Рішення

від 15.03.2023 по справі 906/755/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/755/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМА ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"

про стягнення 14547,17 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. №01-44/1290/22 від 14.11.2022)

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24543,60 грн. основного боргу, 6820,37 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не оплатив надані послуги за проведений ремонт/обслуговування устаткування у відповідності до договору № 270320 від 30.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.10.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.

24.10.2022 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач звертав увагу суду на те, що для стягнення заборгованості в сумі - 7726,80 грн. у відповідача відсутні підстави, так як такі послуги не були надані позивачу, акт наданих послуг не підписаний та не скріплений печаткою відповідача.

Також відповідач не визнав вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 16816,80 грн., оскільки послуги в цій частині оплачені.

Реєстрація податкової накладної, на думку відповідача, не є належним доказом проведення господарської операції без складання первинних документів сторонами.

Крім цього, відповідач зауважував, що позивач не врахував спеціальну позовну давність в 1 рік, що передбачена ст. 258 ЦК України, до вимог щодо стягнення пені.

14.11.2022 на електронну адресу суду надійшла заява позивача за вх. № 01-44/1290/22 про зменшення позовних вимог. В заяві зазначено, що відповідно до платіжного доручення від 22.09.2022 №15549 відповідачем у добровільному порядку було сплачено частину заборгованості за договором про надання послуг у загальному розмірі 16 816 грн. 80 коп. З огляду на викладене, позивач просить прийняти заяву до розгляду, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати наданих послуг в розмірі 7726,80 грн. та пеню в розмірі 6820,37 грн., а також судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Також 14.11.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив за вх. № 16753, відповідно до якого позивач наполягав на тому, що після реєстрації податкової накладної № 17 від 04.11.2021 відповідач отримав податковий кредит з ПДВ.

Також позивач звертав увагу суду на те, що відповідач цим податковим кредитом скористався та відобразив його у своїй податковій звітності. Відповідач не надавав жодної заяви до позивача з вимогою коригувати податкову звітність та скасувати реєстрацію відповідної податкової накладної. Самостійно відповідач також жодних коригувань не здійснював. Отже, відповідач користувався податковою вигодою за господарською операцією, яку він не визнає.

Це, на думку позивача, є суперечливою поведінкою, яка свідчить про наявність у діях відповідача ознак конклюдентної поведінки та одночасно наміру ухилитися від виконання своїх зобов`язань з оплати наданих послуг.

16.11.2022 до суду надійшли заперечення на відзив.

Ухвалою суду від 09.01.2023 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. №01-44/1290/22 від 14.11.2022 прийнято до розгляду, а подальший розгляд справи здійснювався в межах визначеної даною заявою ціни позову в сумі 14547,17 грн.

Також даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

16.02.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення, до яких додано копії актів наданих послуг від 10.08.2021 №451, від 10.08.2021 № 452, від 06.10.2021 № 577, копію уточненого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.01.2023, відомості про суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстр податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування від 18.01.2023.

21.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення акту виконаних робіт від 04.11.2021 в читабельному вигляді та доказів направлення електронних листів про прибуття спеціалістів на 04.11.2021 та рахунку на суму 7726,80 грн., вимоги про оплату рахунків від 24.06.2021 та 27.10.2021.

Крім цього, позивач звертав увагу суду на те, що з практики виконання договору № 2703-20 від 30.04.2020 року сторони виконували наступний алгоритм дій:

- замовник направляв заяву про необхідність виконання сервісних робіт;

- виконавець складав рахунок за надані послуги, направляв його замовнику та повідомляв про дату прибуття працівників виконавця;

- працівники виконавця виконували роботи, складали та підписували акт виконаних робіт, оригінал якого надавали замовнику разом з актом наданих послуг (для бухгалтерського обліку) для підписання;

- замовник на підставі акта виконаних робіт підписував акт наданих послуг (для бухгалтерського обліку) та направляє його виконавцю.

Отже, як стверджував позивач, відповідач фактично знаючи про прибуття працівників виконавця 04.11.2021, отримав рахунок на оплату вартості послуг, допустив працівників до виконання робіт, отримав оригінал акта виконаних робіт для формування акта наданих послуг, але не вчинив жодних дій на виконання своїх зобов`язань.

Саме наведеними фактам позивач пояснив відсутність оригіналів документів на підтвердження наданих послуг 04.11.2021 на суму 7 726,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув.

13.03.2023 на електронну пошту суду надійшла заява адвоката Кенц Р.І. (представника позивача) про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

14.03.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання адвоката Бугайчука М. (представника відповідача) про розгляд справи без його участі.

Разом з тим, представник відповідача наданий позивачем акт виконаних робіт від 04.11.2021 є незрозумілим та неналежним чином заповненим (без номеру акту, прізвищ та ініціалів підписантів акту, найменування робіт та послуг, одиниць, цін без ПДВ та з ПДВ, місця складання акту та підстави надання послуг).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що їх неявка не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМА ПЛЮС" (виконавець/позивач) до Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (замовник/відповідач) укладено договір № 2703-20 (а.с. 6-10), відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець зобов`язаний за плату надати послуги з технічного сервісного обслуговуванню та/або ремонту (послуги та/або роботи) компресорного обладнання (надалі за текстом Договору - устаткування), що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 10. Перелік устаткування визначається в акті прийому-передачі на технічне обслуговування, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п.п. 1.4. договору виконавець зобов`язується забезпечити замовника запасними частинами, сервісними наборами та іншими витратами матеріалами (запчастини) до вказаного обладнання, які замовник зобов`язується оплатити додатково, згідно відповідних рахунків.

Вартість технічного обслуговування устаткування встановлюється в гривнях і вказується в Специфікації (Додаток до Договору) з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) (п.п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що оплата послуг по даному договору проводиться упродовж 5-ти банківських днів, з моменту підписання Актів виконаних робіт і отриманих рахунків, що виставляються виконавцем.

Відповідно до п.п. 2.5. договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

За умовами п.п. 3.2. договору за результатами кожного проведеного технічного сервісного обслуговування та або ремонту уповноваженою особою виконавця, складається в двох примірниках "Протокол технічного обслуговування компресора" в якому обов`язково вказуються параметри компресора, виявлені недоліки, перелік матеріалів, що підлягає заміні, рекомендації щодо обслуговування та "Акт виконаних робіт" і вказівкою виконаних робіт і датою виконання, який підписується уповноваженими особами виконавця і замовника. Підписаний "Акт виконаних робіт" є для виконавця підставою для виставлення рахунків на оплату послуг та/або робіт. В Акті виконаних робіт виконавець зобов`язаний зазначити з розшифровкою вартість наданих послуг та/або робіт.

Пунктами 10.1.-10.3. договору встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.п. 10.1. договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та закін чується 31.12.2022. Термін дії договору пролонговується на наступний період, якщо жодна із сторін у пи сьмовій формі не звернулася із пропозицією припинити дію договору у термін не менше ніж за 20 днів до фактичної лати припинення строку договору (п.п. 10.2. договору). Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п. 10.3. договору).

Згідно додатку №1 до договору № 2703-20 сторонами погоджено перелік необхідних послуг та ціни на сервіс (а.с. 9-10).

Позивач в обґрунтування вимог подав суду рахунок № 878 від 27.10.2021 (а.с. 12), копію акту виконаних робіт (а.с. 122), копію податкової накладної № 17 від 04.11.2021 (а.с. 15), квитанцію № 1 від 30.11.2021 про реєстрацію податкової накладної № 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 17).

21.01.2022 позивач направив на електронну пошту відповідача (а.с. 126, 127, 129) лист-претензію за вх. № 51 про оплату наданих послуг, зокрема, і згідно рахунку від 27.10.2021.

Позивач, враховуючи відсутність оплати наданих відповідачу послуг з обслуговування А компресора в сумі 7726,80 грн., з метою захисту свої прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг на підставі договору № 2703-20 від 30.04.2020.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На підтвердження факту надання відповідачу послуг на суму 7726,80 грн., позивачем надано суду копію акту виконаних робіт (а.с. 122), копію податкової накладної № 17 від 04.11.2021 (а.с. 15), квитанцію № 1 від 30.11.2021 про реєстрацію податкової накладної № 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 17).

Проте, раніше судом зазначено, що відповідач спростовуючи позовні вимоги звертав увагу суду на те, що факт надання послу на спірну суму не є підтвердженим належними доказами, а реєстрацію податкової накладної вважає передчасною та безпідставною.

З огляду на наведене, суд відзначає слідуюче.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Отже, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

За наведених обставин системний аналіз положень пункту 187.1 ст. 187 та пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що датою виникнення податкового зобов`язання з надання послуг в даному випадку є дата надання послуг та при здійсненні операції з надання послуг платник податку - виконавець був зобов`язаний в установлені строки скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, а також надати її покупцю за його вимогою, у свою чергу, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, є підставою для нарахування покупцем сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи за результатом реєстрації податкової накладної № 17 від 04.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач отримав право на отримання податкового кредиту за даною господарською операцією та скористався цим правом.

Лише після відкриття провадження у даній справі та надходження відповіді на відзив позивача, де зверталася увага суду на факт використання податкового кредиту за спірною господарською операцією, позивач в січні 2023 року відкорегував суму податкового кредиту, яким скористався ще в листопаді 2021 року (а.с. 112-117).

За наведених обставин, суд розцінює такі докази критично, а вчинення дій щодо коригування податкової звітності спрямованими на уникнення виконання зобов`язань згідно договору № 2703-20 від 30.04.2020 в частині сплати заборгованості в сумі 7726,80 грн.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 7726,80 грн. вартості наданих послуг та задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 6820,37 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.п. 8.2. договору у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, замовник за прострочення понад 2 (двох тижнів) сплачує пеню у розмірі 500,00 гри. за кожний день прострочення.

В даному випадку визначення розміру пені суперечить імперативним приписам ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Оскільки встановлення розміру пені у твердій грошовій сумі законом не передбачено і суперечить змістові цього поняття, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення 6820,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7726,80 грн. - основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10, ід. код 03379632)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМА ПЛЮС" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 4/6 прим. 1) 7726,80 грн. основного боргу, а також 611,22 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.03.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.);

+ представнику ТОВ "ПРОМА ПЛЮС" - адвокату Кенц Р. І. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2

+ представнику ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" адвокату Бугайчуку М.В. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1