Постанова

від 28.03.2023 по справі 520/22899/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 р. Справа № 520/22899/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 р. (ухвалене суддею Пановим М.М.) по справі № 520/22899/21

за позовом ОСОБА_1

до Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості, в якому просила визнати незаконним рішення Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості викладене в наказах № НТ210917 від 17.09.2021 р., № НТ210920 від 20.09.2021 р. та скасувати їх.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 р. та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 02.04.2020 р. на підставі заяви про надання статусу безробітного від 02.04.2020 р. наказом відповідача № НТ200402 від 02.04.2020 р. ОСОБА_1 позивачу надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю призначено з 02.04.2020 р. на 360 днів.

Згідно із довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про наявний страховий стаж № 279 від 30.11.2020 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органів Пенсійного фонду 19.11.2020 р., не працює з 01.04.2020 р., дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату 30.03.2022 р.

Наказом № НТ201201 від 01.12.2020 р. позивачці призначено допомогу по безробіттю 720 календарних днів, як застрахованій особі передпенсійного віку з урахуванням страхового стажу понад 10 років

17.09.2021 р. Золочівською районною філією Харківського обласного центру зайнятості рішення щодо призначення допомоги по безробіттю на 720 календарних днів скасовано та прийняте нове рішення № НТ210917 від 17.09.2021 р. про призначення допомоги по безробіттю позивачці на 270 календарних днів з 02.04.2020 р. по 27.12.2020 р., на підставі ч. 1 ст.22, ч. 1 ст.23, п. 3 розділуVIII Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки позивачка звільнена з останнього місця роботи у період карантину 31.03.2020 р. за угодою сторін, та тривалість виплати з урахуванням змін внесених в п. 3 не може перевищувати 270 календарних днів.

Наказом № НТ210920 від 20.09.2021 р. припинено виплату допомоги по безробіттю позивачці, у зв`язку із закінченням строку виплати відповідно до п. 12 ч. 1ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості № НТ210929 від 29.09.2021 р. ОСОБА_1 знято з обліку з 03.08.2021 р.

Не погоджуючись із наказами відповідач № НТ210917 від 17.09.2021 р., № НТ210920 від 20.09.2021 р. позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1ст. 46 Конституції України,громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаєЗакону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

Згідно із ч.ч 1, 3, 4ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другійстатті 6 цього Законута абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"на всій території України установлено карантин з 12.03.2020 р.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020Розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"доповнено пунктом 3-2 такого змісту: "3-2. Установити, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України: допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного; виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв`язок, електронні засоби тощо)". Вказані зміни набули чинності 02.04.2020 р.

Законом України№553-IX від 13.04.2020 р., який набув чинності 18.04.2020 р. "Про внесення змін доЗакону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"у пункті 3-2розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"із змінами, внесенимиЗаконом України від 30.03.2020 р. № 540-IX): абзац перший викладено в такій редакції: " Установити, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - в період карантину)"; доповнено абзацом четвертим такого змісту: "для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п`ятої статті 31цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги побезробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів".

Судовим розглядом вствновлено, що позивачка набула статус безробітного 02.04.2020 р., тобто, в період карантину, проте, встановлена пунктом 3-2розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"вимога щодо загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю, яка не може перевищувати 270 календарних днів, не підлягає застосуванню до ОСОБА_1 , оскільки вказані зміни прийняті та набрали чинність 18.04.2020 р., тобто, після того, як позивачці, на підставі наказу №НТ200402 від 02.04.2020 встановлено статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка є особою передпенсійного віку, та, відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" тривалість виплати їй допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивачки є визнання протиправним та скасування наказу Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості № НТ210917 від 17.09.2021 р., № НТ210920 від 20.09.2021, в частині що стосується ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача поновити виплату допомоги по безробіттю позивачці, призначену з 02.04.2020 р. на 720 календарних днів.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24.01.2022 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 р. по справі № 520/22899/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич