Рішення

від 29.03.2023 по справі 280/637/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року Справа № 280/637/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, б. 14; код ЄДРПОУ 37573796) про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі відповідач, Управління), в якій позивач просить суд зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району виплатити недоотриману допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період починаючи з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року, тобто з дня взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб та з урахуванням того, що допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням у розмірі 44000 гривень 00 копійок (сорок чотири тисячі гривень 00 копійок) .

В обґрунтування позову зазначає, що після зміни місця проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації та переїзду до міста Запоріжжя, позивачем через портал ДІЯ було подано заяву про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи (далі ВПО) та призначення відповідної допомоги на проживання для позивача та її дітей. Після взяття на облік позивач так і не отримала допомогу на проживання, у зв`язку з чим неодноразово зверталася до відповідача стосовно виплати допомоги на проживання ВПО. Після чисельних відмов відповідач призначив та виплатив допомогу на проживання позивачу та її дітям, як ВПО, однак тільки за два місяці, замість шести, у зв`язку з чим позивач недоотримав кошти у сумі 44000 гривень. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

10.02.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує та зазначає, що згідно довідок, наданих до позовної заяви, позивач звернулась за призначенням допомоги ВПО на себе та трьох неповнолітніх дітей в липні 2022 до порталу «ДІЯ», де їй та її дітям дійсно було надано статус ВПО, але грошова допомога призначена не була. З цього питання позивач звернулась на «Урядову гарячу лінію» за роз`ясненнями. Листом від 20.10.2022 ОСОБА_1 було повідомлено, що вона перебуває на обліку в Управлінні за фактичним місцем проживання та отримує допомогу при народженні на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з 01.05.2019 по 31.05.2022 та на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.09.2020 по 30.09.2023. Також отримує в Управлінні допомогу на дітей, які виховуються у багатодітній сім`ї з 01.10.2020 по 30.09.2026. Не погодившись з відповіддю Управління від 20.10.2022, позивач 09.11.2022 року, направила до управління Заяву про призначення допомоги на проживання ВПО додавши пакет документів, серед яких є акт обстеження складений депутатом Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області від 07.11.2022 року. Про те, що ОСОБА_1 разом з дітьми проживає з 2018 року по 02.07.2022 за адресою: АДРЕСА_2 . Ці обставини суперечать призначенню допомог за фактичним місцем проживання саме в м.Запоріжжі. У зв`язку із зазначеними обставинами, Управління звернулось за роз`ясненнями до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо законних підстав на призначення ОСОБА_1 та її дітям допомоги внутрішньо переміщеним особам. Згодом, згідно відповіді Департаменту, листами від 12.12.2022 та повторного від 21.12.2022 позивачці було роз`яснено, що виплату, враховуючи факт отримання державних допомог за місцем фактичного проживання з 2019 року, законні підстави для надання статусу ВПО та призначення допомоги на проживання відсутні. Тобто Департамент підтвердив той факт, що причиною переміщення позивача з Запорізької області, Василівського району, с. Приморське до м. Запоріжжя були не військові дії з 24.02.2022, а тому у позивача не має підстав для надання статусу внутрішньо переміщеної особи та для призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Просить в задоволенні позову відмовити.

14.02.2023 позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідач знехтував своїм правом поводити додаткові перевірки та надсилати запити до інших компетентних органів для отримання інформації щодо отримувачів соціальних виплат, не проводив актуальну перевірку та відмовив у виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі наявної в нього, застарілої інформації, за 2019 та 2020 роки, однак після чисельних звернень позивача, надання доказів на підтвердження свого місця проживання відповідачем була призначена та виплачена допомога на проживання позивачу та її дітям, як внутрішньо переміщеним особам, але не з моменту призначення допомоги від 14.08.2022, а тільки з грудня 2022 року.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 07.02.2018 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №2322-1461724-2018 від 23.03.2018.

Позивач є матір`ю трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, копії яких надано до матеріалів справи.

Позивач через портал ДІЯ подала заяву на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та призначення відповідної допомоги для себе та дітей, за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 ; внаслідок чого отримано підтвердження реєстрації як внутрішньо переміщеної особи та призначення допомоги у розмірі 2000,00 гривень на позивача та 3000,00 гривень на кожну дитину щомісяця, а також електронні документи переселенця, а саме роздруківки підтвердження реєстрації та довідки переселенця № 2303-7501213097 від 14.08.2022, № 2303-7501213098 від 14.08.2022, № 2303-7501213099 від 14.08.2022, № 2303-7501213096 від 14.08.2022.

Довідки містять інформацію про те, що їх видано Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району.

У зв`язку з не отриманням грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, 22.09.2022 позивач звернулась на «Урядову гарячу лінію», а також 03.10.2022 позивач особисто звернулась до відповідача з питання отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Листом від 18.10.2022 №05-07/5644 та листом від 20.10.2022 №Н-1812 Управління повідомило позивача, що розглянуто звернення позивача від 22.09.2022 та 03.10.2022 стосовно призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі та прийнято рішення про відмову в призначення допомоги відповідно до пункту 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (далі Порядок №332), у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 з 2019 року до теперішнього часу отримує допомогу при народженні дитини та допомогу на дітей, які виховуються у багатодітній сім`ї, та особисто з 2019 року зверталась до управління 06.06.2019, 03.08.2020, 07.10.2020, 22.10.2020, що підтверджує місце проживання позивача в районі Управління, що автоматично виключає вірогідність переміщення позивача з окупованої території після 24.02.2022. З огляду на зазначене, у призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам відмовлено.

09.11.2022 позивач повторно звернулася до Управління із заявою про призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі, на яку відповідач листом від 18.11.2022 №Н-2227 повідомив, що ОСОБА_1 з 2019 року до теперішнього часу отримує допомогу на дітей, що підтверджує місце проживання позивача в районі Управління, що автоматично виключає вірогідність переміщення позивача з окупованої території після 24.02.2022 Враховуючи довідки з місця реєстрації та акт обстеження, якими зазначено перебування позивача та її дітей з 2018 року по 02.07.2022 за місцем реєстрації, що суперечить призначенню допомоги саме за фактичним місцем проживання у місті Запоріжжя, Управлінням надіслано запит до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо законних підстав на призначення допомоги як внутрішньо переміщеним особам.

19.12.2022 позивачем до Управління подано звернення про надання інформації, на яке Управління листом від 21.12.2022 № Н-2615 повідомило позивача, що Управлінням отримано лист роз`яснення від Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 01.12.2022 №4544/07-29. Згідно відповіді Департаменту, враховуючи факт отримання позивачем державних допомог за місцем фактичного проживання з 2019 року, законні підстави для надання статусу ВПО та призначення допомоги на проживання для родини позивача відсутні.

Проте 06.01.2023 та 11.01.2023 на картковий рахунок позивача надійшло два платежі із грошовою допомогою внутрішньо переміщеним особам у сумі 11000 гривень кожний.

Відповідно до наданих позивачем пояснень, 23.01.2023 року, під час візиту до управління, позивач отримала усну відповідь, що отримана допомога була виплачена за грудень 2022 року та січень 2023 року.

Не погоджуючись з відмовою в призначені та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати грошової допомоги не в повному обсязі, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб,створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 (далі - Порядок № 509) (тут в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з абзацом 16 пункту 2 Порядку №509 на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка».

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що доказом внутрішнього переміщення особи є довідка, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік такої особи.

Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком №332.

Пунктом 2 Порядку № 332 (тут в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що починаючи з травня 2022 року допомога на проживання надається особам, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, і які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від № 2303-7501213097 від 14.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Також, відповідно до довідки від № 2303-7501213099 від 14.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки від № 2303-7501213098 від 14.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки від № 2303-5002383912 від 12.12.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

В редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка", на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332, Запорізька область входить до відповідного переліку.

Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 75 від 25.04.2022, Степногірська селищна територіальна громада, до складу якої входить с. Приморське, віднесена до цього переліку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, оскільки факт переміщення позивача та її дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточена (блокувана), підтверджується довідками № 2303-7501213097 від 14.08.2022, №2303-7501213098 від 14.08.2022, № 2303-7501213099 від 14.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою самим відповідачем.

Крім того, слід зазначити, що у випадку, якщо відповідач вважає, що на момент введення в України воєнного стану фактичне переміщення позивача та її дітей з території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточена (блокувана), не відбулось, то відповідач в праві застосувати наслідки, передбачені статтею 12 Закону№1706-VII, яка визначає підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

Що стосується довідки від № 2303-5002383912 від 12.12.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судом встановлено, що особа дійсно була зареєстрована 14.08.2022 в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, однак під час зміни адреси фактичного проживання позивачем було встановлено, що вказану особу було виключено з обліку внутрішньо переміщених осіб та повторно зареєстровано лише 12.12.2022.

У зв`язку з вищезазначеним судом не може бути встановлено, а позивачем належним чином підтверджено, що в період з 14.08.2022 по 12.12.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, як внутрішньо переміщена особа, отже відповідачем правомірно не нараховувалась допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі в зазначений період.

Разом із тим, оскільки станом на теперішній час довідки № 2303-7501213097 від 14.08.2022, № 2303-7501213098 від 14.08.2022, № 2303-7501213099 від 14.08.2022, № 2303-5002383912 від 12.12.2022 про взяття позивача та її дітей на облік як внутрішньо переміщених осіб є чинними та були видані у зв`язку з тим, що вони перемістилась з території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточена (блокувана), суд вважає, що підстави для відмови у виплаті позивачу та її дітям допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам були відсутні.

Крім того, оскільки в адміністративному судочинстві передумовою для захисту порушеного права є вирішення судом публічно-правового спору, який позивачем у позовних вимогах не зазначено, однак заявлено по суті, суд вважає, що наявні підстави для виходу за межі позовних вимог у зв`язку з необхідністю визнання протиправними дій Управління щодо відмови позивачу та її дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за період починаючи з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд звертає увагу, що стягнення з відповідача не отриманої допомоги на проживання у конкретно визначеній сумі можливе лише в разі, якщо такий розмір допомоги був нарахований, але протиправно не виплачений.

Разом із тим, за встановленими у даній справі обставинами Управлінням в період з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року позивачу та її дітям не було призначено допомогу на проживання та не визначався її розмір, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу та її дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_2 недоотриману допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району в сумі 805,20 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за період з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 14.08.2022 року по 30.11.2022 року.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району судові витрати зі сплати судового збору сумі 805,20 грн (вісімсот п`ять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, місцезнаходження: 69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, б. 14; код ЄДРПОУ 37573796.

Повне судове рішення складено 29.03.2023.

Суддя М.О. Семененко