Ухвала

від 29.03.2023 по справі 463/4724/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4724/22

Провадження № 2-з/463/21/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,

розглянувши усудовому засіданнів залісуду вм.Львовізаяву представникапозивача -адвоката ГринишинаПетра Степановичапро забезпеченняпозову уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

в с т а н о в и в :

позивач звернуласяв судз позовноюзаявою довідповідача,з врахуваннямзаяви про зменшення позовних вимог від 19.10.2022 року, просить визнати за нею право власності на автомобіль марки «TOYOTA YАRIS CROSS», 2021 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 ; за відповідачем залишити право власності на автомобіль марки «NISSAN X-TRAIL», 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 ; визнати право власності на частки в житловому будинку разом з майном, яке в ньому знаходиться (далі разом або окремо-майно), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , будинок розташований на земельній ділянці, яка на даний час не приватизована; стягнути з іншого подружжя грошову компенсацію за частку у статутному капіталі підприємства у розмірі еквівалентному 16,665% статутного капіталу у ПП «Компанія Артендарт» (код ЄДРПОУ 37584111) за ОСОБА_1 ; стягнути з іншого подружжя грошову компенсацію за частку у статутному капіталі підприємства у розмірі еквівалентному 24,5% статутного капіталу у CryptoLions GmbH,USt-IDNr.DE321293695 за ОСОБА_1 ; здійснити поділ доходів у ФОП ОСОБА_2 , реєстраційний номер № НОМЕР_4 , дата реєстрації 08.02.2022 року; визнати право власності на частину грошових коштів, що знаходяться на рахунках відповідача за ОСОБА_1 .

Позовна заява поступила до суду 04.07.2022 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 03.08.2022 року, позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.

12 серпня 2022 року представником позивача подано заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 03.08.2022 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 25.08.2022 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Личаківськогорайонного судум.Львовавід 30.01.2023року,призначено усправі судовубудівельно-технічнуекспертизу,проведення якоїдоручено експертамЛьвівського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз. На час проведення експертизи провадження у цивільній справі зупинено.

Представник позивача - адвокат Гринишин П.С. 19.10.2022 року подав до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Дачія Логан», універсал 2008 року випуску, НОМЕР_5 та накладення арешту на грошові кошти Банку: НОМЕР_6 АТ «КРЕДОБАНК», а саме: /Рах.№ НОМЕР_7 ; IBAN/Рах.№ НОМЕР_8 ; IBAN/Рах.№ НОМЕР_9 ; IBAN/Рах.№ НОМЕР_10 ; IBAN/Рах.№ НОМЕР_10 ФОП ОСОБА_3 ; IBAN/Рах.№ НОМЕР_10 ; IBAN/Рах.№ НОМЕР_11 ОСОБА_2 , а вразі відсутності достатніх коштів накласти арешт на нерухоме майно в співмірній частці, а саме на житловий будинок та квартири.

Заяву мотивує тим, що відповідач не має намірів ділити майно або компенсувати його вартість. Відповідач періодично знімає кошти, що утруднить виконання рішення суду в даній справі. Вважає, що суд має всі підстави для забезпечення позову. Більш того, не вжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість відповідачу відчужити спільні кошти, які були набуті під час шлюбу сторін. Враховуючи наведене, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 20.10.2022 року, заяву представника позивача - адвоката Гринишина П.С. про забезпечення позову повернуто заявнику.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного суду від 27.02.2023 року, апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Гринишина П.С. задоволено частково. Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 20.10.2022 року скасовано, направлено заяву представника позивача - адвоката Гринишина П.С. про забезпечення позову для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановляючи дану постанову колегія суддів Львівського апеляційного суду дійшла висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягала вирішенню по суті без застосування наслідків, передбачених ч.10 ст.153 ЦПК України, оскільки заява не містить недоліків, при яких суд повинен повернути її заявнику.

Вивчивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У пункті 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» наголошено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додатки до неї, суд вважає, що у порушення вимог п.4 ч.1 ст.151 ЦПК України, в заяві неповно та не конкретно викладено обґрунтування необхідності забезпечення позову, при цьому також не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, так як в заяві містяться посилання лише на імовірність настання такої можливості, що за своєю суттю є суб`єктивним припущенням заявника.

Крім того, згідно вимог п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Разом з тим, зазначена заява про забезпечення позову всупереч вимогам законодавства не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Так, представник позивача - адвокат Гринишин П.С. просить в тому числі, про накладення арешту на автомобіль марки «Дачія Логан», універсал 2008 року випуску, НОМЕР_5 .

Разом з тим, як вбачається з позовних вимог позивача, такий автомобіль не є предметом визнання права власності (поділу майна подружжя). Крім того, представником позивача не надано правовстановлюючих документів на вказаний вище автомобіль та в заяві про забезпечення позову не обґрунтовано мету накладення арешту на такий.

Крім того, представник позивача просить про накладення арешту на грошові кошти, а в разі відсутності достатніх коштів накласти арешт на нерухоме майно в співмірній частці, а саме на житловий будинок та квартири.

Однак, з вищевказаного прохання представника позивача неможливо встановити поняття «достатність коштів», та що саме представник позивача розуміє під «достатністю коштів», які є достатніми або відсутніми для забезпечення позову. Так, термін «достатність коштів» не містить в собі конкретики, та є оціночним поняттям, а тому суду неможливо встановити достатність чи відсутність коштів необхідних для забезпечення позову.

Крім того, представник позивача у заяві про забезпечення позову просить у разі відсутності достатніх коштів накласти арешт на нерухоме майно в співмірній частці, а саме на житловий будинок та квартири.

Разом з тим, останнім не зазначено вартість такого майна, місце знаходження об`єктів нерухомого майна, також місце знаходження нерухомого майна неможливо встановити з Витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 5003476774964 від 05.10.2022, на які посилається представник позивача у заяві про забезпечення позову.

Також, представником позивача не зазначено частку нерухомого майна, яка на його думку, є співмірною у разі відсутності достатніх коштів для накладення арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

З огляду на зміст заяви, її обґрунтування, додані до неї документи, суд не вбачає підстав для задоволення відповідної заяви.

Керуючись ст.ст.151-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

у задоволеннізаяви представникапозивача -адвоката ГринишинаПетра Степановичапро забезпеченняпозову уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділмайна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_12 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_13 .

Суддя Грицко Р.Р.