Постанова

від 29.03.2023 по справі 420/17894/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17894/22Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області щодо відмови надати запитувану інформацію на запит від 18.07.2022 року; зобов`язати відповідача надати позивачу повну відповідь на запит від 18.07.2022 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», надати копію заяви, якою надано до Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області виконавчий лист від 01.01.2022 року у справі № 420/7464/21.

В обґрунтування позову зазначалось, що у квітні 2022 року позивач подав до відповідача заяву про стягнення коштів за рішенням суду в порядку безспірного списання на користь свого довірителя ОСОБА_2 . У липні 2022 року позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області із запитом про надання інформації щодо результатів розгляду виконавчого листа по стягненню коштів, але у відповідь на запит отримав відмову.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, ухвалене в порядку письмового провадження у м. Одеса, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що запитувана у відповідача інформація не є інформацією з обмеженим доступом, позивач має право на її отримання. Апелянт акцентує увагу, що представляючи інтереси ОСОБА_2 позивач володів і володіє його персональними даними.

Крім того, апелянт стверджує, що суд прийшов до помилкового висновку в частині того, що 18.07.2022 року позивач звертався до відповідача особисто, а не в інтересах ОСОБА_2 .

Апелянт також просить суд стягнути на його користь судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідачем до суду було надано відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про необґрунтованість апеляційної скарги через що вона не підлягає задоволенню, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі №420/7464/21 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п. 1.11 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №1266 - VIII від 22.04.2021 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам: 1.33 ОСОБА_2 ; зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобідка - позначена на публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 102, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, та КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також, за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 420/7464/21 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, прийнято нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської № 1266-VIII від 22 квітня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства», в частині висновку про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15 березня 2021 року у встановлені Земельним кодексом України строки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, вказаною постановою стягнуто за рахунок бюджету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, у сумі 2000 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер внаслідок авіаційного удару здійсненого по позиції підрозділу влучанням в будівлю штабу.

ОСОБА_1 , 18.07.2022 звернувся до УДКСУ у Подільському районі Одеської області із запитом про інформацію, зокрема, про надання відомостей про результати розгляду виконавчого листа у справі № 420/7464/21 про стягнення судових витрат на користь ОСОБА_2 , якою відповідачу було надано для виконання вказаний виконавчий лист. Крім того, позивач просив надати копію заяви, якою відповідачу було надано вказаний виконавчий лист для виконання.

Листом № 01-85-06/589 від 25.07.2022 року УДКСУ у Подільському районі Одеської області повідомило позивача на його запит про те, що відповідно до «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або боржників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 зі змінами та доповненнями, в управлінні, станом на 25.07.2022 року знаходиться на виконанні виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7464/21, виданий 31.01.2022 року про стягнення коштів на користь стягувача - ОСОБА_2 . Оскільки заява про стягнення коштів за рішенням суду була подана безпосередньо стягувачем ОСОБА_2 та містить його персональні дані, управління не може надати її копію.

Не погоджуючись із відмовою у надані інформації на запит вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що після смерті ОСОБА_2 , позивач не уповноважений подавати заяви від імені ОСОБА_2 . При цьому суд вказав, що виходячи з предмету позову та самого звернення позивача, з вимогою надати інформацію, сам факт її ненадання не може призвести до виникнення збитків, тому підстав для збереження повноважень за довіреністю не має, оскільки спірні правовідносини не мають відношення до ведення невідкладних справ або необхідності вчинення дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Суд також зазначив, що позивач не надав жодного доказу, що він виступає в спірних правовідносинах в інтересах сім`ї померлої особи, не надав також і докази щодо складу такої сім`ї, особи якої мають відповідні законні інтереси.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 2939-VI).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 1 статті 12 Закону № 2939-VI встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Відповідно до положень статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону №2929-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №2929-VI у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Пункт 1 частини 1 статті 22 Закону №2939-VI для відмови у наданні або оприлюдненні інформації передбачає сукупність двох умов: 1) розпорядник фактично не володіє інформацією та 2) розпорядник не має обов`язку володіти нею відповідно до законодавства.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє судовій колегії прийти до висновку, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Тобто публічна інформація стосується інформації, яка відповідно до вимог діючого законодавства опинилася у розпорядника інформації (зокрема, це може бути інформація, яка створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або інформація, яку вони отримали від інших суб`єктів чи, наприклад, від органу правонаступником якого вони стали).

У даному випадку під володінням розуміється не юридична правомочність, що є складовою права власності (володіння, користування, розпорядження), а характеристика фактичного стану, тобто факт контролю суб`єкта над певною інформацією як нематеріальним об`єктом (інформація зберігається у суб`єкта в зафіксованому на матеріальному носії вигляді або іншим чином доступна йому).

Разом із тим, Законом № 2939-VI регламентовано такі варіанти поведінки розпорядника інформації у разі одержання запиту на інформацію: надання відповіді на запит на інформацію у строк, передбачений статтею 20 Закону №2939-VI; прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію (частини 6, 7 статті 22 Закону №2939-VI); відмова в задоволенні запиту на інформацію; направлення запиту належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 18 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із запитом на інформацію та просив надати йому відомості про результати розгляду виконавчого листа у справі № 420/7464/21 про стягнення судових витрат на користь ОСОБА_2 (а.с. 7).

Із змісту вказаного запиту вбачається, що позивач просив надати йому інформацію з обмеженим доступом, оскільки запитувані відомості стосуються безпосередньо іншої особи та не може належати до публічної інформації, оскільки така інформація не створювалася відповідачем в процесі виконання владних управлінських функцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів апелянта, що запитувана у відповідача інформація не є інформацією з обмеженим доступом, тому такі доводи судом відхиляються.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер внаслідок авіаційного удару здійсненого по позиції підрозділу влучанням в будівлю штабу. При цьому, станом на дату подання ОСОБА_1 запиту на отримання інформації, строк дії довіреності на представництво прав та інтересів ОСОБА_2 вже сплинув (а.с. 1 зворот, 10, 11).

Судова колегія звертає увагу, що представництво за довіреністю припиняється зокрема у разі закінчення строку довіреності та у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. При цьому в останньому випадку представник зберігає свої повноваження для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що після смерті ОСОБА_2 позивач не уповноважений подавати заяви від імені ОСОБА_2 . До того ж ненадання інформації в контексті існуючих правових відносин саме по собі не може завдати будь-яких збитків.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відмова відповідача у надані інформації на отриманий запит є правомірною, оскільки містить належні мотиви такої відповіді, що у свою чергу не призвело до порушення прав чи інтересів позивача.

Доводи апелянта про помилковість висновку суду в частині того, що подаючи запит до відповідача ОСОБА_1 діяв не в інтересах ОСОБА_2 , а від свого імені, судова колегія оцінює критично та зазначає, що твердження апелянта спростовується змістом самого запиту, який не містить жодної інформації, що такий запит подавався в інтересах чи від імені ОСОБА_2 , який станом на дату подання запиту вже помер.

Колегія судів також вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено у процесуальний спосіб того факту, що він виступає в спірних правовідносинах в інтересах сім`ї померлої особи, не надано також і доказів щодо складу такої сім`ї та не доведено яким чином відмова у надані відповіді порушила права членів сім`ї померлого. Враховуючи обставини цієї справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що після смерті стягувача право на отримання присуджених коштів на користь померлого мають його правонаступники, які для реалізації наявного права повинні заявити про це в порядку правонаступництва шляхом подачі відповідної заяви до Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області.

Таким чином, на підставі встановлених обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Управління Державної казначейської служби України в Подільському районі Одеської області у цих спірних правовідносинах діяло правомірно, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача, відтак їх розподіл суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька