Постанова

від 28.03.2023 по справі 640/21959/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21959/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника відповідача Івашової Г.Л., представника третьої особи-1 Яковенка А.О., представника третьої особи-2 Полішко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айлерс» та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Науковий селекційно-генетичний центр рибництва" до Київської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлерс», Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», про визнання протиправним та скасування рішення в частині

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

11.11.2019 Державне підприємство «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» (надалі - ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлерс» (надалі - ТОВ «Айлерс»), Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29 листопада 2018 року №222/6273 «Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві» в частині включення в дану таблицю земельної ділянки під пунктом №26 у Святошинському районі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 135 та закріплення її за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним рішенням протиправно передано третім особам земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача, що підтверджено рішенням виконкому Київської міської ради депутатів трудящих №714 від 14 травня 1968 року та №558 від 15 квітня 1974 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2022 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 29 листопада 2018 року №222/6273 «Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві» в частині включення в дану таблицю земельної ділянки під пунктом №26 у Святошинському районі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 135 та закріплення її за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що відповідач хоча і уповноважений розпоряджатися майном територіальної громади, в той же час, зобов`язаний діяти добросовісно та не вчиняти дій, які порушують права та інтереси позивача, як особи, якій відведено земельну ділянку та яка має право користування такою земельною ділянкою, а також право на його належне та своєчасне оформлення. Приймаючи таке рішення про закріплення спірної земельної ділянки, користувачем якої є позивач, за КП «Київтранспарксервіс», відповідач, всупереч наявних прав фактичного користування земельною ділянкою позивачем, протиправно надав КП «Київтранспарксервіс» право експлуатації цієї земельної ділянки.

Треті особи ТОВ «Айлерс» та Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» подали апеляційні скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2022, в яких просять скасувати його через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга ТОВ «Айлерс» обґрунтована тим, що доказів присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності чи користування позивача на земельну ділянку відсутні, через що позивачем не доведено ані формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, ані виникнення у позивача будь-яких прав на спірну земельну ділянку, в тому числі щодо її користування.

Крім того, вказано на те, що позивач не є правонаступником.

Апеляційна скарга Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» має аналогічні доводи щодо скасування рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник ТОВ «Айлерс» підтримав доводи своєї апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс».

Представник Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» підтримав доводи своєї апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги ТОВ «Айлерс».

Представник відповідача вказав, що підтримує апеляційні скарги третіх осіб.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про те його неявка відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи по суті, обов`язкова його явка не визнавалась і в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи за його відсутності, через що заява про відкладення слухання справи є необґрунтованою.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів та представника відповідача, який не подавав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційні скарги є таким, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 14 травня 1968 року №714 «Про відвод земельної ділянки Київському філіалу Центрального конструкторського бюро Міністерства рибного господарства СРСР під будівництво виробничого корпусу» відведено Київському філіалу Центрального конструкторського бюро Міністерства рибного господарства СРСР земельну ділянку площею 1,50 га під будівництво виробничого корпусу на ділянці, яка безпосередньо прилягає з півночі до території Українського науково-дослідного інституту рибного господарства с. Біличі Жовтневого району. Земельну ділянку відвести за рахунок території земельного фонду.

Відповідно до архівної копії рішення №558 виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 квітня 1974 року «Про відведення додаткової земельної ділянки та дозвіл Мінрибгоспу СРСР на будівництво інженерно-лабораторного корпусу для розміщення в ньому працівників спеціального дослідно-конструкторського бюро рибоводної техніки» Мінрибгоспу СРСР вирішено відвести додаткову земельну ділянку площею 0,3 га та дозволити здійснити будівництво інженерно-лабораторного корпусу робочою площею до 5 тис. кв. метрів для розміщення в ньому працівників спеціального дослідно-конструкторського бюро рибоводної техніки з загальною чисельністю працюючих до 450 чоловік на раніш відведеній території по вул. Обухівській, 135 в Ленінградському районі. При розробці технічної документації на будівництво зазначеного корпусу врахувати у зведеному кошторисі обладнання їдальні та медпункту. Земельну ділянку відвести за рахунок території земфонду по вул. Обухівській.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 09 березня 2006 року №102 «Про створення Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр виробництва» реорганізовано Науковий констукторсько-технологічний центр «Техрибвод» шляхом перетворення його в державне підприємство «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», розмістивши його за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 135 та визначено останнього правонаступником прав та обов`язків Наукового конструкторсько-технологічного центру «Техрибвод».

23.06.2011 року Київська міська рада прийняла рішення №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», яким відповідно до Податкового кодексу України Київська міська рада вирішила установити в м. Києві місцеві податки та збори, зокрема:

- податок на майно, який складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

- єдиний податок для суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та віднесені до першої та другої групи платників єдиного податку, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, у такому розмірі: для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

- туристичний збір;

- збір за місця для паркування транспортних засобів.

Пунктом 2 рішення від 23 червня 2011 року №242/5629 Київська міська рада затвердила:

- положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1);

- положення про транспортний податок (додаток 2);

- положення про плату за землю (додаток 3);

- положення про туристичний збір (додаток 4);

- положення про збір за місця для паркування транспортних засобів (додаток 5).

Додатком № 5 до рішення від 23 червня 2011 року №242/5629 Київська міська рада затвердила Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м. Києві (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням Київської міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Згідно пункту 2 Положення об`єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Київської міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Пунктом 3 Положення передбачено, що ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,0 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, відповідно до рішення та згідно з переліком паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (таблиця 1).

Таблицею № 1 до Додатка № 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 визначено Перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс». Вказаним переліком визначено: місцезнаходження земельних ділянок; кількість машиномісць; площа земельної ділянки, закріпленої за КП «Київтранспарксервіс»; технічне облаштування.

Рішенням Київської міської ради від 29 листопада 2018 року №222/6273 «Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві» включено в дану таблицю земельну ділянку під пунктом №26 у Святошинському районі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 135 (навпроти) та закріплено її за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно вимог частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пунктів «а» та «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Висновки суду в межах доводів апеляційних скарг.

Отже, системний аналіз вищенаведених норм дає підстави зробити висновок, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджено, що земельну ділянку площею 2,09 га на підставі рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №714 від 14 травня 1968 року та №558 від 15 квітня 1974 року відведено позивачу під будівництво виробничого корпусу на ділянці, яка безпосередньо прилягає з півночі до території Українського науково-дослідного інституту рибного господарства с. Біличі Жовтневого району, а також на частині ділянки площею 0,3 га дозволено здійснити будівництво інженерно-лабораторного корпусу робочою площею до 5 тис. кв. метрів для розміщення в ньому працівників спеціального дослідно-конструкторського бюро рибоводної техніки з загальною чисельністю працюючих до 450 чоловік на раніш відведеній території по вул. Обухівській, 135 в Ленінградському районі, за рахунок території земельного фонду.

На земельній ділянці (75:507:001), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 135, розташовані об`єкти нерухомості Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» з 08 травня 2007 року.

Крім того, вказане підтверджено листом Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) від 04 грудня 2008 року №03-25/48777 в якому вказано, що за даними автоматизованої системи КП «Кадастр» земельна ділянка площею 2,09 га за вказаною адресою (кадастровий №75:507:001) на підставі матеріалів інвентаризації зареєстрована за Державним підприємством «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» з 08 травня 2007 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, доведеним факт того, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача і надані докази є допустимими.

За таких обставин не заслуговують уваги доводи апелянтів про те, що у позивача відсутні докази щодо законного користування вказаною земельною ділянкою, оскільки як правильно вказано судом першої інстанції, враховуючи положення статті 79-1 Земельного кодексу України, через те, що у спірної земельної ділянки є кадастрового номер 75:507:001, то така земельна ділянка вважається сформованою, а також відповідно, є об`єктом цивільних прав, в конкретній ситуації - у користуванні позивача.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до Київської міської ради для оформлення права користування земельною ділянкою та за його зверненням Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) оформлена справа №60/93 у 2003 році.

Апелянтами вказані обставини не спростовано.

Надані позивачем докази є допустимими і підтверджують його право користування як правонаступника особи, якій було відведено спірну земельну ділянку у користування.

Тому позиція третіх осіб, що право користування на вказану земельну ділянку не було зареєстровано у встановленому законодавством порядку і спірне рішення не порушує права та законні інтереси позивача і що позивач не довів правонаступництво - спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.

Крім того, судом першої інстанції правильно наведено, що в контексті наведених обставин, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у контексті дотримання принципу належного урядування. Зокрема, у рішенні у справі Рисовський проти України ЄСПЛ вказав на те, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява N 29979/04, пункт 70).

Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам апелянтів, судова колегія приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів вирішила, що згідно ст. 316 КАС України апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Судові витрати не підлягають перерозподілу, в тому числі клопотання представника третьої особи ТОВ «Айлерс» про стягнення витрат на правову допомогу.

Повний текст постанови виготовлено 28.03.2023.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айлерс» та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Науковий селекційно-генетичний центр рибництва" до Київської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлерс», Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», про визнання протиправним та скасування рішення в частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель