Справа №760/19849/21
2/760/2871/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
28 лютого 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Соколовській А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, -
В С Т А Н О В И В:
29.07.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс», в якій вона просить стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати, компенсацію за дні невикористаної відпустки, вихідної допомоги за багаторічну і сумлінну працю при звільненні, у зв`язку з виходом на пенсію (вперше за віком), компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у загальному розмірі 81 549,85 грн.
Позов обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 з 16.09.1968 року по 19.11.2018 року працювала на різних посадах (з 26.10.1993 року до виходу на пенсію - головним спеціалістом групи) в ДП «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс».
Прийнята на роботу була згідно наказу від 26.10.1993 року № 374 за переведенням з інституту «УкрНІЇдіпротранс» та пропрацювала у відповідача 25 років і 1 місяць, з урахуванням працевлаштування за переведенням - 50 років і 2 місяці.
19.11.2018 року згідно наказу № 151/к позивачку було звільнено з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію за віком відповідно до п. 4 ст. 36, ст. 38 КЗпП України.
Однак, відповідачем були порушені норми законодавства щодо проведення в день звільнення працівника розрахунку та виплати всіх нарахованих сум, належних при звільненні. На момент звільнення позивачки заборгованість відповідача склала:
- заборгованість по заробітній платі 37 588,83 грн.;
- грошова компенсація за 81 календарний день невикористаної щорічної відпустки у сумі 3678, 61 грн.;
- вихідна допомога, що має бути виплачена відповідно до ст. 44 КЗпП в частині «припинення трудового договору з підстав першого разу виходу на пенсію «внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю (тривала постійна часткова чи повна невиплата заробітної плати на протязі 3 років), колективного договору та (ст. 38 КЗпП) - у розмірі, передбаченому колективним договором п. 9.2.2 (у даному випадку - п`ять посадових окладів).
Вихідна допомога за багаторічну і сумлінну працю при звільненні, у зв`язку з виходом на пенсію, що складає п`ять середньомісячних заробітків, але не менше п`яти посадових окладів: оклад 5900 грн. х 5 міс. = 29 500 грн. (згідно розрахункового листа за жовтень 2017 року розмір посадового окладу склав 5900 грн.) З урахуванням податків (ПДФО + військовий збір) до виплати належить 23 747, 50 грн.;
- компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати (розрахунок компенсації відповідно до Закону № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159) складає 16 534,91 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості складає 81 549, 85 грн.
Враховуючи викладене, позивачка просить задовольнити позов.
В порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України з метою визначення підсудності були здійснені запити щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16.12.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (викликом) сторін та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у встановлений судом строк жодних документів до суду не подав.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.12.2022 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
У судове засідання позивачка не з`явилася, подала через канцелярію суду заяву, з якої вбачається, що вона позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому процесуальним законом, будь-яких заяв чи клопотань до суду подано не було.
Суд за письмовою згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом № 374 від 26.10.1993 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ДП «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» на посаду головного спеціаліста, з якої наказом № 151/к від 19.11.2018 року її звільнено у зв`язку з виходом на пенсію за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, що підтверджується відомостями з трудової книжки та копією наказу.
За змістом позовної заяви, при звільненні відповідачем позивачці не було виплачено всіх нарахованих сум, належних при звільненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України (в редакції, що діяла станом день виникнення спірних правовідносин) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (ст. 116 КЗпП України).
За наданим розрахунком позивачки, на момент її звільнення заборгованість відповідача становить 81 549, 85 грн., з яких:
- 37 588,83 грн. - заборгованість по заробітній платі;
- 3678, 61 грн. - грошова компенсація за 81 календарний день невикористаної щорічної відпустки;
- 23 747, 50 грн. - вихідна допомога у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, але не менше п`яти посадових окладів (5900 грн. х 5 міс. = 29 500 грн. без врахування податків);
- 16 534,91 грн. - компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати.
Слід зазначити, що у відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення міститься в ст. 1 Закону України «Про оплату праці».
За положеннями ст. 21 Закону працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України).
Законодавство України прямо покладає на роботодавця обов`язок повного розрахунку з працівником з виплатою йому всіх сум, що йому належать, в день звільнення. Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати. Законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства всі суми, в тому числі як заробітну плату, так й компенсацію відпустки, одержати яку він має право, та інші передбачені законодавством виплати.
Так, згідно положень ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Статтею 44 КЗпП України також встановлено, що при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Згідно наказу про звільнення було вирішено виплатити грошову компенсацію за 81 календарні дні невикористаної відпустки та відповідно до п. 9.2.2 Колективного договору, одноразову допомогу як такому, що відпрацювала в інституті 40 років, у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, але не менше п`яти посадових окладів.
На підтвердження вказаних у позові обставин позивачкою надано суду копії розрахункових листів, з який вбачається наявність у відповідача боргу по виплаті заробітної плати; копію довідки з Пенсійного фонду України форми ОК-5; а також її розрахунки наведених сум.
Позивачка також у позові зазначила, що відповідач на її звернення не видав належним чином оформлених довідок про розмір заборгованості та строків її погашення. Тому просить прийняти надані нею документи та врахувати, що всі нарахування заробітків по Формі ОК-5 та розрахункових листків співпадають, сума заборгованості відповідає ОК-5 та розрахунковим листкам. В Таблиці нарахувань та виплат за 2016 - 2017 роки також зведені усі виплати, які були зроблені відповідачем. Остання заборгованість за 2015 рік була погашена в травні 2017 року, в таблиці виділені виплати по заробітній платі за 2016 - 2017 роки.
За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 .12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторона відповідача жодних пояснень та доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин суду не надала. Також, відповідачем не виконано вимоги ухвали від 30.12.2022 року, якою було зобов`язано надати документи, пов`язані з даним спором.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, грошовій компенсація за не використані дні щорічної відпустки та вихідній допомозі ґрунтуються на вимогах закону, є доведеними з огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідача, а отже підлягають задоволенню у заявленому розмірі - 65 014,94 грн. (37 588,83+3678,61+23 747,50).
При цьому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 16 534,91 грн. задоволенню не підлягають, оскільки надані позивачкою докази не містять період виплати відповідачем заробітної плати та виникнення щомісячної заборгованості, що позбавляє суд можливості провести розрахунок у відповідності до вимог чинного законодавства.
З урахуванням задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 908 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про, зокрема, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Керуючись ст.ст. 38, 44, 47, 83, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про відпустки» ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-89, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 04726917) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 65 014,94 грн., з яких: 37 588,83 грн. - по заробітній платі, невиплаченій при звільненні, 3678,61 грн. - по грошовій компенсації за не використані дні щорічної відпустки, 23 747,50 грн. - по вихідній допомозі.
Рішення в частині стягнення заробітної плати допустити до негайного виконання.
Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 04726917) на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 10 березня 2023 року.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 31.03.2023 |
Номер документу | 109883812 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Калініченко О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні