Постанова

від 23.03.2023 по справі 128/1842/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/1842/22

Провадження № 22-ц/801/649/2023

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 рокуСправа № 128/1842/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

учасники справи:

позивач-відповідач: ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом: Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області,

відповідач-позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув апеляційну скаргу представника відповідача за первісним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адвоката Саюка Бориса Олександровича на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 лютого 2023 року, постановлену місцевим судом під головуванням судді Шевчук Л.П., в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Вінницької районної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акта на право власності, припинення права власності, за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вінницької районної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права,

встановив:

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в подальшому був уточнений до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акта на право власності, припинення права власності.

В жовтні 2022 року представником відповідача-позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адвокатом Саюком Борисом Олександровичем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В листопаді 2022 року представником позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокатом Путіліним Євгенієм Вікторовичем заявлено клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Вінницького районного суду від 11 січня 2023 року прийнято до провадження вказаний зустрічний позов ФОП ОСОБА_2 , зустрічний позов об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16 лютого 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача-позивача ФОП ОСОБА_2 адвоката Саюка Б.О. про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору відмовлено.

Клопотання представника позивачки-відповідачки ОСОБА_1 адвоката Путіліна Є.В. про призначення експертизи задоволено.

Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, виконання якої доручено експертам ТОВ «Подільський центр судових експертиз (21050, м. Вінниця, вул. ВМ.Оводова, 24/1), яких попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Перед експертами поставлено запитання:

1) з урахуванням поземельних книг на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680500:01:007:0300, 0520680500:01:007:0001, 0520680500:01:007:0339 та даних Державного земельного кадастру встановити чи суміщалися станом на 04 серпня 2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 0520680500:01:007:0001 із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:007:0300 і 0520680500:01:007:0339, якщо так, то зазначити площу межі та конфігурації суміщення;

2) з урахуванням поземельних книг на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680500:01:007:0300, 0520680500:01:007:0001, 0520680500:01:007:0339 та даних Державного земельного кадастру встановити, які зміни були внесені до Державного земельного кадастру після 04 серпня 2022 року.

Витрати по проведенню експертизи покладено на позивачку-відповідачку ОСОБА_1 (мешканку АДРЕСА_1 ).

Дозволено експерту, в разі необхідності, залучити для проведення експертизи спеціалістів.

Експертам надано цивільну справу №128/1842/22.

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.

Роз`яснено наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Частково непогодившись іззазначеною ухвалоюсуду,зокрема,в частиніпризначення судовоїземельно-технічноїекспертизи,представник відповідачаза первіснимпозовом фізичноїособи-підприємця ОСОБА_2 адвокатСаюк БорисОлександрович подавапеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, просив суд скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 лютого 2023 року в частині призначення судової земельно-технічної експертизи, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У апеляційній скарзі представник відповідача за первісним позовом ФОП ОСОБА_2 адвокат Саюк Б.О. зазначає, що суд попередньої інстанції передчасно призначив судову земельно-технічну експертизу не дослідивши перед цим усі письмові докази у справі. Вважає, що відмова в задоволенні клопотання на стадії підготовчого провадження не перешкоджає праву сторони повторно заявити клопотання про призначення експертизи після дослідження письмових доказів у даній справі. Поряд з цим вказує на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів відсутності суміщення між земельною ділянкою ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також зазначає, що поставлені питання спрямовані на переоцінку юридичних фактів, що встановлені постановою Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року в справі № 128/1438/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року, оскільки в останній було проведено земельно-технічну експертизу, в якій вирішувалось питання накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680500:01:007:0001 та 0520680500:01:007:0339.

02 березня 2023 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Путіліна Євгенія Вікторовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив аргументи викладені в апеляційній скарзі вказавши, що судом дотримані вимоги процесуального закону та останній прийшов до вірного висновку про задоволення клопотання. Поряд з цим на його переконання при виготовленні технічної документації ФОП ОСОБА_2 були допущені технічні помилки, внаслідок чого були зміщені межі земельної ділянки 0520680500:01:007:0001 в сторону ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Оскільки ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині призначення судової земельно-технічної експертизи, тому в іншій частині ухвала суду в силу ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає цим вимогам.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.

За приписами до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.ч. 1, 3 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Так, згідно ст. 143 ЦПК України, суд призначає експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Згідно ч. 2 ст. 102 предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», з метою усунення недоліків і роз`яснення питань, що виникають у судовій практиці при призначенні та проведенні експертиз, вказано судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для повного та об`єктивного вирішення вказаної справи існує необхідність в призначенні та проведенні вказаної судової земельно-технічної експертизи, з огляду на наступне.

Зі змісту первісної позовної заяви слідує, що позивачем-відповідачем заявлено вимоги, зокрема, про: 1. Визнання незаконним та скасування розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 12 лютого 2004 року №61 в частині продажу у власність ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 0520680500:01:007:0001. Площею ,7430 га, розташована по АДРЕСА_2 на території Бохоницької сільської ради; 2. Визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 листопада 2007 року народження укладений між ФОП ОСОБА_2 та Вінницькою районною державною адміністрацією щодо продажу земельної ділянки кадастровий номер 0520680500:01:007:0001. Площею ,7430 га, розташована по АДРЕСА_2 на території Бохоницької сільської ради; 3. Визнання недійсним державного акту на право власності виданого 27 листопада 2007 року ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680500:01:007:0001, площею ,7430 га, розташована по АДРЕСА_2 на території Бохоницької сільської ради та припинення права ФОП ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Вказані позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на початку 2022 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 , щодо перенесення меж земельної ділянки, яка їй належить, кадастровий номер 0520680500:01:007:0300, у зв`язку із наявністю суміщень з земельною ділянкою кадастровий номер 0520680500:01:007:0001, яка належить відповідачу-позивачу. На підтвердження вказаного ФОП ОСОБА_2 послався на наявність судових рішень в справі № 128/1438/18 та висновок судового експерта ТОВ «Експертно-юридичної фірми Соломон» складеного 27 вересня 2018 року.

На переконання ОСОБА_1 , при виготовлені технічної документації, що стала підставою для прийняття розпорядження, вчинення договору купівлі-продажу та видачі державного акту на право власності були допущені технічні помилки, внаслідок чого були зміщені межі земельної ділянки 0520680500:01:007:0001 в сторону її земельної ділянки, чим порушені її права як власника земельної ділянки.

У зустрічній позовній заяві, поряд з іншим, відповідач-позивач ФОП ОСОБА_2 також зазначає про накладення належної йому земельної ділянки, що має місце станом 04 серпня 2022 року з земельною ділянкою позивача-відповідача ОСОБА_1 .

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановляючи дану ухвалу, діяв в межах вимог процесуального закону, об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін та дійшов обґрунтованого висновку про призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки для вирішення питання наявності накладення земельних ділянок сторін необхідні спеціальні знання.

Постановлені на вирішення судової земельно-технічної експертизи питання не виходять за межі предмету доказування, а їх вирішення сприятиме встановленню дійсних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд попередньої інстанції передчасно призначив експертизу не дослідивши перед цим усі письмові докази у справі не заслуговують на увагу та спростовуються вищезазначеними висновками.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає праву сторони повторно заявити клопотання про призначення експертизи після дослідження письмових доказів у даній справі не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК ).

Тобто, відмова у призначенні вказаної земельно-технічної експертизи, яка стосується предмету доказування у цій справі, порушить принцип змагальності цивільного процесу.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для проведення земельно-технічної експертизи, у зв`язку з наявністю в матеріалах справи достатніх доказів відсутності суміщення між земельними ділянками ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки за наявності спору щодо межі і накладення земельних ділянок, будь-які докази не можуть по суті замінити висновок експерта, який володіє спеціальними знаннями.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що поставлені питання спрямовані на переоцінку юридичних фактів, що встановлені постановою Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року в справі № 128/1438/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року, не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Призначення у вказаній справі судової земельно-технічної експертизи сприятиме встановленню дійсних обставин справи.

Інші доводи скарги, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про призначення судової земельно-технічної експертизи в справі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни судового рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала відповідає вимогам ст. 104, 263 ЦПК України, і її слід залишити без змін.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

На підставі ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача за первісним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адвоката Саюка Бориса Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 лютого 2023 року в частині призначення судової земельно-технічної експертизи залишити без змін.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: О.С. Панасюк

Т.М. Шемета