Ухвала

від 29.03.2023 по справі 120/2068/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

м. Вінниця

29 березня 2023 р.Справа № 120/2068/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК" (вул. Хмельницьке шосе, 13, кв. 112, м. Вінниця, 21036)

до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

Державної податкової служби (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 08.03.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві 10-денний строк, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку звернення в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень відповідача 1 від 08.12.2021 року про відповідність ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та від 05.01.2022 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; надання доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів та доплати судового збору.

21.03.2023 року за вх. №13365/23, 27.03.2023 року за вх. №13365/23 та №13370/23 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Так, позивач заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень відповідача 1 від 08.12.2021 року про відповідність ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та від 05.01.2022 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як поважні причини пропуску позивач зазначає, що у зв`язку з карантином, встановленим постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, із змінами внесеними постановою КМ №1423 від 23.12.2022 року до розпорядження від 25.03.2020 року №338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» позивач був обмежений у подачі позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Також позивач здійснює посилання на введення на території України воєнного стану, що не залежало від його волевиявлення та є об`єктивною непереборною силою, яка перешкоджала вчасно звернутися до суду з позовом, оскільки певний час підприємство не здійснювало діяльність у повному обсязі, а також не мало зв`язку з контрагентами, які знаходились на окупованій території задля погодження дій в рамках здійсненням господарської діяльності після початку вторгнення. Крім того, позивачем в особі директора Завгороднього В.Л. укладений договір із ТОВ «РОСТБІЗНЕС КОНСАЛТІНГ» про надання правової допомоги від 13.12.2021 р. та передано пакет документів по підприємству і оскаржуване рішення № 163660 від 08.12.2021 року для оформлення матеріалів адміністративного позову. Однак, у зв`язку із початком вторгнення зобов`язання за вказаним договором не виконувалися, документи передані ТОВ «РОСТБІЗНЕС КОНСАЛТІНГ» на опрацювання були втрачені. Позивач також зауважує, що директор ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» ОСОБА_1 знаходився на окупованій території ( АДРЕСА_1 (місце реєстрації) з початку повномасштабного вторгнення Росії, і до листопада 2022 року (звільнення м. Херсону), оскільки не мав можливості виїхати. З огляду на викладене, позивач просить поновити строк звернення до суду.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Слід зауважити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відтак, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року № 340/1019/19).

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням, наявної у неї, можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що предметом позову в даній справі є вимоги про визнання протиправними та скасування рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 163660 від 08.12.2021 р. та № 174875 від 22.12.2022 р. про відповідність ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язання ГУ ДПС у Вінницькій області виключити ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 05.01.2022 року: № 3618405/43870882 (ПН 26 від 01.12.2021 р.), №3618428/43870882 (ПН 228 від 22.11.2021 р.), № 3618420/43870882 (ПН 229 від 22.11.2021 р.), № 3618411/43870882 (ПН 243 від 23.11.2021 р.), № 3618447/43870882 (ПН 244 від 23.11.2021 р.), № 3618421/43870882 (ПН 246 від 23.11.2021 р.), №3618441/43870882 (ПН 247 від 23.11.2021 р.), № 3618446/43870882 (ПН 248 від 23.11.2021 р.), № 3618436/43870882 (ПН 249 від 23.11.2021 р.), № 3618437/43870882 (ПН 250 від 23.11.2021 р.), № 3618438/43870882 (ПН 260 від 24.11.2021 р.), № 3618430/43870882 (ПН 264 від 23.11.2021 р.), № 3618419/43870882 (ПН 265 від 23.11.2021 р.), № 3618422/43870882 (ПН 266 від 23.11.2021 р.), № 3618450/43870882 (ПН 267 від 24.11.2021 р.), № 3618451/43870882 (ПН 268 від 24.11.2021 р.), № 3618439/43870882 (ПН 269 від 24.11.2021 р.), № 3618448/43870882 (ПН 270 від24.11.2021 р.), № 3618449/43870882 (ПН 271 від 24.11.2021 р.), № 3618454/43870882 (ПН 272 від 24.11.2021 р.), № 3618455/43870882 (ПН 273 від 24.11.2021 р.), № 3618457/43870882 (ПН 274 від 24.11.2021 р.), № 3618452/43870882 (ПН 275 від 24.11.2021 р.), № 3618456/43870882 (ПН 276 від 24.11.2021 р.), № 3618435/43870882 (ПН 284 від 24.11.2021 р.), № 3618427/43870882 (ПН 287 від 25.11.2021 р.), № 3618431/43870882 (ПН 289 від 25.11.2021 р.), № 3618460/43870882 (ПН 290 від 25.11.2021 р.), № 3618461/43870882 (ПН 291 від 25.11.2021 р.), № 3618462/43870882 (ПН 293 від 26.11.2021 р.), № 3618458/43870882 (ПН 294 від 26.11.2021 р.), № 3618463/43870882 (ПН 295 від 26.11.2021 р.), № 3618442/43870882 (ПН 296 від 26.11.2021 р.), № 3618440/43870882 (ПН 297 від 24.11.2021 р.), № 3618432/43870882 (ПН 298 від 25.11.2021 р.), № 3618464/43870882 (ПН 313 від 27.11.2021 р.), №3618413/43870882 (ПН 314 від 27.11.2021 р.), № 3618443/43870882 (ПН 315 від 27.11.2021 р.), № 3618415/43870882 (ПН 316 від 28.11.2021 р.), № 3618429/43870882 (ПН 317 від 29.11.2021 р.), № 3618434/43870882 (ПН 322 від 27.11.2021 р.), № 3618465/43870882 від 28.11.2021 р.), № 3618466/43870882 (ПН 324 від 29.11.2021 р.), № 3618414/43870882 (ПН 326 від 30.11.2021 р.), № 3618424/43870882 (ПН 328 від 30.11.2021 р.), № 3618410/43870882 (ПН 332 від 27.11.2021 р.), № 3618444/43870882 (ПН 333 від 29.11.2021 р.), № 3618416/43870882 (ПН 334 від 30.11.2021 р.), № 3618403/43870882 (ПН 335 від 28.11.2021 р.), № 3618402/43870882 (ПН 336 від 28.11.2021 р.), № 3618401/43870882 (ПН 337 від 29.11.2021 р.), №3618399/43870882 (ПН 338 від 29.11.2021 р.), № 3618400/43870882 (ПН 339 від 30.11.2021 р.), № 3618425/43870882 (ПН 340 від 29.11.2021 р.), № 3618417/43870882 (ПН 341 від 30.11.2021 р.), № 3618459/43870882 (ПН 343 від 19.11.2021 р.), № 3618453/43870882 (ПН 344 від 20.11.2021 р.), № 3618423/43870882 (ПН 345 від 21.11.2021 р.), № 3618433/43870882 (ПН 346 від 23.11.2021 р.), № 3618445/43870882 (ПН 347 від 24.11.2021 р.), № 3618418/43870882 (ПН 348 від 23.11.2021 р.), № 3618406/43870882 (ПН 349 від 30.11.2021 р.) про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: 1) ПН № 26 від 01.12.2021 р., 2) ПН № 229 від 22.11.2021 р., 3) ПН № 243 від 23.11.2021 р., 4) ПН № 244 від 23.11.2021 р., 5) ПН № 246 від 23.11.2021 р., 6) ПН № 247 від 23.11.2021 р., 7) ПН № 248 від 23.11.2021 р., 8) ПН № 249 від 23.11.2021 р., 9)ПН № 250 від 23.11.2021 р., 10) ПН № 260 від 24.11.2021 р., 11) ПН № 264 від 23.11.2021 р., 12) ПН № 265 від 23.11.2021 р., 13) ПН № 266 від 23.11.2021 р., 14) ПН № 267 від 24.11.2021 р., 15) ПН № 268 від 24.11.2021 р., 16) ПН № 269 від 24.11.2021 р., 17) ПН № 270 від 24.11.2021 р., 18) ПН № 271 від 24.11.2021 р., 19) ПН № 272 від 24.11.2021 р., 20) ПН № 273 від 24.11.2021 р., 21) ПН № 274 від 24.11.2021 р., 22) ПН № 275 від 24.11.2021 р., 23) ПН № 276 від 24.11.2021 р., 24) ПН № 284 від 24.11.2021 р., 25) ПН № 287 від 25.11.2021 р., 26) ПН № 289 від 25.11.2021 р., 27) ПН № 290 від 25.11.2021 р., 28) ПН № 291 від 25.11.2021 р., 29) ПН № 293 від 26.11.2021 р., 30) ПН № 294 від 26.11.2021 р., 31) ПН № 295 від 26.11.2021 р., 32) ПН № 296 від 24.11.2021 р., 33) ПН № 297 від 24.11.2021 р., 34) ПН № 298 від 25.11.2021 р., 35) ПН № 313 від 27.11.2021 р., 36) ПН № 314 від 27.11.2021 р., 37) ПН № 315 від 27.11.2021 р., 38) ПН № 316 від 28.11.2021 р., 39) ПН № 317 від 29.11.2021 р., 40) ПН № 322 від 27.11.2021 р., 41) ПН № 323 від 28.11.2021 р., 42) ПН № 324 від 29.11.2021 р., 43) ПН № 326 від 30.11.2021 р., 44) ПН № 328 від 30.11.2021 р., 45) ПН № 332 від 27.11.2021 р., 46) ПН № 333 від 29.11.2021 р., 47) ПН № 334 від 30.11.2021 р., 48) ПН № 335 від 28.11.2021 р., 49) ПН № 336 від 28.11.2021 р., 50) ПН № 337 від 29.11.2021 р., 51) ПН № 338 від 29.11.2021 р., 52) ПН № 339 від 30.11.2021 р., 53) ПН № 340 від 29.11.2021 р., 54) ПН № 341 від 30.11.2021 р., 55) ПН № 343 від 19.11.2021 р., 56) ПН № 344 від 20.11.2021 р., 57) ПН № 345 від 21.11.2021 р., 58) ПН № 346 від 23.11.2021 р., 59) ПН № 347 від 24.11.2021 р., 60) ПН № 348 від 23.11.2021 р., 61) ПН № 349 від 30.11.2021 р., 62) ПН № 228 від 22.11.2021 р.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Ст. 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

П. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

П. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас, норма п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, від 21 червня 2022 року у справі № 620/3546/18.

Оскільки позивачем по тексту позовної заяви не зазначається про оскарження ним вищевказаних рішень в адміністративному порядку, з матеріалів позовної заяви також не встановлено факту звернення позивача із скаргою на такі рішення, відтак строк звернення до суду з даними позовними вимогами становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень відповідача 1 від 08.12.2021 року та від 05.01.2022 року.

Кінцевим строком звернення до суду з даними вимогами було 08.06.2022 року та 05.07.2022 року відповідно. Натомість позивач звернувся до суду лише 03.03.2023 року, тобто із значним пропуском шестимісячного строку.

Оцінюючи доводи позивача, викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд вказує, що у постанові від 17.09.2020 року по справі № 640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 року по справі №806/2321/16.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Повертаючись до тверджень позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, зокрема, щодо запровадження карантину внаслідок чого позивач був обмежений у подачі позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, суд зазначає наступе.

Відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Разом з тим, запроваджений Законом №731-ІХ механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Проте, позивачем не зазначено конкретних обставин та не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з даним позовом у законодавчо визначений строк.

Отже, посилання позивача на запровадження карантину на території України є необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на введення на території України воєнного стану, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

Верховний Суд в постанові від 18.10.2022 року у справі № 280/10126/21 наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Позивач також здійснює посилання на те, директором ОСОБА_1 укладений договір із ТОВ «РОСТБІЗНЕС КОНСАЛТІНГ» про надання правової допомоги від 13.12.2021 р. та передано пакет документів по підприємству і оскаржуване рішення № 163660 від 08.12.2021 року для оформлення матеріалів адміністративного позову. Однак, у зв`язку із початком вторгнення зобов`язання за вказаним договором не виконувалися, документи передані ТОВ «РОСТБІЗНЕС КОНСАЛТІНГ» на опрацювання були втрачені. Крім того зауважує, що директор ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» ОСОБА_1 знаходився на окупованій території ( АДРЕСА_1 (місце реєстрації) з початку повномасштабного вторгнення Росії, і до листопада 2022 року (звільнення м. Херсону), оскільки не мав можливості виїхати.

Суд критично оцінює наведені твердження позивача, адже, ним, по-перше, не надано договір із ТОВ «РОСТБІЗНЕС КОНСАЛТІНГ» про надання правової допомоги, по-друге, до 24.02.2022 року позивач мав реальну можливість звернутись до суду із позовною заявою щодо оскарження вищевказаного рішення і, по-третє, позивач має постійне місцезнаходження, яке відповідає його фактичному місцезнаходженню за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13, кв. (оф) 112.

Таким чином, на переконання суду, заява позивача про поновлення строку звернення в частині позовних вимог до адміністративного суду не є обґрунтованою та відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність причин, які суд може вважати поважними, а також про відсутність належних та допустимих доказів щодо цього.

Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Положення ч. 2 ст. 123 КАС України кореспондують приписам п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

При чому, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Водночас слід врахувати, що суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід О.С. на підставі наказу № 019 в/к від 02.03.2023 року в період з 20.03.2023 року по 28.03.2023 року перебувала у відпустці, а тому дана ухвала постановлена у строк, визначений КАС України.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Вінницькій області від 08.12.2021 року та від 05.01.2022 року повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Маслоід Олена Степанівна