Рішення

від 29.03.2023 по справі 910/1988/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2023Справа № 910/1988/23За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп"

про стягнення 35 420,00 грн

Суддя Борисенко І.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп" про стягнення штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022 про надання послуг у розмірі 35 420,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні, 86 - А.

Поштове відправлення № 01054 93908258 з ухвалою про відкриття провадження повернулося на адресу суду 15.03.2023, у графі причини повернення зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП «Київтеплоенерго» (Замовник) та ТОВ «ГС-Груп» (Виконавець) укладено Договір №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022 про надання послуг «Технічне обслуговування системи пожежогасіння та пожежної сигналізації ТЕЦ-5, ТЕЦ-6» згідно з ДК 021:2015:75250000-3 Послуги пожежних та рятувальних служб та Додаткова угода №1 від 16.05.2022 до Договору про надання послуг №3051/КТЕЦ-22.

Суд, зауважує, що обслуговування об`єктів відповідно до умов договору, здійснювалось за місцезнаходженням - м. Київ.

Відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги згідно з ДК 021:2015:75250000-3 Послуги пожежних та рятувальних служб (Технічне обслуговування системи пожежогасіння та пожежної сигналізації ТЕЦ-5, ТЕЦ-6), а Замовник прийняти і оплатити якісно надані послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, обсяг, умови надання послуг наведено в Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1, визначено перелік робіт, який Виконавець зобов`язався надати Замовнику, а також, періодичність їх надання.

Додатком № 2 до договору, визначено перелік систем протипожежного захисту, що підлягають технічному обслуговуванню на ТЕЦ - 5 та ТЕЦ - 6.

Згідно Додатку № 3 до Договору, сторонами погоджено договірну ціну - 126 380,00 грн. без ПДВ.

Згідно Додатку № 4 до Договору, сторонами погоджено графік проведення технічного обслуговування Виконавцем.

16.05.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої змінено договірну ціну - 177 100,00 грн.

Так, відповідно до п. 12.1. Договору, строк його дії - до 31.12.2022.

Судом встановлено, що відповідно до графіка проведення технічного обслуговування систем протипожежного захисту на ТЕЦ -5 та ТЕЦ-6 (Додаток 4 до Договору про надання послуг №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022 в редакції Додаткової угоди №1 від 16.05.2022) передбачені послуги повинні надаватись помісячно починаючи з травня місяця до грудня включно 2022 року.

При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідно до Актів виконаних робіт Підрядник (Відповідач) надав послуги передбачені Договором в червні та вересні місяці (додаток 8,9).

Разом з тим, доказів фактичного надання послуг в травні, липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні місяцях матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Матеріали справи містять копію Листів №42/10/141 від 28.04.2022, №42/10/671 від 28.10.2022, які згідно тверджень позивача, викладених в позовній заяві, останній, як Замовник направив відповідачу з вимогою приступити до виконання Договору та недопустимості порушення строків надання послуг. Відповіді на вказані листи матеріали справи не містять. При цьому, суд зауважує, що доказів направлення вказаних листів відповідачу, позивачем не надано.

Далі, позивачем направлено лист-претензію №42/31/885 від 09.12.2022 згідно якої нараховано штрафні санкції відповідно до положень Договору.

На вказаний лист Відповідач надав відповідь від 12.12.2022 № 4. Згідно вказаного листа, Замовник зазначив про виконання своїх зобов`язань за договором, а також направлення за наслідком надання послуг (виконання договірних зобов`язань) Актів на адресу Замовника. Зауважив про порушення позивачем умов договору в частині не повернення підписаних актів за спірний період (травень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень). Також, у вказаній відповіді відповідач запропонував позивачу розірвати достроково, укладений між сторонами договорі про надання послуг.

Суд констатує, що доказів направлення відповідних актів наданих послуг (за спірний період), а також доказів їх направлення на адресу позивача, в додатках до відповіді № 4 не зазначено. Також, вказані докази не надані відповідачем і за час розгляду даної справи.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що 21.12.2022 позивач направив відповідачу лист про розірвання договору, а також сплату відповідачем штрафу за неналежне виконання умов договору.

Вказаний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Такі обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд акцентує увагу, що доказів на спростування тверджень позивача про не виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань за період (травень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень) відповідачем не надано, а матеріали справи не місять.

Обов`язок надання доказів, згідно процесуального закону лежить на стороні процесу.

Строк надання відповідачем позивачу послуг з обслуговування за період (травень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень) є таким, що настав.

Отже, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем свого договірного зобов`язання.

Так, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем договірного зобов`язання заявлена вимога про стягнення штрафу 35 420,00 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.2. Договору, сторони погодили, що у разі невиконання та/або не належного виконання, будь - якої умови за договором Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 % від загальної ціни договору, передбаченої п. 3.1. Договору, за кожне порушення договору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем штрафу. Оскільки заявлений до стягнення розмір штрафу є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 35 420,00 грн. підлягає задоволенню судом.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ - 40538421) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп" (36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні, 86 - А, код ЄДРПОУ 40778431) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ - 40538421) 35 420 (тридцять п`ять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. штрафу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко