Ухвала

від 30.03.2023 по справі 911/943/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" березня 2023 р. Справа № 911/943/23

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" про забезпечення позову

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд", 02088, місто Київ, провулок Геофізиків, будинок 12, офіс 18

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІС+1", 08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Бежівка, будинок 35

про стягнення 1 851 372,46 грн за договором субпідряду № 3 від 19.01.2021

встановив:

До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" надійшла позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІС+1" про стягнення суми сплаченого авансу за договором субпідряду № 3 від 19.01.2021 у розмірі 1 400 000,00 грн та нарахованих на цю суму 52 241,10 грн 3% річних і 399 131,36 грн інфляційних втрат.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" подано заяву № 31 від 30.03.2023 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "АТІС+1" в межах суми заборгованості в розмірі 1 851 372,46 грн та 27 770,60 грн судових витрат, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських установах або інших фінансово-кредитних установах.

В обґрунтування позовних вимог та заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що у відповідності до умов пункту 4.5 договору субпідряду № 3 від 19.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТІС+1" (Субпідрядник), заявник перерахував ТОВ "АТІС+1" суму авансу у розмірі 1 400 000,00 грн для виконання робіт по об`єкту: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Реконструкція частини приміщень першого поверху терапевтичного корпусу КНП "Переяслав-Хмельницька ЦРЛ" під відділення екстреної медичної допомоги за адресою: м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 137 (за ДК 021:2015-45454000-4 Реконструкція). Умовами договору узгоджено закінчення робіт у строк до 31.12.2021. Однак, ТОВ "АТІС+1" будівельні роботи не виконало взагалі, у зв`язку з цим заявник звернувся до останнього з вимогою про повернення суми сплаченого авансу.

Беручи до уваги те, що ТОВ "АТІС+1" ухиляється від повернення суми авансу, ТОВ "Віалок Білд" звернулось до господарського суду із відповідним позовом та заявою про забезпечення позову, оскільки, на думку заявника, невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми ТОВ "АТІС+1" може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заявник вважає, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Статутний капітал ТОВ "АТІС+1" становить 10 000,00 грн, який не достатній для покриття розміру заборгованості та понесених судових витрат, за твердженнями заявника, це створює додаткові ризики для виконання судового рішення.

Заявник вважає, що застосування у межах цієї справи заходів забезпечення позову забезпечить дієвий захист майнових інтересів позивача, мінімізує ризики утворення безнадійної заборгованості та, як наслідок, банкрутства ТОВ "Віалок Білд".

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Умовою застосування судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, наявне на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням обов`язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, в обґрунтування поданої заяви заявник послався на те, що ТОВ "АТІС+1" ухиляється від виконання грошових зобов`язань, передбачених договором субпідряду, вважав, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Суд дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів на підтвердження того, що обставини, на які заявник послався у заяві, свідчать про неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ "АТІС+1" в межах суми заборгованості в розмірі 1 851 372,46 грн та 27 770,60 грн судових витрат, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських установах або інших фінансово-кредитних установах.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 342,00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 30.03.2023