Рішення

від 28.03.2023 по справі 918/1077/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/1077/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ 80, 04080, код ЄДРПОУ 41946011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" (вул. Поповича, 11, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 38105693) про стягнення 2 196 000 грн 00 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Халимон С. (в режимі ВКЗ);

- від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

19.12.2022 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Приватного акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" про стягнення 2 196 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про закупівлю товару № 563-ДКЕМ-ТМЦ від 20.12.2021, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1 756 800 грн 00 коп. попередньої оплати та 439 200 грн 00 коп. штрафу.

Ухвалою від 22.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1077/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 17.01.2023.

Ухвалою від 17.01.2023 відкладено підготовче засідання на 07.02.2023.

Ухвалою від 07.02.2023 продовжено за ініціативою суду процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів - до 22.03.2023. Закрито підготовче провадження у справі № 918/1077/22. Призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2023.

Ухвалою від 07.03.2023 відкладено судове засідання з розгляду справи на 28.03.2023. Постановлено провести 28.03.2023 судове засідання у справі у Господарському суді Рівненської області із представником позивача адвокатом Халимоном С. (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції.

28.03.2023 судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання.

Із адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" (вул. Поповича, 11, м. Рівне, 33001) повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.02.2023 із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали від 07.03.2023 у даній справі стороною та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, господарським судом вчинено заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, а неотримання ухвали від 07.03.2023 відповідачем у справі є наслідком бездіяльності щодо її належного отримання. З огляду на викладене, в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача.

Судом встановлено, що із адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" (вул. Поповича, 11, м. Рівне, 33001) повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.12.2022 за трек-номером 3301312320119 із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 22.12.2022 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 29.12.2022 належним чином.

Відповідно 13.01.2023 сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні в режимі ВКЗ представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 ГПК України, при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

20.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" (далі - постачальник) укладено Договір про закупівлю товару № 563-ДКЕМ-ТМЦ (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1. та п.1.2. Договору постачальник виїв па себе зобов`язання поставити покупцю новий товар, зазначений в специфікації, а саме: Дизельний пилковий навантажувач Clark C80D (8т). код згідно УКТ ЗКД: 8427201900 в кількості 1 шт. за ціною 2 196 000.00 грн (з ПДВ) (далі - Товар), а покупець при йняти та оплатити такий товар 2021 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Згідно з п.. 5.1. Договору Товар поставляється протягом 180 робочих днів здати отримання постачальником передплати згідно з п. 4.1.1. Договору.

У відповідності до п. 5.5. Договору Товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті в наступному порядку:

- 4.1.1. аванс 80 % вартості замовленого товару сплачується на підставі отриманого покупцем рахунку. Рахунок надається постачальником покупцю протягом 1 робочого дня з дати письмової вимоги від покупця.

- 4.1.2 остаточний розрахунок у розмірі 20,00 % вартості замовленого товару здійснюється покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати поставки відповідного товару та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору.

Згідно з п. 6.2.2. Договору покупець має право контролювати поставку товару в строки встановлені цим Договором/у заявці на поставку.

Сторони узгодили між собою предмет договору, умови щодо якості та порядку приймання товару, ціни товару і суми договору, порядку здійснення оплати, умови поставки товару, права та обов`язки сторін, обставини непереборної сили, пакування та маркування, вирішення спорів, строк дії договору, інші умови.

Цей Договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, що виникли під час дії Договору. (п. 11.1. Договору).

Невід`ємною частиною Договору є Додаток № 1 - технічні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд дійшов висновку, що Договір є укладеним, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток цих юридичних осіб, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Судом встановлено, що 27.01.2022 позивачем перераховано для відповідача аванс у розмірі 80% від вартості замовленого Товару, а саме - у розмірі 1 756 800 грн 00 коп. із призначенням платежу "аванс за автопогрузчик Clark C80D, согл дог № 563-ДКЕМ-ТМЦ от 20.12.2021, сч №01 от 17.01.2022, в т.ч. ПДВ 292800.0 (2400090)), що підтверджується платіжним дорученням № 2400090 від 27.01.2022.

Відтак у відповідності до п. 5.1. Договору відповідач був зобов`язаний виконати роботи у строк 180 робочих днів, тобто до 10.10.2022 включно.

Покупець, керуючись своїм правом, визначеним п. 6.2.2. Договору, контролювати поставку товару в строки, встановлені цим Договором, 06.06.2022 направив на електронну адресу постачальника starovoytl1972@gmail.com, визначену п. 12.12 Договору, листа в проханням повідомити чи відбудеться поставка дизельного навантажувача Clark С80D(8т) на адресу покупця в строк, встановлений Договором.

Водночас, від постачальника відповіді на лист покупця на електронну адресу Покупця не надійшло.

Згодом 17.06.2022 покупець рекомендованим листом направив на чинну на юридичну адресу постачальника: м. Київ. вул. Рибальська, будинок 2. 01011 листа від 06.06.2022 № 1/06/12569 з проханням підтвердити виконання взятих па себе зобов`язань за Договором та повідомити чи відбудеться поставка Товару в строк, встановлений Договором - 180 робочих днів з моменту перерахування авансу.

Постачальником лист від 06.06.2022 №1/06/12569 не був отриманий, рекомендоване поштове відправлення повернулось відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта» про відслідковування поштового відправлення № 0100102670951.

Сторони обумовили в п. 12.8. Договору, що усі повідомлення, будь яке листування за ним Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені на надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладень, передача листа посильним) та або на електронну адресу, зазначену в п.12.12 Договору. У будь якому разі покупець вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення покупцем відповідного листа (передання до відділення зв`язку та отримання фіскального чеку, проставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання постачальником), у разі направлення листа на електронну пошту підтвердженням отримання є відповідь від постачальника на електронну адресу, зазначену в п. 12.12. Договору. Постачальник зобов`язаний направити відповідь-підтвердження отримання листа на електронну адресу протягом 2-х (двох) робочих днів з дати направлення листа Покупцем. Сторони домовились, що не отримання відповіді - підтвердження отримання листа покупцем від Постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів і дати направлення листа покупцем є односторонньою відмовою постачальника від виконання своїх зобов`язань, що виплавають з цього Договору та надає право Покупаю застосувати штраф, передбачений 7.7. Договору.

Отже, даним пунктом Договору сторони обумовили, що з моменту переданий листа до відділення поштового зв`язку постачальник вважається повідомленим належним чином.

Також п. 7.7.1. Договору визначено, що під односторонньою відмовою Постачальника від виконання своїх зобов`язань сторони розуміють, зокрема: неотримання відповіді - підтвердження отримання листа покупцем від постачальника відповідно до п. 12.8 цього Договору.

Відповідно до п. 12.7. Договору постачальник гарантує, що він зобов`язаний своєчасно відслідковувати отримання повідомлень (викликів) від покупця по факсу, електронній пошті та несе ризик за несвоєчасність їх отримання.

Отже, враховуючи умови Договору, постачальник в односторонньому порядку відмовився від взятих на себе зобов`язань за Договором, не надавши жодної відповіді ні на лист покупця, направлений 06.06.2022 на електронне адресу постачальника, ні на лист Покупця, направлений 17.06.2022 рекомендованим листом на чинну на той час юридичну адресу постачальника.

Як вказує позивач, жодних повідомлень від постачальника про готовність поставити Товар ні одним засобом зв`язку, які визначені Договором, до покупця не надходило.

Товар так і не був поставлений Покупцю.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов`язання щодо авансування товару позивач виконав у строки та в спосіб встановлений договором (п. 4.1.1. Договору). А саме - позивачем здійснено авансування у розмірі 1 756 800 грн 00 коп.

Натомість, відповідачем не здійснено поставку товару в строки, обумовлені Договором (180 робочих днів), тобто до 10.10.2022 включно.

Відповідачем не надано жодної відповіді на ділові листи, що скеровувалися йому позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з тим, що відповідачем у справі не проведено поставку товару у строк, встановлений договором, відповідач вважається таким, що прострочив виконання Договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускатися лише за зі одою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що покупець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей Договір, повідомивши про це постачальника письмовим повідомленням не пізніше 14-ти календарних днів до дати розірвання, зазначеної покупцем в повідомленні про розірвання Договору.

Договір вважається розірваним па вимогу покупця з дати розірвання зазначеної покупцем в повідомленні про розірвання Договору.

Відповідно до п. 12.4. Договору Цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи Покупця, про що Покупець письмово повідомляє Постачальника за 14 (чотирнадцять) календарних днів додані розірвання. Договір вважається розірваним на вимогу покупця з дати розірвання зазначеної покупцем в повідомленні про розірвання Договору. При цьому, факт розірвання Договору не звільняє постачальника від відповідальності за порушення своїх зобов`язань в період дії договору.

Отже, Договором передбачено право покупця в односторонньому порядку розірвати цей Договір.

У зв`язку з односторонньою відмовою постачальника від виконання своїх зобов`язань та керуючись правом, наданим п. 6.2.1 Договору, позивач 16.08.2022 направив на чинну на той час юридичну адресу відповідача цінним поштовим відправленням повідомлення від 16.08.2022 № 1/085/22220 про розірвання з 01.09.2022 Договору про закупівлю товару № 563/ДКЕМ-ТМЦ укладеного 20.12.2021.

Повідомлення про розірвання Договору Постачальником не було отримане, цінний лист (поштове відправлення) повернувся відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта» про відслідковування повідомлення за трек-номером 0100195181238.

Щодо фактичного не вручення поштового відправлення постачальнику, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547./17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Су ду від 27.07.2022 у справі № 008/3468/13. від 27.1 1.2019 у справі № 913/879/17,/ від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20. від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19.

Таким лином, враховуючи умови Договору постачальник вважається таким, що повідомлений належним чином про розірвання Договору.

Згідно з п. 4.8 Договору у разі одержання Постачальником попередньої оплати за цим Договором та не виконання своїх зобов`язань по поставці Товару, передбачених Договором, та або у разі відмови покупцем від поставки Товару з вини постачальника, та/або дострокового розірвання/ закінчення строку дії цього Договору, постачальник зобов`язаний повернути на поточний рахунок Покупця кошти отримані в якості попередньої оплати протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання від покупця письмового повідомлення.

26.08.2020 покупець направив постачальнику рекомендованим поштовим відправленням претензію від 22.08.2022 № 1/08/23901 про повернення суми попередньої оплати та сплату штрафу у зв`язку із достроковим розірванням Договору та порушення своїх зобов`язань постачальником.

Претензію від 22.08.2022 № 1/08/23901 постачальник не отримав, рекомендоване відправлення повернулось відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ "Укрпошта" про відслідковування поштового відправлення за трек-номером 0100104204494.

З огляду на викладене, позивач вжив усіх залежних від нього заходів щодо досудового врегулювання спору, що виник між сторонами.

Отже у зв`язку із розірванням Договору відповідача виник обов`язок повернути позивачу суму сплаченої попередньої оплати у розмірі 1 756 800 грн 00 коп.

Згідно із ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Верховним Судом у постанові від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, було наголошено, що з припиненням дії договору, аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 ЦК України, застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Отже, зобов`язання щодо повернення вказаних грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобов`язань, які виникли з Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2020 у справі № 916/667/18 виклала наступну правову позицію щодо виконання зобов`язання в разі розірвання договору: частину четверту статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. При цьому, якщо договором було передбачено інші зобов`язання сторін, наприклад щодо передання іншого майна, сплати коштів, які не було виконано, то в разі розірвання договору такі зобов`язання припиняються на майбутнє. Якщо ж зобов`язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України).

Аналогічну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19 та в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 906/47/19.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, і набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Тобто зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що правова підстава для набуття відповідачем авансу у розмірі 1 756 800 грн 00 коп. за Договором - відпала.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20, від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав, позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення з відповідача авансованого внеску, позаяк відпала правова підстава набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 1 756 800 грн 00 коп., адже Договір розірвано.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 1 756 800 грн 00 коп. авансованого платежу.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 439 200 грн 00 коп. штрафної санкції (пені) на підставі п. 7.7. Договору.

Згідно з п. 7.7. Договору за односторонню відмову постачальника від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору постачальник несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20 % від суми цього Договору.

Позивач наводить наступний розрахунок штрафних санкцій за Договором:

Загальна вартість товару - 2 196 000 грн 00 коп. (з ПДВ) згідно з п. 3.1. Договору.

20 % штрафу від суми 2 196 000 грн 00 коп. становить 439 200 грн 00 коп.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З огляду на те, що сторони обумовили у Договорі нарахування штрафних санкцій у відсотках від загальної вартості товару, розрахунок штрафу, наданий позивачем є обґрунтованим.

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 439 200 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 2 196 000 грн 00 коп. (з яких: 1 756 800 грн 00 коп. попередня оплата та 439 200 грн 00 коп. штрафу).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 32 940 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 2729471 від 09.11.2022.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відтак судовий збір у розмірі 32 940 грн 00 коп., сплачений позивачем при зверненні до господарського суду покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 196, 202, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" про стягнення 2 196 000 грн 00 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" (вул. Поповича, 11, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 38105693) на користь Приватного акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ 80, 04080, код ЄДРПОУ 41946011) 2 196 000 (два мільйони сто дев`яносто шість тисяч) грн 00 коп. (з яких: 1 756 800 (один мільйон сімсот п`ятдесят шість тисяч вісімсот) грн 00 коп. попередня оплата та 439 200 (чотириста тридцять дев`ять тисяч двісті) грн 00 коп. штрафу).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс Груп" (вул. Поповича, 11, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 38105693) на користь Приватного акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ 80, 04080, код ЄДРПОУ 41946011) 32 940 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано "30" березня 2023 року.

Суддя Романюк Ю.Г.