Ухвала

від 29.03.2023 по справі 707/863/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/863/23

2/707/400/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2023 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрий Кошик» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и л а :

27 березня 2023 року представник позивача адвокат Геріх Н.А., в інтересах позивача ОСОБА_1 (за даними позовної заяви зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), через підсистему«Електроннийсуд», звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрий Кошик» (місцезнаходження: вул. Коцюбинського, буд. 6, с. Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область), у якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрий Кошик» на користь ОСОБА_1 :

?заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 628 грн 02 коп.;

?компенсацію за затримку заробітної плати у розмірі 508 грн 75 коп.;

?компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 4 346 грн 40 коп.;

?середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 15 988 грн 25 коп.;

?моральну шкоду в розмірі 5 000 (десять тисяч) грн 00 коп.;

?понесені судові витрати;

-витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрий Кошик» наказ про прийняття на роботу та письмовий розрахунок нарахованої суми при звільненні ОСОБА_1 .

Згідно із ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, того ж дня було визначено головуючу суддю Миколаєнко Т.А. та передано їй дану справу.

Відповідно до частини першої статті 187ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченомустаттею 185цього Кодексу.

Вивчивши вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона повинна бути залишена без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Як убачається з позовної заяви, представником позивача, крім вимоги про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за затримку невиплаченої заробітної плати та невикористану відпустку, від сплати судового збору за якими позивач звільнена на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», заявлено ще дві самостійні вимоги майнового характеру, а саме: про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У п.п. 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене, суддя констатує, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а, відтак, позивача не може бути звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Також, слід зауважити, що у постанові від 07 лютого 2022 року в справі № 523/4124/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи). Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимогапро відшкодуванняморальної шкодистає майновоювимогою,якщо вонавизначена угрошовому абоіншому майновомувимірі,правовим наслідкомвідшкодування якоїє грошовеабо іншемайнове стягненняна користьпозивача (стягненнягрошових коштів,витребування майна,визнання правана майнотощо). Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру. Цивільне процесуальне законодавство не проводить розмежування позовних вимог на первинні та похідні позовні вимоги та презюмує, що кожна із заявлених вимог буде розглянута з дотриманням принципів пропорційності і верховенства права.

Відтак, вимога про відшкодування моральної шкоди, якщо вона має грошову вартість, визначається як вимога майнового характеру, є окремою вимогою, яка розглядається судом з урахуванням обставин справи та наявних доказів, що обґрунтовують підстави її заявлення та підтверджують визначений розмір, а тому оплачується судовим збором.

Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01 січня 2023 року становить 2 684 гривні.

Отже, сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем при зверненні до суду з даним позовом, складає 1073 грн 60 коп.

Документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, до позовної заяви теж не долучені.

Разом з тим, як убачається з прохальної частини позовної заяви, представником позивача, серед іншого, заявлено наступну вимогу: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрий Кошик» наказ про прийняття на роботу та письмовий розрахунок нарахованої суми при звільненні ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно пункту 4 частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

З урахуванням наведеного, суддя констатує, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить вимогу, що не є позовною вимогою у розумінні норм ЦПК України, а тому позивачу слід привести її у відповідність до норм чинного законодавства.

Також, суддя вважає необхідним роз`яснити, що відповідно до статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Частиною 2 статті 182 ЦПК України, визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Окрім того, суддя вважає необхідним акцентувати увагу на тому, що, серед іншого, представником позивача заявлено вимогу про стягнення із відповідача моральної шкоди в розмірі5000(десятьтисяч)грн 00коп., а тому стороні позивача слід визначитися із розміром заявленої до стягнення моральної шкоди.

За даних обставин вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано, а тому вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

За змістом частин першої третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрий Кошик» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо вона у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. А. Миколаєнко