Ухвала

від 30.03.2023 по справі 677/455/23

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 677/455/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2023року м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Шовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Коломієць Л.В.,

розглянувши заяву першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури О. Намистюка про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження суду надійшов позов Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури О. Намистюк подав заяву № 50-411-23 від 17.03.2023 року про забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822787400:03:003:0050 площею 0.27 та, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 ; 2) заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація, місце проживання за кордоном: АДРЕСА_3 , російська федерація) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6822787400:03:003:0050 з іншими земельними ділянками.

В обгрунтування заявлених вимог зазначив, що Хмельницькою окружною прокуратурою до Красилівського районного суду Хмельницької області пред`явлено позов в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. Підставами звернення до суду стали порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 ЗК України при використанні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки. Встановлено, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину ВТК №165169, зареєстрованого в реєстрі за №3957 та виданого 07.08.2013 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Байрачним А.І., набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6822787400:03:003:0050 площею 0.27 га, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 . 07.08.2013 відомості щодо набуття ОСОБА_1 права приватної власності на згадану земельну ділянку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства. Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності. Згідно із ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 07.08.2013 року по даний час) не відчужив її, є підстави для їх конфіскації у власність держави. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 ЗК України). Ця нормає імперативноюта непередбачає винятків. В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушив визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 ЗК України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужив її упродовж року після набуття права власності. На даний час він без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України. Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України. Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави. Враховуючи, що ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку не виконав обов`язок по її відчуженню, на даний час у держави, в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, виникло право на їх конфіскацію у власність держави та подальшого розпорядження ними. Будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 , як громадянином російської федерації, спірної земельної ділянки порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави, шляхом конфіскації, оскільки особливо в умовах воєнного часу дана земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Прокурор вказав, що враховуючи викладене, а також те, що спірна земельна ділянка на даний час знаходяться у власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 з порушенням вищевказаних норм, є підстави для забезпечення даного позову, оскільки існує можливість її відчуження третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельної ділянки державі. Вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення у зв`язку з тим, що вказані види забезпечення не перешкоджають ОСОБА_1 володіти та користуватись спірною земельною ділянкою, у випадку відмови у позові про її повернення на користь держави, йому не може бути завдано значних збитків, а забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні.

Відповідно до ч. 1ст. 153ЦПК України, розгляд заяви здійснюється без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зважаючи на характер позовних вимог, предмет позову, співрозмірність вимог із заходами забезпечення, які просить вжити прокурор, і які не перешкоджають ОСОБА_1 володіти та користуватись спірною земельною ділянкою, а також те, що у випадку відмови у задоволенні позову Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, ОСОБА_1 не може бути завдано значних збитків, а забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні, тому підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі №754/6415/18 (провадження 61-44759св18) суд вказав, що: «…забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову у позові».

З урахуванням наведенного, суд вважає, що є достатні підстави, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а тому заява першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури О. Намистюка про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6822787400:03:003:0050 площею 0.27 та, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація, місце проживання за кордоном: АДРЕСА_3 , російська федерація) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6822787400:03:003:0050 з іншими земельними ділянками.

Копію ухвали одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання до Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ).

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати для відома ОСОБА_1 після отриманняКрасилівським районнимсудом Хмельницькоїобласті інформаціїпро їївиконання Красилівським відділом державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Стягувач держава в особі Хмельницької окружної прокуратури, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Бориса Антоненка-Давидовича, 10.

Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація, місце проживання за кордоном: АДРЕСА_3 , російська федерація).

Строк пред`явлення ухвали до виконання три місяці.

СуддяВ.О. Шовкун