Постанова

від 21.03.2023 по справі 875/946/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 875/946/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Попович С.М.

позивача - адвокат Минець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів апеляційну скаргу Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 22.11.2022

у справі № 875/946/22

за заявою Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022

у третейській справі № 1/314

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"

до Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича

про зобов`язання виконати умови договору поставки та стягнення штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "Кернел-Трейд" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" з позовом до ФГ Акопяна С.А. про зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки №КРП21-41 від 03.07.2020.

2. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022 у третейській справі №1/314 позовні вимоги ТОВ "Кернел-Трейд" - задоволено частково:

- зобов`язано ФГ Акопяна С.А. виконати умови договору поставки, а саме: поставити на користь ТОВ "Кернел-Трейд" 600 т (шістсот тон) насіння соняшника на умовах визначених договором поставки від 03.07.2020;

- стягнуто з ФГ Акопяна С.А. на користь ТОВ "Кернел-Трейд" 6 197 040,00 грн штрафних санкцій за порушення умов договору поставки;

- стягнуто з ФГ Акопяна С.А. на користь ТОВ "Кернел-Трейд" витрати по сплаті третейського збору в розмірі 31 087,85 грн;

- в решті позову відмовлено.

3. Не погодившись із вказаним рішенням, ФГ Акопяна С.А. звернулося до Східного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22 заяву ФГ Акопяна С.А. про скасування рішення третейського суду залишено без задоволення. Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022 у справі № 1/314 - залишено без змін.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду

5. 07.12.2022 Фермерське господарство Акопян Суріка Анушаванович звернувся до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича у справі № 875/946/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України. Надано Фермерському господарству Акопян Суріку Анушавановичу строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 1 860,75 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22.

8. 05.01.2023 Фермерське господарство Акопяна Суріка Анушавановича направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал документу (платіжне доручення № 710 від 03.01.2023), що підтверджує доплату судового збору в розмірі 1 860,75 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2023 у складі колегії суддів Білоуса В.В.- головуючого, судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., серед іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 875/946/22 за апеляційною скаргою Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22 за заявою Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022; призначено розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича на 14.02.2023 о 10:15 год.

10. Розгляд вказаної апеляційної скарги не відбувся з огляду на перебування судді Погребняка В.Я. на лікарняному з 14.02.2023.

11. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22 за заявою Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022 на 21 березня 2023 року о 10:30 год.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала апеляційну скаргу

12. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ФГ Акопяна С.А. подано апеляційну скаргу в якій останнє просить скасувати вказану ухвалу.

13. Апеляційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 У третейській справі міститься лише паперова копія договору поставки який не містить підписів чи печаток сторін правочину, при цьому жодні електронні носії до суду не подавалися, судом не здійснювалася перевірка щодо накладення електронного цифрового підпису на договір його сторонами, а тому відсутні належні докази укладення сторонами третейського застереження, відтак ця справа не підвідомча третейському суду.

13.2 Договір поставки № КРП21-41 від 03.07.2020 є неукладеним у зв`язку із тим, що останній нібито містить електронний цифровий підпис заявника, що не передбачено умовами цього договору.

13.3 Склад третейського суду у третейській справі № 1/314 не відповідає вимогам закону.

13.4 Судом безпідставно відмовлено у зупиненні провадження у справі № 875/946/22 до розгляду справи про визнання договору поставки № КРП21-41 від 03.07.2020 неукладеним.

14. Представник скаржника в судовому засіданні 21.03.2023 підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. ТОВ "Кернел-Трейд" подано відзив на апеляційну скаргу в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

16. Представник ТОВ "Кернел-Трейд" в судовому засіданні 21.03.2023 заперечив проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Розгляд клопотань Верховним Судом

17. Представником скаржника подано клопотання про зупинення провадження у справі.

18. Вказане клопотання мотивовано тим, що під час розгляду справи № 910/9754/22 за позовом Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" про визнання договору поставки № КРП21-41 від 03.07.2020 - неукладеним, будуть встановлені обставини щодо дійсності вказаного договору поставки, в тому числі і третейського застереження, а тому розгляд апеляційної скарги неможливий до вирішення вказаного спору.

19. Представник скаржника в судовому засіданні 21.03.2023 підтримала вказане клопотання.

20. Представник ТОВ "Кернел-Трейд" в судовому засіданні 21.03.2023 заперечив проти вказаного клопотання.

21. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.

21.1 Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

21.2 Згідно пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

21.3 У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).

21.4 ФГ Акопяна С.А. звернулося до Східного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022 у справі № 1/314.

21.5 Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

21.6 Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

21.7 У пункті 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

21.8 За приписами частин першої, четвертої - шостої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

21.9 Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди", є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і непідтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такого спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.

21.10 Отже, у цьому провадженні за заявою ФГ Акопяна С.А. про скасування рішення третейського суду суд повинен перевірити, окрім іншого: наявність між сторонами третейської угоди та відповідність такої угоди вимогам закону; чи підвідомча справа, у якій прийнято рішення третейського суду, третейському суду відповідно до закону; чи рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою.

21.11 Тобто, з урахуванням наведених приписів законодавства та завданням господарського суду при розгляді справ, суд може надати самостійну оцінку договору поставки № КРП21-41 від 03.07.2020 та зафіксованому в ньому третейському застереженню (п. 6.2.1. Договору) на предмет досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов та відповідності третейського застереження в такій угоді вимогам закону.

21.12 Отже, у цьому провадженні суд може надати самостійну оцінку договору поставки № КРП21-41 від 03.07.2020 та зафіксованому в ньому третейському застереженню (п. 6.2.1. Договору), оскільки в заяві та апеляційній скарзі відповідача містяться аргументи про те, що договір поставки №КРП21-41 від 03.07.2020 є неукладеним.

21.13 Тому, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

21.14 Враховуючи наведене, дослідивши наведене заявником обґрунтування підстав зупинення провадження, судом не встановлено обставин щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 920/9754/22.

21.15 Правова позиція щодо можливості надання судом самостійної оцінки умовам договору на предмет дотримання вимог законодавства, зокрема зафіксованому в ньому третейському застереженню під час розгляду заяв про скасування рішення третейського або про видачу наказу, а також щодо необґрунтованості зупинення провадження до розгляду іншими судами спорів про неукладеність договору викладена в постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 875/327/21, від 11.02.2021 у справі № 875/3000/20, від 15.07.2021 та від 30.09.2021 у справі № 875/3300/20, від 31.08.2021 у справі № 875/3302/20.від 27.10.2021 у справі № 875/1860/21.

21.16 Також, суд зазначає, що у разі прийняття Господарським судом м.Києва рішення у справі № 920/9754/22, ФГ Акопяна С.А. не позбавлене можливості ініціювати перегляд судового рішення у цій справі № 875/946/22 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

21.17 Окрім того, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

21.18 Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

21.19 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

21.20 В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

21.21 Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

21.22 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

21.23 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

21.24 Тому, необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчило б про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

21.25 З огляду на викладене, клопотання представника скаржника про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23. Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена ним як судом першої інстанції за результатами розгляду заяви ФГ Акопяна С.А. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022 у третейській справі №1/314.

25. Відповідно до частини другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

26. Згідно частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

27. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" законодавцем передбачено обмежений перелік підстав, за яких може бути скасовано рішення третейського суду. Зазначений перелік співпадає з частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України.

28. З матеріалів справи убачається, що предметом спору у третейській справі є зобов`язання виконати умови договору поставки, а саме: поставити на користь ТОВ "Кернел-Трейд" 600 т (шістсот тон) насіння соняшника на умовах визначених договором поставки від 03.07.2020 та стягнення штрафних санкцій.

29. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 349 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

30. Статтею 350 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні положення закріплені у ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

31. Суд зазначає, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, у зв`язку із чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх (підстав) наявність.

32. Аналогічна правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 873/64/20, від 26.11.2020 у справі № 873/90/20 та від 25.11.2020 у справі № 876/26/20.

33. Згідно частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

34. Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.

35. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 5, частин першої, другої, дев`ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

36. При цьому, частинами четвертою - шостою статті 12 вказаного Закону передбачено, що третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

37. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (частина перша статті 14 Закону України "Про третейські суди").

38. Згідно з наданим у статті 1 Закону України "Про третейські суди" визначенням склад третейського суду персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16 Закону України "Про третейські суди").

39. При цьому статтею 7 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

40. Зокрема, постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України всеукраїнських громадських організаціях; а порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону (частини перша, шоста статті 8 Закону України "Про третейські суди").

41. Відповідно до п. 6.2.1 договору поставки № КРП21-41 від 03.07.2020, укладеного між сторонами справи, сторони договору домовились про те, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв`язку з ним або витікають з нього, у тому числі пов`язані з виконанням, порушенням, припиненням, дійсністю або недійсністю цього договору, можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд третейського суду та підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" (місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8) у відповідності з його Регламентом, який є невід`ємною частиною третейського застереження. Місцезнаходження, найменування сторін, місце та дата укладення третейського застереження, є тотожними до реквізитів, зазначених у цьому договорі. Третейський суд складається з одного третейського судді.

42. Дослідивши надані учасниками справи докази, Східний апеляційний господарський суд встановив, що предметом спору в третейській справі №1/314 є зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки та стягнення штрафних санкцій за цим договором. Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди".

43. Згідно частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

44. Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

45. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України).

46. Згідно статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

47. Відповідно до частини сьомої статті 11 названого Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

48. Частиною дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" унормовано, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

49. При цьому, за змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

50. У контексті приписів частин четвертої, п`ятої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

51. З урахуванням наведених норм Східний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що за юридичною силою законодавець прирівняв договори, укладені в електронній формі, до договорів, укладених у письмовій формі.

52. Згідно частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

53. Отже, наведеною нормою узгоджено використання при вчинення правочинів 1) факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання; 2) електронного підпису; 3) або іншого аналога власноручного підпису.

54. При цьому, частина третьої статті 207 Цивільного кодексу України передбачає засвідчення правочину у випадках: 1) встановлених законом; 2) іншими актами цивільного законодавства; 3) або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів; 4) або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

55. Враховуючи вищевикладене, твердження скаржника про можливість використання електронного підпису виключно у випадку наявності окремої письмової угоди між сторонам про це, є помилковим тлумаченням норм чинного законодавства, оскільки він не врахував наявність можливості підписання договору електронним підписом у випадку, встановленому законом.

56. Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди.

57. Згідно частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

58. У цій справі судом встановлено, що договір поставки №КРП21-41 від 03.07.2020 підписаний між сторонами кваліфікованим електронним підписами (КЕП), зокрема підпис ФГ Акопяна С.А. містить: назву підписувача, його РНОКПП та посаду - голова ФГ; належність до юридичної особи: ФГ Акопяна С.А.; код юридичної особи в ЄДР: 32037183; серійний номер кваліфікованого сертифіката; видавника кваліфікованого сертифіката: АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"; час та дата підпису: 10:53 07.07.2020. Зазначений КЕП був чинний на момент підпису, що підтверджується позначкою від АЦСК (кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг), а також наявним в матеріалах справи витягом з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Єдиного порталу державних послуг "Дія".

59. Окрім того, доказом, із якого вбачається факт укладення договору поставки №КРП21-41 від 03.07.2020 є також укладений між сторонами у паперовій формі договір № К453 від 01.09.2019 "Про електронний документообіг", за умовами якого ТОВ "Кернел-Трейд" та ФГ Акопяна С.А. домовилися визнавати і застосовувати документи складені в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

60. Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2. Договору № К453 від 01.09.2019 його предметом є визнання документів, складених однією із сторін в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та переданих іншій стороні засобами спеціальних програмних комплексів, що підтримують електронний документообіг та визнання Порядку електронного документообігу та Додатків до нього, які є невід`ємною частиною даного Порядку. Даний порядок розміщений на сайті http://kernel.ua/docs/. Сторони визнають всі майбутні зміни у Порядку електронного документообігу та Додатків до нього, що вступають в дію з моменту публікації їх на сайті http://кеmel.ua/docs/.

61. Зазначений договір № К453 від 01.09.2019 власноручно підписаний уповноваженими представниками сторін, у тому числі самим Акопяном С.А., та скріплений їх печатками.

62. Окрім того, у цій справі вбачається, що при розгляді справи третейським судом ФГ Акопяна С.А. подавало відзив на позов та інші документи, в яких останній не заперечував самого факту укладання договору поставки №КРП21-41 від 03.07.2020 із наявним третейським застереженням, а навпаки вважав його укладеним. Відповідач також не висловлював жодних заперечень щодо розгляду цього спору третейським судом.

63. При розгляді справи в третейському суді ФГ Акопяна С.А. взагалі не посилався на неукладеність договору, а лише зазначав про настання форс-мажорних обставин при виконанні договору та надав третейському суду докази листування із позивачем щодо його пропозиції зменшити передбачений договором обсяг поставки насіння соняшнику на 80% та можливість поставки наявних 20% насіння соняшнику (від 600т) без застосування штрафних санкцій.

64. Водночас, будь-яких доказів на підтвердження непідписання договору, в якому міститься третейське застереження, фальсифікації або підробки його КЕП відповідачем третейському суду надано не було.

65. З урахуванням встановлених у цій справі № 875/946/22 обставин правильним є висновок суду про те, що дії відповідача щодо посилання в третейському суді на укладення договору, але неможливість його виконання через настання форс-мажору, а згодом у Східному апеляційному господарському суді - на неукладеність цього договору поставки суперечать його попередній поведінці.

66. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

67. Отже, з огляду на встановлений факт наявності у цій справі третейської угоди, яка укладена між сторонами у вигляді третейського застереження у п.6.2.1 договору поставки № КРП21-41 від 03.07.2020, та враховуючи норми Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ третейським судам, Східний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що спір про зобов`язання виконати умови договору та стягнення штрафних санкцій правомірно переданий на розгляд Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз".

68. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 13.1, 13.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

69. Також, згідно статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до ст. 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов`язковий чи рекомендаційний характер.

70. Відповідно до частин першої - третьої статті 16 названого Закону склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

71. Частиною першою статті 17 Закону України "Про третейські суди" унормовано, що формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

72. В обґрунтування заяви про скасування рішення третейського суду ФГ Акопяна С.А., разом з іншим, посилався на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

73. В третейському застереженні сторонами погоджено, що розгляд спорів у третейському суді буде здійснюватися третейським суддею одноособово відповідно до регламенту третейського суду.

74. Разом з тим, відповідно до пунктів 1, 4 статті 4 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" третейські судді обираються Президією Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз" строком на 5 років з числа фізичних осіб, які мають знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту.

75. Східним апеляційним господарським судом встановлено та матеріалами третейської справи підтверджується, що третейський суддя Сліпченко Ю.А. включений до списку третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" затвердженого рішенням Президії Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз", оформленими протоколами №1 від 17.03.2016, №1 від 01.03.2017, №1 від 11.02.2019, №1 від 12.02.2020, №1 від 09.02.2021. Суддя має вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство, закінчив у 1994 році Українську державну юридичну академію м. Харків.

76. Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про третейські суди", формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

77. Відповідно до Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", якщо сторони не домовились про те, що справа розглядається третейським судом у складі трьох суддів, справа підлягає розгляду третейським суддею одноособово. За клопотанням однієї із сторін третейського розгляду голова Третейського суду, або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступник може призначити розгляд справи третейським судом у складі трьох третейських суддів. Третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду, або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступником із списку третейських суддів Третейського суду (ст. 7 Регламенту).

78. Як встановлено Східним апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів третейської справи № 1/314 (аркуш 1 третейської справи), головою Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" для розгляду справи за позовом ТОВ "Кернел-Трейд" до ФГ Акопяна С.А. про зобов`язання виконання умов договору поставки та стягнення штрафних санкцій, призначено третейського суддю Сліпченка Ю.А. за його згодою.

79. Таким чином, правильним є висновок Східного апеляційного господарського суду склад суду Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" для розгляду третейської справи № 1/314 відповідає вимогам статті 17 Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз".

80. Також, судом враховано, що відповідач під час проведення третейського розгляду справи № 1/314 будь-яких клопотань про призначення іншого судді, або ж про колегіальний розгляд справи не подавав, відводів чи самовідводів третейському судді Сліпченко Ю.А. ФГ Акопяном С.А. заявлено не було.

81. Відтак, наявність обставин, які б свідчили про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, що прийняв оскаржуване рішення, скаржником не підтверджена.

82. Тому, самі по собі посилання на те, що склад третейського суду в особі судді Сліпченка Ю.А. був неправомочним вирішувати третейський спір у зв`язку з порушенням процедури обрання третейського судді для розгляду третейської справи, без конкретних аргументів та документального підтвердження на підтвердження того, які саме умови третейського застереження чи вимоги Регламенту третейського суду таке призначення порушує, не може бути підставою для скасування рішення третейського суду.

83. Окрім того, Східним апеляційним господарським судом враховано, що у заяві відповідача про скасування рішення третейського суду були відсутні посилання на наявність підстав для відводу чи самовідводу судді Сліпченка Ю.А., а також щодо того, чи були порушені обов`язки цим третейським суддею тощо.

84. Також, аргументи скаржника про те, що третейським судом було порушено вимоги Регламенту щодо обов`язковості винесення відповідної ухвали про прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, про відсутність доказів направлення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог, а також порушення строків повідомлення відповідача про третейський розгляд справи (за 10 днів), правомірно відхилені Східним апеляційним господарським судом з огляду на те, що здійснюючи розгляд відповідної заяви про скасування рішення третейського суду, господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених статтею 350 Господарського процесуального кодексу України.

85. Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що скаржник під час розгляду заяви про скасування рішення третейського суду не довів відповідно до вимог господарського процесуального законодавства наявність передбачених частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України та частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення третейського суду.

86. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункт 13.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

87. Аргументи скаржника (пункт 13.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на викладене у пунктах 21.1 - 21.24 цієї постанови під час розгляду клопотання представника скаржника про зупинення провадження у справі.

88. Системний аналіз змісту постанов Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 876/68/19, від 22.10.2020 у справі № 876/46/20, від 17.02.2021 у справі № 876/72/20, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, та від 30.08.2022 у справі № 875/150/22, копію якої додано скаржником до апеляційної скарги, дає підстави для висновку, що зазначені постанови були ухвалені Верховним Судом як апеляційним судом, у порядку, передбаченому положеннями частини другої статті 253, статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

89. Відтак, з огляду на положення статей 269, 300 Господарського процесуального кодексу України, висновки у зазначених постановах не можуть вважатись обов`язковими до врахування під час розгляду цієї справи, а прийняття рішення (постанови) здійснюється з огляду на встановлені судом обставини, досліджені докази та відповідне правове регулювання, з урахуванням специфіки саме цієї категорії справ.

90. Крім того, висновки у наведених скаржником постановах Верховного Суду не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами доказів та встановлених фактичних обставин у вказаних справах та справі № 875/946/22. Так, у вказаних постановах від 13.08.2020 у справі № 876/68/19, від 22.10.2020 у справі № 876/46/20, від 17.02.2021 у справі № 876/72/20, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, та від 30.08.2022 у справі № 875/150/22, копію якої додано скаржником до апеляційної скарги не встановлено обставин щодо укладення договору про електронний документообіг між сторонами вказаних справ, тоді як у цій справі № 875/946/22 встановлено, що між сторонами укладено договір № К453 від 01.09.2019 "Про електронний документообіг" та те, що при розгляді справи в третейському суді скаржник взагалі не посилався на неукладеність договору поставки № КРП21-41 від 03.07.2020, не спростовував підписання цього договору кваліфікованим електронним підписами сторін, а лише зазначав про настання форс-мажорних обставин при виконанні договору.

91. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

92. З огляду на викладене, у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції.

93. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

94. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

95. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

96. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

97. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

98. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваної ухвали були дотримані.

99. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. 25, 240, ч. 2 ст. 253, 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22 за заявою Фермерського господарства Акопяна Суріка Анушавановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.06.2022 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 875/946/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк