Постанова

від 15.03.2023 по справі 910/21049/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. Справа№ 910/21049/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В.

та представників сторін:

від ОСОБА_1 - Брожко Н.І.

від ОСОБА_2 - Кишкань С.В.

від ОСОБА_3 - Брожко Н.І.

від ОСОБА_4 - Брожко Н.І.

від ОСОБА_5 - Ренькас С.В.

від ОСОБА_5 - Хасін І.Б.

від ОСОБА_6 - Кишкань С.В.

Матюшенко С.В. - особисто

від ПАТ "АБ "Укргазбанк" - Лисий М.С.

від ПрАТ "КУА "Національний резерв" - Білик Т.М.

від Арбітражного керуючого ОСОБА_7 - Бухаленков С.С.

кредитор ОСОБА_8 - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року

(повний текст складено 09.11.2022 року)

та апеляційні скарги ОСОБА_5

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року

на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.11.2022 року

(повний текст складено 25.11.2022 року)

у справі № 910/21049/17 (суддя Івченко А.М.)

за заявою фізичної особи-підприємця Боровика Григорія Йосиповича, товариства з обмеженою відповідальністю «Нирти»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопластгума»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 задоволено повністю заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Автопластгума» (надалі по тексту - ТОВ «Автопластгума») в розмірі 126 923 328,37 грн. на винних осіб, у тому числі колишніх керівників та учасників боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства, а саме на: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 . Присуджено до стягнення 126 923 328,37 грн солідарно з наступних осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 .

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2022 року, ОСОБА_5 (надалі по тексту ОСОБА_5 ,апелянт-1), звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі №910/21049/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_5 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_5 субсидіарної відповідальності.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що вважає ухвалу суду в частині покладення на ОСОБА_5 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Автопластгума», до якого останній не має та ніколи не мав жодного прямого чи опосередкованого відношення чи впливу, є незаконною та необґрунтованою, при її винесенні місцевим судом неправильно застосовано приписи ст. 219 Цивільного кодексу України та ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак ухвала підлягає скасуванню в цій частині.

Апелянт зазначає, що останній постійно проживає за межами України, зазначена ліквідатором в заяві адреса ОСОБА_5 є недостовірною та не має жодного відношення до нього.

Апелянт вважає, що мотивувальна частина ухвали місцевого суду в частині покладення на ОСОБА_5 субсидіарної відповідальності є дослівним повторенням заяви ліквідатора та зводиться до одного речення, що ОСОБА_3 є основним бізнес-партнером ОСОБА_5 та власником автомобільного холдингу «Автек», до групи компаній якого входить ТОВ «Логопарк» та вищезазначені домовленості осіб були направлені на погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_5 .

Тобто, на думку апелянта, місцевий суд поклав на ОСОБА_5 субсидіарну відповідальність на величезну суму не досліджуючи жодних обставин, оскільки він не може бути суб`єктом даного правопорушення, адже ОСОБА_5 не був та не є ані керівником, ані учасником, ані бенефіціаром боржника, ані «заінтересованою особою стосовно боржника», ані «контролюючою особою», ані «пов`язаною особою» та вважає, що якщо суд притягує до субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство громадянина ОСОБА_5 , то має встановити, що саме громадянин ОСОБА_5 є суб`єктом правопорушення, що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, тобто є засновником (учасником, акціонером) або іншою особою, у тому числі керівником боржника, який має право давати обов`язкові для боржника вказівки чи має можливість іншим чином визнати його дії, за умови існування вини саме ОСОБА_5 у банкрутстві боржника, тобто вчиненні ним, як суб`єктом субсидіарної відповідальності, винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

При цьому, ні заява ліквідатора, ні ухвала місцевого суду, ні матеріали справи не містять не тільки доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні дій, що призвели до банкрутства боржника, але й навіть посилання на такі дії, тобто об`єктивна сторона правопорушення відсутня.

Апелянт зазначає, що місцевий суд поклав субсидіарну відповідальність на ОСОБА_5 , оскільки дійшов висновку, що останній є основним бізнес-партнером ОСОБА_3 , хоча ОСОБА_5 , як фізична особа, не мав жодного прямого чи опосередкованого відношення до жодної з операцій боржника, які зазначені в оскаржуваній ухвалі.

22.12.2022 року на електронну адресу суду від представника апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року.

В поданих поясненнях представник посилаючись на правові позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 18.02.2020 року у справі №918/335/17 та у постанові від 15.02.2021 року у справі №910/11664/20 зазначив, що суд першої інстанції мав розглядати не заяву ліквідатора, подану останнім від свого імені, а позовну заяву, подану ліквідатором від імені боржника-юридичної особи, оскільки її предметом є не розв`язання специфічних процесуальних питань у справі про банкрутство, а вирішення майнового спору. Позивачем в цьому випадку має бути не ліквідатор, а саме боржник, від імені якого діє ліквідатор. І за наслідками розгляду суд має виносити не ухвалу, а саме рішення.

Таким чином, місцевий суд безпідставно прийняв заяву ліквідатора замість позову, розглянув її без дотримання приписів Господарського процесуального кодексу України, як процедурну заяву у справі про банкрутство, та відповідно, безпідставно виніс ухвалу, а не рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року по справі № 910/21049/17 виправлено описку в ухвалі господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року справі № 910/21049/17, а саме, замість: " ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспортні дані та РНОКПП невідомі); ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспортні дані та РНОКПП невідомі); ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспортні дані та РНОКПП невідомі)", читати: " ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 3201, дата видачі 15.05.2015; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , серія та номер паспорту не відомі); ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 )".

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 11.11.2022 року, ОСОБА_5 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині виправлень внесених до даних ОСОБА_5 із внесенням відповідних змін до наказу від 05.10.2022 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документальні джерела, на підставі яких місцевий суд 11.11.2022 року встановив та підтвердив дані закордонного паспорту ОСОБА_5 . Факт їх відсутності було в подальшому визнано суддею в засіданні 16.11.2022 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2022 року по справі № 910/21049/17 задоволено частково клопотання ліквідатора банкрута про виправлення описки в наказах. Виправлено описку в трьох наказах від 05.10.2022 у справі № 910/21049/17, а саме, замість: " ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспортні дані та РНОКПП невідомі); ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспортні дані та РНОКПП невідомі); ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспортні дані та РНОКПП невідомі)", читати " ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , серія та номер паспорту не відомі); ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 )". Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі № 910/21049/17. Виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 у справі № 910/21049/17, а саме, замість: " ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 3201, дата видачі 15.05.2015; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )", читати: " ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 16.11.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі від 05.10.2022 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що в поданій заяві про виправлення описки ОСОБА_5 просив суд виправити описку в ухвалі шляхом виправлення адреси реєстрації та проживання ОСОБА_5 , а саме, АДРЕСА_1 , оскільки 03.11.2011 року його було знято з реєстрації за вказаною адресою.

Апелянт зазначає, що останній взагалі не має зареєстрованого місця проживання не тільки в Києві, але й в Україні. Однак, місцевий суд відмовив у задоволенні поданої заяви ОСОБА_5 та свідомо залишив в ухвалі адресу: АДРЕСА_1 , як зареєстроване місце проживання ОСОБА_5

11.11.2022 року через відділ документообігу суду від представника ОСОБА_5 надійшло клопотання про зупинення дії ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року.

14.11.2022 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_5 надійшли доповнення до клопотання про зупинення дії ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 року, протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 21.11.2022 року та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 13.12.2022 року апеляційні скарги ОСОБА_5 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 року витребувано з господарського суду міста Києва сформовані матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі №910/21049/17 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17 до надходження сформованих матеріалів оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 до Північного апеляційного господарського суду.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 року витребувано з господарського суду міста Києва сформовані матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року по справі № 910/21049/17 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року у справі №910/21049/17 до надходження сформованих матеріалів оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року по справі № 910/21049/17 до Північного апеляційного господарського суду.

06.12.2022 року від господарського суду міста Києва на виконання ухвал Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/21049/17 за заявою фізичної особи-підприємця Боровика Г.Й., ТОВ «Нирти» до ТОВ «Автопластгума» про банкрутство.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року, від 11.11.2022 року, від 16.11.2022 року у справі № 910/21049/17 в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційних скарг ОСОБА_5 призначено на 01.02.2023 року.

25.01.2023 року через відділ документообігу суду від ОСОБА_5 надійшла заява про застосування позовної давності.

В поданій заяві ОСОБА_5 зазначає, що позовна давність щодо кредиторських вимог у даній справі спливла в 2018 році. Провадження у справі про банкрутство було порушено в 2017 році, ліквідатором Усачова О.М. було призначено в травні 2018 року, до заяви ліквідатора Усачова О.М. про притягнення до субсидіарної відповідальності не додано жодного первинного документу, він посилається на судові рішення про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, винесені в 2015-2017 року, які перебували в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, у нього не було жодних об`єктивних перешкод до подачі такої заяви в межах позовної давності. На думку апелянта -1, такий значний пропуск позовної давності, а також відсутність поважних причин для такого пропуску, свідчать про те, що її поновлення є неможливим.

Таким чином, ОСОБА_5 , заявляє про застосування позовної давності щодо стягнення з останнього будь-яких сум в порядку субсидіарної відповідальності по заборгованості ТОВ «Автопластгума».

Також не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2022 року, ОСОБА_9 (надалі по тексту ОСОБА_9 , апелянт -2) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_9 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_9 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт-2 зазначає, що на його думку, місцевий суд прийняв позицію ліквідатора, згідно з якою не вбачається можливим провести аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автопластгума». Тобто, фактично ліквідатор підтверджує, що ним не було дотримано вимог ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14. А це виключає наявність підстав для притягнення визначених у заяві осіб до субсидіарної відповідальності.

В той же час, місцевий суд за відсутності належних, допустимих, вірогідних доказів вчинення ОСОБА_9 та іншими особами дій, які б довели підприємство до банкрутства, виніс неправомірну ухвалу.

Також, апелянт стверджує, що аргументи заяви побудовані на основі численних порушень ліквідатора, на яких не може бути основане судове рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 24.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 року витребувано з господарського суду міста Києва сформовані матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17 до надходження сформованих матеріалів оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 до Північного апеляційного господарського суду.

06.12.2022 року від господарського суду міста Києва на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/21049/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_9 призначено на 01.02.2023 року.

Також, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2022 року, ОСОБА_6 (надалі по тексту ОСОБА_6 , апелянт-3) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_6 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_6 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Автопластгума».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що у останнього у зв`язку з повномасштабним вторгненням, не було можливості підтвердити точну дату, з якої він не мав відношення до боржника. Так, останнім було додано копію протоколу №11 загальних зборів учасників ТОВ «Автопластгума» від 20.06.2013 року, згідно якого апелянт володів трохи більше ніж 30,5 % статутного капіталу боржника, що не давало йому можливості вирішально впливати на діяльність боржника. Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Автопластгума» від 28.11.2013 року апелянту вже не належала частка у ТОВ «Автопластгума».

Тобто, приблизно з середини 2013 року (за 4 роки до порушення справи про банкрутство) останній жодним чином не впливав і не міг впливати на господарську діяльність ТОВ «Автопластгума» та відповідно, не міг довести дане товариство до банкрутства.

Стосовно шлюбу з донькою ОСОБА_3 , то він був укладений 05.12.2014 року, більше ніж через рік після того, як апелянт відчужив частку у ТОВ «Автопластгума». Апелянт-3 зазначає, що наявний майновий стан боржника викликаний тривалою господарською діяльністю , а не періодом, коли апелянту-3 належала частка у ТОВ «Автопластгума».

На думку, апелянта -3 матеріали справи містили належні, достатні та допустимі докази відсутності у його діяннях складу правопорушення. Однак, місцевий суд їх неправомірно не врахував.

Також апелянт-3 посилаючись на ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства зазначає, що ним не вчинено діянь, які б призвели до банкрутства боржника. Відповідно відсутня і будь-яка вина апелянта-3 у такому стані ТОВ «Автопластгума».

Крім того, ліквідатор ОСОБА_7 та місцевий суд стверджують, що ліквідатор не провів аналіз фінансово-господарської діяльності та стану боржника. Що виключає об`єктивність заявлених у заяві вимог та висновків ухвали. Тобто, фактично має необґрунтоване звинувачення апелянта-3 та інших осіб у господарському правопорушенні. При цьому, ліквідатор вибірково визначав осіб, на яких слід покласти субсидіарну відповідальність.

У ліквідатора відсутні будь-які претензії до інших учасників боржника та ОСОБА_8 (керівника з 2015 року і до моменту відкриття провадження у даній справі), що знову ж таки свідчить про необ`єктивність висновків заяви та ухвали.

Отже, на думку апелянта-3, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища боржника (який так і не було здійснено) у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволив би ліквідатору боржника виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи, оскільки положення ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

Таким чином, апелянт -3 вважає, що місцевим судом належним чином не досліджено всіх обставин та навіть за протилежної ситуації володіння апелянтом-3 часткою у розмірі 30% не давало йому можливості здійснювати

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 28.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 року витребувано з господарського суду міста Києва сформовані матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17 до надходження сформованих матеріалів оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 до Північного апеляційного господарського суду.

06.12.2022 року від господарського суду міста Києва на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/21049/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 призначено на 01.02.2023 року.

Також, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2022 року, ОСОБА_4 (надалі по тексту ОСОБА_4 , апелянт-4) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_4 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт -4 зазначає, що ОСОБА_4 не є та не може бути суб`єктом правопорушення відповідно до вимог ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Адже, не був та не є ні засновником, ні керівником боржника, ні особою, яка мала право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мала змогу іншим чином визначати його дії.

ОСОБА_4 не був ні «заінтересованою особою стосовно боржника», ні «контролюючою особою», ні «пов`язаною особою», ні «кінцевим бенефіціарним власником», відповідно не міг визначати та/або контролювати діяльність ТОВ «Автопластгума». Докази, підтверджуючі протилежне, відсутні.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 28.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 року витребувано з господарського суду міста Києва сформовані матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17 до надходження сформованих матеріалів оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 до Північного апеляційного господарського суду.

06.12.2022 року від господарського суду міста Києва на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 року надійшли матеріали справи № 910/21049/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_4 призначено на 01.02.2023 року.

Також не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2022 року, ОСОБА_1 (надалі по тексту ОСОБА_1 , апелянт-5) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Автопластгума».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт -5 зазначає, що до заяви ліквідатора не було додано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили, що певні особи своїми діяннями довели боржника до банкрутства.

Натомість, деякі докази надавались ПрАТ «КУА «Національний Резерв» та керівником боржника ОСОБА_8 , які не мали процесуального статусу під час розгляду заяви ліквідатора.

Апелянт-5 зазначає, що ОСОБА_1 не є ні засновником, ні учасником боржника. А також законодавство не відносить її до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями до боржника. Крім того, матеріали справи не містять абсолютно жодного доказу, який доводив би, опираючись на п. 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, можливість для ОСОБА_1 давати обов`язкові для ТОВ «Автопластгума» вказівки або іншим чином впливати на дії боржника. Крім цього, дії ОСОБА_1 не підпадають під жоден із критеріїв, передбачених у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №923/862/15(яку враховано місцевим судом в оскаржуваній ухвалі).

Апелянт -5 зазначає, що не мала і не має впливу на ТОВ «Автопластгума», а неотримання ліквідатором документів та неможливість здійснення аналізу всієї фінансово-господарської діяльності боржника не може мати наслідком безпідставне перекладення субсидіарної відповідальності на певних осіб за певні діяння.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 29.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 01.02.2023 року.

Також не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2022 року, ОСОБА_3 (надалі по тексту ОСОБА_3 , апелянт -6) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_3 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Автопластгума».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що до заяви ліквідатора не було додано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили, що певні особи своїми діяннями довели боржника до банкрутства. Натомість, деякі докази надавались ПрАТ «КУА «Національний Резерв» та керівником боржника ОСОБА_8 , які не мали процесуального статусу під час розгляду заяви ліквідатора.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_3 не є ні засновником, ні учасником боржника, також законодавство не відносить його до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями до боржника. Крім того, матеріали справи не містять абсолютно жодного доказу, який доводив би, спираючись на п. 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, можливість для апелянта-6 давати обов`язкові для ТОВ «Автопластгума» вказівки або іншим чином впливати на дії боржника. Крім цього, дії апелянта-6 не підпадають під жоден із критеріїв, передбачених у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №923/862/15(яку враховано місцевим судом в оскаржуваній ухвалі).

Апелянт-6 зазначає, що не мав і не має впливу на ТОВ «Автопластгума», а неотримання ліквідатором документів та неможливість здійснення аналізу всієї фінансово-господарської діяльності боржника не може мати наслідком безпідставне перекладення субсидіарної відповідальності на певних осіб за певні діяння.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 29.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_3 призначено на 01.02.2023 року.

Також не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2022 року, ОСОБА_2 (надалі по тексту ОСОБА_2 , апелянт 7) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Автопластгума».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що ОСОБА_2 обіймав посаду керівника ТОВ «Автопластгума» з 21.06.2011 року по 20.06.2013 року, тобто більше ніж за 4 роки до порушення питання про визнання банкрутом ТОВ «Автопластгума».

Отже, весь час боржник здійснював господарську діяльність, укладав правочини, виконував свої зобов`язання за ними без жодної участі ОСОБА_2 і останньому невідомі особливості здійснення господарської діяльності ТОВ «Автопластгума» протягом усього періоду після його звільнення.

При цьому апелянт-7 вважає, що саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища боржника у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволило б ліквідатору боржника виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи, а ліквідатор ОСОБА_7 у своїй заяві повідомив про неможливість проведення аналізу фінансово-господарської діяльності та стану боржника ТОВ «Автопластгума».

Таким чином, апелянт-7 вважає, що ліквідатор не мав об`єктивної можливості виявити дії засновників або інших осіб, які призвели до доведення до банкрутства ТОВ «Автопластгума», а місцевий суд помилково підтвердив правомірність заявлених вимог, поклавши, в тому числі, на ОСОБА_2 субсидіарну відповідальність.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 29.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 призначено на 01.02.2023 року.

20.01.2023 року через відділ документообігу суду від ОСОБА_8 надійшли заперечення на апеляційні скарги, в яких останній просить суд залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року без змін, а апеляційні скарги- без задоволення.

Обґрунтовуючи свої заперечення ОСОБА_8 стверджує, що вся зоборгованість, яку мало мало ТОВ «Автопластгума» виникла до 23.07.2015 року, тобто до дати відсторонення директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 від виконання повноважень директора ТОВ «Автопластгума» та призначення виконуючим обов`язки директором ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_8 .

Заборгованість товариства не була відображена директором ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 у фінансовій звітності, що свідчить про його умисел у відображенні недостовірних даних в фінансовій звітності, з метою приховування реального та дійсного фінансово-господарського стану ТОВ «Автопластгума».

Таким чином, вважаю, що директор ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 у змові з ОСОБА_3 , умисно з корисливих мотивів вчинив дії, що призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності ТОВ «Автопластгума», що завдало матеріальної шкоди кредиторам.

Крім того, ОСОБА_8 вважає за необхідне зазначити, що дана справа була порушена за спільною заявою ФОП Боровика Г.Й. та ТОВ «Нирти». При цьому, ФОП Боровик Г.Й. є тестем ОСОБА_3 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , за якою також зареєстрований ОСОБА_3 .

Тобто, на думку ОСОБА_8 , ОСОБА_3 з метою не допущення ОСОБА_8 подальшої роботи направленої на оскарження неправомірно укладених договорів та роботи ОСОБА_8 направленої на притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема у межах кримінального провадження, було ініційованого порушення провадження про банкрутство ТОВ «Автопластгума».

Також ОСОБА_8 у своїх запереченнях зазначає, що ФОП Боровик Г.Й. і раніше звертався до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Автопластгума» (справа №910/3020/17), але йому було відмовлено у зв`язку із недостатністю розміру грошових вимог для порушення справи про банкрутство. Однак, ним була подана спільна заява із ТОВ «Нирти».

24.01.2023 року через відділ документообігу суду від кредитора ПрАТ «КУА «Національний Резерв» надійшли заперечення на апеляційні скарги, в яких останній просить суд залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Обґрунтовуючи свої заперечення кредитор зазначає, що директор ОСОБА_9 всупереч та порушуючи вимоги статуту ТОВ «Автопластгума» не надав учасникам товариства та не подав на затвердження Загальним зборам учасників товариства річні результати діяльності та фінансової звітності товариства, а також можливо уклав без згоди Загальних зборів учасників ТОВ «Автопластгума» договори та правочини, загальна сума яких за період їх дії або не визначена, або перевищує 1 000 000,00 грн., зважаючи на те, що органи, щодо ТОВ «Автопластгума» подані позови контрагентами та податковими органами про стягнення заборгованості, щодо ТОВ «Автопластгума» відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості, а також накладено арешт на рахунки ТОВ «Автопластгума» в установах банків.

Загальними зборами учасників ТОВ «Автопластгума» було прийнято рішення про тимчасове відсторонення директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 від виконання повноважень директора товариства з 23.07.2015 року до вирішення Загальними зборами учасників товариства питання щодо повноважень ОСОБА_9 та призначено виконуючим обов`язки директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_8 з 23.07.2015 року.

Також кредитор зазначає, що останньому, під час розгляду справи про банкрутство ТОВ «Автопластгума» стало відомо про наявність Договору постачання №01/15 від 01.03.2015 року укладеного між ТОВ «Автопластгума» та ТОВ «Жако LTD» на постачання продукції.

Кредитор вважає даний договір таким, що має ознаки фіктивності. Також кредитор ставить під сумнів і факт отримання боржником продукції по зазначеному договору, оскільки ОСОБА_9 не передав виконуючому обов`язки директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_8 печатку товариства, яка могла бути використана в незаконній діяльності за для створення штучної кредиторської заборгованості ТОВ «Автопластгума».

Крім того, кредитор зазначає, що відсторонений від посади директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 не відобразив дані поставки в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень - червень 2015 року.

Враховуючи вищезазначене, кредитор вважає, що директор ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 у змові з ОСОБА_3 , умисно з корисливих мотивів вчинив дії, що призвели до стійкості фінансової неспроможності ТОВ «Автопластгума», що завдало великої матеріальної шкоди державі та кредиторам.

25.01.2023 року через відділ документообігу суду від кредитора ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшов відзив на апеляційні скарги.

Обґрунтовуючи поданий відзив кредитор зазначає, що при зверненні до суду першої інстанції ліквідатором боржника було надано докази про неправомірно та безоплатно укладені відповідачами ряд договорів про відступлення права вимоги.

Ці факти було встановлено рішеннями господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року по справі №910/32074/15, від 17.05.2016 року по справі №910/4606/16, а також наявним кримінальним провадженням №12016100050001415 від 09.02.2016 року.

Крім того, судом першої інстанції досліджувалися обставини укладених відповідачами контрактів на поставку та передачу на оплатних умовах продукцію (товар), за якими не виконувались грошові зобов`язання щодо оплати за поставку товарів, що призвело до нарощування кредиторської заборгованості боржника.

В матеріалах даної справи наявні докази про укладені відповідачами ряд договорів оренди , за якими не було здійснено оплати за користування об`єктами оренди, що призвело до заборгованості та збільшення кредиторської заборгованості боржника.

Таким чином, місцевий суд і дійшов висновку щодо наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Також, на думку кредитора, подані пояснення та заперечення відповідачів не підтверджені жодними належними доказами, аргументи вказані в поясненнях не спростовують наданих ліквідатором боржника пояснень та доказів. Зазначена презумпція особами не спростована, оскільки вони не довели відсутність своєї вини у банкрутстві ТОВ «Автопластгума». Натомість, дії відповідачів, які мали вплив на економічну долю ТОВ «Автопластгума», викликають об`єктивні сумніви в тому, що вони керувалися інтересами ТОВ «Автопластгума».

В зв`язку з чим, на думку кредитора, наявні підстави вважати , що учасники та колишні керівники боржника не вжили заходів, пов`язаних із захистом інтересів боржника та його кредиторів.

Отже, враховуючи вищевикладене, кредитор вважає, що є всі підстави залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого суду - без змін.

31.01.2023 року на електронну адресу суду від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Усачова О.М. надійшов відзив на апеляційні скарги.

Обґрунтовуючи поданий відзив ліквідатор зазначає, що його було зобов`язано ухвалою суду від 25.01.2017 року проаналізувати фінансово-господарську діяльність та стан ТОВ «Автопластгума», однак, у зв`язку із відсутністю будь-якої первинної документації, навіть бухгалтерської, окрім декількох фінансових звітів, провести аналіз не вбачалось за можливе. Всі дії щодо відновлення фінансової документації, вчинені як розпорядником майна, так і в.о. керівника, не надали жодного позитивного результату, про що розпорядником майна було прозвітовано 10.05.2018 року комітету кредиторів.

Постановою суду від 30.05.2018 року ТОВ «Автопластгума» визнано банкрутом, введено процедуру ліквідації, ліквідатором призначено Усачова О.М.

Ліквідатор зазначає, що на комітеті кредиторів ТОВ «Автопластгума», який відбувся 23.04.2021 року, ліквідатор прозвітував про виконану роботу та що ним було проаналізовано господарську діяльність боржника, визначено винних осіб та наразі готується відповідна заява для подачі до суду за умисне доведення до банкрутства.

Також ліквідатор стверджує, що господарським судом було враховано, що за неможливості проведення ліквідатором детального аналізу фінансового становища боржника, проведення дослідження ліквідатором безпосередніх підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє ліквідатору боржника виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі колишніх керівників, власників часток у статутному капіталі боржника та фінансових партнерів щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Ліквідатор зазначає, що за результатами дослідження фінансово-господарської діяльності боржника ним було проведено аналіз діяльності боржника, та за результатами якого було виявлено осіб, дії яких свідчать про наявність ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства та доведення до банкрутства ТОВ «Автопластгума».

Крім того, з огляду на ведення господарської діяльності без подання фінансової звітності та сплати податків, після чого господарську діяльність припинено, на думку ліквідатора, існують всі ознаки дій з доведення до банкрутства боржника у діях третіх осіб. Тобто, ліквідатор вважає, що ним було встановлено наявність дій з навмисного доведення ТОВ «Автопластгума» до банкрутства.

Також ліквідатором у відзиві зазначено, що основною причиною банкрутства ТОВ «Автопластгума» стали незаконні, недобросовісні дії та бездіяльність кінцевих бенефіціарних власників, учасників, керівників, пов`язаних та інших третіх осіб, які мали вплив на діяльність ТОВ «Автопластгума» як протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у даній справі про банкрутство, так і раніше.

Підсумовуючи поданий відзив, ліквідатор зазначає, що на його думку, судом першої інстанції, повністю досліджено всі визначені ліквідатором підстави покладення субсидіарної відповідальності, враховано надані учасниками справи та іншими особами пояснення щодо відповідальності визначених осіб та за наслідками розгляду заяви ліквідатора прийнято обґрунтоване рішення про її задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколів передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 30.01.2023 року, для розгляду справи за вищевказаними апеляційними скаргами сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Полякова Б.М., Остапенка О.М.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 року прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року та апеляційні скарги ОСОБА_5 на ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року та від 16.11.2022 року у справі № 910/21049/17 та призначено до розгляду на 01.02.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 року об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року та апеляційні скарги ОСОБА_5 на ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року та від 16.11.2022 року про виправлення описок, що є невід`ємними частинами ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у справі № 910/21049/17 в одне апеляційне провадження.

01.02.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 15.03.2023 року.

15.03.2023 року в судове засідання представники, які з`явилися надали усні пояснення по справі.

15.03.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства та відповідно втратив дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в зв`язку із цим подальше провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2017 року ФОП Боровик Г.Й., ТОВ «Нирти» звернулися до суду із спільною заявою про визнання банкрутом ТОВ «Автопластгума».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2017 року №910/21049/17 заяву було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 13.12.2017 року, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Усачова О.М. зобов`язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року, з поміж іншого, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Автопластгума»; введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Автопластгума»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Усачова О.М.; визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі.

Постановою господарського суду міста Києва від 30.05.2018 року припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «Автопластгума»; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ «Автопластгума» арбітражного керуючого Усачова О.М.; визнано банкрутом ТОВ «Автопластгума»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ТОВ «Автопластгума» арбітражного керуючого Усачова О.М.

18.01.2022 року від ліквідатора банкрута надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2022 року призначено до розгляду заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на 02.03.2022 року; зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 надати пояснення щодо заяви; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення щодо заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року по справі № 910/21049/17 задоволено повністю заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Автопластгума» в розмірі 126 923 328,37 грн. на винних осіб, у тому числі колишніх керівників та учасників боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства, а саме на: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 . Стягнуто грошові кошти у розмірі 126 923 328,37 грн. солідарно з наступних осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 .

Зазначена ухвала місцевого суду і переглядається апеляційним судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, що з`явились в судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження: - виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; - проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; - аналізує фінансове становище банкрута; - виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; - очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; - пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; - подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; - вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного до 21.10.2019 року) під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

У відповідності до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Ліквідатор визначив суб`єктний склад осіб, які на його думку можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності таким чином:

1) колишні керівники ТОВ «Автопластгума» :

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_9 ;

2) колишній та діючий учасники ТОВ «Автопластгума» :

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_10 ;

3) треті особи, які на думку ліквідатора відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства:

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_4 .

Місцевий суд погодився з таким суб`єктним складом відповідальних осіб та прийняв рішення про задоволення заяви ліквідатора та покладення на них солідарно субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

При цьому місцевий суд приймаючи рішення прийшов до висновку, щодо наявності підстав для покладання субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства на визначених ліквідатором осіб, оскільки: по-перше, саме з вини цих осіб боржника доведено до банкрутства; по-друге, дії зазначених осіб були в дійсності направлені на виведення майнового активу боржника, що об`єктивно зменшило платоспроможність або стало причиною неплатоспроможності боржника, а в подальшому після визнання боржника банкрутом унеможливило формування ліквідаційної маси банкрута і, відповідно, задоволення вимог кредиторів; по-третє, дії останніх перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами доведення боржника та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду в силу наступного.

Визначена ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства відповідальність засновника (учасника, акціонера), керівника боржника та іншої особи, яка має право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, застосовується у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника та повинна обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки. Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства і містять диспозицію (зміст) правопорушення- "доведення до банкрутства", за яке передбачені наслідки у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 ГК України).

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.07.2022 у справі N 916/1272/18).

Виходячи зі змісту ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суб`єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:

І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" ( ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства), "пов`язані особи" (ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");

II група - інші особи, які не мають формалізованих зав`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника (аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, від 10.12.2020 у справі N 922/1067/17, від 24.02.2021 у справі N 902/1129/15, від 01.06.2021 у справі N 904/4855/17, від 10.06.2021 у справі N 5023/2837/11, від 19.08.2021 у справі N 25/62/09, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20, від 05.07.2022 у справі N 916/1272/18).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, необхідна конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема, із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі N 923/862/15, від 05.02.2019 у справі N 923/1432/15 та від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, та не втратила своєї актуальності із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка має причинно-наслідковий зв`язок із відповідальністю, передбаченою ч.2 другою ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. 1-3 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства (у цих висновках Суд звертається до правової позиції, що сформульованої Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі N 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі N 922/1067/17, від 01.06.2021 у справі N 904/4855/17, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20).

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує наявність підстав для притягнення такої особи до відповідальності за доведення до банкрутства (банкрутства), а відтак - не надає можливості визначити суб`єкт відповідальності, встановити його вину у діях/бездіяльності та покласти субсидіарну відповідальність на такого суб`єкта (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі N 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20.

Звертаючись до господарського суду з означеною заявою ліквідатор визначив 17 підстав, за яких на його думку існує необхідність в покладанні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на винних осіб, зокрема ліквідатором зазначено наступне.

Підстава 1. Незважаючи на наявність судового спору між боржником та ПрАТ «КУА «Національний Резерв», яке діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «Пі» щодо стягнення з боржника заборгованості за Договором позики № ППІ-11 від 20.03.2013 року в розмірі 11 516 891,48 грн, між ТОВ «Автопластгума» , ВАТ «Мінський тракторний завод» та ТОВ «ЛОГОПАРК» були безоплатно укладені:

- Договір про відступлення права вимоги № 3 від 11.03.2015 р., відповідно до умов якого ТОВ "Автопластгума" передало, а ТОВ "ЛОГОПАРК" набуло право вимоги виконання зобов`язань на суму 153 839,00 дол. США, належних ТОВ "Автопластгума", ТОВ "ЛОГОПАРК" стало кредитором по Контракту № 1 від 04.02.2013 р., і ВАТ "Мінський тракторний завод" перерахувало на рахунок ТОВ "ЛОГОПАРК" кошти в розмірі 153 839,00 дол. США;

- Договір про відступлення права вимоги № 4 від 15.04.2015 року, відповідно до умов якого ТОВ «Автопластгума» передало, а ТОВ «ЛОГОПАРК» набуло право вимоги виконання зобов`язань на суму 102 367,27 дол. США, належних ТОВ «Автопластгума» , ТОВ «ЛОГОПАРК» стало кредитором по Контракту № 1 від 04.02.2013 року і Контракту № 2 від 10 січня 2013 року , ВАТ «Мінський тракторний завод» перерахувало на рахунок ТОВ «ЛОГОПАРК» кошти в розмірі 102 367,27 дол. США.

- Договір про відступлення права вимоги № 5 від 09.06.2015 року, відповідно до умов якого ТОВ «Автопластгума» передало, а ТОВ «ЛОГОПАРК» набуло право вимоги виконання зобов`язань на суму 84 756,00 дол. США, належних ТОВ «Автопластгума», ТОВ «ЛОГОПАРК» стало кредитором по Контракту № 2 від 10 січня 2013 роу, і ВАТ «Мінський тракторний завод» перерахувало на рахунок ТОВ «ЛОГОПАРК» кошти в розмірі 84 756,00 дол. США.

Також між ТОВ «Автопластгума», ВАТ «Мінський тракторний завод» та ТОВ «ТД «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ» були укладені:

- Договір про відступлення права вимоги від 14.10.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «Автопластгума» передало, а ТОВ «ТД «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ» набуло право вимоги виконання зобов`язань на суму 248 968,20 дол. США, належних ТОВ «Автопластгума», ТОВ «ТД «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ» стало кредитором по Контракту № 1 від 04.02.2013 року і Контракту № 2 від 10 січня 2013 року, і ВАТ «Мінський тракторний завод» перерахувало на рахунок ТОВ «ТД "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ» кошти в розмірі 248 968,20 дол. США;

- Договір про відступлення права вимоги № 2 від 11.11.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «Автопластгума» передало, а ТОВ «ТД "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ» набуло право вимоги виконання зобов`язань на суму 144 561,00 дол. США, належних ТОВ «Автопластгума», ТОВ «ТД "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ» стало кредитором по Контракту № 1 від 04.02.2013 року і Контракту № 2 від 10 січня 2013року , і ВАТ «Мінський тракторний завод» перерахувало на рахунок ТОВ «ТД "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ» кошти в розмірі 144 561,00 дол. США.

Вищевказані договори відступлення права вимоги були підписані директором ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 Директор діяв всупереч пп. 16 п. 8.5 статуту ТОВ «Автопластгума», яким передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів Учасників належить надання згоди на укладання директором договорів та правочинів, загальна сума яких за період їх дії або не визначена, або перевищує 1 000 000,00 (один мільйон грн. 00 коп.) грн. Згода Загальних Зборів учасників оформлюється у вигляді протоколу Загальних Зборів учасників. Всі угоди та правочини, які укладені від імені Товариства, загальна сума яких за період їх дії або не визначена, або перевищує 1 000 000,00 (один мільйон грн. 00 коп.) грн, та які були укладені без згоди Загальних Зборів учасників Товариства, вважаються недійсними.

Пунктом 15 пункту 8.8.2 статуту ТОВ «Автопластгума» передбачено, що до компетенції директора належить укладання договорів та правочинів, загальна сума яких за період їх дії або не визначена, або перевищує 1 000 000,00 (один мільйон грн. 00 коп.) грн.. тільки за згодою Загальних Зборів учасників ТОВ «Автопластгума», що оформлюється у вигляді протоколу Загальних Зборів учасників.

Вказане було встановлено рішеннями господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року по справі № 910/32074/15, від 17.05.2016 по справі № 910/4606/16, а також наявним кримінальним провадженням № 12016100050001415 від 09.02.2016 року.

Зважаючи на вищезазначене, колишнім директором Товариства ОСОБА_9 з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , було укладено всупереч вимог законодавства та Статуту Банкрута завідомо невигідні значні правочини з юридичними особами ТОВ «Логопарк» (код ЄДРПОУ 35850971) та ТОВ «ТД "Київський завод гумових та латексних виробів» щодо відступлення права вимог, шляхом скерування грошових коштів банкрута, як прибуток від діяльності з ВАТ «Мінський тракторний завод», на підконтрольні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 юридичні особи, чим було нанесено банкруту та кредиторам значної майнової шкоди (збитків в особливо великому розмірі) на суму 734 491,48 дол. США та 11 516 891, 48 грн.

Наразі колишній директор Банкрута - ОСОБА_9 працює директором в ТОВ «Аетерна Україна» (код ЄДРПОУ 39331424), власником 100% частки статутного капіталу і підписантом є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 ), а також бенефіціаром ТОВ «ТД «Київський завод гумових та латексних виробів».

Ліквідатор банкрута зазначає, що ОСОБА_3 є основним бізнес-партнером ОСОБА_5 та власником автомобільного холдингу «Автек», до групи компаній якого входить ТОВ «Логопарк» (код ЄДРПОУ 35850971), однак вищезазначені домовленості осіб були направлені на погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_5 .

Тобто ліквідатор наголошуючи на вчиненні колишнім керівником боржника ОСОБА_9 дій всупереч пп. 16 п. 8.5 статуту ТОВ «Автопластгума» та укладенні договорів відповідно до яких боржником було відчужено право вимоги до ВАТ «Мінський тракторний завод» на користь ТОВ «Логопарк» (код ЄДРПОУ 35850971) та ТОВ «ТД "Київський завод гумових та латексних виробів» приходить до висновку щодо вчинення вказаних дій колишнім директором спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , однак жодних підтверджуючих доказів не надає.

Той факт, що колишній директор ОСОБА_9 працює директором на підприємстві власником 100% частки статутного капіталу і підписантом є ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 є бізнеспартнером ОСОБА_3 не доводить вини вказаних осіб в доведенні боржника до банкрутства.

Ліквідатором взагалі не вказано в чому саме полягають винні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_5 при вчиненні керівником боржника таких дій.

Підстава 2. 12.01.2012 року між ТОВ «Автопластгума» (Постачальник) та ТОВ «Тракторавтозапчасть» (Російська Федерація, ІНН 4632160091) (Покупець) було укладено контракт № 2, відповідно до умов якого Продавець зобов`язувався поставити та передати Покупцю, а Покупець зобов`язувався оплатити на умовах договору продукцію (товар). Термін дії контракту - по 31.12.2016 року.

Під час виконання Контракту № 2 від 12.01.2012 року Покупець здійснював оплати на поставку товару на загальну суму 358 995,75 дол. США, однак ТОВ «Автопластгума» не виконало своїх зобов`язань за вказаним контрактом в повному обсязі, зокрема, ТОВ «Автопластгума» не здійснило поставки товару на загальну суму 308 451,70 доларів США.

Вищевказані обставини підтверджуються контрактом № 2 від 12.01.2012 року між ТОВ «Автопластгума» та ТОВ «Тракторавтозапчасть», банківськими виписками щодо здійснення оплати за вказаним контрактом, актом звірки взаєморозрахунків.

10.07.2015 року ТОВ «Автопластгума» підписано акт звірки взаєморозрахунків по Контракту № 2 від 12 січня 2012 року.

Враховуючи вищезазначене, станом на 19.12.2017 року (пред`явлення кредиторських вимог у справі) заборгованість Боржника перед Кредитором не погашена, загальна сума заборгованості становить 308 451,70 дол. США.

Ліквідатор банкрута зазначає, що зважаючи на вищезазначене, директором товариства ОСОБА_2 було отримано та не виконано замовлення на поставку товару, а в подальшому привласнено решту грошових коштів кредитора в сумі 308 451,70 дол. США, тим самим нанесено Банкруту збитків в особливо великому розмірі, а наступним керівником Банкрута - ОСОБА_9 підписано акт звірки взаєморозрахунків всупереч Статуту, чим збільшено строки позовної давності для звернення до суду та збільшено кредиторську заборгованість Банкрута. Також, ліквідатор банкрута вказує на те, що ОСОБА_2 наразі працює керівником ПрАТ «Завод молочної кислоти» (код ЄДРПОУ 00382119; вул. Кирилівська, 53, м. Київ, 04080).

При цьому, ліквідатором банкрута взагалі не зазначено, на підставі яких доказів останній дійшов висновку, ОСОБА_2 привласнив кошти кредитора на суму 308 451,70 дол. США та в чому полягають його винні дії щодо доведення боржника до банкрутства шляхом укладення Контракту № 2 від 12.01.2012 року, а також яким чином банкрутство боржника пов`язано з підписанням ОСОБА_9 акту звірки взаєморозрахунків при наявній заборгованості перед кредитором про яку вказує сам ліквідатор.

Підстава 3.

01.02.2012 року між ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Постачальник) та ТОВ «Автопластгума» (Покупець) було укладено договір постачання № 75, відповідно до якого Постачальник зобов`язувався систематично поставляти і передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язувався примати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 25.01. 2013 року до Договору постачання № 75 від 01.02.2012 року термін дії даного договору було продовжено до 01.03.2015 року.

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Фірма «Жако LTD» поставило ТОВ «Автопластгума» товар на загальну суму 18 000 000, 00 грн. Однак, ТОВ «Автопластгума» всупереч положенням Договору постачання № 75 від 01.02.2012 року та Додаткової угоди № 1 від 25.01.2013 року до цього договору не здійснило повної оплати за поставлений товар. Сума заборгованості ТОВ «Автопластгума» перед ТОВ «Фірма «Жако LTD» за вищевказаним договором становить 14 534 764 (чотирнадцять мільйонів п`ятсот тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) грн. Вказане підтверджується відповідними видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, актом звіряння розрахунків.

ТОВ «Автопластгума» всупереч положенням Договору постачання № 75 від 01.02.2012 року та Додаткової угоди № 1 від 25.01.2013 року до цього договору не виконало своїх договірних зобов`язань у термін до 01.03.2015 року, а саме - не було здійснено повної оплати за поставлений товар.

01.03.2015 року між ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Постачальник) та ТОВ «Автопластгума» (Покупець) було укладено Договір постачання № 01/15, згідно з яким Постачальник зобов`язувався систематично поставляти і передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. ТОВ «Фірма «Жако LTD» на підставі вищевказаного Договору постачання № 01/15 від 01.03.2015 року здійснило поставку товару ТОВ «Автопластгума» на загальну суму 20 235 256,00 грн. ТОВ «Автопластгума» всупереч положенням вищезазначеного договору не здійснило повної оплати за поставлений товар та має заборгованість перед ТОВ «Фірма «Жако LTD» за цим договором на загальну суму 16 132 256 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, актом звіряння розрахунків.

Зважаючи на вищезазначене, ліквідатор наголошує, що директором товариства ОСОБА_2 отримувався товар та не виконувались грошові зобов`язання щодо оплати за поставку товарів, а наступним керівником Банкрута - ОСОБА_9 підписувались акти звірки взаєморозрахунків всупереч Статуту, чим було збільшено строки позовної давності, а банкруту нанесено значну майнову шкоду та збитки в особливо великому розмірі.

При цьому ліквідатором не зазначено, та в чому полягають його винні дії щодо доведення боржника до банкрутства шляхом укладення вказаних договорів, а також яким чином банкрутство боржника пов`язано з підписанням ОСОБА_9 акту звірки взаєморозрахунків при наявній заборгованості перед кредитором про яку вказує сам ліквідатор.

Підстава 4. СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018100040000005, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2018 року щодо ТОВ «АЕТЕРНА Україна», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що службові особи ТОВ «Аетерна Україна» (код ЄДРПОУ 39331424) з метою ухилення від сплати податків, у період 2015 - 2017 року здійснювали безтоварні господарські операції, формуючи власний податковий кредит за рахунок «ризикових» суб`єктів господарської діяльності.

Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено та допитано в якості свідка: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, який показав щодо непричетності до проведення фінансово-господарської діяльності Товариства та здійснення реєстрації за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності; ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, який показав щодо непричетності до проведення фінансово-господарської діяльності Товариства та здійснення реєстрації за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності; ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, який показав щодо непричетності до проведення фінансово-господарської діяльності Товариства та здійснення реєстрації за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Тобто, враховуючи викладене, операції ТОВ «Аетерна Україна» не мали реального товарного характеру через відсутність у підприємства трудових ресурсів, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, транспортних засобів, що свідчить про неможливість необхідних умов для реального настання результатів фінансово-господарської діяльності.

Слід також зазначити, що офісне приміщення ТОВ «Аетерна Україна» (єдиний учасник - ОСОБА_3 - 100% частки статутного капіталу) розташоване за адресою: вул. Богдана Хмельницького 12-Б, м. Київ. В ході проведеного обшуку за зазначеною адресою було вилучено печатки, штампи, кліше та інші предмети, серед яких були: печатки ТОВ «Логопарк» (код ЄДРПОУ 35850971), ООО «Тракторавтозапчасть» (ИНН 4639160091), ТОВ «Автопластгума» (код ЄДРПОУ 37337356), ТОВ «Фірма «Жако ЛТД» (код ЄДРПОУ 23707989), АТ «Київський завод гумових та латексних виробів» (код ЄДРПОУ 00149593), ТОВ «ТД «Автокомплект» (код ЄДРПОУ 36757096), ТОВ «Нирти» (код ЄДРПОУ 35099039), ТОВ «Київський завод гумових та латексних виробів» (код ЄДРПОУ 36632279), ТОВ «ТД «Київський завод гумових та латексних виробів» (код ЄДРПОУ 36375935), ТОВ «ТД Київський завод гумових та латексних виробів» (код ЄДРПОУ 36304230), господарського суду міста Києва (код ЄДРПОУ 053794487), Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України, ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» (код ЄДРПОУ 22904759), ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК» (код ЄДРПОУ 33996560), ТОВ «ТД «Катран» (код ЄДРПОУ 36942607), ЗАТ «Автоелектроапаратура» (код ЄДРПОУ 32192547), ТОВ «Керуюча компанія «Яснополянська» (код ЄДРПОУ 36018321), документи Товариств нерезидентів, ТОВ «Логопарк», ВМД, чорнові записи, блокноти, чисті аркуші паперу з відтиском печаток та підписами.

Вищезазначене підтверджується ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19.04.2018 року (№ 755/4498/18) про накладання арешту шляхом заборони розпорядження, користування майном, яке було вилучене 17.04.2018 року під час обшуку за адресою офісу ТОВ «АЕТЕРНА Україна».

Суд враховує зазначені ліквідатором пояснення, однак ліквідатор не зазначає, як діяльність ТОВ «Аетерна Україна» в 2015 - 2017 роках стосується доведення до банкрутства ТОВ «Автопластгума». Крім того, ліквідатором не надано доказів щодо того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження № 32018100040000005, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2018 року щодо ТОВ «АЕТЕРНА Україна», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Підстава 5. ТОВ «Фірма «Жако LTD» відповідно до трьохстороннього договору відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) від 06.11.2014 року набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми у розмірі 433 000,00 грн.

Відповідно до трьохстороннього договору відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 30.10.2014 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 698 364,70 грн.

Згідно з трьохстороннім договором відступлення права вимоги, укладеним між ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 29.10.2014 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 500 000 грн.

На підставі трьохстороннього договору відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (Первісний кредитор) ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 09 вересня 2014 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 470 000,00 (чотириста сімдесят тисяч гривень 00 копійок) грн.

Відповідно до трьохстороннього договору відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (Первісний кредитор) ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 08.07.2014 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 805 000 грн.

Згідно з трьохстороннім договором відступлення права вимоги, укладеним між ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (Первісний кредитор) ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 06 липня 2014 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 2 001 000,00 (два мільйони одна тисяча) грн.

Крім того, на підставі трьохстороннього договору відступлення права вимоги № 5, укладеного між ТОВ «ТД КЗГЛВ» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 17.02.2015 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 921 000 грн.

Відповідно до трьохстороннього договору відступлення права вимоги № 4, укладеного між ТОВ «ТД КЗГЛВ» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 06.02.2015 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 271 007,77 грн.

На підставі трьохстороннього договору відступлення права вимоги № 6, укладеного між ТОВ «ТД КЗГЛВ» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 23.02.2015 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 1 219 114,29 грн.

Згідно з трьохстороннім договором відступлення права вимоги № 3, укладеного між ТОВ «ТД КЗГЛВ» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 29.01.2015 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми 600 000 грн.

Також, відповідно до трьохстороннього договору відступлення права вимоги № 2, укладеного між ТОВ «ТД КЗГЛВ» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 23.01.2015 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми в розмірі 850 000 грн.

Відповідно до трьохстороннього договору відступлення права вимоги № 1, укладеного між ТОВ «ТД КЗГЛВ» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 15.12.2014 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми в розмірі 900 000 грн.

Згідно з трьохстороннім договором відступлення права вимоги, укладеним між ТОВ «ТД КЗГЛВ» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) 01 вересня 2014 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» суми в розмірі 468 787 грн.

ТОВ «Фірма «Жако LTD» відповідно до трьохстороннього договору відступлення права вимоги № 1-0109, укладеного між ТОВ «ТД «Катран» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» (Боржник) від 01.09.2014 року набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» належного виконання грошових зобов`язань щодо оплати хімічної продукції на суму 2 665 009,76 грн за Договором № 1-2602 від 26.02.2014 р.

На підставі трьохстороннього договору відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «ТД «Катран» (Первісний кредитор), ТОВ «Фірма «Жако LTD» (Новий кредитор) та ТОВ «Автопластгума» 18 березня 2015 року ТОВ «Фірма «Жако LTD» набуло право вимоги від ТОВ «Автопластгума» зобов`язання в сумі 572 214,06 грн, що виникла згідно з Договором № 14/02 від 14.02.2013 року.

Підстава 6. 29.08.2014 року між ТОВ «Автопластгума» (Орендар) та ФОП Левицьким Р.Г. (Орендодавець) укладено договір оренди № 16, відповідно до якого Орендодавець зобов`язувався передати Орендареві обладнання (екструдер), а Орендар зобов`язувався прийняти це обладнання в строкове платне користування та своєчасно сплачувати Орендареві орендну плату.

ФОП ОСОБА_3 на підставі вищевказаного договору оренди № 16 від 29 серпня 2014 року надав у строкове платне користування (оренду) обладнання (екструдер), а ТОВ «Автопластгума» зобов`язувалось сплатити надані послуги у термін до 15.06.2015 року, що підтверджується Актом приймання наданих послуг від 29.08.2014 року відповідно до договору оренди обладнання від 29.08.2014 року за № 16.

Однак ТOB «Автопластгума» всупереч положенням вищезазначеного договору не здійснило у термін до 15.06.2015 року оплати за користування об`єктом оренди та має заборгованість перед ФОП Левицьким Р.Г. за цим договором на загальну суму 920 000,00 грн.

03.09.2014 року між ТОВ «Автопластгума» (Орендар) та ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець) укладено договір оренди № 17, відповідно до якого Орендодавець зобов`язувався передати Орендареві обладнання (екструдер), а Орендар зобов`язувався прийняти це обладнання в строкове платне користування та своєчасно сплачувати Орендареві орендну плату.

На виконання вищевказаного договору 03.09.2014 року ФОП Левицьким Р.Г. надано у строкове платне користування (оренду) обладнання (екструдер), а ТОВ «Автопластгума» зобов`язувалось сплатити надані послуги в термін до 15.06.2015 року, що підтверджується Актом приймання наданих послуг від 03.09.2014 року відповідно до договору оренди обладнання від 03.09.2014 року за № 17.

ТОВ «Автопластгума» всупереч положенням відповідного договору не здійснило в термін до 15.06.2015 року оплати за користування обладнанням (екструдером) та має заборгованість перед ФОП Левицьким Р.Г. за цим договором на загальну суму 940 000,00 грн.

05.09.2014 року між ТОВ «Автопластгума» (Орендар) та ФОП Левицьким Р.Г. (Орендодавець) укладено договір оренди № 18, відповідно до якого Орендодавець зобов`язувався передати Орендареві обладнання (екструдер), а Орендар зобов`язувався прийняти це обладнання в строкове платне користування та своєчасно сплачувати Орендареві орендну плату.

ФОП ОСОБА_3 на підставі вищевказаного договору оренди №18 від 05 вересня 2014 року надав у строкове платне користування (оренду) обладнання (екструдер), а ТОВ «Автопластгума» зобов`язувалось оплатити надані послуги у термін до 15.06.2015 року, що підтверджується Актом приймання наданих послуг від 05.09.2014 року відповідно до договору оренди обладнання від 05.09.2014 року № 18.

Проте, TOB «Автопластгума» всупереч положенням вищезазначеного договору не здійснило у термін до 15.06.2015 року оплати за користування об`єктом оренди та має заборгованість перед ФОП Левицьким Р.Г. за цим договором на загальну суму 960 000,00 грн.

08.09.2014 року між ТОВ «Автопластгума» (Орендар) та ФОП Левицьким Р.Г. (Орендодавець) було укладено договір оренди № 19, відповідно до якого Орендодавець зобов`язувався передати Орендареві обладнання (камери НВЧ), а Орендар зобов`язувався прийняти це обладнання в строкове платне користування та своєчасно сплачувати Орендареві орендну плату.

На виконання вищевказаного договору 08.09.2014 року ФОП Левицьким Р.Г. надано у строкове платне користування (оренду) обладнання (камери НВЧ), а ТОВ «Автопластгума» зобов`язувалось оплатити надані послуги до 15.06.2015 року, що підтверджується Актом приймання наданих послуг від 08.09.2014 року відповідно до договору оренди обладнання від 08.09.2014 року за № 19.

ТОВ «Автопластгума» всупереч положенням відповідного договору не здійснило до 15.06.2015 оплати за користування обладнанням (екструдером) та має заборгованість перед ФОП Левицьким Р.Г. за цим договором на загальну суму 920 000,00 грн.

11.09.2014 рокуміж ТОВ «Автопластгума» (Орендар) та ФОП Левицьким Р.Г. (Орендодавець) укладено договір оренди № 20, відповідно до якого Орендодавець зобов`язувався передати Орендареві обладнання (камери НВЧ), а Орендар зобов`язувався прийняти це обладнання в строкове платне користування та своєчасно сплачувати Орендареві орендну плату.

ФОП ОСОБА_3 на підставі вищевказаного Договору оренди № 20 від 11.09.2014 року надав у строкове платне користування (оренду) обладнання (камери НВЧ), а ТОВ «Автопластгума» зобов`язувалось сплатити надані послуги до 15.06.2015 року, що підтверджується Актом приймання наданих послуг від 11.09.2014 року відповідно до договору оренди обладнання від 11.09.2014 року за № 20.

Однак ТОВ «Автопластгума» всупереч положенням вищезазначеного договору до 15.06.2015 року не здійснило оплати за користування об`єктом оренди та має заборгованість перед ФОП Левицьким Р.Г. за цим договором на загальну суму 960 000,00 грн.

02.10.2014 року між ТОВ «Автопластгума» (Орендар) та ФОП Левицьким Р.Г. (Орендодавець) укладено Договір оренди № 25, відповідно до якого, Орендодавець зобов`язувався передати Орендареві обладнання (камери НВЧ), а Орендар зобов`язувався прийняти це обладнання в строкове платне користування та своєчасно сплачувати Орендареві орендну плату.

На виконання вищевказаного договору ФОП Левицьким Р.Г. 02.10.2014 року надано у строкове платне користування (оренду) обладнання (камери НВЧ), а ТОВ «Автопластгума» зобов`язувалось сплатити надані послуги до 15.06.2015 року, що підтверджується Актом приймання наданих послуг від 02.10.2014 року відповідно до Договору оренди обладнання від 02.10.2014 року № 25.

ТОВ «Автопластгума» всупереч положенням відповідного договору не здійснило до 15.06.2015 оплати за користування обладнанням (екструдером) та має заборгованість перед ФОП Левицьким Р.Г. за цим договором на загальну суму 960 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, заборгованість Боржника перед ФОП Левицьким Р.Г. є не погашеною, та загальна сума становить 5 660 000,00 грн.

Вищезазначені договори оренди майна були укладені директором ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом ТОВ «Автопластгума», а саме - без згоди Загальних Зборів учасників Товариства.

Підстава 7. 25.07.2014 року між ФОП Боровиком Г.Й. (орендодавець) та ТОВ «Автопластгума» (орендар) був укладений договір оренди обладнання № 9.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування обладнання - "вальци", загальною вартістю 4 200 000,00 грн, а також зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Строк оренди складає 47 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується за актом приймання-передачі.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, відповідно до п. 5.2 договору орендну плату за перший рік користування (з 25.07.2014 року по 15.06.2015 року) не здійснив, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у сумі 920 000,00 грн.

Ліквідатором зазначено, що за сукупністю підстав № 4,5, 6,7 можна встановити, що ОСОБА_3 та його помічниками Вишневською О. М., Макаренком П. Б., здійснювалось нарощування кредиторської заборгованості, а за допомогою виготовлених дублікатів печаток та штампів юридичних осіб, серед яких наявна печатка Банкрута, державних органів та судів, зразків підписів та іншого, здійснювалось підроблення господарських договорів, фінансової документації та, ймовірно, офіційних державних документів (митних декларацій, судових рішень, тощо).

Також ліквідатор наголошує на тому, що всі ці договори щодо відступлення прав вимоги є цілком фіктивними, також фіктивними на думку ліквідатора є вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та укладені з ним договори відносно передання в оренду боржнику майна.

При цьому ліквідатором не надано жодного доказу на підтвердження вказаних доводів. Кредиторські вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця Боровика Г.Й. та ТОВ «Фірма «Жако LTD» визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів. Доказів визнання вказаних договорів недійсними в судовому порядку ліквідатором не надано.

В контексті даних доводів ліквідатором не доведено в чому саме полягають винні дії ОСОБА_3 , ОСОБА_15, ОСОБА_4 та яким чином вони призвели до банкрутства боржника.

Підстава 8.

01.08.2013 року між ТОВ «Автопластгума» (орендодавець) та ТОВ «Фірма «Жако LTD» (орендар) укладено договір оренди майнового комплексу та обладнання № 1/08/13 (надалі - Договір № 1/08/13), за умовами якого орендарю передано у строкове платне користування майновий комплекс загальною вартістю 10 785 534,00 грн, який належить ТОВ «Автопластгума» на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу від 27.06.2012, та обладнання загальною вартістю 5 654 780,17 грн. Склад майнового комплексу та обладнання визначено в додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 1/08/13 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.

Згідно з п. 3.1 Договору № 1/08/13 орендна плата за весь період оренди з 01.08.2013 року по 31.07.2016 року становить 1 800 000 грн. з урахуванням індексації та разом з податком на додану вартість.

На виконання зазначеного вище договору нерухоме майно за адресою: Вінницька обл., Тиврівський р-н, смт Сутиски, вул. Заводська 1, а також обладнання було передано ТОВ «Фірма «Жако LTD» за актом приймання-передачі від 01.08.2013 року.

Пунктом 3.2 Договору № 1/08/13 передбачено обов`язок орендаря сплатити орендодавцю суму орендної плати за весь період оренди не пізніше 31.07.2016 року.

Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.07.2016 року включно (п. 11.1 договору).

21.01.2014 року відповідачем сплачено орендну плату в сумі 1 800 000,00 грн, яка прийнята позивачем, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що складено відповідний акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

20.02.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 1/08/13, якою внесено зміни до положень п. 3.3 вказаного договору в частині способів сплати орендної плати.

03.11.2014 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 1/08/13, якою продовжено період оренди до 28.02.2023 року, а також, змінено розмір орендної плати за весь період оренди з 01.08.2013 року по 28.02.2023 року та визначено її в сумі 6 000 000,00 грн.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 2 передбачено, що у зв`язку з вказаними змінами сторони зобов`язуються до 01.11.2015 укласти додатковий договір оренди майнового комплексу та обладнання з урахуванням договору оренди № 1/08/13 від 01.08.2013 року та додаткової угоди № 1, у якому визначити розмір орендної плати за весь період оренди (з урахуванням положень договору оренди № 1/08/13 та додаткової угоди № 1) з 01.08.2013 року по 28.02.2023 року в сумі 6 000 000,00 грн з урахуванням індексації, та разом з податком на додану вартість.

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 2 з моменту підписання цієї додаткової угоди та до укладення додаткового договору у відповідності до п. 3 цієї додаткової угоди, п. 3.1 договору оренди № 1/08/13 від 01.08.2013 року чинний у наступній редакції: «Орендна плата за весь період оренди з 01.08.2013 року по 28.02.2023 року становить 6 000 000,00 грн з урахуванням індексації, та разом з податком на додану вартість».

Орендна плата у визначеному вище розмірі була сплачена відповідачем 12.11.2014 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується підписаним сторонами актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.11.2014 року.

На виконання досягнутих домовленостей 11.10.2015 року між ТОВ «Автопластгума» та ТОВ «Фірма «Жако LTD» було укладено договір оренди майнового комплексу та обладнання № 2/10/15 (надалі - Договір № 2/10/15), згідно з яким відповідачу передано у строкове платне користування майновий комплекс загальною вартістю 10 785 534,00 грн, який належить ТОВ «Автопластгума» на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу від 27.06.2012 року та розташований за адресою: Вінницька обл., Тиврівський р-н, смт Сутиски, вул. Заводська 1, а також обладнання загальною вартістю 5 654 780,17 грн. Склад майнового комплексу та обладнання визначено в додатку № 1 до договору оренди № 2/10/15 від 11.10.2015 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 2/10/15 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але з урахуванням положень договору оренди майнового комплексу та обладнання № 1/08/13 від 01.08.2013 року та додаткової угоди № 1 від 20.02.2014 року та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 Договору № 2/10/15 передбачено, що орендна плата за весь період оренди (з урахування положень договору оренди майнового комплексу та обладнання № 1/08/13 від 01.08.2013 року та додаткової угоди № 1 від 20.02.2014 року) з 01.08.2013 року по 28.02.2023 року становить 6 000 000,00 грн з урахуванням індексації та разом з податком на додану вартість.

Договір № 2/10/15 вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 28.02.2023 року включно.

Договір оренди № 2/10/15 майнового комплексу та обладнання від 11.10.2015 року було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1125.

Договір від імені ТОВ «Автопластгума» підписаний представником - ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності б/н від 20.02.2014 року.

За змістом вказаної довіреності б/н від 20.02.2014 року, ТОВ «Автопластгума» в особі директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту, уповноважує громадянина України ОСОБА_3 бути представником підприємства, зокрема, у державних чи приватних нотаріусів, інших державних установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності, для чого йому надається право, зокрема, укладати договори, в тому числі нотаріально посвідчені договори оренди та додаткові угоди до них, підписувати їх від імені товариства.

Отже, безпосередньо у тексті довіреності б/н від 20.02.2014 року, на підставі якої діяв ОСОБА_3, підписуючи від імені позивача оскаржуваний договір, вказано про те, що дана довіреність від імені юридичної особи видана директором ТОВ «Автопластгума», який діяв на підставі Статуту (тобто установчого документа, а не довіреності).

При цьому ліквідатор вказує, що Загальними зборами учасників ТОВ «Автопластгума» (протокол № 20/07/2015 від 20.07.2015 року) було прийнято рішення: визнати всі існуючі печатки ТОВ «Автопластгума» недійсними та такими, що підлягають знищенню і виготовити нову печатку ТОВ «Автопластгума» та використовувати її лише в діяльності товариства. На підставі даного протоколу було виготовлено нову печатку ТОВ «Автопластгума», а про визнання недійсними всіх печаток ТОВ «Автопластгума» було зроблено публікацію в газеті «Експрес об`ява» випуск № 29 від 31.07.2015 року.

Загальними зборами учасників ТОВ «Автопластгума» було прийнято рішення (протокол № 23/07/2015 року від 23.07.2015 року) про: 1) Тимчасове відсторонення директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_9 від виконання повноважень директора ТОВ «Автопластгума» з 23.07.2015 року; 2) Призначення виконуючим обов`язки директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_8 з 23.07.2015 року; 3) Зобов`язано ОСОБА_9 передати виконуючому обов`язки директора ТОВ «Автопластгума» ОСОБА_8 установчі та реєстраційні документи товариства, фінансові та бухгалтерські документи товариства, кадрові та всі інші документи, що пов`язані з діяльністю товариства, а також печатку товариства, яка було визнана недійсною, в термін до 24.07.2015 року.

31.08.2015 року було зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «Автопластгума» у зв`язку із зміною місцезнаходження ТОВ «Автопластгума» на: пр. Героїв Сталінграда, буд. 12-Л, м. Київ, 04210, та зміною складу учасників ТОВ «Автопластгума».

Водночас, наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.01.2017 року № 1001939797 підтверджується, що станом на 20.02.2014 року (дата видачі довіреності) ОСОБА_9 був керівником ТОВ «Автопластгума», а стосовно його обмежень щодо представництва від імені юридичної особи вказано лише: отримання кредитів, укладення договорів застави майна на суму більшу розміру статутного капіталу здійснюється за рішенням загальних зборів учасників.

Таким чином, довіреність б/н від 20.02.2014, видана на ім`я ОСОБА_3 від імені ТОВ «Автопластгума», підписана ОСОБА_9 , який станом на момент видачі довіреності був керівником підприємства, що підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та діяв на підставі Статуту. Будь-які посилання на те, що вказана довіреність вчинена в порядку передоручення, у тексті довіреності відсутні.

При цьому ліквідатор вказує, що, в зв`язку з тим, що власником частки статутного капіталу ТОВ «Фірма «Жако LTD» у розмірі 30% є ОСОБА_3 , а Директором товариства є його помічниця - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як представником банкрута, було укладено договір оренди майнового комплексу та обладнання, що належать банкруту, з пов`язаною особою із стороною в зобов`язанні. На підставі цього договору ТОВ «Фірма «Жако LTD» отримало право надавати орендоване майно в суборенду.

За наявності засобів для підроблення документів (печаток та зразків підписів) ОСОБА_3 було створено штучну заборгованість ТОВ «Автопластгума» перед ТОВ «Фірма «Жако LTD» та завдяки їй в подальшому було підписано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.11.2014 року.

Також, ліквідатором вказано, що надалі ТОВ «Фірма «Жако LTD» було укладено договори суборенди із низкою компаній, пов`язаних із ОСОБА_3 , а саме: ПрАТ «Автоелектроапаратура» (код ЄДРПОУ 32192547) (директор якої - ОСОБА_10 був учасником та співзасновником Банкрута), ТОВ «Аетерна України» (100% частки власник ОСОБА_3 ), ТОВ «Укрсвітло», ТОВ «Автоелектроапаратура» (код ЄДРПОУ 42562571) (учасник торгів, що запропонував ціну на аукціоні в розмірі 20 000 000,00 грн та не сплатив її), ТОВ «Аетерна Україна Експорт», ТОВ «Логопарк», ТОВ «ТД «Автокомплект» та інші.

Вищезазначені юридичні особи, отримавши через договори в суборенду майно, здійснювали господарську діяльність завдяки отриманому від Банкрута майна, чим також завдали значних збитків як банкруту, так і добросовісним кредиторам.

При цьому ліквідатор в не вказує в чому саме полягають винні дії вказаних осіб, які призвели до його банкрутства. Вказаний договір оренди у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, доказів того, що заборгованість боржника перед ТОВ «Фірма «ЖАКО LTD» є фіктивною також не міститься в матеріалах справи. Причому ліквідатором взагалі не вказано які підстави для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , окрім того, що вона є директором ТОВ «Фірма «ЖАКО LTD» яке в свою чергу мало господарські відносини з боржником.

Крім того, ліквідатор зазначаючи про нанесення боржнику збитків і з боку інших юридичних осіб питання про притягнення їх керівництва до субсидіарної відповідальності не ставить.

Підстава 9. Заборгованість ТОВ «Автопластгума» зі сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету у сумі 7 273 334,37 грн (адміністративна справа № 802/1275/14-а) ТОВ «Автопластгума» було відмовлено в задоволенні позову до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 28.03.2014 року № 0002862206, яким визначено суму грошового зобов`язання порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 997 344,62 грн.

Згідно із заявленими вимогами податкової (розглядаючи структуру боргу) можна стверджувати, що ТОВ «Автопластгума» взагалі не здійснювалась сплата податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету.

Зважаючи на вищезазначене, в діях колишніх керівників Банкрута, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , вбачається нанесення значної матеріальної шкоди кредитору - державі Україна в особі податкових органів та ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі.

Підстава 10. 04.08.2016 року Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51852249 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 року у справі № 910/7128/16.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.08.2016 року ВП № 49925777 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження постановлено об`єднати виконавче провадження ВП № 49925777 та виконавче провадження ВП № 51852249.

07.10.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Вінницької області від 13.07.2015 року у справі № 902/1640/14 та при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 року у справі № 910/7128/16 винесено постанову про опис та арешт майна ТОВ «Автопластгума», якою описано та накладено арешт на майно боржника відповідно до переліку майна, вказаного у постанові; призначено відповідальним зберігачем майна ОСОБА_3

18.09.2017 року відбулись електронні торги з реалізації обладнання (основні засоби) у кількості 610 найменувань, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер лота 234967) та переможцем вказаних торгів було визначено ФОП Макаренка П. Б., що підтверджується Протоколом № 286055 проведення електронних торгів від 18.09.2017 року.

Отримавши 20.09.2017 року підписаний Протокол № 286055 про визначення позивача переможцем торгів, позивач з метою ознайомлення з придбаним на електронних торгах обладнанням перед проведенням оплати звернувся до ОСОБА_3 (зберігача майна Банкрута) з проханням допустити до обладнання, повідомивши про дату та час.

Позивач вказав на те, що він отримав лист від ОСОБА_3 , в якому зберігач майна повідомив позивача, що обладнання, яке було придбане позивачем на електронних торгах, не відповідає переліку обладнання, яке описане та арештоване згідно з Постановою про опис та арешт майна боржника від 07.10.2016 року ВП № 51881945.

Крім того, зберігач майна повідомив, що наразі придбане обладнання перебуває в оренді ТОВ «Фірма «Жако Ltd».

Із вищезазначених підстав ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, ДП «СЕТАМ» та ТОВ «Автопластгума» про визнання недійсними електронних торгів та рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 по справі № 910/18865/17 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Ліквідатор вказує, що на виконання вказівки ОСОБА_3 , а саме: щодо затягування процедури реалізації майна Банкрута ще в межах примусового виконання судових рішень про стягнення з ТОВ «Автопластгума» на користь АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «КУА «Національний резерв», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було отримано кредитні кошти в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для прийняття участі в торгах арештованим майном через ДП «СЕТАМ» (підтвердженням пов`язаності фізичних осіб є рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.09.2015 року по справі № 758/5939/15-ц).

Встановлено, що в межах зведеного виконавчого провадження № 51881945 зберігачем майна (яке перебувало в заставі АБ "Укргазбанк") був ОСОБА_3 .

Вищезазначені дії призвели до нанесення значної майнової шкоди кредиторам - АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «КУА "Національний резерв», шляхом навмисного затягування процедури примусового виконання судових рішень та оскарження виконавчих дій.

При цьому ліквідатором не зазначено, в чому саме полягають винні дії вказаних осіб та яким чином вони призвели до банкрутства боржника.

Підстава 11. Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019020000000298 від 27.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за заявою ТОВ «Логопарк» (ЄДРПОУ 35850971), щодо можливих шахрайських дій посадових осіб ТОВ «АЕТЕРНА Україна» (код ЄДРПОУ 39331424), які шахрайським шляхом, зловживаючи довірою посадових осіб ТОВ «Логопарк», під приводом здійснення постачання обладнання відповідно до Договорів № 1-1/4 та № 4 від 01.11.2017 року, заволоділи грошовими коштами на загальну суму 1 315 000 грн.

ТОВ «АЕТЕРНА Україна» в особі директора ОСОБА_3 укладено договір № 1-1/4 від 17.11.2016 року з ТОВ «Логопарк» на поставку обладнання (в тому числі, в редакції Додаткової угоди № 4 від 06.07.2017 року та Акту приймання-передачі / Видаткової накладної № 4 від 10.03.2017 року) та договір поставки обладнання № 4 від 01.11.2017 року, на умовах яких було поставлено, обладнання.

Згідно з договором № 1-1/4 від 17.11.2016 року на поставку обладнання та договору поставки обладнання № 4 від 01.11.2017 року ТОВ «Логопарк» перерахувало ТОВ «АЕТЕРНА Україна» грошові кошти на загальну суму 10 044 185,64 грн. Однак ТОВ «АЕТЕРНА Україна» не виконало своїх договірних зобов`язань та привласнило частину обладнання, за яке ТОВ «Логопарк» перерахувало кошти.

ТОВ «Логопарк», маючи договори купівлі-продажу обладнання з ТОВ «АЕТЕРНА Україна», з метою отримання прибутку уклало договір оренди зазначеного обладнання з ТОВ "ТД «Автокомплект» (код ЄДРПОУ 36757096). ТОВ «ТД «Автокомплект» мало намір використовувати це обладнання в своїй господарській діяльності.

16.08.2017 року між ТОВ «ТД «Автокомплект» та ТОВ «Фірма «ЖАКО LTD» (код ЄДРПОУ 23707989) в особі директора ОСОБА_1 (адреса приписки: АДРЕСА_9 ( НОМЕР_7 )) укладено Договір суборенди приміщення № 16/08, де повинна здійснюватися господарська діяльність ТОВ «ТД «Автокомплект», згідно з яким ТОВ «Фірма «ЖАКО LTD» передає в тимчасове платне користування об`єкт оренди, що розташований за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, буд. 1, виробничі та побутові приміщення загальною площею 2 421,5 кв. м для розміщення обладнання для виробництва запчастин.

ТОВ «Фірма «Жако Ltd» та ТОВ «Аетерна Україна» є пов`язаними особами, оскільки ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 ) є учасником ТОВ «Фірма «Жако Ltd» (30% статутного капіталу), та одночасно є директором та єдиним учасником ТОВ «Аетерна Україна» (100% статутного капіталу).

Ліквідатор зазначає, що 03.12.2018 року та 15.01.2019 року у зв`язку зі зміною адреси розташування виробничих потужностей ТОВ «ТД «Автокомплект» мав намір вивезти встановлене майно з території об`єкта оренди, проте в цьому було відмовлено, а працівників на територію об`єкта оренди було не допущено, про що складено Акт № 1 від 03.12.2018 року та Акт № 2 від 15.01.2019 (про недопуск працівників орендаря до робочих місць та перешкоджання вивезенню обладнання для виробництва запчастин на іншу територію). Представники орендодавця (ТОВ «Фірма «ЖАКО LTD») відмовилися від підписання даного Акту.

26.03.2019 року директор ТОВ «ТД «Автокомплект» звернувся з вимогою про узгодження вивезення обладнання з орендованої території до директора ТОВ «Фірма «ЖАКО LTD», про що повідомив ТОВ «Логопарк», як власника обладнання.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення, обладнання для виробництва запчастин, яке належить ТОВ «Логопарк», на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області Чернюка І.В. від 27.02.2020 (справа № 127/4980/20) про надання дозволу на проведення обшуку нежитлових приміщень майнового комплексу загальною площею 25346,9 кв. м, розташованого за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, буд. 1. 11.03.2020 проведено зазначену слідчу дію. В ході обшуку інструментального цеху виявлено обладнання за відсутності заводського номеру, зі слідами від пошкодження відповідної таблички, що підтверджується протоколом обшуку від 11.03.2020.

Підстава 12. 04.12.2018 за результатами розгляду листа щодо переміщення обладнання, яке належить ТОВ «ТД «Автокомплект», ліквідатором ТОВ «Автопластгума» надано відповідь, що з метою виконання умов Закону про банкрутство та з метою забезпечення збереження майна Банкрута, а також надання згоди на вивезення майна, що належить ТОВ «ТД «Автокомплект», із проханням надати в стислий строк: - належним чином засвідчену копію Договору суборенди приміщень за адресою: АДРЕСА_6 ; - перелік майна, яке належить ТОВ «ТД «Автокомплект» та знаходиться на території орендованого майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_6 ; - документи, що підтверджують право власності на зазначене обладнання (договори купівлі-продажу, оренди, податкові накладні, акти внесення обладнання на територію Банкрута, тощо).

Ліквідатором було отримано відповідь та первинні документи щодо отримання приміщень в користування, придбання обладнання, та поетапним планом вивозу обладнання. На що ліквідатором було надано згоду на вивезення обладнання, окрім спірного, оскільки під час інвентаризації майна було виявлено пошкодження табличок із зазначенням моделі та серійного номеру.

Дане спірне обладнання перебуває в переліку рухомого майна, що перебувало в заставі АБ «Укргазбанк».

Ліквідатор вважає, що за сукупністю підстав № 11 та № 12, встановлено, що ОСОБА_3 було здійснено пошкодження табличок із зазначенням моделі та серійного номеру рухомого майна ТОВ «Автопластгума», яке перебувало в заставі АБ «Укргазбанк» та було отримано ТОВ «Аетерна Україна» в суборенду від ТОВ «Фірма «Жако LTD». Пошкоджене рухоме майно було перефарбовано та продано ТОВ «ТД «Автокомплект», яке в подальшому було передано на ТОВ «Логопарк» для здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на вищезазначене, в діях ОСОБА_3 вбачається нанесення матеріальної шкоди Банкруту та кредиторам.

При цьому, ліквідатором не підтверджено, що саме ОСОБА_3 вчинив дії щодо пошкодження табличок із зазначенням моделі та серійного номеру рухомого майна ТОВ «Автопластгума». Також ліквідатором не обґрунтовано яким чином кримінальне провадження за № 12019020000000298 від 27.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за заявою ТОВ «Логопарк» (ЄДРПОУ 35850971), щодо можливих шахрайських дій посадових осіб ТОВ «АЕТЕРНА Україна» (код ЄДРПОУ 39331424), які шахрайським шляхом, зловживаючи довірою посадових осіб ТОВ «Логопарк», під приводом здійснення постачання обладнання відповідно до Договорів № 1-1/4 та № 4 від 01.11.2017 року, заволоділи грошовими коштами на загальну суму 1 315 000 грн. підтверджує вчинення дій вказаними особами, які призвели до банкрутства боржника.

Підстава 13. 30.05.2014 року між ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та ТОВ «Автопластгума» в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 16/12 від 27.06.2012 pоку укладено договір застави, за умовами якого ТОВ «Автопластгума» передав ПАТ «КБ «Експобанк» в заставу належне на праві власності майно (обладнання), а саме:

- каландар 5-ти валковий «Бузулук»;

- лінія по виробництву автопрофілів Bergstoff Gmgh;

- машина для плоского ламінування GVD/D C-S-85;

- технологічна лінія по виробництву шумооблицювального матеріалу «Нічіорі»;

- машина перфораційна D-75/125.

Відповідно до пункту 1.1 Договору застави від 30.05.2014 року предмет застави має зберігатися за адресою: АДРЕСА_6 .

07.10.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області Калинчуком С.І. при примусовому виконанні доручення № 51881945/17, виданого керівником виконавчої групи Кошкером I.A. у зведеному виконавчому провадженні № 51881945 про стягнення коштів з ТОВ «Автопластгума». Складено Акт державного виконавця про неможливість проведення опису та арешту частини заставного майна Банку у зв`язку з його відсутністю за адресою зберігання: АДРЕСА_6 .

За фактом відчуження/приховування заставного майна Банку, 26.09.2017 року за вих. № 138-87/17 на адресу начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, правоохоронними органами України порушено кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем ОСОБА_9 (колишній директор Банкрута) та заволодіння майном ТОВ «Автопластгума» (в тому числі майном, що знаходиться в заставі АБ "Укргазбанк"), про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016020000000075.

Ліквідатор банкрута зазначає, що в матеріалах кримінального провадження №42016020000000075 наявні протоколи допита ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з якими встановлено факт вивезення ОСОБА_3 вантажним автомобілем, за кермом якої знаходився ОСОБА_4 , китайської лінії по виробництву автопрофілів.

Зважаючи на вищезазначене, та беручи до уваги, що зберігачем майна Боржника в рамках примусового виконання судових рішень за зведеним виконавчим провадженням № 51881945 є ОСОБА_3 , відсутність вищезазначеного рухомого майна ТОВ «Автопластгума», яке перебуває в заставі АТ «Укргазбанк» (правонаступник ПАТ «КБ «Експобанк»), наявний прямий факт нанесення значної майнової шкоди Банкруту та державі в особі АТ «Укргазбанк».

Підстава 14. До початку вчинення ПрАТ «Національний резерв» дій щодо заміни керівника боржника, визнання вчинених товариством невигідних правочинів недійсним, спроби відновлення діяльності та первинної документації корпоративними власниками ОСОБА_12 (бізнес партнер ОСОБА_3 ), ОСОБА_6 (чоловік доньки ОСОБА_13 ) не прийнято (здійснено) жодного управлінського рішення щодо наявного майнового стану боржника або надано згоду на вчинення значного правочину.

При цьому ліквідатор стверджує, що наявні родинні та бізнес зв`язки учасників боржника з реальним власником бізнесу ОСОБА_3 та свідому бездіяльність номінальних учасників, необхідно покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута і на його колишніх учасників.

Підстава 15. Під час процедури реалізації майна Банкрута, а саме: проведення другого повторного аукціону з реалізації майна за лотом № UA-PS-2020-09-29-000065-1, що забезпечує вимоги АТ «Укргазбанк», ТОВ «Автоелектроапаратура» (код ЄДРПОУ 42562571) було здійснено ставку (запропоновано найвищу ціну) в розмірі 20 000 000,00 грн.

23.10.2020 року листом 01-21/551 ліквідатором було повідомлено ТОВ «Електронні Торги України» щодо визнання вищезазначеного аукціону таким, що не відбувся в зв`язку з несплатою переможцем аукціону запропонованої ціни лоту.

16.10.2020 року ТОВ «Хімтехпласт» та ТОВ «Грін Енерджі Вінниця» були подані клопотання про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви шляхом заборони вчиняти дії.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року по справі № 910/21049/17 у задоволенні клопотання ТОВ «Хімтехпласт» про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви відмовлено повністю.

26.10.2020 року від ТОВ «Грін Енерджі Вінниця» надійшла заява про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 910/21049/17 про банкрутство ТОВ «Автопластгума» та ухвалою суду від 29.10.2020 року прийнято до провадження і призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 07.04.2021 року по справі № 910/21049/17 (910/16453/20) відмовлено повністю в задоволенні заяви ТОВ «Грін Енерджі Вінниця» про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 910/21049/17.

ТОВ «Хімтехпласт» (код ЄДРПОУ 36075930) зареєстроване за адресою: 03040, м. Київ, вул. Бурмистенка, будинок 13, офіс 27, а єдиним власником частки в розмірі 100% статутного капіталу товариства є ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ).

При цьому ліквідатор наголошує, що вчинені за попередньою змовою дії вищезазначених юридичних осіб, підконтрольних ОСОБА_4 здійснили навмисну спробу затягування процедури банкрутства.

Підстава 16. ТОВ «Фірма «Жако LTD» під час спроби провести незаконно скликаний кредитором комітет кредиторів за адресою офісу ліквідатора банкрута забезпечило участь представника кредитора - ООО «ТРАКТОРАВТОЗАПЧАСТЬ».

Однак, в ході встановлення осіб, які прибули та почали перешкоджати діяльності арбітражного керуючого, було виявлено підроблення офіційних документів (довіреності) з боку представника кредитора - ООО «ТРАКТОРАВТОЗАПЧАСТЬ».

Згідно з відкритими даними в мережі Інтернет та реєстру юридичних осіб Російської Федерації було виявлено , що Довіреність № 17 від 26.03.2021 видана ОСОБА_14 , як представнику кредитора, підписана не діючим директором товариства.

Отже даний факт, ліквідатором вважається як підробка офіційних документів ТОВ «Фірма «Жако LTD» безпосередньо ОСОБА_3 , а подальшому спробою ввести суд в оману та інших кредиторів.

При цьому ліквідатором не обґрунтовано, яким чином проведення зборів кредиторів боржника в справі про банкрутство стосується доведення вини осіб в доведенні боржника до банкрутства. Також ліквідатором не надано доказів на підтвердження підробки документів, на які він посилається посадовими особами ТОВ «Фірма «Жако LTD» та ОСОБА_3 .

Підстава 17. Одноосібним власником ТОВ «Аетерна Україна» ОСОБА_3 було прийнято рішення про створення шляхом виділу з ТОВ «Аетерна Україна» нового товариства - ТОВ «Аетерна Україна Експорт». Відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обидва товариства зареєстровані в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_8 і засновником (власником) обох товариств є ОСОБА_3 .

Статтею 109 Цивільного кодексу України передбачено виділ, як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається. Відповідно до ч. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

За змістом частини третьої цієї статті юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

За відсутності відповідних законодавчих обмежень зміна виду відповідальності юридичної особи з основного боржника на субсидіарного за приписами статті 109 ЦК України відбувається також у разі, коли щодо юридичної особи, з якої був здійснений виділ, вирішено судовий спір як щодо єдиного чи основного боржника у зобов`язальних правовідносинах.

Таким чином, хоча при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється, юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, є правонаступником юридичної особи, з якої був здійснений виділ, за зобов`язаннями, які перейшли згідно з розподільчим балансом. Водночас юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть у відношенні одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, у яких вони не є основними боржниками після здійсненого виділу в силу вказівки закону, який регламентує процедуру виділу, а не виходячи із змісту матеріальних зобов`язальних правовідносин, які зумовлюють можливість пред`явлення кредитором вимоги до інших осіб, крім основного боржника (наприклад, субсидіарна відповідальність батьків (піклувальників) за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою, встановлена договором поруки субсидіарна відповідальність поручителя тощо).

Статтею 619 Цивільного кодексу України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

При цьому, враховуючи викладене вище, положення частини другої цієї ж статті підлягають застосуванню до тих обставин, коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

Ліквідатор банкрута зазначає, що згідно з вищезазначеним, частина майнових активів, що перебували у власності ТОВ «АЕТЕРНА Україна», були виведені його учасниками на правонаступника ТОВ «АЕТЕРНА Україна Експорт».

При цьому жодних обґрунтувань щодо того, яким чином вчинення ОСОБА_3 дій щодо створення шляхом виділу з ТОВ «Аетерна Україна» нового товариства - ТОВ «Аетерна Україна Експорт» призвело до банкрутства боржника ліквідатором не зазначено.

Таким чином, всі доводи ліквідатора фактично зводяться до того, що ОСОБА_13 на думку ліквідатора є реальним власником бізнесу та особа, яка своїми діями та за допомогою колишнього керівництва боржника ( ОСОБА_2 , ОСОБА_9 ) та його засновників ( ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ) дружніх та пов`язаних осіб ( ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ) вчиняла дії щодо відчуження активів боржника, укладання фіктивних договорів та нарощування безпідставної кредиторської заборгованості, тощо, які призвели до доведення останнього до банкрутства.

При цьому, жодними належними доказами, окрім припущень ліквідатора ці обставини не підтверджені. Більш того ліквідатором не доведено, що винні дії саме ОСОБА_13 призвели до банкрутства боржника.

В даному випадку колегія суддів враховує, що господарська діяльність банкрута перетиналась з господарською діяльністю самого ОСОБА_13 та підприємствами в яких він має певні частки корпоративних прав, однак доказів того, що саме в зв`язку з такою діяльністю боржник був доведений до банкрутства не надано. Також апеляційний суд враховує, наявність кримінальних проваджень, порушених правоохоронними органами, на які посилається ліквідатор, однак, при цьому ліквідатором не надано доказів на підтвердження того, що правоохоронними органами завершено слідство та встановлені обставини на які він посилається в поданій заяві.

Щодо ОСОБА_5 єдиною підставою для притягнення його до субсидіарної відповідальності є те, що на думку ліквідатора вказана особа є основним бізнес-партнером ОСОБА_3 і в зговорі з ним та укладанням не вигідних договорів для боржника щодо відступлення прав вимог, шляхом скерування грошових коштів банкрута на підконтрольні їм підприємства наніс банкруту та кредиторам значну майнову шкоду.

Вказані обставини не підтверджені ліквідатором жодними доказами.

Підставою для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 на думку ліквідатора є те, що вона є директором одного з кредиторів боржника, а саме ТОВ «Фірма «Жако LTD», нею вчинялись дії щодо безпідставного нарощування кредиторської заборгованості боржника та за допомогою виготовлених дублікатів печаток та штампів юридичних осіб, серед яких наявна печатка Банкрута, державних органів та судів, зразків підписів та іншого, здійснювалось підроблення господарських договорів, фінансової документації та, ймовірно, офіційних державних документів (митних декларацій, судових рішень, тощо).

Також ліквідатор наголошує на тому, що всі договори щодо відступлення прав вимоги укладених с ТОВ «Фірма «Жако LTD» є цілком фіктивними.

При цьому ліквідатором не надано жодного належного доказу на підтвердження вказаних доводів. Кредиторські вимоги ТОВ «Фірма «Жако LTD» визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів. Доказів визнання вказаних договорів недійсними в судовому порядку ліквідатором не надано.

Обґрунтування вимог до ОСОБА_4 зводяться до того, що останній за допомогою підконтрольних йому юридичних осіб на думку ліквідатора здійснював навмисну спробу затягування процедури банкрутства при реалізації майна боржника, а також в межах реалізації майна боржника до порушення провадження у справі про банкрутства.

При цьому ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження цих обставин, та не доведено яким чином участь ОСОБА_4 в аукціоні щодо продажу майна боржника призвела до банкрутства останнього та яким чином процедура продажу майна боржника в справі про його банкрутство та дії будь-яких осіб в цій процедурі, пов`язана з доведенням його до банкрутства.

При цьому, колегія суддів враховує, що вказані особи не є засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, "заінтересованими особами стосовно боржника", "пов`язаними особами", "кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами)" боржника.

Наявність підстав для віднесення вказаних осіб, до інших осіб, які не мають формалізованих зав`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах ліквідатором не доведено належними доказами.

Щодо притягнення до субсидіарної відповідальності керівників боржника ОСОБА_2 , ОСОБА_9 слід зазначити наступне.

Майже всі доводи ліквідатора зводяться до протиправних дій керівників боржника, в більшості ОСОБА_9 за часів перебування його на посаді керівника боржника, як то укладання від імені боржника угод про відступлення права вимоги з перевищенням повноважень, що було підтверджено рішеннями господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року по справі №910/32074/15, від 17.05.2016 року по справі №910/4606/16, що залишені без змін за наслідками їх перегляду, неподання податкової звітності, укладання від імені боржника договорів оренди обладнання та нездійснення оплати за такими договорами, що на думку ліквідатора спричинило нарощування кредиторської заборгованості, тощо.

В даному випадку колегія суддів не спростовуючи наявності в діях керівників боржника дій, які підпадають під визначені Верховним Судом критерії дій за наслідками яких можна вести мову про притягнення керівництва боржника до субсидіарної відповідальності, звертає увагу на наступні обставини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 був керівником боржника з 21.06.2011 року по 20.06.2013 року, в подальшому до 23.07.2015 року керівником боржника був ОСОБА_9 , з 23.07.2015 року і до порушення провадження по справі про банкрутство 20.12.2017 року в.о. керівника боржника був ОСОБА_8 .

Ліквідатором боржника наголошено, що в нього відсутні документи боржника і він не зміг належним чином провести аналіз фінансово -господарської діяльності боржника, здійснити інвентаризацію, тощо. При цьому він посилається на порушення ведення бухгалтерського і податкового обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Однак, як встановлено вище, ОСОБА_9 був відсторонений від здійснення керівництва 23.07.2015 року, тобто майже за 2.5 роки до порушення справи про банкрутство відносно боржника. Пояснень та доказів підстав не проведення аналізу фінансового господарської діяльності боржника за останні три роки його діяльності за керівництва ОСОБА_8 ліквідатором не зазначено.

Ліквідатором не встановлено та не підтверджено належними доказами період, коли боржник втратив платоспроможність. На думку суду визначення періоду коли боржник втратив платоспроможність є важливим, оскільки дії, вчинені щодо боржника, який вже перебуває у стані неплатоспроможності, не можуть бути кваліфіковані як доведення до банкрутства, оскільки на час вчинення таких дій боржник вже перебуває у неплатоспроможному стані.

Висуваючи свої вимоги до засновників боржника ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ліквідатор наголошує на їх бездіяльності та нездійсненні належного контролю за керівництвом боржника, що є підставою для притягнення їх до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

При цьому, ліквідатор незрозумілим чином не обґрунтовує підстав незалучення до субсидіарної відповідальності ще одного засновника боржника ПрАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», який був засновником боржника, як в період 2011-2015 року, так і станом на день розгляду заяви ліквідатора.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В силу викладених обставин колегія суддів вважає, що ліквідатором не доведено належними доказами викладених в заяві обставин, в зв`язку з чим апеляційні скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року підлягають задоволенню, а ухвала - скасуванню.

Також задоволенню підлягають і апеляційні скарги ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року та на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.11.2022 року, які є невід`ємними частинами ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року.

Враховуючи вищевикладені обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року та апеляційні скарги ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2022 року та на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.11.2022 року у справі № 910/21049/17 - задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року, від 11.11.2022 року та від 16.11.2022 року у справі № 910/21049/17 - скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.В задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності - відмовити.

5. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

6.Справу №910/21049/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.03.2023 року

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков