Ухвала

від 30.03.2023 по справі 5023/537/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 березня 2023 року м. ХарківСправа № 5023/537/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера", м. Харків до Приватної фірми "Левада-7", м. Харків (перший відповідач),ФОП Гайдар Ольги Володимирівни, м. Полтава (другий відповідач) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №5023/537/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера" до Приватної фірми "Левада-7" (перший відповідач) таФОП Гайдар Ольги Володимирівни (другий відповідач) про стягнення коштів. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ФОП Гайдар О.В. не виконала свої зобов`язання за договором доручення №3 від 06.01.2006 на покупку векселів, відповідно до п. 1.1 якого позивач доручає, а другий відповідач приймає на себе обов`язок на протязі строку дії договору надати позивачу послугу щодо розшуку на ринку цінних паперів та викупу 2-х векселів, емітованих позивачем, шляхом укладення з третіми особами від імені, за рахунок та за дорученням позивача договорів на придбання вказаних векселів відповідно до вимог, які зазначені у п. 1.2 договору. Згідно п. 1.2 договору доручення, предметом цього договору є вексель простий №80351607207748 на суму 139960,05 грн. та вексель простий №80351607207747 на суму 21820,00 грн., усього на загальну суму 161780,05 грн.

13.03.2012 по вказаній справі ухвалено судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відносно першого відповідача - Приватної фірми "Левада-7", відмовлено повністю. Позовні вимоги відносно другого відповідача - ФОП Гайдар Ольги Володимирівни, задоволені повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гайдар Ольги Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера" 161780,05 грн. заборгованості, 32194,23 грн. інфляційних, 12942,40 грн. трьох відсотків річних та 4138,33 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 апеляційну скаргу Фізичної особі-підприємця Гайдар О.В. залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012 по справі №5023/537/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2012 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гайдар Ольги Володимирівни залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі №5023/537/12 залишено без змін.

28.03.2023 до Господарського суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить переглянути рішення Господарського суду Харківської області у справі №5023/537/12 від 13.03.2012 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №5023/537/12 від 13.03.20123 та ухвалити нове рішення про відмову у позові ТОВ "Тера" про стягнення 206916,68 грн.

В обґрунтування заяви ФОП Гайдар О.В. вказує на те, що Червонозаводським районним судом м. Харкова розглядалась справа №646/7791/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Тера", ФОП Казуся Володимира Миколайовича, ПФ Левада-7 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ФОП Казуся Володимира Миколайовича до ОСОБА_2 про визнання простого векселю таким, що не підлягає оплаті відповідачем - ОСОБА_3 . Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.07.2016 у справі №646/7791/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_2 . Стягнуто солідарно з ТОВ Тера, ПФ Левада-7, ФОП Казуся В.М. на користь ОСОБА_2 основну суму заборгованості за простим векселем у розмірі 21820,00 грн., суму процентів за векселем у розмірі 25220,06 грн., а усього 47040,06 грн. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ФОП Казуся В.М. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26.10.2016 у справі № 646/7791/14-ц апеляційну скаргу ФОП Казуся В.М. задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.06.2016 стосовно позову ОСОБА_2 скасовано, ухвалене в цій частині нове рішення про його часткове задоволення. Стягнуто з ТОВ Тера на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 21820,00 грн., проценти 25220,06 грн., а всього 47040,06 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.06.2016 про відмову у задоволенні зустрічного позову - залишено без змін. Під час розгляду справи було встановлено, що внаслідок фальшування дати видачі векселю №80351607207747 від 06.06.2004 не було збережено його обов`язковий реквізит, внаслідок чого спірний вексель втратив вексельну силу і має значення лише простої боргової розписки, виданої ТОВ "Тера" на зазначену в ньому суму. Заявник вказує на те, що на час розгляду справи №5023/537/12 - березень 2012 року, простий вексель №80351607207747 існував, але не мав сили простого векселя. Ця обставина не могла бути відома ФОП Гайдар О.В, оскільки копії простого векселя №80351607207747 не було додано до Договору доручення № 3 (в якості додатку). У разі врахування судом обставини, що дату простого векселя встановити неможливо, а сам розшукуваний вексель не має вексельної сили, то як наслідок було б прийняте інше судове рішення, ніж те, яке було прийняте. Як вказує заявник, про існування вказаних обставин ОСОБА_1 дізналась після отримання від ОСОБА_3 02.03.2023 рішення Апеляційного суду Харківської області по справі №646/7791/14-ц.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначенихчастиною другою, пунктами 1,3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 та п. 6 ч. 3 ст. 322ГПК України у заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, і дата їх відкриття або встановлення, до заяви додаються, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Як зазначалося вище по тексту ухвали, заявник вказував на те, що про існування вказаних обставин ОСОБА_1 дізналась після отримання від ОСОБА_3 02.03.2023 рішення Апеляційного суду Харківської області по справі №646/7791/14-ц.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи №5023/537/12 (т. 13 а.с.152-155) 28.11.2016 ОСОБА_1 зверталась до Господарського суду Харківської області із заявою про перегляд судового рішення у справі №5023/537/12 від 13.03.2012 за нововиявленими обставинами. Підставами подання заяви від 28.11.2016 зазначені ті ж самі обставини, що й у заяві від 28.03.2023. Крім того, до заяви від 28.11.2016 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявником була додана копія рішення Апеляційного суду Харківської області від 26.10.2016 у справі №646/7791/14-ц. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2016 у задоволенні клопотання про відновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 у справі № 5023/537/12 відмовлено. Заяву про перегляд рішення по справі № 5023/537/12 за нововиявленими обставинами повернуто заявнику.

Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що про існування нововиявлених обставин вона дізналась 02.03.2023 спростовуються матеріалами справи та не відповідають дійсності.

Крім того, як зазначалося вище по тексту ухвали, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 321 ГПК України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Як свідчать матеріали справи рішення Господарського суду Харківської області у справі №5023/537/12 від 13.03.2012 набрало законної сили 24.07.2012.

Аналіз положеньстатті 321 ГПК Українидає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормоюстрок у три рокиє преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Можливість поновлення процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених п. 1 ч. 2ст. 320 ГПК України, процесуальним закономвиключається. Водночас, наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням. Близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 01.04.2021 у справі № 910/6260/13).

Звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами більш ніж як через три роки після спливу встановленого законом трирічного присічного строку, що є безумовним процесуальним наслідком пропуску заявником присічного трирічного строку для подання такої заяви, ФОП Гайдар О.В. безповоротно втратила право на вчинення процесуальної дії з перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 у справі №5023/537/12 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Під час постановлення даної ухвали суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Положеннями частин 1, 4 статті 11 ГПК України передбачено обов`язок суду при розгляді господарської справи керуватися принципом верховенства права та застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, при здійсненні судочинства господарські суди повинні забезпечувати заявникам реалізацію права на доступ до суду в розумінні статті 6 Конвенції ЄСПЛ.

Водночас, при перевірці відповідності вимогам процесуального закону форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, як процесуальної форми звернення до суду, судам слід дотримуватися формалізованих процесуальних норм глави третьої розділу IV ГПК України, які визначають такі вимоги та процесуальні дії суду у разі їх недотримання заявником, що забезпечує принцип рівності сторін.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини також неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом пропущеного процесуального строку не є необмеженою.

Таким чином, заява ФОП Гайдар О.В. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 у справі №5023/537/12 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 118, 232-235, 320, 321 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 у справі №5023/537/12 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 30 березня 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.