Постанова

від 30.03.2023 по справі 520/5156/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 р. Справа № 520/5156/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, по справі № 520/5156/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-ВЕ»

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛ-ВЕ» (далі за текстом ТОВ «АЛ-ВЕ», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі за текстом ДПС України, другий відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №3796534/44370266 від 14.02.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 27 від 28.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 27 від 28.01.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ-ВЕ" у день її направлення, а саме 28 січня 2022;

- покласти на ГУ ДПС в Харківській області та ДПС України судові витрати пропорційно задоволеним вимогам за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність оскаржуваного рішення ГУ ДПС в Харківській області, оскільки на пропозицію контролюючого органу позивачем було надано разом із поясненнями копії всіх необхідних документів, які у повному обсязі розкривають зміст господарської операції між ТОВ «АЛ-ВЕ» та його контрагентом ТОВ «Будівельна компанія монтаж буд» та підтверджують обґрунтованість складення податкової накладної № 27 від 28.01.2022. Вважає, що наданими позивачем документами, зокрема рахунком на оплату №48 від 28.01.2022, платіжним дорученням № 74 від 28.01.2022 та листом контрагента про помилкове зазначення призначення платежу, повністю спростовуються вказані у спірному рішенні підстави відмови у реєстрації податкової накладної.

Крім того, залишення ДПС України скарги ТОВ «АЛ-ВЕ» на рішення першого відповідача №3796534/44370266 від 14.02.2022 без задоволення з інших мотивів (ненадання копій первинних документів та інше), ніж були вказані першим відповідачем у рішенні про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, на думку позивача, є недопустимим та також вказує на необґрунтованість та безпідставність прийнятого ГУ ДПС у Харківській області рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі № 520/5156/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-ВЕ" (код ЄДРПОУ 44370266, вул. Енергетична, буд. 17, м. Харків, 61036) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №3796534/44370266 від 14.02.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 27 від 28.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 27 від 28.01.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ-ВЕ" у день її направлення, а саме 28 січня 2022 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-ВЕ" (код ЄДРПОУ 44370266, вул. Енергетична, буд. 17, м. Харків, 61036) суму судового збору у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок), а також суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-ВЕ" (код ЄДРПОУ 44370266, вул. Енергетична, буд. 17, м. Харків, 61036) суму судового збору у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок), а також суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень).

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не надання судом правильної оцінки, викладеним першим відповідачем обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на правомірності спірного рішення ГУ ДПС в Харківській області, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної № 27 від 28.01.2022 не було надано до контролюючого органу первинних документів, визначених п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520), які необхідні для підтвердження відсутності ознак ризиковості та як наслідок реєстрації податкової накладної.

Позивач, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "АЛ-ВЕ" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

27.01.2022 між ТОВ "АЛ-ВЕ" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КЛМПАНІЯ МОНТАЖ БУД" було укладено договір поставки №006.22П, відповідно до умов якого продавець зобов`язується придбати і поставити обладнання до системи вентиляції та кондиціонування повітря на умовах і в терміни, визначені цим договором, а покупець прийняти його і сплатити на умовах і в терміни, визначені цим договором.

Відповідно до специфікації від 27.01.2022 року продавець зобов`язується передати у власність покупця тепловий насос HCYGNUS TECH HCY 031 (у складі: корпус, компресор, конденсатор, 2 вентилятори, накопичувальний бак, насос, гідромодуль, контролер, реле, датчики, клапани; потужність 3,56 кВт) та антивібраційні опори для HCY 031 (1 комплект 4 шт.).

Відповідно до п. 4.1 договору загальна вартість обладнання, що поставляється за цим договором складає 300 000,00 грн.

Порядок розрахунків за цим договором, передбачений розділом 6 Договору і визначає передоплату в розмірі 100% від загальної суми договору, що становить 300 000,00 грн шляхом перерахування на рахунок продавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання цього договору.

Поставка відповідно до п.5.1 договору здійснюється в термін до 120 календарних днів, починаючи з моменту підписання цього договору.

Так, 28 січня 2022 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КЛМПАНІЯ МОНТАЖ БУД" на підставі рахунку на оплату № 48 від 28.01.2022 сплатило на користь ТОВ "АЛ-ВЕ" суму у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 74 від 28 січня 2022 року та банківською випискою від 28.01.2022.

Призначення платежу відповідно до платіжного доручення № 74 від 28.01.2022 передоплата за холодильну машину у комплекті згідно з договором № 006.22П від 27.01.2022 року та на підставі рахунку № 48 від 28.01.2022 року у сумі 250000,00 грн, ПДВ 20% 50000,00 грн.

Натомість, в призначені платежу контрагентом було допущено технічну помилку, яку він одразу виправив, направивши лист (вих. № 28/01-1 від 28.01.2022), яким повідомив, що у платіжному дорученні № 74 від 28.01.2022 року на суму 300 000,00 грн було помилково вказане призначення платежу.

На виконання своїх господарських зобов`язань за ЗЕД, позивачем відповідно до інвойсу № 41032201060 від 03.02.2022 сплачено суму передоплати 3408,00 EUR за замовлене обладнання, що підтверджується платіжним дорученням № 2JBKLM2 від 04.02.2022 та випискою з банку від 04.02.2022.

28.01.2022 позивачем складено податкову накладну № 27 та направлено до ДПС для реєстрації. Проте, 01.02.2022 її реєстрацію зупинено. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання зазначеної вимоги, позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентами та відповідності постачання обсягам придбання надавались контролюючому органу відповідні документи. Однак, контролюючим органом було прийняте рішення № 3796534/44370266 від 14.02.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 28.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки відповідачем не доведено наявності підстав для застосування до позивача процедури зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка передбачена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165). Судом враховано, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам вищевказаного Порядку та не містить переліку документів, які необхідно подати платнику податків для прийняття позитивного рішення з цього питання.

Зменшуючи розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до 3500 грн, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості такої суми до пропорційного стягнення за рахунок обох відповідачів, на користь ТОВ «АЛ-ВЕ», врахувавши при цьому співмірністьрозміру витрат на правничу допомогу зіскладністю справи (справа незначної складності, що розглядається в порядку письмовогопровадження).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманої позивачем квитанції від 01.02.2022 № 9014997639 (а. с. 23) підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 28.01.2022 № 27 в ЄРПН слугувала відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4016, 8418 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D» = 1.9709%, «Р» = 38045.2.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 28.01.2022 № 27 є її відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

Так, з дослідженої колегією суддів копії квитанції від 01.02.2022 № 9014997639 встановлено, що перший відповідач, наводячи показники: «D» = 1.9709%, «Р» = 38045.2., не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у кожному випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та безпідставність зупинення реєстрації вказаної податкової накладної.

Крім того, відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов`язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанції від 01.02.2022 (а.с. 23) комісією ГУ ДПС у Харківській області не відображено сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 28.01.2022 № 27.

Колегією суддів установлено, що на виконання вимоги першого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Харківській області було надіслано повідомлення від 07.02.2022 № 3 (а.с. 24) щодо податкової накладної від 28.01.2022 №27 та документи (19 додатків), на підставі яких складена податкова накладна, а саме : договір поставки № 006.22П від 27.01.2022, специфікація до договору від 27.01.2022 (додаток 1), рахунок на оплату № 48 від 28.01.2022, платіжне доручення № 74 від 28.01.2022, лист ТОВ «Будівельна компанія монтаж буд» від 28.01.2022 про зміну призначення платежу, заключну виписку по рахунку ТОВ «АЛ-ВЕ» за 28.01.2022, контракт № 0122 від 28.01.2022 разом з додатками, платіжне доручення № 2JBKLM2 від 04.02.2022, виписка по рахунку від 04.02.2022, договори оренди нежитлових приміщень разом з актами приймання-здачі наданих послуг та платіжними дорученнями, наказ від 01.12.2021 № 8-ОД про введення штатних одиниць.

Так, з поданих до контролюючого органу документів, вбачається, що ТОВ "Будівельна компанія монтаж буд» на виконання п.6.2.1 договору поставки № 006.22П від 27.01.2022 перерахувало 28.01.2022 ТОВ «АЛ-ВЕ» передплату за поставку товару, обумовленого договором, у сумі 300000,00 грн.

При цьому, отримання позивачем передоплати у розмірі 300000,00 грн за вищевказаним договором підтверджується копією рахунку на оплату № 48 від 28.01.2022, платіжним дорученням №74 від 28.01.2022 та випискою АТ КБ «Приват-Банк» з банківського рахунку позивача за 28.01.2022, які наявні в матеріалах справи.

У зв`язку з зарахуванням оплати від покупця на банківський рахунок платника податку, як передоплату за товар по договору поставки № 006.22П від 27.01.2022, позивач, у якого виникло податкове зобов`язання згідно з частиною 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), ТОВ «АЛ-ВЕ», діючи відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, сформував податкову накладну № 27 від 28.01.2022 та подав її на реєстрацію.

Проте, незважаючи на подані документи, першим відповідачем прийнято спірне рішення від 14.02.2022 № 3796534/44370266, у зв`язку з ненаданням платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено про невідповідність найменування товару в податковій накладній платіжному дорученню.

Позивач, не погодившись з таким рішенням першого відповідача, подав до ДПС України скаргу від 14.02.2022 № 3796534/44370266, яка рішенням від 03.06.2022 №11184/4437/0266/2 залишена без задоволення, а спірне рішення - без змін з підстав не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

З приводу зазначеної контролюючим органом у спірному рішенні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 27 від 28.01.2022 колегією суддів встановлено, що платіжне доручення № 74 від 28.01.2022 (а.с. 43) містить призначення платежу наступного змісту: «передоплата за холодильну машину у комплекті згідно дог. №006.22П від 27.01.2022 та рахунка №48 від 28.01.2022. У сумі 250000.00 грн, ПДВ-20% 50000.00 грн».

Разом з цим, предметом договору поставки №006.22П від 27.01.2022 сторони визначили тепловий насос HCYGNUS TECH HCY 031 (у складі: корпус, компресор, конденсатор, 2 вентилятори, накопичувальний бак, насос, гідромодуль, контролер, реле, датчики, клапани; потужність 3,56 кВт) та антивібраційні опори для HCY 031 (1 комплект 4 шт.).

В цей же день (28.01.2022) ТОВ «Будівельна компанія монтаж буд» направило ТОВ «АЛ-ВЕ» лист вих. 28/01 від 28.01.2022, в якому повідомлено, що у платіжному дорученні № 74 від 28.01.2022 на суму 300000,00 грн було помилково вказано призначення платежу. Просило вважати вірним наступне призначення платежу: «Передоплата за тепловий насос HCYGNUS TECH HCY 031 (у складі: корпус, компресор, конденсатор, 2 вентилятори, накопичувальний бак, насос, гідромодуль, контролер, реле, датчики, клапани; потужність 3,56 кВт) та антивібраційні опори для HCY 031 (1 комплект 4 шт.) згідно дог. № 006.22П від 27.01.2022 та рахунка №48 від 28.01.2022. У сумі 250000.00 грн, ПДВ - 20% 50000.00 грн».

Колегія суддів зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, якщо такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина 2 статті 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Таким чином, враховуючи, що наданими позивачем документами повністю підтверджується наявність підстав для складення податкової накладної від 28.01.2022 № 27, а вищенаведеними доказами спростовуються висновки контролюючого органу щодо виявлених невідповідностей у найменуванні товару, зазначеному в податковій накладній та платіжному дорученні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Колегія суддів звертає увагу, що підстави та мотиви відмови у реєстрації податкової накладної, які зазначені в оскаржуваному рішенні та рішенні ДПС України за результатами розгляду скарги, повністю відмінні за своїм змістом, що вказує на неузгодженість дій в системі податкового органу та додатково свідчать про порушення відповідачами у спірних відносинах принципу правової визначеності при винесенні рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.02.2022 № 3796534/44370266 про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 28.01.2022.

Слід зазначити, що незважаючи на те, що спірна накладна була складена по факту отримання передоплати за товар, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції було надано до суду першої інстанції докази поставки товару, обумовленого сторонами у договорі від 28.01.2022 № 006.22П, а саме: інвойс №1102203757/11.07.2022, митну декларацію ІМ 40 ДЕ, митну декларацію CMR №550256, рахунок-фактуру №СФ-0052 від 20.07.2022, акт №ОУ-0051 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 20.07.2022.

Колегія суддів вважає, що у своїй сукупності надані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Харківській області під час розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної № 27 від 28.01.2022 в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішення №3796534/44370266 від 14.02.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної 27 від 28.01.2022 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 27 від 28.01.2022 датою її подання на реєстрацію.

Щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.(ч.7ст.139 КАС України).

Відповідно до ч. 3, 4ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4ст.134 КАС Українивизначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до позовної заяви позивачем долучено ордер на надання правової допомоги серія АЕ №1134234, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4381 на ім`я ОСОБА_1 та платіжне доручення від 24.06.2022 № 73 про сплату судового збору на суму 2481 грн.

28.07.2022 до суду першої інстанції позивачем було надіслано клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якому, користуючись правом, передбаченим ч. 7 ст. 139 КАС України, ТОВ «АЛ-ВЕ» повідомило про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розрахунок яких складає 7000 грн. Також зазначено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «КД-ГРУП» було укладено договір про надання правничої допомоги № 03-06/22 від 03.06.2022, на підставі якого здійснюється представництво інтересів ТОВ «АЛ-ВЕ», надаються письмові процесуальні документи, докази та пояснення; відповідні докази на підтвердження понесення витрат будуть надані до суду протягом 5 днів після розгляду даної справи та прийняття відповідного рішення.

Водночас, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних документів, зокрема договору про надання правової допомоги, акту приймання-передачі виконаних робіт, якими б підтверджувалось надання адвокатом юридичних послуг на адресу ТОВ «АЛ-ВЕ» в даній справі.

При цьому, суд першої інстанції, здійснюючи розподіл судових витрат, не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи доказів, якими б було підтверджено реальність понесення ТОВ «АЛ-ВЕ» витрат на правову допомогу, та всупереч ч. 7 ст. 139 КАС України, стягнув з ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України по 1750 грн (пропорційно) на користь позивача витрати на правову допомогу.

Колегія суддів вважає, що право на подання доказів після ухвалення судового рішення по суті, виникає у сторони у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження (з проведенням судових дебатів), в той час як дана справа була розглянута у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, про що позивач був обізнаний.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі № 520/5156/22 підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови в частині розподілу судових витрат, та виключення з абзаців четвертого та п`ятого резолютивної частини рішення фрази: «а також суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень)». В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст.134, 139, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі № 520/5156/22 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови в частині розподілу судових витрат, а з абзаців четвертого та п`ятого резолютивної частини рішення виключити фрази: «а також суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень)».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій