до спірних правовідносин застосовується інша вказана в п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» дата - з 1 липня 2020 року.
З огляду на те, що додаткова угода №77/20 укладена 09.06.2020, відповідно до 01.07.2020, на неї не розповсюджуються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а продовження дії договору від 01.06.2010 №144/10 відбувалося у порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом.
Крім того, відповідач посилається на нездійснення діяльності з травня 2020 року Бахмутським відділенням філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» та, відповідно, не використання приміщення Бахмутської міської ради за адресою: м. Бахмут, вул. Незалежності, 63.
Відповідно до п.3.8 Договору, у разі припинення оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень, будинків, споруд) та окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності територіальної громади м.Артемівська, орендна плата не нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі об?єкту оренди.
Матеріали справи не містять акту приймання-передачі, яким відповідач повернув орендоване майно балансоутримувачу, так само як і будь-яких письмових повідомлень, про намір не продовжувати відносини з оренди нежитлового приміщення за договором від 01.06.2010 №144/10.
Також, твердження відповідача про невикористання ним в період з травня 2020 року спірного нежитлового приміщення спростовується здійсненням відповідачем оплати орендної плати за липень 2020 року та листопад 2020 року, згідно платіжних доручень №34 від 28.10.2021 та №176 від 12.01.2021, що містяться в матеріалах справи.
Також відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об?єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов?язків щодо доказів.
Таким чином, на переконання суду відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження факту: недостатності у директора філії Шинкаренко В.Є. повноважень для укладення додаткової угоди № 77/20 від 09.06.2020 та невикористання Бахмутським відділенням з травня 2020 року спірного орендованого приміщення.
Крім того, суд зазначає, що не можна вважати неукладеною додаткову угоду після її повного або часткового виконання сторонами.
Судом встановлено наявність вчинення відповідачем дій, які свідчать про виконання додаткової угоди, зокрема, продовження користування майном після її укладення, оскільки в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі майна, яким майно повернуто, сплату орендної плати за липень 2020 року та листопад 2020 року.
Відтак, суд відхиляє доводи відповідача щодо неукладення додаткової угоди № 77/20 від 09.06.2020 до договору від 01.06.2010 №144/10.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов?язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов?язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. (ч.3 ст.762 ЦК України)
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами п.3.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 77/20 від 09.06.2020), Орендар взяв на себе зобов?язання перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача об`єкта оренди щомісячно, не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця.
Розмір орендної плати погоджений у додатку до додаткової угоди від 09.06.2020 року №77/20 та становить 5722,04грн, та відповідно до п.3.3 Договору, визначається за кожний наступний місяць шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості з орендної плати, разом з тим, контррозрахунок відсутній.
Дослідивши наданий прокурором розрахунок заборгованості на суму 115 105,99 гривень, судом встановлено, що останній здійснено без урахування зміни розміру орендної плати, згідно додаткової угоди від 09.06.2020 №77/20, внаслідок чого судом здійснено власний розрахунок з урахуванням приписів вказаної додаткової угоди та п.3.3. Договору.
З урахуванням вказаного розрахунку, судом встановлено, що відповідач повинен був оплатити за оренду:
- за червень 2020 в сумі 5722,04грн - до 25.06.2020 включно;
- за липень 2020 в сумі 5733,48грн (5722,04*100,2%) - до 25.07.2020 включно;
- за серпень 2020 в сумі 5699,08грн (5733,48*99,4%) - до 25.08.2020 включно;
- за вересень 2020 в сумі 5687,68грн (5699,08*99,8%) - до 25.09.2020 включно;
- за жовтень 2020 в сумі 5716,12грн (5687,68*100,5%) - до 25.10.2020 включно;
- за листопад 2020 в сумі 5773,28грн (5716,12*101,0%) - до 25.11.2020 включно;
- за грудень 2020 в сумі 5848,33грн (5773,28*101,3%) - до 25.12.2020 включно;
- за січень 2021 в сумі 5900,96грн (5848,33*100,9%) - до 25.01.2021 включно;
- за лютий 2021 в сумі 5977,67грн (5900,96*101,3%) - до 25.02.2021 включно;
- за березень 2021 в сумі 6037,45грн (5977,67*101,0%) - до 25.03.2021 включно;
- за квітень 2021 в сумі 6140,09грн (6037,45*101,7%) - до 25.04.2021 включно;
- за травень 2021 в сумі 6183,07грн (6140,09*100,7%) - до 25.05.2021 включно;
- за червень 2021 в сумі 6263,45грн (6183,07*101,3%) - до 25.06.2021 включно;
- за липень 2021 в сумі 6275,98грн (6263,45*100,2%) - до 25.07.2021 включно;
- за серпень 2021 в сумі 6282,26грн (6275,98*100,1%) - до 25.08.2021 включно;
- за вересень 2021 в сумі 6269,70грн (6282,26*99,8%) - до 25.09.2021 включно;
- за жовтень 2021 в сумі 6344,94грн (6269,70*101,2%) - до 25.10.2021 включно;
- за листопад 2021 в сумі 6402,04грн (6344,94*100,9%) - до 25.11.2021 включно.
Таким чином, загальний розмір орендної плати за договором від 01.06.2010 №144/10 за період червень 2020 - листопад 2021 становить 108257,62грн. Тобто, є меншим ніж заявлено прокурором.
Враховуючи, що обов?язок з оплати орендної плати виник у відповідача на підставі договору, який виконаний позивачем, відповідач зобов?язаний перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача об`єкта оренди щомісячно, не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця. (п.3.2 Договору)
За висновками суду, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов?язань є таким, що настав.
Відповідачем сплачено 7609,90 грн за оренду нежитлового приміщення за липень 2020 (платіжне доручення №34 від 28.10.2020), та 6927,94 грн за листопад 2020 (платіжне доручення №176 від 12.01.2021), що разом становить 14537,84 грн.
За висновками суду, свої грошові зобов?язання щодо повної та своєчасної оплати за оренду нежитлового приміщення всупереч вимог ст.ст.526, 530, 692-693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав. Зокрема, доказів перерахування на користь позивача грошових коштів в сумі 93 719,78 гривень всупереч вимог ст.ст.74, 80 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до справи не надано.
За таких обставин, виходячи з того, що позовні вимоги доведені прокурором та обґрунтовані матеріалами справи частково, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню у розмірі 93 719,78 гривень. В задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1567,96 гривень суд зазначає наступне.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту, у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи доведеність факту невиконання відповідачем зобов?язань належним чином орендної плати за укладеним з позивачем договором, приймаючи до уваги погоджену сторонами відповідальність за невиконання такого зобов?язання, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
За змістом п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов?язань згідно з Договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
За несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати та суму за послуги по оформленню орендних відношень орендар сплачує пеню в розмірі Подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення включаючи день оплати (п.7.2 Договору).
Відповідно до положень ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Таким чином, нормами даної статті передбачено нарахування пені протягом шести місяців починаючи від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов?язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов?язання передбачена договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.
Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем хибно визначено початкову дату нарахування пені за червень 2021 року, серпень 2021 року, жовтень - листопад 2021 року з 25 числа, тоді як прострочення виконання грошового зобов?язання за вказані місяці починається з 26 числа місяця. Крім того, позивач також невірно визначив початкову дату нарахування пені за липень та вересень 2021 року - з 25 числа, тоді як за липень 2021 прострочення виконання грошового зобовязання починається з 27.07.2021 (оскільки 25.07 - неділя, вихідний день), за вересень 2021 року прострочення виконання грошового зобовязання починається з 28.09.2021 (оскільки 25.09 - субота, вихідний день).
Таким чином, з урахуванням п.п.3.2, 7.2 Договору сума пені, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає в загальній сумі 1404,76 гривень, нарахована на:
- борг за червень 2021 у сумі 6263,45 гривень за період з 26.06.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 443,25 гривень;
- борг за липень 2021 у сумі 6275,98 гривень за період з 27.07.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 363,49 гривень;
- борг за серпень 2021 у сумі 6282,26 гривень за період з 26.08.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 281,24 гривень;
- борг за вересень 2021 у сумі 6269,70 гривень за період з 28.09.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 186,89 гривень;
- борг за жовтень 2021 у сумі 6344,94 гривень за період з 26.10.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 106,39 гривень;
- борг за листопад 2021 у сумі 6402,04 гривень за період з 26.11.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 14,91 гривень.
Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 171,79 гривень не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних суд зазначає наступне.
Прокурор просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 303,44 гривень, нарахованих на борг за відповідними періодами.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов?язання.
Перевіривши розрахунок 3 % річних здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем хибно визначено початкову дату нарахування пені за червень 2021 року, серпень 2021 року, жовтень - листопад 2021 року з 25 числа, тоді як прострочення виконання грошового зобов?язання за вказані місяці починається з 26 числа місяця. Крім того, позивач також невірно визначив початкову дату нарахування пені за липень та вересень 2021 року - з 25 числа, тоді як за липень 2021 прострочення виконання грошового зобовязання починається з 27.07.2021 (оскільки 25.07 - неділя, вихідний день), за вересень 2021 року прострочення виконання грошового зобовязання починається з 28.09.2021 (оскільки 25.09 - субота, вихідний день).
Таким чином, сума 3 % річних, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає в загальній сумі 251,32 гривень, нараховані на:
- борг за червень 2021 у сумі 6263,45 гривень за період з 26.06.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 81,34 гривень;
- борг за липень 2021 у сумі 6275,98 гривень за період з 27.07.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 65,51 гривень;
- борг за серпень 2021 у сумі 6282,26 гривень за період з 26.08.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 50,09 гривень;
- борг за вересень 2021 у сумі 6269,70 гривень за період з 28.09.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 32,98 гривень;
- борг за жовтень 2021 у сумі 6344,94 гривень за період з 26.10.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 18,77 гривень;
- борг за листопад 2021 у сумі 6402,04 гривень за період з 26.11.2021 (встановлений судом) по 30.11.2021 (встановлений позивачем) в сумі 2,63 гривень.
Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 52,12 гривень не підлягають задоволенню.
Щодо вимог прокурора про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. (ч.1 ст.782 ЦК України)
Відповідно до п.8.5 Договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду (суду) у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.
Згідно п.8.9 Договору, цей договір оренди припиняється внаслідок: закінчення строку на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди за участю орендаря; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін за рішенням господарського суду (суду); достроково згідно розділу 5 цього договору; банкрутства орендаря.
Достроково дія договору припиняється у випадках: порушення строків внесення орендної плати більше ніж на 2 місяці використання орендарем орендованого майна не за призначенням погіршення стану орендованого майна у випадках передачі приміщення у суборенду без попереднього узгодження з власником майна або повноважним ним орган невиконання договорів або експлуатаційних по експлуатаційним витратам та комунальним послуга невиконання розділу 9 договору, невиконання умов згідно розділу 4 п.4.7-4.10 (п.8.10).
Обґрунтовуючи свою вимогу про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2010 №144/10, прокурор посилається на порушення відповідачем істотної умови договору, а саме систематичної несплати протягом 16 місяців орендної плати до місцевого бюджету.
Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов?язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
Істотним же є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об?єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб?єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/22259/17, від 14.08.2018 у справі №910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі №910/21033/17, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі №910/5027/19.
Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.
Судом встановлено, що відповідачем за період з червня 2020 по листопад 2021 порушені взяті на себе зобов?язання з повної та вчасної сплати нарахованої орендної плати за використання нежитлового приміщення, відтак орендодавець недоотримав грошові кошти за результатами виконання спірного договору, а отже був позбавлений того, на що розраховував при його укладенні.
На переконання суду таке порушення є істотним порушенням умов спірного договору, внаслідок якого була завдана майнова шкода територіальній громаді, у зв?язку з чим вимога прокурора про розірвання договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог прокурора про зобов?язання повернути нерухоме майно, яке розташоване в будинку №63 по вул. Незалежності в м. Бахмуті Донецької області, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов?язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Також, положеннями ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що у разі припинення договору оренди орендар зобов?язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Враховуючи розірвання судом договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2010 №144/10, з огляду на обов?язковість повернення орендованого майна, згідно приписів ч.1 ст.785 ЦК України та ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд вважає позовну вимогу прокурора про зобов?язання філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» повернути нерухоме майно, яке розташоване в будинку №63 по вул.Незалежності в м. Бахмуті Донецької області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У зв?язку із веденням на території України воєнного стану, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану та поточної ситуації у м.Харкові (ведення бойових дій на території міста), справа розглянута поза межами строку, встановленого ГПК України.
З огляду на приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову, витрати прокурора по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог (на відповідача - 7328,06 грн, на прокурора - 114,94 грн).
При цьому, суд виходить з розміру судового збору, який встановлений пп.1, 2 п.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та який підлягав сплаті за подання даного позову - 7 443 грн. Надмірно сплачений судовий збір у розмірі 738,24 грн. може бути повернуто позивачу за його клопотанням в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі позивача Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» в особі філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства «Бахмутська житлова управляюча компанія» про стягнення 116 977,39 гривень, розірвання договору оренди нерухомого майна комунальної власності від 01.06.2010 №144/10 та зобов?язання повернути нерухоме майно - задовольнити частково.
Стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (вул.Київська, 50, с. Новосілки, Вишгородський район, Київська область, 07362, ЄДРПОУ 21536845) на користь Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради (вул. Миру, 44, м.Бахмут, Донецька область, 84500, ЄДРПОУ 03364731) борг у розмірі 93 719,78 гривень, пеню у сумі 1396,17 гривень, 3 % річних у сумі 251,32 гривень.
Розірвати договір оренди нерухомого майна комунальної власності від 01.06.2010 №144/10, укладений між Управлінням муніципального розвитку Бахмутської міської ради (вул. Миру, 44, м. Бахмут, Донецька область, 84500, ЄДРПОУ 03364731) та Філією «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (вул. Архітектора Нільсена, 24, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ЄДРПОУ 38757978) щодо оренди нерухомого майна загальною площею 126,2 кв.м, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Бахмутська житлова управляюча компанія» (вул. Соборна, 8, м. Бахмут, Донецька область, 84500, ЄДРПОУ 34215406) та розташованого в будинку №63 по вул.Незалежності в м.Бахмут Донецької області.
Зобов?язати Філію «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (вул. Архітектора Нільсена, 24, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ЄДРПОУ 38757978) повернути нерухоме майно, яке розташоване в будинку №63 по вул.Незалежності в м.Бахмуті Донецької області на користь Комунального підприємства «Бахмутська житлова управляюча компанія» (вул. Соборна, 8, м. Бахмут, Донецька область, 84500, ЄДРПОУ 34215406).
Стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (вул.Київська, 50, с. Новосілки, Вишгородський район, Київська область, 07362; ЄДРПОУ 21536845) на користь Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002) витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 328,06 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 28.03.2023.
Суддя О.О. Кучерява
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2023 |
Оприлюднено | 30.03.2023 |
Номер документу | 109867488 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Кучерява Оксана Олександрівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Кучерява Оксана Олександрівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Кучерява Оксана Олександрівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Кучерява Оксана Олександрівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Кучерява Оксана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні