Постанова

від 23.03.2023 по справі 440/5144/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 р.Справа № 440/5144/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 18.08.22 року у справі № 440/5144/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Транссіс "

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Транссіс», звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №1707/1807 від 01.06.2022 року, №1709/1807 від 01.06.2022 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року у справі № 440/5144/22 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 1 червня 2022 №1707/1807.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 1 червня 2022 №1709/1807.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року у справі № 440/5144/22, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що згідно даних ЄРПН позивачем у відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу Українискладено та направлено на реєстрацію податкові накладні по операціях з ПАТ «Укрнафта» від 29.12.2021 року №18 на суму ПДВ 12 245,93 грн., та з ФОП ОСОБА_1 від 15.12.2021 року №5 на суму ПДВ 8333,33 грн., які у подальшому, не були включені платником до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за грудень 2021 року. При звірці даних ЄРПН та показників податкової звітності з ПДВ виявлено заниження податкових зобов`язань ТОВ «Транссіс» по взаємовідносинах з ПАТ «Укрнафта» та ФОП ОСОБА_1 за грудень 2021 року на загальну суму 20 579,26 грн. внаслідок невключення до складу податкових зобов`язань зазначених податкових накладних №18 та №15. За даними ЄРПН вказані податкові накладні мають статус «Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

Зазначає, що оскільки платником самостійно складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН вищевказані податкові накладні, то позивач був зобов`язаний у подальшому відобразити відповідні податкові зобов`язання в складі податкової декларації з ПДВ за звітний період. Вважає, що згідно положеньПК Українифакт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і моменту виникнення першої події (постачання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується первинними документами. Відтак, висновки камеральної перевірки про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ, що призвело до завищення суми від`ємного значення ПДВ є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення -правомірними.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Транссіс», як продавцем, укладений договір купівлі-продажу з ПАТ «Укрнафта», як покупцем, № 09/03/1534-МТР від 29.09.2021 рокуна загальну суму 125 928,00 грн. (в т.ч ПДВ 20 988 грн.) на умовах відстрочення платежу (а.с. 21-28).

Згідно видаткових накладних відвантаження товару по вищевказаному договору відбулося трьома поставками, а саме:

- ТР-214 від 24.11.2021 року на суму 26 230,62 грн. (в т.ч. ІІДВ 4 371,77 грн.), виписана податкова накладна №26 від 24.11.2021 року (дата відвантаження товарів) і зареєстрована в ЄРПН 14.12.2021 року (а.с. 29,30,31);

- ТР-247 від 28.12.2021 року на суму 26 221,78 грн. (в т.ч. ПДВ 4 370,3 грн.), виписана податкова накладна №46 від 28.12.2021 року (дата відвантаження товарів) і зареєстрована в ЄРПН 13.01.2022 року (а.с. 32,33,34);

- TP-25Ц від 29.12.2021 року на суму 73 475,6 грн. (в т.ч ПДВ 12 245,93 грн.), виписана податкова накладна №49 від 29.12.2021 року (дата відвантажений товарів) і зареєстрована в ЄРПН 13.01.2022 року (а.с. 35,36,37).

Згідно платіжного доручення №1427-П22 від 24.01.2022 року ПАТ «Укрнафта» розрахувалось з ТОВ «Транссіс» згідно вищевказаного договору № 09/03/1534-МТР від 29.09.2021 року одним платежем на загальну суму 125 928 грн.

12.01.2022 року ТОВ «Транссіс» було подано для реєстрації в ЄРПН також податкову накладну по відносинах з ПАТ «Укрнафта» від 29.12.2021 № 18 на суму ПДВ - 12 245,93 грн. (а.с.17). Згідно квитанції, реєстрація цієї податково накладної була зупинена 12.01.2022 року (а.с. 18).

Крім того, 23.07.2021 року між ТОВ «Транссіс», як постачальником, та ФОП « ОСОБА_1 » укладений договір поставки товару № 23-07-2021 від 23.07.2021 року (а.с.39).

Згідно видаткової накладної ТР-241 від 29.11.2021 року відвантажений товар на загальну суму 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн) (а.с.40).

Щодо вищевказаної операції по договору № 23-07-2021 від 23.07.2021 року складена податкова накладна №40 від 29.11.2021 року (дата відвантаження товарів), яка зареєстрована в ЄРПН 15.12.2021 року (а.с. 41-42).

15.12.2021 року ТОВ «Транссіс» було подано для реєстрації в ЄРПН також податкову накладну по відносинах з ФОП « ОСОБА_1 » від 15.12.2021 року №5 на суму ПДВ 8 333,33 грн. (а.с. 19). Згідно квитанції, реєстрація цієї податково накладної була зупинена 15.12.2021 року (а.с. 20).

18.01.2022 року ТОВ «Транссіс» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9421370633 за грудень 2021 року, в якій не було відображено податкову накладну від 29.12.2021 року №18 на суму ПДВ 12 245,93 грн., та податкову накладну від 15.12.2021 року №5 на суму ПДВ 8 333,33 грн.

За наслідками камеральної (електронної) перевірки ГУ ДПС у Полтавській області платника ТОВ «Транссіс» щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2021 року, встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 112,00 грн., та заниження суми до сплати за грудень 2021 року в розмірі 20467,00 грн. (а.с. 55-57 з.б.).

На підставі акту, складеного за результатами вищевказаної перевірки від 18.02.2022 року №1313/16-31-18-07-03-01/37073781 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 01.06.2022 року:

- №1707/1807 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартістьна суму 20 467,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 116,75 грн. (а.с.8);

- №1708/1807 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 112,00 грн. (а.с.10).

Не погодившись з вищевказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності, та наявності підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Положеннямист. 67 Конституції Українивизначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюєПодатковий кодекс України(далі -ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбаченихстаттею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеномустаттею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівкудата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такоїдата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарівдата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послугдата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту192.1 статті 192 ПК Україниякщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК Україниякщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

За визначенням, наведеним встатті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; даліЗакон № 996-XIV), господарська операціяце дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документце документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 9 Закону № 996-XIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зміст наведених норм дає підстави для висновку про те, що платникам забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, адже останні, в свою чергу, є підставою для бухгалтерського обліку й фіксують дані лише про фактично здійсненим господарським операціям.

До податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.

У податковій звітності платником податку на додану вартість зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Помилково ж подана та не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна зі статусом «реєстрацію зупинено» за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесено до податкового обліку платника та не підтверджено первинними документами, не є підставою для внесення інформації за такою податковою накладною до податкової декларації.

При цьому можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні, податкове законодавство не передбачає. Так само як і скласти розрахунок коригування щодо незареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

В акті перевірки контролюючий орган зазначає, що згідно даних ЄРПН платником ТОВ «Транссіс» відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК Українискладено та направлено на реєстрацію 42 податкові накладні на загальну суму ПДВ 160895,22 грн., дві з яких, на загальну суму ПДВ 20 579,26 грн., не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за грудень 2021 року. При цьому податковим органом встановлено, що реєстрація цих двох податкових накладних (№18 та №5) була зупинена відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоПостановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165.

Позивачем наголошено, що вищевказані податкові накладні №18 по відносинах з ПАТ «Укрнафта» від 29.12.2021 № 18 на суму ПДВ - 12 245,93 грн., та № 5 по відносинах з ФОП « ОСОБА_1 » від 15.12.2021 року на суму ПДВ 8 333,33 грн. подані платником помилково, за відсутності економічного обґрунтування.

Судовим розглядом встановлено, що розбіжності між даними ЄРПН стосовно податкових накладних по операціях позивача з ПАТ «Укрнафта» від 29.12.2021 №18 на суму ПДВ 12 245,93 грн., та з ФОП ОСОБА_1 від 15.12.2021 №5 на суму ПДВ 8 333,33 грн., та податковою декларацією з ПДВ за грудень 2021 року на загальну суму 20 579,26 грн. виникли у зв`язку із поданням на реєстрацію накладних, операції по яких не підтверджено первинними документами, та реєстрацію яких зупинено, що не є підставою для внесення інформації за такими податковими накладними до податкової декларації.

Доказів здійснення відвантаження товару по вищевказаних податкових накладних №18 та №5, надходження на поточний рахунок позивача коштів за такий товар/змін в його майновому стані тощо, тобто фактичного здійснення господарських операцій по цих податкових накладних, матеріали справи не містять.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність податковим органом існування у позивача обов`язку включення до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року відомостей з ПДВ, відображених у вищевказаних податкових накладних.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 820/5980/17, від 11 вересня 2018 року у справі №820/6615/17, від30 вересня 2021 року у справі № 813/841/18, від 20 жовтня 2022 року у справі №819/730/18.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок ГУ ДПС у Полтавській області щодо заниження в даних податкової декларації ТОВ «Транссіс» з податку на додану вартість за грудень 2021 року сум податкового зобов`язання є неправомірним. Відповідно, неправомірним є висновок про завищення сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного(податкового) періоду, та ухвалені відповідачем на підставі цих висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.06.2022 року №1707/1807 та №1709/1807 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції та правильності рішення суду не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року у справі № 440/5144/22 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року у справі № 440/5144/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 29.03.2023 року