Постанова

від 29.03.2023 по справі 120/4472/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4472/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

29 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гайсинського комбінату комунальних підприємств на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (далі - позивач) до Гайсинського комбінату комунальних підприємств (далі - відповідач) про вилучення необґрунтованої одержаної виручки у дохід державного бюджету,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:

- вилучити у Гайсинського комбінату комунальних підприємств в дохід державного бюджету штраф в сумі 203454,76 грн;

- зобов`язати Гайсинський комбінат комунальних підприємств повернути споживачам суму необгрунтованої одержаної виручки в розмірі 203454,76 грн.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 позов задоволено частково.

Стягнуто з Гайсинського комбінату комунальних підприємств в дохід державного бюджету штраф в сумі 203 454,76 грн.

В іншій частині позовних вимог, а саме щодо зобов`язання відповідача повернути споживачам суму необгрунтованої одержаної виручки в розмірі 203454,76 грн відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення № 07 від 05.07.2021, якому надана оцінка в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2022 справа № 120/9654/21 судом не скасоване та є чинним, а тому наявні підстави для виходу за межі позовних вимог шляхом стягнення з Гайсинського комбінату комунальних підприємств в дохід державного бюджету штрафу в сумі 203454,76 грн.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що Гайсинський комбінат комунальних підприємств проводив реалізацію своїх послуг виключно до затвердженого тарифу Гайсинською міською радою. Різниця між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання відсутня. Отже, необгрунтована одержана виручка відсутня, тому до Гайсинського комбінату комунальних підприємств не може бути застосовано адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що планування витрат для включення їх до повної планової собівартості послуг відповідачем не здійснено за кожною операцією поводження з побутовими відходами. Тарифи на послуги не визначені окремо за кожною послугою поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів. Отже за рахунок включення необґрунтованого прибутку тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для населення завищено, тому апелянта притягнуто до відповідальності за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Направленням від 10.06.2021 № 1832, спеціалістами сектору контролю за регульованими цінами проведено планову перевірку Гайсинського комбінату комунальних підприємств та складено акт перевірки від 29.06.2021 № 11.

В ході проведення планового заходу державного контролю у сфері ціноутворення позивачем виявлено завищення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів в період 01.05.2020 по 01.06.2021, що призвело до отримання відповідачем необґрунтованої виручки.

У зв`язку з чим, ГУ Держспоживслужби винесло рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 07 від 05.07.2021.

Відповідачем вказане рішення оскаржено до Вінницького окружного адміністративного суду.

Рішенням від 31.02.2022 у справі № 120/9654/21, яке набрало законної сили 03.03.2021 у задоволенні позову відповідачу відмовлено.

Враховуючи, що рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 07 від 05.07.2021 є чинним та не скасованим, тому відповідач зобов`язаний у десяти денний термін сплатити в дохід державного бюджету штраф в сумі 203 454,76 грн.

Враховуючи, що 14.03.2022 минув термін для добровільного виконання рішення про застосування адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся в суд з цим адміністративним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 16 Закону України від 21.06.2012 № 5007-VI "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон № 5007) передбачено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; - інші органи, визначені законом.

Пунктом 4 частини першої статі 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі Закон № 2189) встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування.

Механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів регламентований Порядком формування тарифів на послуги поводження з побутовими відходами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1010 від 26.07.2006 (далі - Порядок № 1010), відповідно до пункту 1 якого до цих послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.

Згідно пункту 3 Постанови № 1010 формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.

Положенням пункту 4 Порядку № 1010 встановлено, що річний план надання послуг розробляється окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами на підставі фактичного та прогнозованого обсягів надання послуг з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких, як: - зміна обсягів надання послуг в результаті економічного розвитку населеного пункту, підвищення вимог щодо якості послуг; - підвищення рівня технологічного процесу поводження з побутовими відходами, заміна амортизованого обладнання, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій; - підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально - технічного забезпечення господарської діяльності.

При цьому, згідно пункту 5 Порядку № 1010, планування витрат для включення їх до повної планованої собівартості послуг за кожною операцією поводження з побутовими відходами здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю.

Згідно пункту 8 Порядку № 1010 формування тарифів на вивезення, перероблення, захоронення побутових відходів здійснюється з урахуванням витрат за кожною послугою та в розрізі операцій, облік яких ведеться суб`єктом господарювання окремо.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1010, планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.

Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, провадиться відповідно до інвестиційної програми підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої з уповноваженими органами в установленому порядку.

Отже, суб`єкт господарювання, який надає житлово-комунальні послуги, формує тарифи на ці послуги за правилами, визначеними у Порядку № 1010, та подає їх на розгляд органу місцевого самоврядування, який приймає рішення про встановлення (затвердження) відповідних тарифів.

При цьому, однією із складових тарифу є плановий прибуток, який, в свою чергу, формується з урахуванням інвестиційної програми затвердженої суб`єктом господарювання.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 20 Закону № 5007 до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Оскільки в ході перевірки встановлено, що позивачем при формуванні тарифів на послуги вивезення відходів порушено пункт 21 Порядку № 1010 в частині відсутності затвердженої інвестиційної програми, яка є складовою прибутку, що, в свою чергу, включається до складу тарифу, - у відповідача наявні правові підстави для прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 07 від 05.07.2021.

Вказані висновки викладені у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у від 31.01.2022 у справі № 120/9654/21, яке набрало законної сили.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 78 КАС України згідно яких визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, із зазначеного слідує, що комбінатом при формуванні тарифів на послуги вивезення відходів порушено пункт 21 Порядку № 1010 в частині відсутності затвердженої інвестиційної програми, яка є складовою прибутку, що, в свою чергу свідчить про отримання необґрунтованої виручки в сумі 203454,76 грн.

Тому, згідно рішення про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 07 від 05.07.2021 Гайсинський комбінат комунальних підприємств зобов`язаний у 10 денний термін: - сплатити в дохід державного бюджету штраф в сумі 203454 грн; - повернути споживачам суму необґрунтованої одержаної виручки в розмірі 203454,76 грн.

Згідно частиною 2 статті 20 Закону № 5007, суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або адресного споживача, повертається споживачам.

Статтею 238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пунктом 8 статті 18 Закону № 5007 визначено, що уповноважені органи мають право: звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно пункту 5 частини 4 статті 46 КАС України, суб`єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об`єднань, юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення серед іншого про стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В даному випадку вимогою заявленого позову є вилучення у відповідача в дохід державного бюджету штраф в сумі 203454,76 грн. та зобов`язання відповідача повернути споживачам суму необгрунтованої виручки в розмірі 203454,76 грн.

При цьому предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення відповідної заборгованості в судовому порядку: дотримання суб`єктом владних повноважень встановленої процедури прийняття рішення про застосування штрафних санкцій; узгодження визначеного у рішенні грошового зобов`язання; сплата узгоджених грошових зобов`язань у встановлений законом строк.

Відповідачем не надано доказів скасування рішення № 07 від 05.07.2021 (залишене в силі рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2022 справа № 120/9654/21) або сплати боргу згідно адміністративної санкції прийнятої позивачем у вигляді рішення.

Разом з тим судом першої інстанції вірно враховано, що КАС України не передбачає можливості прийняття у адміністративній справі рішення щодо вилучення коштів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність вийти за межі позовних вимог та стягнути з Гайсинського комбінату комунальних підприємств в дохід державного бюджету штраф в сумі 203 454, 76 грн.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Гайсинського комбінату комунальних підприємств залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.