Ухвала

від 31.03.2023 по справі 161/5087/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5087/23

Провадження № 2/161/2006/23

У Х В А Л А

31 березня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Вольської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву голови правління ОСББ «Арго Луцьк» - Буряка Ігоря Анатолійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арго Луцьк» до ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав,-

В С Т А Н О В И В:

Від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСББ «Арго Луцьк», звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 до володіння ОСББ «АРГО ЛУЦЬК» нежитлове приміщення (номери приміщень з 1 по 7), загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101) а також скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101).

Зазначає, що між сторонами виник спір щодо правомірності володіння відповідачем нежитловим приміщенням (номери приміщень з 1 по 7), загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101) та державної реєстрації права власності на вказане приміщення.

Звідомостей наявних в Державному реєстрі речових прав вбачається, що в період з 01.07.2021 по 30.01.2023 право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101) було зареєстроване за ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» на підставі договору купівлі-продажу №1246 від 01.07.2021. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу №41 від 30.01.2023, ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» продало вказане приміщення гр. ОСОБА_2 . Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з реєстру №322980794 від 15.02.2023.

В подальшому на підставі договору дарування № 103 від 02.03.2023 ОСОБА_2 подарувала вказане приміщення гр. ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджується інформаційною довідкою з реєстру №326810982 від 23.03.2023.

З наведених інформаційних довідок також вбачається, що вказане спірне підвальне приміщення зазначене в Державному реєстрі речових прав як «нежитлове приміщення, загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 » під реєстраційним номером майна 2398479507101.

Таким чином, як вбачається з вказаних інформаційних довідок, протягом 2021-2023 років, право власності на спірне приміщенні тричі змінювалося, з яких в 2023 році - двічі.

Таким чином, відповідач має можливість та намір продати вказану нерухомість, яка згідно довідки про ринкову вартість становить 308860 грн., що може ускладнити виконання судового рішення про витребування такого майна в майбутньому.

Посилаючись на викладене, голова правління ОСББ «Арго Луцьк», просить суд, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення, загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101)

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд установив таке.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першоїст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майна та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно зіст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи маєправо вжити передбаченихст. 150 цьогоКодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно дост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Судом встановлено, що нежитлове приміщення, загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101) належить відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 02.03.2023, індексний номер витягу: 324543048.

ОСББ «Агро Луцьк» звертаючись до суду з позовом, просить витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлове приміщення (номери приміщень з 1 по 7), загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101) а також скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101).

Судом встановлено, що між сторонами наявний реальний спір, а відтак між заходом забезпечення позову і предметом позову існує безпосередній зв`язок, невжиття таких заходів може призвести до утруднення повернення сторін спору у попередній стан.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву голови правління ОСББ «Арго Луцьк» - Буряка Ігоря Анатолійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арго Луцьк» до ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав.

Накласти арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 140,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2398479507101).

Ухвалу до негайного виконання надіслати до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Про результати виконання ухвали Другому відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, повідомити суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта