Рішення

від 30.03.2023 по справі 910/229/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2023Справа № 910/229/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/229/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тритон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горбуд»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

04 січня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тритон" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 29.12.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 682 225,29 грн., з них: основного боргу - 568 844,79 грн. (п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок чотири гривні 79 копійок), інфляційних втрат - 99 919,47 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 47 копійок) та 3% річних - 13 461,03 грн. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят одна гривня 03 копійки).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором купівлі-продажу № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 року у справі № 910/229/23 позовну заяву б/н від 29.12.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тритон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тритон" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493389463 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 13.01.2023 року у справі № 910/229/23 було вручене уповноваженому представнику позивача - 21.01.2023 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 26.01.2023 року (включно).

26.01.2023 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тритон" надійшла заява б/н від 20.01.2023 року "Про усунення недоліків позовної заяви". Вказана заява направлена засобами поштового зв`язку 20.01.2023 року, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0813600113799.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/229/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493602957 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі № 910/229/23 вручено уповноваженому представнику відповідача - 06.02.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 21.02.2023 року (включно).

20.02.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Горбуд» надійшов відзив на позовну заяву № 15 від 16.02.2023 року, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище спричинене військовою агресією російської федерації проти України. Крім того, відповідач вказує, що 05.10.2022 року, 10.10.2022 року, 01.11.2022 року ним було погашено частину заборгованості у розмірі 45 000,00 грн., 16.01.2023 року - 50 000,00 грн., 24.01.2023 року - 20 000,00 грн., 07.02.2023 року - 48 844,79 грн., 16.02.2023 року - 50 000,00 грн.

Станом на момент прийняття судом рішення по справі будь-яких заяв, клопотань тощо від сторін спору до суду не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тритон» (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горбуд» (надалі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 42690417/ДГ-38374729 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти цемент (товар), по марках та кількості згідно заявок покупця, на умовах, що викладені в даному договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна за одну тонну товару визначається у рахунках-фактурах продавця на кожну партію окремо, і включає: вартість товару, доставки, всі податки і збори, у відповідності до чинного законодавства України у тому числі ПДВ, та сплачується покупцем.

Згідно з п. 2.3. договору покупець оплачує товар на умовах 100% передоплати.

Датою здійснення купівлі-продажу за договором є фактична дата отримання товару покупцем згідно видаткової накладної (п. 3.2. договору).

Договір діє з дня його підписання сторонами до 25.06.2021 року. При відсутності заперечень кожної зі сторін, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, з аналогічною умовою пролонгації надалі (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року позивач у період з 18.01.2022 року по 18.02.2022 року поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 1 186 278,57 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000024 від 18 січня 2022 року на суму 68 353,09 грн., № РН-0000025 від 18 січня 2022 року на суму 66 439,09 грн., № РН-0000026 від 18 січня 2022 року на суму 69 455,10 грн., № РН-0000027 від 18 січня 2022 року на суму 73 921,10 грн., № РН-0000064 від 31 січня 2022 року на суму 68 614,09 грн., № РН-0000065 від 31 січня 2022 року на суму 71 195,10 грн., № РН-0000066 від 31 січня 2022 року на суму 73 486,10 грн., № РН-0000076 від 01 лютого 2022 року на суму 72 268,10 грн., № РН-0000148 від 14 лютого 2022 року на суму 81 374,11 грн., № РН-0000149 від 14 лютого 2022 року на суму 74 820,11 грн., № РН-0000167 від 16 лютого 2022 року на суму 74 911,20 грн., № РН-0000180 від 17 лютого 2022 року на суму 80 217,72 грн., № РН-0000181 від 17 лютого 2022 року на суму 79 845,48 грн., № РН-0000192 від 18 лютого 2022 року на суму 78 790,80 грн., № РН-0000195 від 18 лютого 2022 року на суму 76 371,24 грн., № РН-0000196 від 18 лютого 2022 року на суму 76 216,14 грн. Товар за видатковими накладними за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на цих видаткових накладних.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач зазначає, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату товару, залишок неоплаченого товару становить 568 844,79 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати поставленого за договором купівлі-продажу № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 568 844,79 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов договору купівлі-продажу № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року позивач у період з 18.01.2022 року по 18.02.2022 року поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 1 186 278,57 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000024 від 18 січня 2022 року на суму 68 353,09 грн., № РН-0000025 від 18 січня 2022 року на суму 66 439,09 грн., № РН-0000026 від 18 січня 2022 року на суму 69 455,10 грн., № РН-0000027 від 18 січня 2022 року на суму 73 921,10 грн., № РН-0000064 від 31 січня 2022 року на суму 68 614,09 грн., № РН-0000065 від 31 січня 2022 року на суму 71 195,10 грн., № РН-0000066 від 31 січня 2022 року на суму 73 486,10 грн., № РН-0000076 від 01 лютого 2022 року на суму 72 268,10 грн., № РН-0000148 від 14 лютого 2022 року на суму 81 374,11 грн., № РН-0000149 від 14 лютого 2022 року на суму 74 820,11 грн., № РН-0000167 від 16 лютого 2022 року на суму 74 911,20 грн., № РН-0000180 від 17 лютого 2022 року на суму 80 217,72 грн., № РН-0000181 від 17 лютого 2022 року на суму 79 845,48 грн., № РН-0000192 від 18 лютого 2022 року на суму 78 790,80 грн., № РН-0000195 від 18 лютого 2022 року на суму 76 371,24 грн., № РН-0000196 від 18 лютого 2022 року на суму 76 216,14 грн.

Зазначені видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства та є у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними бухгалтерськими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Видаткові накладні підписані зі сторони відповідача без жодних зауважень щодо асортименту, комплектності, кількості і якості поставленого товару.

За умовами п. 2.3. договору покупець оплачує товар на умовах 100% передоплати.

Отже, виходячи з умов п. 2.3. договору строк оплати товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом за отриманий товар відповідач у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 568 844,79 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 568 844,79 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 16.02.2023 року відповідач сплатив заборгованість за поставлений товар у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.02.2023 року АТ «Кристалбанк».

Таким чином, на момент винесення рішення у даній справі спір щодо суми заборгованості в частині 50 000,00 грн. відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 50 000,00 грн. припинив своє існування, суд дійшов висновку, що провадження щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 50 000,00 грн. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Поряд з цим, суд відмічає, що суд не приймає до уваги твердження відповідача про сплату ним заборгованості 16.01.2023 року у розмірі 50 000,00 грн., 24.01.2023 року у розмірі 20 000,00 грн., 07.02.2023 року у розмірі 48 844,79 грн., з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів такої оплати.

Отже, заборгованість за договором становить 518 844,79 грн., з розрахунку: 568 844,79 грн. (заявлена до стягнення сума боргу) - 50 000,00 грн. (сума здійсненої часткової оплати).

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року у розмірі 518 844,79 грн. (п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 79 копійок).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 99 919,47 грн. та 3% річних у розмірі 13 461,03 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 81 341,44 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 18 578,03 грн. позивачу належить відмовити.

Також перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 13 313,78 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 147,25 грн. позивачу належить відмовити.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що у зв`язку із тяжкою ситуацією через введений воєнний стан в Україні не мав можливості виконати всі свої зобов`язання у повному обсязі та в строки зазначені у договорі № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Поряд з цим, за умовами п. 8.1., 8.2., 8.3. 8.4. договору сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин нездоланної сили, що не залежить від волі сторін. При цьому термін виконання відповідного зобов`язання відповідно відсувається на період дії таких обставин і їхніх наслідків, але не більше 14 календарних днів. До обставин нездоланної сили відносяться: повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні природні явища, а також війна, воєнні дії, страйки, блокади, ембарго, дії державних органів, прийняття нормативних актів, що перешкоджають виконанню умов цього договору чи будь-як інші обставини надзвичайного характеру, яким сторона не змогла запобігти розумними заходами. Якщо обставини нездоланної сили будуть продовжуватися більше ніж 14 календарних днів, то сторони проведуть переговори, щоб обговорити заходи яких слід вжити. Підтвердженням обставин непереборної сили є довідка, яка видається Торгово-промисловою палатою України.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

В матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання ним зобов`язань за договором № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року шляхом видачі відповідного сертифіката.

Також відповідачем не надано доказів щодо відсутньої можливості виконати зобов`язання за договором № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року.

Поряд з цим, воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

Враховуючи викладене, суд не приймає заперечення відповідача проти позову із посиланням на неможливість виконання ним своїх зобов`язань через введений воєнний стан в Україні.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 663 500,01 грн. грн., з них: основного боргу - 518 844,79 грн. (п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 79 копійок), інфляційних втрат - 81 341,44 грн. (вісімдесят одна тисяча триста сорок одна гривня 44 копійки) та 3% річних - 13 313,78 грн. (тринадцять тисяч триста тринадцять гривень 78 копійок).

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

З огляду на те, що суму основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. відповідач сплатив після звернення позивача з позовом до суду, розподіл судових витрат повинен розраховуватися з урахуванням вказаної суми.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 9952,50 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/229/23 за позовом б/н від 29.12.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тритон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горбуд» про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу № 42690417/ДГ-38374729 від 25.06.2020 року в частині стягнення основного боргу у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горбуд» (ідентифікаційний код 38374729, адреса: 01013, м. Київ, вул. Камишинська, 4-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тритон» (ідентифікаційний код 33885839, адреса: 03680, м. Київ, вул. Качалова, 5А) грошові кошти: основного боргу - 518 844,79 грн. (п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 79 копійок), інфляційних втрат - 81 341,44 грн. (вісімдесят одна тисяча триста сорок одна гривня 44 копійки), 3% річних - 13 313,78 грн. (тринадцять тисяч триста тринадцять гривень 78 копійок) та судовий збір - 9952,50 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 50 копійок).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 30.03.2023р.

Суддя О.В. Котков