Постанова

від 11.12.2023 по справі 910/1988/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа№ 910/1988/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп", м. Полтава

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023

у справі № 910/1988/23 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп", м. Полтава

про стягнення 35 420,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп" (далі - ТОВ "ГС- Груп" про стягнення 35 420,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язань за договором №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022 про надання послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/1988/23 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 35 420,00 грн штрафу та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "ГС - Груп" 10.07.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/1988/23 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що останній виконав зобов`язання та належним чином надав позивачу послуги в повному обсязі в травні, червні, липні, серпні, вересні відповідно до умов Договору.

Також відповідач заперечує проти стягнення з нього штрафу за неналежне виконання зобов`язань за спірним договором, посилаючись на наявність форс мажорних обставин, а саме: військової агресії російської федерації проти України, що засвідчено рішенням Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Також скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що скаржнику не було відомо про розгляд справи, йому не надходила копія позовної заяви, ухвали про відкриття провадження та повний текст рішення. Про існування оскаржуваного рішення йому стало відомо від посадових осіб виконавчої служби на стадії виконання судового рішення. Скаржником до суду першої інстанції було подано заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та 23.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп" ознайомилось з повним текстом рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 справу № 910/1988/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1988/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС - Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/1988/23 до надходження до суду матеріалів справи.

31.07.2023 матеріали справи № 910/1988/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату від 08.08.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з перебуванням суддів Яковлєва М.Л. та Станіка С.Р., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 справу № 910/1988/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Розпорядженням Керівника апарату від 15.08.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 справу № 910/1988/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 клопотання ТОВ "ГС - Груп" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/1988/23 задоволено, поновлено ТОВ "ГС - Груп" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/1988/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГС - Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/1988/23, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи.

15.09.2023 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.

В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем не надано суд доказів, щодо фактичного надання вказаних послуг в травні, липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2022 та не надано доказів передачі актів виконаних послуг (робіт) за вказаний період позивачеві.

Твердження апелянта про наявність форс-мажорних обставин також заперечується позивачем, оскільки спірний договір між сторонами було укладено після початку повномасштабної агресії російської федерації на території України та відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про існування обставин непереборної сили, що позбавляє відповідача права посилатися на наслідки обставин непереборної сили.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про витребування доказів, в якому скаржник просив витребувати у позивача оригінали журналів обліку робіт з підтримання експлуатаційної придатності й ремонту (планового та позапланового) систем протипожежного захисту, журналів пропуску працівників на об`єкти та інші документи, що складались позивачем та відповідачем на виконання договору №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022 про надання послуг.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подають докази разом з поданням відповідно позовної заяви і пояснень третьої особи.

У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи у відповідності до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2, 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у суді першої інстанції не заявлялося клопотання про витребування зазначених доказів.

За приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З вказаною нормою кореспондуються положення пунктів 6, 7 частини 2 статті 258, пункту 6 частини 1 статті 267 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу; суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

Як убачається із матеріалів справи, апелянт при поданні апеляційної скарг заявив клопотання про витребування доказів без клопотання про поновлення цього строку з обґрунтуванням причин поважності його пропуску.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки апелянти звернувся із клопотаннями про витребування доказів поза межами встановленого законом строку без клопотання про його поновлення з обґрунтуванням поважності причин пропуску, суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для залишення його без розгляду.

Також апелянтом до апеляційної скарги додано докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, а саме копії актів надання послуг за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року згідно Договору №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022.

При цьому, клопотання про долучення копій зазначених доказів до матеріалів справи відповідачем не заявлено ні в апеляційній скарзі, ні шляхом подання окремої заяви.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (частини 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).

Отже, колегія суддів зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинне містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, її розгляд здійснювався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Як убачається з матеріалів справи, 15.03.2023 конверт з ухвалою місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі від 21.02.2023 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат вибув".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегія суддів відзначає, що зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначено, що порядок вручення судових рішень визначено у с. 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що при обізнаності відповідача про розгляд судом першої інстанції даної справи він не був позбавлений можливості на подання зазначених вище доказів у строк, встановлений частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та скаржником не наведено причин які можна визнати такими, що об`єктивно не залежать від нього та є винятковим випадком в розумінні вимог частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, додані відповідачем до апеляційної скарги докази судом апеляційної інстанції не приймаються до розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, між КП "Київтеплоенерго" (Замовник) та ТОВ "ГС-Груп" (Виконавець) укладено Договір №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022 про надання послуг "Технічне обслуговування системи пожежогасіння та пожежної сигналізації ТЕЦ-5, ТЕЦ-6" згідно з ДК 021:2015:75250000-3 Послуги пожежних та рятувальних служб та Додаткова угода №1 від 16.05.2022 до Договору про надання послуг №3051/КТЕЦ-22.

Обслуговування об`єктів відповідно до умов договору, здійснювалось за місцезнаходженням - м. Київ.

Відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги згідно з ДК 021:2015:75250000-3 Послуги пожежних та рятувальних служб (Технічне обслуговування системи пожежогасіння та пожежної сигналізації ТЕЦ-5, ТЕЦ-6), а Замовник прийняти і оплатити якісно надані послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, обсяг, умови надання послуг наведено в Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1, визначено перелік робіт, який Виконавець зобов`язався надати Замовнику, а також, періодичність їх надання.

Додатком № 2 до договору, визначено перелік систем протипожежного захисту, що підлягають технічному обслуговуванню на ТЕЦ - 5 та ТЕЦ - 6.

Згідно Додатку № 3 до Договору, сторонами погоджено договірну ціну - 126 380,00 грн. без ПДВ.

Згідно Додатку № 4 до Договору, сторонами погоджено графік проведення технічного обслуговування Виконавцем.

16.05.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої змінено договірну ціну - 177 100,00 грн.

Так, відповідно до п. 12.1. Договору, строк його дії - до 31.12.2022.

Відповідно до графіка проведення технічного обслуговування систем протипожежного захисту на ТЕЦ -5 та ТЕЦ-6 (Додаток 4 до Договору про надання послуг №3051/КТЕЦ-22 від 07.04.2022 в редакції Додаткової угоди №1 від 16.05.2022) передбачені послуги повинні надаватись помісячно починаючи з травня місяця до грудня включно 2022 року.

При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідно до Актів виконаних робіт Підрядник (Відповідач) надав послуги передбачені Договором в червні та вересні місяці (додаток 8,9).

Разом з тим, доказів фактичного надання послуг в травні, липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні місяцях матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Матеріали справи містять копію Листів №42/10/141 від 28.04.2022, №42/10/671 від 28.10.2022, які згідно тверджень позивача, викладених в позовній заяві, останній, як Замовник направив відповідачу з вимогою приступити до виконання Договору та недопустимості порушення строків надання послуг. Відповіді на вказані листи матеріали справи не містять. При цьому, суд зауважує, що доказів направлення вказаних листів відповідачу, позивачем не надано.

Далі, позивачем направлено лист-претензію №42/31/885 від 09.12.2022 згідно якої нараховано штрафні санкції відповідно до положень Договору.

На вказаний лист Відповідач надав відповідь від 12.12.2022 № 4. Згідно вказаного листа, Замовник зазначив про виконання своїх зобов`язань за договором, а також направлення за наслідком надання послуг (виконання договірних зобов`язань) Актів на адресу Замовника. Зауважив про порушення позивачем умов договору в частині не повернення підписаних актів за спірний період (травень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень). Також, у вказаній відповіді відповідач запропонував позивачу розірвати достроково, укладений між сторонами договорі про надання послуг.

Суд констатує, що доказів направлення відповідних актів наданих послуг (за спірний період), а також доказів їх направлення на адресу позивача, в додатках до відповіді № 4 не зазначено. Також, вказані докази не надані відповідачем і за час розгляду даної справи.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що 21.12.2022 позивач направив відповідачу лист про розірвання договору, а також сплату відповідачем штрафу за неналежне виконання умов договору.

Вказаний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд акцентує увагу, що доказів на спростування тверджень позивача про не виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань за період (травень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень) відповідачем не надано, а матеріали справи не місять.

Обов`язок надання доказів, згідно процесуального закону лежить на стороні процесу.

Строк надання відповідачем позивачу послуг з обслуговування за період (травень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень) є таким, що настав.

Отже, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем свого договірного зобов`язання.

Так, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем договірного зобов`язання заявлена вимога про стягнення штрафу 35 420,00 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.2. Договору, сторони погодили, що у разі невиконання та/або не належного виконання, будь - якої умови за договором Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 % від загальної ціни договору, передбаченої п. 3.1. Договору, за кожне порушення договору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем штрафу. Оскільки заявлений до стягнення розмір штрафу є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 35 420,00 грн. є такою, що підлягала задоволенню.

Щодо твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції наявності істотної зміни обставин (форм-мажору), колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно листа Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин та повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов`язання за Договором.

Крім того, відповідачем не наведено обставин та належним чином не обґрунтовано яким чином введення воєнного стану в країні унеможливило виконання даного зобов`язання.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 35 420,00 грн.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі №910/1988/23 про задоволення позову є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі №910/1988/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі №910/1988/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1988/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала