Ухвала

від 30.03.2023 по справі 366/330/22

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/330/22

Провадження №2п/366/1/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 рокуІванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванків заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іванківського районного суду Київської області від 10.01.2023 ( справа № 366/330/22),

В С Т А Н О В И В:

Суть заяви та позиції сторін

До Іванківського районного суду Київської області 14.03.2023 надійшла вищезазначена заява про перегляд заочного рішення від 10.01.2023 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа державний нотаріус Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Тетяна Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування. Позовні вимоги задоволено частково.

В обґрунтування заяви заявник посилалася на те, що про ухвалене заочне рішення від 10.01.2023, отримавши у поштовому відділенні його копію. Судові повістки з викликом до суду вона не отримувала з вини відділення поштового зв1язку, тому не прибула у судові засідання з поважних причин, не подала суду докази, якими вона заперечує проти позову. Одним з доказів, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог є те, що позовна заява підписана від імені ОСОБА_3 , як адвокатом, в той час як інформація про таку особу відсутня у Єдиному реєстрі адвокатів України і адміністраторами першого рівня бази даних ЄРАУ не вносилася. Оскільки позовна заява підписана і подана особою, яка не є адвокатом у розумінні чинного законодавства України, вона , згідно пп.1 п.4 ст. 185 ЦПК України повинна бути повернена особі, яка її подала, так як виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Тому відповідач ОСОБА_1 просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути його, скасувати та призначити до розгляду у загальному порядку.

У судовому засіданні відповідачка свою заяву підтримала з тих же підстав.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились. Про день в час розгляду заяви повідомлено вчасно, належним чином. Представник позивача подав до суду письмові заперечення проти заяви, у якому зазначив, що: 1) відповідач мала можливість подати відзив на позовну заяву, так як про розгляд позовної заяви знала, що підтверджується її ж заявами, поданими в липні 2022 до суду про відкладення розгляду справи саме для надання їй можливості подання такого відзиву, проте, так відзиву і не подала; 2) будучи обізнаною про перебування справи на розгляді у суді вона не надала ніяких доказів і не виконала свого обов`язку повідомлення суду інформації про зміну свого місця проживання, як то передбачено ч.1 ст. 131 ЦПК України; 3) відповідач не дотрималася вимог ч.2 ст. 285 ЦПК України щодо посилання на докази, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог позивача; 4) не погоджуючись із заочним рішенням, не надавши своїх доказів, відповідач ставить під сумнів правомірність здійснення ОСОБА_4 адвокатської діяльності, в той час як доказів зупинення дії виданого йому свідоцтва про т зайняття адвокатською діяльністю не надана. З огляду на викладене, ОСОБА_4 просив у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Встановлені судом обставини, застосовані норми права

Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою суду від 20.03.2023 відповідачу поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Судом встановлено, що заочним рішенням Іванківського районного суду Київської області від 10.01.2023 частково задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа державний нотаріус Іванківської районної державної контори Воробей Т.П.Ю, про визнання права власності на спадкове майно.

Не погодившись з ухваленим заочним рішенням відповідач звернулася із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно дост. 288 ЦПК Українивідповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі.

Однак, заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

Фактично єдиною обставиною, на яку посилається заявник в обґрунтування своєї заяви є те, що інформація про представника позивача, Проходи Ю.В., відсутня в Єдиному реєстрі адвокатів України і адміністраторами першого рівня бази даних ЄРАУ не вносилася. Оскільки позовна заява підписана і подана особою, яка не є адвокатом у розумінні чинного законодавства України, вона , згідно пп.1 п.4 ст. 185 ЦПК України повинна бути повернена особі, яка її подала, так як виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.

Посилання представника відповідача, як на підставу для скасування заочного рішення на те, що позовна заява подана та підписана представником позивача, адвокатом Проходою Ю.В., відомості про якого відсутні в Єдиному державному реєстрі адвокатів України, а свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видано нелегітимним головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В, є безпідставним виходячи з наступного.

Статтею 177 ЦПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви.

Зокрема, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6339 від 14 лютого 2019 року, підписане ОСОБА_6 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 24.01.2019 № 26.

Доказів того, що зазначений документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_4 на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом.

Суд звертає увагу, що спір між сторонами триває з 2019 року. Рішенням Іванківського районного суду від 23.12.2020, яке наявне у загальному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповітів недійсними. Зазначена позовна заява була подана до суду ще 24.12.2019. Представником ОСОБА_2 у цій справі також був ОСОБА_4 . Його повноваження на той час позивачем не ставились під сумнів. Рішення не було оскаржене і набрало законної сили.

Відтак, суд вважає, з огляду на викладене вище в цілому, що зазначення у заяві про перегляд заочного рішення єдиної обставини, як підстави для скасування заочного рішення, сумніву у легітимності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю представника позивача, ОСОБА_4 , не відповідає завданням цивільного судочинства, закріпленим у ст. 2 ЦПК України щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Нелегітимність Ради адвокатів м. Києва, головою якої була зазначена пані ОСОБА_6 , створила певну проблему для осіб, які отримали свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю саме у цій Раді, зокрема відсутність даних про таких адвокатів в Єдиному реєстрі адвокатів України. Проте, спір всередині органу адвокатського самоврядування, не повинен створювати для пересічного громадянина ситуацію, у якій він змушений тривалий час поневірятися в судах, захищаючи своє порушене право.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для скасування судового рішення, тому заява про його перегляд підлягає залишенню без задоволення.

При цьому суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ч. 4ст. 287ЦПК Україниу разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст.260,261,287,288,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іванківського районного суду Київської області від 10.01.2023 ( справа № 366/330/22) відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Н.П. Слободян