Рішення

від 30.03.2023 по справі 910/10805/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2023Справа № 910/10805/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Персона Грата» (вул. Січових Стрільців, 37-41, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 33551831)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-ер-ес-груп» (вул. Архипенка Олександра, буд. 10-а, кв. 201, м. Київ, 04211; ідентифікаційний код 37195697)

про стягнення 59 313 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Персона Грата» (далі за текстом - ТОВ «Компанія «Персона Грата», Позивач, Орендодавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-ер-ес-груп» (далі за текстом - ТОВ «Ай-ер-ес-груп», Відповідач, Орендар) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень та іншого майна від 02.05.2018 (далі за текстом - Договір) в розмірі 59 313 грн, яка складається із суми заборгованості з орендної плати - 46 683 грн та суми заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг - 12 630 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що на підставі Договору Відповідачу 02.05.2018 передано у тимчасове користування нежитлові приміщення, які станом на дату звернення до суду з позовом Позивачу не поверталися.

Згідно доводів Позивача, з грудня 2021 року Відповідач перестав сплачувати орендну плату, передбачену Договором у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 46 683 грн за період з грудня 2021 по червень 2022, при тому що орендна плата за березень 2022 за усною домовленістю між сторонами була зменшена на половину у зв`язку із веденням воєнних дій на території міста Києва.

Крім того, Позивач зазначає, що Відповідачем, починаючи з листопада 2021 по червень 2022, не сплачується компенсація за спожиті комунальні послуги, що передбачено пунктами 3.6 та 3.7 Договору, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що 20.05.2022 директор Відповідача призваний та зарахований на службу до Збройних Сил України, а тому наразі не має змоги належним чином здійснювати захист інтересів Відповідача, а саме ознайомитися з матеріалами справи, надати належним чином оформлений відзив на позовну заяву або у випадку необхідності залучити до розгляду справи адвоката у зв`язку з чим просив суд перенести розгляд даної справи до закінчення бойових дій з російською федерацією та/або до демобілізації директора Відповідача.

По суті заявлених позовних вимог Відповідачем заперечень чи то пояснень не надано.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

10.11.2022 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 провадження у справі № 910/10805/22 зупинено до припинення перебування директора ТОВ «Ай-ер-ес-груп» Любарського І.В. у складі Збройних Сил України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 ухвалу суду від 21.11.2022 у справі № 910/10805/22 скасовано, а матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, приймаючи до уваги строки розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), враховуючи належність повідомлення Відповідача про відкриття провадження у справі та те, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.05.2018 між ТОВ «Компанія «Персона Грата» та ТОВ «Ай-ер-ес-груп» укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 37-41, 6, 6 поверх, офіс 7 загальною площею 17, 1 кв.м. та інше майно (надалі іменується «орендоване майно»).

Згідно з пунктом 2.1. Договору орендодавець протягом 5-ти робочих днів з дня набрання чинності цим Договором передає, а Орендар приймає у платне користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом передачі-приймання, який підписується Сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

Обчислення строку оренди починається з дати підписання акту, зазначеного в пункті 2.1 (пункт 2.2. Договору).

В день закінчення строку оренди Орендар передає, а Орендодавець приймає орендоване майно, що оформлюється відповідним актом передачі-приймання, який підписується Сторонами та є невід`ємною частиною Договору (пункт 2.5. Договору).Відповідно до пункту 3.2. Договору плата за один місяць оренди нежитлових приміщень і майна становить 4 560 грн без ПДВ - 912 грн, а з урахуванням ПДВ 5 472 грн та згідно пункту 3.3. сплачується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 15-го числа кожного місяця за поточний місяць.

Орендна плата за перший і останній місяць оренди за цим Договором сплачується Орендарем протягом 2 банківських днів з дня підписання цього Договору (пункт 3.4. Договору).

Договір набуває чинності після підписання Сторонами акта передачі-приймання, визначеного пунктом 2.1. договору і діє один календарний рік (пункт 8.1. Договору).

Згідно з пунктами 3.7. та 3.8. Договору вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат не входить до орендної плати та компенсуються Орендарем Орендодавцю на підставі оплачених Орендодавцем рахунків протягом 5 банківських днів з дня отримання Орендарем таких рахунків.

Пунктом 8.2. Договору закріплено, що якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення строку оренди не заявить про намір припинити цей Договір, строк оренди автоматично вважається продовженим на один рік на таких самих умовах.

Додатком № 1 до Договору закріплено перелік орендованих приміщень і майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2018 між Позивачем та Відповідачем підписано Акт передачі-приймання нежитлових приміщень, розташованих у м. Києві за адресою вул. Січових Стрільців (Артема) 37-41 та іншого майна (далі за текстом - Акт від 02.05.2018), яким Позивачем передано Відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, а Відповідачем таке приміщення прийнято.

Акт від 02.05.2018 підписаний сторонами, чиї підписи скріплено печатками.

В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди до Договору в частині зміни пункту 3.1. Договору та зміни орендної плати, а саме: додаткова угода від 11.02.2019; додаткова угода № 2 від 11.11.2019; додаткова угода № 3 від 05.12.2019, відповідно до умов якої з 01.01.2020 орендна плата становить 7 182 грн, в тому числі ПДВ - 1 197 грн.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів повернення Відповідачем майна з оренди Позивача та підписання акту, як це передбачено пунктом 2.5. Договору.

Також матеріали справи не містять доказів припинення дії Договору, а відтак станом на дату звернення до суду з позовом та ухвалення даного рішення суду Договір є чинним.

Згідно доводів Позивача, що не заперечується Відповідачем за усною домовленістю між сторонами розмір орендної плати за березень 2022 зменшено на половину.

Так, в обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що загалом Відповідачем за Договором сплачено 272 486, 43 грн., однак з грудня 2021 Відповідач перестав сплачувати орендну плату в результаті чого утворилася заборгованість 46 683 грн за період з грудня 2021 по червень 2022, а саме: за грудень 2021 - 7 182 грн; за січень 2022 - 7 182 грн; за лютий 2022 - 7 182 грн; за березень 2022 - 3 591 грн; за квітень 2022 - 7 182 грн; за травень 2022 - 7 182 грн; червень 2022 - 7 182 грн.

Докази на спростування зазначеного в матеріалах справи відсутні.

Крім того, Позивачем заявляються вимоги з компенсації комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з листопада 2021 по червень 2022.

Згідно доводів Позивача за період з січня 2021 по січень 2022 Відповідачем компенсовано вартість наданих комунальних послуг в розмірі 44 950 грн., однак починаючи з листопада такі компенсації припинилися, що призвело до виникнення заборгованості за спірний період в розмірі 12 630 грн.

На підтвердження вартості експлуатаційних послуг за Договором на суму 12 630 грн, Позивачем до матеріалів справи надано наступні рахунки на оплату:

№ 361 від 25.11.2021 за листопад 2021 на суму 1 800 грн;

№ 396 від 21.12.2021 за грудень 2021 на суму 2 010 грн;

№ 2 від 24.01.2022 за січень 2022 на суму 2 010 грн.;

№ 41 від 21.02.2022 за лютий 2022 на суму 2 010 грн;

№ 110 від 27.04.2022 за березень 2022 на суму 1 200;

№ 142 від 25.05.2022 за квітень 2022 на суму 1 200 грн;

№ 173 від 27.06.2022 за травень та червень 2022 на суму 2 400 грн.

Зазначені рахунки разом з актами звіряння 16.09.2022 направлялися Відповідачу засобами поштового зв`язку (поштове повідомлення № 0405352297933) на адресу Відповідача.

Матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо неотримання чи неналежного направлення поштового повідомлення № 0405352297933 чи то заперечень щодо якості та обсягу наданих Позивачем комунальних послуг, що відповідно підтверджує факт їх споживання Відповідачем.

Також Позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні за фактами здійснення господарської діяльності за спірний період.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу Позивачем до матеріалів справи додано: договір № 05/2022-ПД про надання правової допомоги від 26.09.2022; додаткова угода № 2 від 26.09.2022; рахунок - фактура № 002-05/2022-ПД від 26.09.2022 на суму 5 000 грн; платіжне доручення № 2996 від 27.09.2022

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору № 05/2022-ПД про надання правової допомоги від 26.09.2022 правова допомога вважається наданою після підписання акту про надання правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.

Бюро надає Клієнту акт про надання правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає оплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які понесені Бюро понад узгоджену суму.

Положення пунктів 4.1. та 4.2. договору № 05/2022-ПД про надання правової допомоги від 26.09.2022 кореспондуються з положеннями пунктів 5.1. та 5.2. додаткової угоди № 2 від 26.09.2022.

Додатковою угодою № 2 від 26.09.2022, а саме пунктом 2 останньої сторони погодили, що вартість юридичних послуг за надання правової допомоги за даною справою становить 5 000 грн., яка сплачується клієнтом на підставі рахунку-фактури в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок бюро протягом строку визначеному у такому рахунку.

Суд зазначає, що Позивачем не надано до матеріалів справи акту про надання правової допомоги, як це передбачено умовами договору, задля підтвердження факту надання правової допомоги.

Заперечень щодо розміру та обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором оренди та надання послуг.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вказує, що обов`язок Відповідача здійснювати орендну плату виникає з моменту передання у тимчасове користування нежилого приміщення, а враховуючи відсутність доказів повернення такого приміщення за спірний період Відповідачем Позивачу та з огляду на відсутність доказів на спростування таких вимог, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 по червень 2022 є обґрунтованими та правомірними.

Крім того, суд вказує, що за змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи положення пунктів 3.7. та 3.8. Договору, виставлення Позивачем рахунків на оплату за період листопад 2021 по червень 2022, а також з огляду на відсутність доказів того, що надані комунальні послуги Відповідачем не споживалися та/або не надавалися Позивачем взагалі, суд дійшов висновку, що у Відповідача виникли зобов`язання з їх відшкодування за вказаний період на суму 12 630 грн.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами 3 та 4 статті 126 ГПК України закріплено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 126 ГПК України уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Станом на дату ухвалення даного додатково рішення заперечення Відповідача щодо заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходили.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак, суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Як встановлено судом вище, розмір гонорару адвоката в межах даної справи є фіксованим та становить 5 000 грн згідно пункту 2 додаткової угоди № 2 від 26.09.2022.

Водночас, суд вказує, що згідно пунктів 5.1. та 5.2. додаткової угоди № 2 від 26.09.2022 правова допомога вважається наданою адвокатом клієнту після підписання акту про надання правової допомоги, який відсутній в матеріалах справи.

З огляду на відсутність акту про надання правової допомоги судом не вбачається за можливе встановити та деталізувати, які саме роботи виконані адвокатом в межах даної справи та які саме послуги входять у вартість гонорару в 5 000 грн. задля встановлення спірмірності, необхідності заявлених до відшкодування витрат.

При цьому суд зазначає, що Позивачем також не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як це передбачено частиною 3 статті 126 ГПК України.

Також Позивачем не здійснено повідомлення про необхідність подання додаткових доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у порядку передбаченому частиною 8 статті 129 ГПК України у зв`язку з чим відсутні підстави для відкладення розподілу таких витрат.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (пункт 134, 135 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022).

Суд вказує, що відповідно до пунктів 168 та 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З огляду на викладене, враховуючи неможливість встановлення виду та обсягу наданих адвокатом послуг Позивачу та їх відношення в межах даної справи, суд не вбачає підстав для покладення заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу на Відповідача з огляду на неможливість їх законного розподілу.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, за сукупність досліджених судом доказів, враховуючи відсутність заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору в частині здійснення орендної плати та компенсації наданих Позивачем комунальних послуг, а вимоги Позивача є обґрунтованими у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн не підлягають відшкодуванню та покладаються на останнього.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 910/10805/22 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Персона Грата» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-ер-ес-груп» (вул. Архипенка Олександра, буд. 10-а, кв. 201, м. Київ, 04211; ідентифікаційний код 37195697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Персона Грата» (вул. Січових Стрільців, 37-41, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 33551831) заборгованість в розмірі 59 313 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста тринадцять) грн, судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна).

3. У відшкодування Позивачу витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 30.03.2023

Суддя Антон ПУКАС