Постанова

від 30.03.2023 по справі 440/6845/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 р.Справа № 440/6845/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Таскомбанк" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 15.09.22 року у справі № 440/6845/22

за позовом акціонерного товариства "Таскомбанк"

до Полтавського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)

третя особа - ОСОБА_1

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, акціонерне товариство "Таскомбанк", звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа - ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Полтавського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у знятті арештів з нерухомого майна банку, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння складається з: А-2 - житлового будинку загальною площею 347,8 кв.м, № 1 - свердловини, № 2 - вигрібної ями;

- зобов`язати Полтавський відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна позивача, накладеного на підставі постанови державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ Мороз С.В. від 15 квітня 2010 року, а також постанови начальника відділу ДВС Полтавського РУЮ Кругового С.В. від 02 квітня 2013 року, що винесені в межах виконавчого провадження № 18667249.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що державним виконавцем під час закінчення виконавчого провадження № 18667249 на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" протиправно не знято арешт з майна боржника, накладений в межах цього виконавчого провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 440/6845/22 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 440/6845/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що майно, з якого позивач просить зняти арешт, не є власністю боржника - ОСОБА_1 , а отже не є і не може виступати забезпеченням реального виконання будь-яких рішень суду, ухвалених щодо зобов`язань ОСОБА_1 в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у Полтавському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на виконанні перебувало виконавче провадження № 18667249 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом 19 березня 2010 року № 2-90/2010, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "ВТБ Банк" в особі Полтавської філії ВАТ "ВТБ Банк" заборгованості в сумі 1349553,52 грн.

15 квітня 2010 року постановою державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ у зазначеному виконавчому провадженні накладено арешт на все нерухоме майно.

Постановою начальника ВДВС Полтавського РУЮ від 02 квітня 2013 року у цьому ж виконавчому провадженні повторно накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння складається з: А-2 - житлового будинку загальною площею 347,8 кв.м, № 1 - свердловини, № 2 - вигрібної ями.

Виконавче провадження № 18667249 закінчено 27 грудня 2013 року на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що 06 грудня 2013 року та 09 грудня 2013 року на адресу стягувачів державним виконавцем направлено повідомлення про можливість залишення за собою нереалізованого майна, оскільки станом на 27 грудня 2013 року жоден із стягувачів не виявив наміру залишення за собою нереалізованого майна, а у боржника відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

При цьому арешти, накладені в межах зазначеного виконавчого провадження № 18667249, не знімались.

29 квітня 2021 року акціонерне товариство "Таскомбанк" набуло право вимоги за кредитним договором № 148-08/1 від 13 червня 2008 року, додаткових угод до нього (з наступними змінами та доповнення до них), а також договорами забезпечення, укладеними із ОСОБА_2 .

Відповідно до умов договору факторингу № НІ/11/2-Ф від 29 квітня 2021 року та у відповідності до норм статті 1077 Цивільного кодексу України, акціонерне товариство "Таскомбанк" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за зобов`язанням, що виникло в останніх перед акціонерним товариством "Універсал Банк" за вказаним кредитним договором № 148-08/1 від 13 червня 2008 року та договорами забезпечення.

За умовами Договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 29 квітня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В. за реєстровим № 1120, позивач набув право вимоги за іпотечним договором № 148-08/1/3, посвідченим 13 червня 2008 року приватним нотаріусом Полтавського РНО Москівцем В.А. за реєстровим № 3455 (надалі за текстом - Іпотечний договір), який укладений із ОСОБА_1 (надалі - Іпотекодавець), згідно з яким в іпотеку передано нерухоме майно в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № 148-08/1 від 13 червня 2008 року, укладеним з акціонерним товариством "Універсал Банк".

У зв`язку з тривалим невиконанням позичальником та поручителем взятих на себе зобов`язань, користуючись правом іпотекодержателя на звернення стягнення на предмети іпотеки відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку", позивач зареєстрував право власності на предмети іпотеки, якими забезпечено вказане кредитне зобов`язання, в тому числі: земельну ділянку, площею 0,1099 гектарів (кадастровий номер 5324085908:08:004:0096), що знаходиться у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а також житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння складається з А-2 - житлового будинку загальною площею 347,8 кв. м., житловою площею 155,0 кв. м., № 1 - свердловини, № 2 - вигрібної ями, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Позивач, не погодившись з відмовою Полтавського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у знятті арештів з нерухомого майна, переданого йому в іпотеку, звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час немає правових підстав для зняття арешту з майна, оскільки існує непогашена заборгованість за виконавчим провадженням № 18667249.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

У відповідності до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) (далі - Закону № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

У відповідності до ч. 2 ст. 49 Закону № 606-XIV у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено судом, виконавче провадження № 18667249 наразі знищене, а відтак відповідач об`єктивно позбавлений можливості надати суду його матеріали для дослідження.

Зазначені обставини унеможливлюють встановлення або спростування судом наявності виключень, передбачених частиною першою статті 50 Закону № 606-XIV, що не зумовлюють обов`язку державного виконавця щодо зняття арештів під час закінчення виконавчого провадження.

На підтвердження протиправності дій державного виконавця під час закінчення виконавчого провадження без зняття накладених в його межах арештів позивачем не надано жодного доказу.

Колегія суддів встановила, що в межах виконавчого провадження № 18667249 державним виконавцем винесено постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, заборгованість за якими станом на дату закінчення виконавчого провадження боржниками залишилась непогашеною, тому ця підстава стана для не зняття арешту майна боржника, накладений в межах виконавчого провадження № 18667249.

Станом на 05.09.2022 року у Полтавському відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження, до складу якого входять:

1) виконавче провадження № 47671618 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом від 20.03.2015 р. у справі № 2/545/26/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість у розмірі 88048,71 грн. та судові витрати в розмірі 880,49 грн. 27.05.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;

2) виконавче провадження № 66968734 з примусового виконання постанови, виданої Полтавським ДВС в Полтавському районі Полтавської області Північно-східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Суми) 27.09.2021 р. № 41761742 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчий збір у розмірі 134955,35 грн. 28.09.2021 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;

3) виконавче провадження № 66969265 з примусового виконання постанови, виданої Полтавським ДВС в Полтавському районі Полтавської області Північно-східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Суми) 27.09.2021 р. № 41761742 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрати виконавчого провадження у розмірі 300 грн. 28.09.2021 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;

4) виконавче провадження № 69083067 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом від 19.03.2010 у справі № 2-90/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на користь ВАТ ВТБ Банк в особі Полтавської філії ВАТ ВТБ Банк заборгованість в сумі 1349553,52 грн. 25.05.2022 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також станом на 05.09.2022 р. у Полтавському відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №51887701 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом від 09.12.2014 р. № 2-90/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ ВТБ Банк в особі Полтавської філії ВАТ ВТБ Банк заборгованість в сумі 1349553,52 грн. По даному виконавчому провадженню заборгованість також не погашено.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 301405113 від 20.05.2022 року право власності на житловий будинок, загальною площею 347,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належав на підставі права власності ОСОБА_1 було перереєстровано на AT «Таскомбанк» 05.11.2021 року з наявними арештами, а саме: № 609257 від 10.04.2013 р., № 44988354 від 10.04.2013 р. При цьому у виконавчому листі, виданому Полтавським районним судом 19.03.2010 у справі № 2-90/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ ВТБ Банк в особі Полтавської філії ВАТ ВТБ Банк заборгованість в сумі 1349553,52 грн. при повторному пред`явленні на виконання, та після перереєстрації права власності на вище вказане майно, сума заборгованості не змінилась.

Колегія суддів зазначає, що накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити його вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України "Про іпотеку".

Натомість підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини частина четверта Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (в редакції, що була чинною станом на дату звернення позивача до органа ДВС із заявою про зняття арештів за майна, переданого в іпотеку) пов`язує настання таких обставин:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Доказів на підтвердження існування таких обставин позивачем не надано до матеріалів справи, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що майно, з якого позивач просить зняти арешт не є власністю боржника - ОСОБА_1 , а законним власником є акціонерне товариство "Таскомбанк", колегія суддів не приймає, оскільки статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" чітко передбачає низку випадків, у разі наявності яких накладені арешти не підлягають зняттю під час закінчення виконавчого провадження, до яких зокрема належить випадок нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Оскільки в межах виконавчого провадження № 18667249 державним виконавцем винесено постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, заборгованість за якими станом на дату закінчення виконавчого провадження боржниками залишилась непогашеною, тому у відповідача відсутні підстави для зняття арешту з нерухомого майна боржників.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі № 520/3284/22 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Таскомбанк" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року по справі № 440/6845/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко