Ухвала

від 30.03.2023 по справі 502/494/23

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/494/23

УХВАЛА

30 березня 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши заяву представника позивача

про забезпечення позову в цивільній справі № 502/494/23 за позовом

ОСОБА_1

до

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дунай»

про

стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

29.03.2023 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 , підписаний його представником до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дунай» про стягнення грошових коштів.

Разом з позовом, представником позивача подану заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно кооперативу в межах суми у розмірі 913 039, 21 грн. (дев`ятсот тринадцять тисяч тридцять дев`ять гривень двадцять одну копійку), які належать Сільськогосподарському виробничого кооперативу «ДУНАЙ».

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 28 листопада 2019 року до позивача, ОСОБА_1 , звернувся голова Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дунай» (код юридичної особи 32443875), виступаючи від імені підприємства з пропозицією надати грошові кошти в борг. Внаслідок чого, 28.11.2019 року між позивачем та СВК «Дунай» в особі ОСОБА_2 , було укладено договір позики № 10 від 28.11.2019 року, за яким Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що також підтверджується борговою розпискою. Відповідно до п. 3 Даного договору, Позичальник зобов`язався повернути грошові кошти не пізніше 01.10.2020 року.

Окрім того, через рік, обіцяючи повернути кошти у будь-якому разі, 28.11.2020 року Відповідач знову звернувся до позивача з проханням надати кошти в борг. 28 листопада 2020 року між позивачем та СВК «Дунай» був укладений договір, за яким позивач надав у власність Відповідачу 12 150 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят) доларів США, з кінцевим терміном повернення не пізніше 28.01.2021 року, що підтверджується умовами вказаного договору та письмовою розпискою від 28.11.2020 року.

При зверненні до Відповідача з вимогами про повернення коштів, позивачу було повідомлено, що незабаром він поверне їх як за першим, так і за другим договором, однак станом на день звернення з позовом до суду, Відповідачем не були виконані умови договору, що й змусило його звернутися до суду з вказаним позовом.

Наскільки відомо позивачу, СВК «Дунай» продовжує свою підприємницьку діяльність та не знаходиться на стадії ліквідації.

Між тим, враховуючи предмет позову, та беручи до уваги, що сума заборгованості є значною (913 039, 21 грн.), є сумніви щодо виконання зобов`язання зі сторони СВК «Дунай», оскільки невжиття заходів ускладнить або зробить неможливим подальше виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.

У зв`язку з реальними загрозами невиконання боржником зобов`язань, представник позивача просить задовольнити заяву та накласти арешт на майно відповідача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 149ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову передбаченихстаттею 150 цього Кодексу.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Статтею 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст.151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Занаслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд відповідно до частин 9-10ст. 153 ЦПК Україниможе постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, вказані ухвали підлягають оскарженню відповідно достатті 353 ЦПК України.

Суд, проаналізувавши доводи та обґрунтування, викладені в заяві про забезпечення позову, дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу повернення коштів наданих за письмовими договорами та розписками, що відповідно до ст. 1047 ЦК України є підтвердженням укладення договору позики, у зв`язку з чим, враховуючи розмір зобов`язання, а також реальну можливість неналежного відповідачем виконання зобов`язання, з метою недопущення ускладнення розгляду справи і забезпечення подальшого виконання рішення суду, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне відповідачу майно в межах розміру грошового зобов`язання, тобто задоволення заяви, оскільки вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

З урахуванням формулювання норми частини першої статті 154 ЦПК України та з огляду на застосований захід забезпечення позову, питання про зустрічне забезпечення не вирішується.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 258-260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

В порядку забезпечення позову по справі № 502/494/23 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дунай» про стягнення грошових коштів - накласти арешт на грошові кошти та майно Сільськогосподарського виробничого кооперативу «ДУНАЙ» (код юридичної особи 32443875, адреса місцезнаходження: 68300, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Маяк, 191-а) - в межах заявлених позовних вимог, а саме у розмірі 913 039, 21 грн., до набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Боржник: Сільськогосподарський виробничий кооператив «ДУНАЙ» (код юридичної особи 32443875, адреса місцезнаходження: 68300, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Маяк, 191-а.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан