Рішення

від 21.03.2023 по справі 369/18030/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18030/21

Провадження № 2/369/1186/23

РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2023 року м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна про скасування рішення та відновлення права,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» та Державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольги Володимирівни.

З урахуванням заяви про зміну предмета позову, яка прийнята судом, позивач просить суд:

- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 57848247 від 26.04.2021, державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна, згідно з яким 21.04.2021 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41683932 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71.9 квадратних метри, жилою площею 46.1 квадратних метри за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновити становище, що існувало раніше, шляхом скасування права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновлення права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71.9 квадратних метри, жилою площею 46.1 квадратних метри.

- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 57847657 від 26.04.2021, державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна, згідно з яким 21.04.2021 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41683395 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:011:0002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновити становище, що існувало раніше, шляхом скасування права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновлення права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:011:0002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Свої вимоги обгрунтовував тим, що при реєстрації права власності ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» не дотримано вимог Закону України «Про іпотеку», а саме не було визначено реальну ринкову вартість спірного майна, на яке звернуто стягнення; не надано документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя; оскаржувані рішення про реєстрацію права власності прийнято з порушенням положень підп. 1 п. 2 Закону України № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"

Перший відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» 20.05.2022 року, не погоджуючись з із позовом, подав до суду відзив, в якому зазначив що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 21.04.2021 року на підставі Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року. При цьому, оскаржувана реєстраційна дія проведена 21.04.2021 року о 15:13:29. Зважаючи, що станом на 21.04.2021 року Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність, а іпотечна квартира не використовувалась як місце постійного проживання позичальника/іпотекодавця (позивача), цей Закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Перший відповідач вважає, що документи, вичерпний перелік яких передбачений п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» надало для проведення державної реєстрації права власності, що свідчить про дотримання державним реєстратором вимог законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень.

15.11.2022 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, згідно якої останній просив задовольнити позов у повному обсязі.

21.12.2022 року представник першого відповідача подав до суду заперечення на відповідь на позов, згідно якого останній просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 03.02.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 16.02.2023 року було вжито заходів забезпечення позову ОСОБА_1 та вирішено:

- накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:011:0002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

21.03.2023 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судове засідання 21.03.2023 року відповідачі не з`явились. Про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, причини неявки суду не відомі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач та ПАТ «Кредитпромбанк» правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» 15 серпня 2007 року уклали Кредитний договір № 49.35/334/07-НВС.

В забезпечення виконання вказаного Кредитного договору, ОСОБА_1 передав в іпотеку за Іпотечним договором № 33/334/1334/07-НВС від 15.08.2007 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та Земельну ділянку, площею 0,066 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва 24 березня 2015 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 760/19220/14-ц.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 1 446 438 гривень 36 копійок та заборгованість за відсотками в розмірі 187909 гривень 25 копійок та судовий збір у розмірі 1827 гривень з кожного.

27 січня 2021 р. Солом`янський районний суд м. Києва видав виконавчий лист на виконання судового рішення у справі № 760/19220/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 1446438 гривень 36 копійок та заборгованості за відсотками в розмірі 187909 гривень 25 копійок.

За заявою ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» старшим державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відешиною А.С. 09 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості

21.04.2021 державний реєстратор Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна прийняла Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), № 57848247 від 26.04.2021, згідно якого державний реєстратор Мурашко О.В. зареєструвала право приватної власності на Квартиру за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Також, 21.04.2021 державний реєстратор Мурашко О.В. прийняла Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57847657 від 26 квітня 2021 яким зареєструвала право приватної власності на Земельну ділянку за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

7 червня 2014 року набрав чинності Закон України N 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Як вбачається, Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втратив чинність 21.04.2021 року, підстава абз. 1 п. 1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Тобто останнім днем дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" було саме 21.04.2021 року.

Зі змісту рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57848247 від 26.04.2021 та № 57847657 від 26.04.2021 вбачається, що вони прийняті 21.04.2021, тобто в останній день дії мораторію.

Також, необхідно врахувати, що на момент прийняття оскаржуваних рішень про реєстрацію права власності, у власності позивача відсутнім було інше нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.04.2021.

Отже, рішення № 57848247 від 26.04.2021 та № 57847657 від 26.04.2021 прийнято державним реєстратором Мурашко О.В. з порушенням положень підп. 1 п. 2 Закону України N 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Частина третя ст. 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Порядок проведення оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності регулюється Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методикою оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. N 1891 та Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. N 1440.

Так, відповідно до п. 50 Національного стандарту N 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка. Окрім того, згідно п. 56 вказаного стандарту звіт про оцінку майна повинен містити особистий огляд об`єкта оцінки.

Крім того, статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Відповідно дозвітів проекспертну оцінкуквартири заадресою: АДРЕСА_1 та земельноїділянки кадастровийномер 3222480401:01:011:0002,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 від 15.04.2021які виконавФОП ОСОБА_3 ,замовник звітів ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» відмовився від огляду оцінки оцінювачем.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» не дотримано вимог ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме не було визначено реальну ринкову вартість спірного майна, на яке звернуто стягнення.

Зазначене підтверджується висновками Верховного Суду, які містяться в постанові від 16.12.2019 у справі № 211/2171/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» надсилав на адресу позивача повідомлення-вимогу від 12.02.2020 вих. № 1369907 та повідомлення-вимогу від 23.03.2020 вих. № 1369907.

На копіях конвертів містяться відмітки поштового відділення щодо повернення листів «За закінченням терміну зберігання».

Копія конверту із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» є неналежним доказом виконання відповідачем вимог Закону України «Про іпотеку», оскільки іпотекодержатель не може вважатися таким, що набув право власності на нерухоме майно за правочином (договором іпотеки), так як вимогами законодавства пов`язано перехід за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки із моментом отримання іпотекодавцем повідомлення про усунення порушень.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц, постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі справа № 711/1100/20 та постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 201/6233/17-ц.

Посилання першого відповідача на реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджує невикористання іпотечної квартири як місця постійного проживання позичальника/іпотекодавця судом оцінюються критично, оскільки 24.07.2018 року ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою, що підтверджується наданим представником позивача паспортом позивача.

Усі інші доводи та твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, які викладені останніми у позовній заяві, відзиві на позов, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» не дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», що є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірне майно.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог до першого відповідача в повному обсязі.

Щодо позовних вимог до Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольги Володимирівни, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Зокрема, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спір виник між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відтак належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зробила висновок, що «позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 823/235/16 (провадження № 11-404апп18) та від 13.03.2019 року у справі № 202/30/17 (провадження № 14-643цс18), постанові Верховного Суду від 27.03.2020 року у справі № 711/5575/18 (провадження № 61-10665св19), постанові Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі № 134/1743/17 (провадження № 61-14265св19).

Встановлені судом зміст і характер відносин між учасниками справи підтверджують, що спір у позивачки виник з іпотекодержателем, тобто Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольги Володимирівни є неналежним відповідачем, а тому у задоволенні вимог до державного реєстратора слід відмовити через їх пред`явлення до неналежного відповідача.

При цьому, в силу ст. 51 ЦПК України суд позбавлений можливості з власної ініціативи залучити до участі у справі співвідповідача чи замінити неналежного відповідача належним, а відповідна заява від позивача до закінчення підготовчого провадження у цій справі до суду не надходила.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на першого відповідача.

Крім того,заходи забезпеченняпозову,вжиті згідно ухвали Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 16.02.2023у справі№ 369/18030/21у відповідностідо ч.7ст.158Цивільного процесульногокодексу України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст.4,12,13,76-81,141,263-265,268 ЦПК України, суд -,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна про скасування рішення та відновлення права - задовольнити частково.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 57848247 від 26.04.2021, державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна, згідно з яким 21.04.2021 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41683932 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71.9 квадратних метри, жилою площею 46.1 квадратних метри за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновити становище, що існувало раніше, шляхом скасування права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновлення права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71.9 квадратних метри, жилою площею 46.1 квадратних метри.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 57847657 від 26.04.2021, державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна, згідно з яким 21.04.2021 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41683395 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:011:0002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновити становище, що існувало раніше, шляхом скасування права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновлення права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:011:0002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В частині позовних вимог до Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7; ідентифікаційний код 37356981) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 3800 (три тисячі вісімсот гривень) 80 коп. судового збору за подання позовної заяви (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) та 536 (п`ятсот тридцять шість гривень) 80 грн судового збору за подання клопотання про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 30.03.2023 року

Суддя А.В. Янченко