Постанова

від 29.03.2023 по справі 906/1072/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року Справа № 906/1072/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року в справі №906/1072/21 (суддя Маріщенко Л.О.)

час та місце ухвалення: 10 листопада 2022 року; м. Житомир, майдан Путятинській, 3/65; вступна і резолютивна частина проголошена о 14:40 год; повний текст рішення складено 18 листопада 2022 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Девелепмент"

до Публічного акціонерного товариства " Артем-Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Третя особа 1:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нерухомість - Інвест"

Третя особа 2: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Третя особа 3: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Третя особа 4: Національний банк України

про зміну управителя Фонду фінансування будівництва та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від Позивача, Відповідача, Третьої особи 1 - не з`явилися;

від Третьої особи 2 - Купріянчук А.П.;

від Третьої особи 3 - Мізунський А.І.;

від Треьої особи 4 - Донченко О.Г..

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Девелепмент" (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства " Артем-Банк" (надалі Відповідач) (за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нерухомість - Інвест" (надалі Третя особа 1), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (надалі Третя особа 2); за участю третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Третя особа 3), Національний Банк України (надалі Третя особа 4)) про:

·зміну управителя Фонду фінансування будівництва за програмою ТОВ "Енергія" виду "А", будинку, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумський, 39, а саме Відповідача на Третю особу 1;

·зобов`язання Відповідача передати Третій особі 1 Фонд фінансування будівництва за програмою ТО "Енергія" виду "А", будинку, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумський, 39, документації в повному обсязі, майна, що перебуває в довірчій власності Відповідача та кошти оперативного резервного Фонду.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що у разі ліквідації банку - управителя фонду фінансування будівництва кошти на рахунку такого Фонду фінансування будівництва спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до банку - управителя фонду фінансування будівництва. Банк, що ліквідовується, включає такі вимоги до сьомої черги вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом та цим Положенням. Виконавча дирекція Третьої особи 3 своїм рішенням від 24 червня 2019 року №1575 затвердила ліквідаційний баланс Відповідача станом на 3 червня 2019 року та звіт про завершення процедури ліквідації Відповідача, а отже, відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ліквідаційна процедура Відповідача вважається завершеною. Спір у справі виник у зв`язку із необхідністю заміни управителя Фонду фінансування Будівництва (ФФБ) виду «А» за програмою ТОВ "Енергія", будинку, розташованого за адресою м. Житомир, вул. Радонова-ЛЕП_провулок Шумський, 39, внаслідок відкликання банківської ліцензії у Відповідача.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено (том 3, а.с. 33-39).

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що право на відповідне звернення до суду належить Позивачу як довірителю фонду фінансування за програмою ТОВ "Енергія" виду "А", будинку, розташованому за адресою м. Житомир, вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумський, 39. Суд вказав, у зв`язку з відкликанням банківської ліцензії Відповідача у відповідності до вимог статті 4 Закону, не може бути управителем фонду фінансування будівництва та здійснювати довірче управління фінансовими активами фізичних та юридичних осіб.

При цьому суд першої інстанції взяв до уваги факт того, що Третя особа 1 отримала відповідну ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (розпорядження № 475 від 1 березня 2015 року), що дає право провадження господарської діяльність із залучення коштів установників управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що відповідно до статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виконання таких операцій: виплата довірителям коштів з ФФБ; перерозподіл отриманих в управління коштів між об`єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об`єкта інвестування. Розмір оперативного резерву банк-управитель визначає самостійно. Управитель, який не є банківською установою, визначає розмір оперативного резерву відповідно до нормативів, встановлених у нормативно-правових актах відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя. Оперативний резерв, сформований управителем за конкретним об`єктом будівництва, на окремих рахунках ФФБ, є строковими коштами, які після введення цього об`єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником. З даного місцевий господарський суд зробив висновок, що при зміні управителя фонду передачі підлягає також і оперативний резерв.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Третя особа 3 подала апеляційну скаргу (том 3, а.с. 62-68), в якій з підстав, висвітлених в ній, просить скасувати оспорюване рішення в частині зобов`язання Відповідача передати кошти оперативного резерву Фонду фінансування будівництва за програмою ТОВ "Енергія" виду "А" та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Третя особа 3 звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що відповідно до статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виконання таких операцій: виплата довірителям коштів з ФФБ; перерозподіл отриманих в управління коштів між об`єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об`єкта інвестування. Апелянт зазначає, що розмір оперативного резерву банк-управитель визначає самостійно. Управитель, який не є банківською установою, визначає розмір оперативного резерву відповідно до нормативів, встановлених у нормативно-правових актах відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя. Оперативний резерв, сформований управителем за конкретним об`єктом будівництва, на окремих рахунках ФФБ, є строковими коштами, які після введення цього об`єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником.

Таким чином, апелянт зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині передачі коштів оперативного резерву Фонду фінансування будівництва за програмою ТОВ "Енергія" виду "А", будинку, не врахував, що відповідно до Правил Фонду фінансування будівництва виду А за програмою ТОВ «Енергія» затвердженого рішенням Правління Відповідача за протоколом №25 від 05 вересня 2006 року (пунктом 4.1 котрого Сторони домовляються, що Управитель за рахунок коштів, залучених від Довірителів до ФФБ, формує оперативний резерв у розмірі, визначеному відповідно до Регламенту фінансування; а пунктом 4.2 сторони визначили, що кошти оперативного резерву використовуються Управителем для проведення наступних операцій) не визначено передачі оперативного резерву новому управителю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Третьої особи 3. Запропоновано Позивачу, Третій особі 1, Третій особі 2, Третій особі 4 в строк протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу Третьої особи 3 (том 3, а.с. 106).

Через систему «Електронний суд» 20 лютого 2023 року надійшов відзив від Третьої особи 2 в якому Третя особа 2 просила залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Третьої особи 3 без задоволення. Третя особа 2 вказала, що Апелянт, будучи третьою особою без самостійних вимог, проти задоволення позовної заяви при розгляді справи в першій інстанції не заперечував, просивши у відзиві від 29 листопада 2022 року за № 166-30-37/21 «врахувати позицію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладену в даному відзиві, та врахувати в ході розгляду справи». Крім того Третя особа 3 вказала, що за своєю суттю, справа № 906/1072/21 не є господарським спором у звичному його розумінні, а скоріш, даний судовий процес є механізмом захисту прав та законних інтересів довірителя та механізмом реалізації його прав та законних інтересів у випадку, якщо колишній управитель не може виконувати своїх обов`язків.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 20 лютого 2023 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Третьої особи 3 без задоволення. Позивач вказав, що у разі якщо банк, що ліквідується, є управителем створених ним фондів фінансування будівництва та/або фондів операцій з нерухомістю, уповноважена особа Фонду на ліквідацію повинна вжити заходів для передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 490 «Про затвердження Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду». Позивач зазначив, що з вищезазначеного випливає обов`язок Відповідача (а де факто - Третя особа 3) передати Третій особі 1 кошти оперативного резерву, оскільки ніхто інший, крім управителя (яким є зазначена фінансова компанія, і апелянт цього не оскаржує) не може ні володіти, ні користуватися зазначеними коштами. Позивач наголошує, що володіння і користування коштами оперативного резерву нерозривно пов`язано з правовим статусом управителя фонду фінансування будівництва, та з його правами, обов`язками. На думку Позивача, у разі якщо апелянт визнає та не оскаржує саму заміну управителя ФФБ, то відповідно, він не може (принаймні з точки зору логіки) не визнавати і заперечувати право нового управителя на володіння і користування коштами оперативного резерву. В іншому разі, на переконання Позивача, позиція апелянта виглядає, принаймні, як спроба безпідставного володіння даними коштами (том 3, а.с. 111-113).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2023 року розгляд апеляційної скарги призначено на 29 березня 2023 року об 14:00 год. (том 3, а.с. 136).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 березня 2023 року клопотання представника Третьої особи 3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Забезпечено представнику Третьої особи 3 участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 березня 2023 року клопотання представника Третьої особи 4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Забезпечено представнику Третьої особи 4 участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 березня 2023 року клопотання представника Третьої особи 2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Забезпечено представнику Третьої особи 2 участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 28 березня 2023 року надійшло клопотання від Третьої особи 1 про відкладення розгляду справи, обгрунтоване не отриманням належним чином повідомлення про дату та час розгляду даної справи (том 3, а.с. 209).

В судове засідання від 29 березня 2023 року представники Позивача, Відповідача, та Третьої особи 1 не з`явився.

Розглянувши клопотання Третьої особи 1, заслухавши думку представників Третьої особи 2, Третьої особи 3, Третьої особи 4, котрі заперечували проти задоволення такого клопотання, колегія суддів на місці ухвалила відмовити в задоволенні такого клопотання з огляду на таке.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2023 року про дату та час розгляду справи, Третій особі 1 вручена 7 березня 2023 року, при цьому в рядку «за довіреністю» міститься підпис та рукописний напис прізвища «Варенко» (том 3, а.с. 172). Відтак, дане повністю спростовує доводи Третьої особи 1 щодо неотримання в належний спосіб повідомлення про дату та час розгляду справи.

Водночас згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Зі змісту ухвали від 24 лютого 2023 року вбачається, що суд в пункті 3 такої ухвали повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

Відтак апеляційний господарський суд вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Позивача, Відповідача (зважаючи на участь в судовому засіданні представника Третьої особи 3, котра в даний момент й представляє інтереси Відповідача), та Третьої особи 1 за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні від 29 березня 2023 року представник Третьої особи 3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Відповідача передати кошти оперативного резерву Фонду фінансування будівництва за програмою ТОВ "Енергія" виду "А" та прийняти рішення про відмову в цій частині. Представнник Третьої особи 3, вказав, що відповідно до статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виконання таких операцій: виплата довірителям коштів з ФФБ; перерозподіл отриманих в управління коштів між об`єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об`єкта інвестування. Апелянт зазначає, що розмір оперативного резерву банк-управитель визначає самостійно. Управитель, який не є банківською установою, визначає розмір оперативного резерву відповідно до нормативів, встановлених у нормативно-правових актах відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя. Оперативний резерв, сформований управителем за конкретним об`єктом будівництва, на окремих рахунках ФФБ, є строковими коштами, які після введення цього об`єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником. На переконання представника Третьої особи 3, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині передачі коштів оперативного резерву Фонду фінансування будівництва за програмою ТОВ "Енергія" виду "А", не врахував, що відповідно до Правил Фонду фінансування будівництва кошти оперативного резерву використовуються Управителем для проведення відповідних операцій, та ніде не визначено передачі оперативного резерву новому управителю.

В судовому засіданні від 29 березня 2023 року, представник Третьої особи 2 заперечив проти доводів апеляційної скарги Третьої особи 3, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Третьої особи 3 без задоволення. Представник Третьої особи 3 зазначив, що апелянт, будучи третьою особою без самостійних вимог, проти задоволення позовної заяви при розгляді справи в першій інстанції не заперечував, у відзиві від 29 листопада 2022 року лише просив врахувати позицію Третьої особи 3, викладену в даному відзиві, та врахувати в ході розгляду справи. Також, представник Третьої особи 2 вказав, що за своєю суттю, справа № 906/1072/21 не є господарським спором у звичному його розумінні, скоріш, даний судовий процес є механізмом захисту прав та законних інтересів довірителя та механізмом реалізації його прав та законних інтересів у випадку, якщо колишній управитель не може виконувати своїх обов`язків.

В судовому засіданні від 29 березня 2023 року, представник Третьої особи 4 заперечив проти доводів апеляційної скарги Третьої особи 3, та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Третьої особи 3 без задоволення. Представник Третьої особи 4 зазначив, що кошти оперативного резерву є коштами ФФБ, сформованого довірителями ФФБ, з цільовим призначенням, та в разі зміни управителя підлягають передачі разом з правами та майном.

Заслухавши пояснення представників Третьої особи 3, Третьої особи 2, Третьої особи 4, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Третьої особи 3 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 грудня 2005 року між Житомирською міською радою та КП "Житомирбудзамовник" на підставі рішення XXVI сесії Житомирської міської ради ІV скликання від 29 вересня 2005 року, та рішення XXVIІІ сесії Житомирської міської ради ІV скликання від 9 грудня 2005 року, було укладено договір оренди земельної ділянки за реєстровим №21286, за яким Житомирська міська рада надала, а КП "Житомирбудзамовник" прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для громадського призначення, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, в межах вулиць Радонової-ЛЕП-пров. Шумського, загальною площею 17,6441 га.

19 грудня 2005 року між КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Енергія" укладено договір суборенди земельної ділянки, за реєстровим №21287 за яким КП Житомирбудзамовник" передав, а ТОВ "Енергія" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для громадського призначення, яка знаходиться за адресою м. Житомир, в межах вулиць Радонової-ЛЕП-пров. Шумського, загальною площею 17,6441 га.

9 лютого 2006 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано дозвіл на виконання будівельних робіт №16 на користь ТОВ "Енергія" на весь етап робіт згідно з проектом в межах орендованої земельної ділянки. Надалі виданий дозвіл декілька разів перереєстровувався на новий термін, а саме №33 від 16 березня 2007 року, №252 від 29 жовтня 2007 року та №208 від 4 липня 2008 року.

4 вересня 2006 року загальними зборами учасників ТОВ "Енергія" були прийняті рішення про відкриття фонду фінансування будівництва у Відповідача для фінансування будівництва малоповерхових будинків котеджного типу в м. Житомирі по вул. Радонової, отримання кредиту в Відповідача для інвестування грошових коштів в будівництво, передачу майнових прав на об`єкт будівництва та укладання договору іпотеки на об`єкт будівництва з Відповідачем.

Рішенням правління Відповідача затверджено правила фонду фінансування будівництва (надалі - ФФБ) виду "А" за програмою ТОВ "Енергія" з метою отримання довірителями у власність об`єктів інвестування (том 1, а.с. 24-29; надалі Правила).

Відповідно до пункту 1.5 Правил, Фонд фінансування будівництва виду "А" за програмою ТОВ "Енергія" - це кошти, отримані Управителем від довірителя у довірчу власність відповідно до цих правил та договорів про участь у ФФБ, що використовується чи будуть використані Управителем в майбутньому на фінансування спорудження забудовником об`єктів будівництва.

За пунктом 1.5 Правил, Відповідач є управителем ФФБ відповідно до Закону та здійснює довірче управління грошовими коштами довірителів.

Забудовником, за вказаними правилами, визначено ТОВ "Енергія", яке організовує спорудження об`єктів будівництва у відповідності з проектною документацією у встановлені строки та належної якості, на умовах цих правил та передає у власність довірителям ФФБ закріплені за ними об`єкти інвестування разом з правовстановлюючими документами.

Відповідно до правил, довіритель ФФБ - це фізична або юридична особа, яка відповідно до Закону є установником управління майном та учасником ФФБ, передає кошти управителю у довірчу власність на підставі договору про участь у ФФБ.

5 вересня 2006 року між Відповідачем (управителем) та ТОВ "Енергія" (забудовником) укладено договір про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А, за яким забудовник зобов`язується збудувати за замовленням управителя об`єкти будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об`єкти інвестування довірителям, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва у порядку, визначеному регламентом фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ.

В той же час, сторонами складено та підписано регламент фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ, договір на об`єкт будівництва, яким було визначено конкретний об`єкт будівництва, строк та умови передачі довірителям об`єктів інвестування, порядок роботи забудовника щодо передачі об`єктів інвестування у власність довірителям ФФБ, протокол будівництва-об`єкту нерухомості жилого і суспільного призначення в межах вулиці Радонової-ЛЕП-провулку Шумського в м. Житомирі.

5 вересня 2006 року між Відповідачем та ТОВ "Енергія" укладено договір іпотеки №2, за яким забудовник передав, а управитель прийняв в іпотеку майнові права на об`єкт будівництва, що споруджується та сам об`єкт будівництва (двоповерхові котеджні будинки, які розташовані на земельних ділянках за №21, 23, 25, 27-29, 32-42, 106) за адресою м. Житомир в межах вулиці Радонової-ЛЕП-провулку Шумського на земельній ділянці площею 19 890, м.кв., зазначеної у викопіюванні Генерального плану під літерами ДЕИЖКЛ, договір відступлення майнових прав №3, за яким забудовник уступає управителю право вимоги майнових прав на об`єкт будівництва по договору про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів ФФБ виду А №1 та договору на об`єкт будівництва обидва від 5 вересня 2006 року, договір доручення №4, яким забудовник доручив управителю виконувати функції забудовника по організації спорудження будівництва в рамках виконання вищевказаних договорів.

2 серпня 2007 року між Відповідачем (управитель) та гр. Бочеріковою Т.А. (довіритель) було укладено договір №12 про участь у фонді фінансування будівництва.

Відповідно до пункту 1.1 договору №12 про участь у фонді фінансування будівництва, довіритель зобов`язався передати Відповідачу в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність об`єкта інвестування, а Відповідач зобов`язався прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених правилами ФФБ.

Згідно пункту 1.4 договору №12 про участь у фонді фінансування будівництва, довіритель передає в довірчу власність управителя грошові кошти в загальному розмірі 981 720 грн, в тому числі ПДВ - 114 534 грн, на протязі трьох етапів, а саме: 1-етап - 11% вартості об`єкта інвестування, що складає 83 333 грн 33 коп., крім цього ПДВ - 16 666 грн 67 коп., а всього 100 000 грн, сплачується до 10 вересня 2007 року; 2-етап 19% вартості об`єкта інвестування, що складає 162 096 грн 66 коп., крім цього ПДВ - 32 412 грн 34 коп., а всього 194 516 грн, сплачується до 30 вересня 2007 року; 3-етап - 70% вартості об`єкта інвестування, що складає 572 670 грн, крім цього ПДВ - 114 534 грн, всього 687 204 грн, сплачується до 31 грудня 2007 року.

На підставі вказаного договору за довірителем закріплений об`єкт інвестування, характеристика якого визначена в додатку №1 до нього. Відповідно до цього додатку, об`єктом інвестування є котедж загальною площею 243,0 м.кв., що будується на земельній ділянці №39, тип проекту Е-243-1, площа ділянки 1000 м.кв..

Підтвердженням участі довірителя в ФФБ та внесення коштів до фонду є свідоцтво про участь у ФФБ, про що зазначено в пункті 1.6 договору №12 про участь у фонді фінансування будівництва.

4 жовтня 2007 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А за програмою ТОВ "Енергія", яким засвідчено її участь у ФФБ типу А за програмою ТОВ "Енергія" та внесення нею до ФФБ повної вартості об`єкта інвестування в розмірі 981 720 грн. В свідоцтві додатково фігурує інформація про об`єкт інвестування, а саме: будинок, район забудови - АДРЕСА_1 , номер об`єкта інвестування - 39, тип проекту - Е-243-1, загальна площа котеджу - 243,0 м.кв.. Запланована дата введення об`єкта в експлуатацію - І квартал 2008 року, запланована дата передачі будівництва під заселення - ІІ квартал 2008 року.

4 жовтня 2007 року ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №79/07 отримано кредит у Відповідача в сумі 981720 грн, для фінансування будівництва житла. Одночасно між вказаними сторонами з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань було укладено договір іпотеки №79/07 предметом якої стали належні ОСОБА_1 майнові права на об`єкт будівництва, що споруджується, також сам об`єкт будівництва - індивідуальний житловий будинок (проект Е-243-1), який буде споруджено в майбутньому за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1000 м.кв.

Водночас, 4 жовтня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , кредитним договором №79/07 від 4 жовтня 2007 року та договором іпотеки №79/07 від 4 жовтня 2007 року, між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та Відповідачем (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №79/07, за яким в разі невиконання первісним кредитором хоча б одного із своїх зобов`язань за вказаним кредитним та іпотечним договорами ОСОБА_1 уступає Відповідачу право вимоги майнових прав на об`єкт будівництва, належних їй за договором про участь у фонді фінансування будівництва №12 від 2 серпня 2007 року, договором відступлення майнових прав №12 від 4 жовтня 2007 року, свідоцтвом про участь у ФФБ виду А за програмою ТОВ "Енергія" від 4 жовтня 2007 року, що укладені з первісним кредитором і Відповідачем.

З вищевказного вбачається, що станом на жовтень 2007 ОСОБА_1 була довірителем та учасником ФФБ Відповідача.

2 травня 2019 року між Відповідачем (продавець/первісний кредитор) та ТОВ "ФК Соната фінанс" (покупець/новий кредитор) укладено договір №10UA-EA-2019-03-25-000058-b про відступлення прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.1 договору №10UA-EA-2019-03-25-000058-b про відступлення прав вимоги, продавець/первісний кредитор відступив покупцю/новому кредитору належні банку відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2019-03-25-000058-b від 3 квітня 2019 року, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів фізичних та юридичних осіб, зазначених в додатку № 1 до цього договору, (надалі за текстом - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (основні договори).

За цим договором ТОВ "ФК Соната фінанс" набуло права кредитора за основними договорами, в тому числі за кредитним договором №79/09 від 4 жовтня 2007 року укладеним між Відповідачем та гр. ОСОБА_1 , включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у визначених розмірах, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань та інших прав, що не суперечить чинному законодавству та умовам основних договорів.

2 травня 2019 року між Відповідачем (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "ФК Соната фінанс" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором №79/07, який посвідчено 4 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пестич Л.В., за реєстровим №4703.

За цим договором ТОВ "ФК Соната фінанс" набуло права вимоги банку до іпотекодавців, зазначених у додатку №1 до цього договору.

3 травня 2019 року на підставі договору іпотеки від 4 жовтня 2007 року, договору відступлення прав вимоги №989 від 2 травня 2019 року, державним реєстратором внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки на майнові права на об`єкт будівництва - котеджний будинок (тип проекту - Е-243-1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа котеджу - 243 м.кв., житлова площа котеджу - 137,80 м.кв., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №165437135 від 3 травня 2019 року. Іпотекодавцем в реєстрі визначено ОСОБА_1 , іпотекодержателем - ТОВ "ФК Соната фінанс".

29 травня 2019 року між ТОВ "ФК Соната фінанс" (продавець/кредитор) та Позивачем (покупець/новий кредитор) укладено договір №29052019-2 про відступлення прав вимоги, за умовами якого кредитор відступив Позивачу належні йому вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодержателів), поручителів фізичних та юридичних осіб, зазначених в додатку № 2 до цього договору. Водночас за цим договором визначено, що Позивач сплачує кредитору за відступлені права грошові кошти у сумі та порядку, визначеному цим договором.

29 травня 2019 року, на виконання договору та на підтвердження факту передачі документів між ТОВ "ФК Соната фінанс" та Позивачем складено акт приймання-передачі документів за договором №29052019-2 про відступлення права вимоги від 29 травня 2019 року.

29 травня 2019 року між ТОВ "ФК Соната фінанс" (первісний іпотекодержатель) та Позивачем (новий іпотекодержатель/заставодержатель) укладено договір №29052019-2/ІІІ про відступлення прав вимоги за іпотечним договором №79/07, що посвідчений 4 жовтня 2007 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пестич Л.В., за реєстровим №4703.

29 липня 2019 року в зв`язку з припиненням ОСОБА_1 виконання своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором №79/07 від 4 жовтня 2007 року та договором іпотеки №79/07 від 4 жовтня 2007 року, укладених між Позивачем та ОСОБА_1 та враховуючи відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Соната фінанс", а останнім на користь Позивача, між Позивачем та ОСОБА_1 (первісний кредитор) складено акт приймання-передачі до договору відступлення права вимоги №79/07 від 4 жовтня 2007 року, за яким первісним кредитором передано Позивачу право вимоги майнових прав на об`єкт будівництва, що споруджується, а також сам об`єкт будівництва - індивідуальний житловий будинок (проект У-243-1), який буде споруджено у майбутньому за адресою: м. Житомир в межах вулиці Радонової -ЛЕП-провулку Шумського на земельній ділянці 1000 м.кв, належне первісному кредитору за договором про участь у фондів фінансування будівництва №12 від 2 серпня 2007 року, договором відступлення майнових прав №12 від 4 жовтня 2007 року, свідоцтвом про участь у ФФБ виду А за програмою ТОВ "Енергія" від 4 жовтня 2007 року, укладеними між первісним кредитором та Позивачем.

30 травня 2019 року на підставі договору іпотеки №4703 від 4 липня 2007 року, договору відступлення прав вимоги №989 від 2 травня 2019 року, договору про відступлення прав вимоги №1181 від 29 травня 2019 року, державним реєстратором внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки на майнові права на об`єкт будівництва - котеджний будинок (тип проекту - Е-243-1), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці №39, загальна площа котеджу - 243 м.кв., житлова площа котеджу - 137,80 м.кв., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №168629959 від 30 травня 2019 року. Іпотекодавцем в реєстрі визначено ОСОБА_1 , іпотекодержателем - Відповідача.

1 червня 2019 року Позивачем направлено ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення виконання зобов`язань за кредитним договором (основного зобов`язання) та умов іпотечного договору шляхом сплати заборгованості за кредитом в розмірі 2 152 031 грн 20 коп., протягом 40 календарних днів з моменту отримання вимоги. В іншому випадку іпотекодержатель (Позивач) вказував на право задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у відповідності до статті 37 Закону України "Про іпотеку".

27 липня 2019 року ОСОБА_1 своєю заявою, посвідченою нотаріально надала свою згоду на набуття Позивачем права власності на предмет іпотеки майнові права на об`єкт будівництва - котеджний будинок (тип проекту - Е-243-1), що знаходиться за адресою м. Житомир, в межах вулиці Радонової-ЛЕП - провулок Шумського, на земельній ділянці №39, загальна площа котеджу - 243 м.кв., житлова площа котеджу - 137,80 м.кв., в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" та відповідно до пункту 5,6 договору про іпотеку №79/09 від 4 жовтня 2007 року. На підставі цієї заяви ОСОБА_1 передано Позивачу оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.

Заявою від 29 липня 2019 року Позивач зазначив та підтвердив, що набув права власності на предмет іпотеки: майнові права на об`єкт будівництва - котеджний будинок (тип проекту - Е-243-1), що знаходиться за адресою м. Житомир, в межах вулиці Радонової-ЛЕП - провулок Шумського, на земельній ділянці №39, загальна площа котеджу - 243 м.кв., житлова площа котеджу - 137,80 м.кв., в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", відповідно до пункту 5, 6 договору про іпотеку №79/09 від 4 жовтня 2007 року та заяви іпотекодавця на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Також цією заявою іпотекодержатель підтвердив отримання від ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.

Таким чином, на день звернення до господарського суду з даним позовом довірителем та учасником ФФБ Відповідача є Позивач.

Як вбачається з доказів, долучених до матеріалів справи, 16 листопада 2016 року на підставі рішення Правління Національного Банку України від 15 листопада 2016 року № 416-рш/БТ «Про віднесення Відповідача до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Відповідача та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

В подальшому на підставі рішення Правління Національного Банку України № 492-рш від 15 грудня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Відповідачу виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2857 від 16 грудня 2016 року «Про початок процедури ліквідації Відповідача та делегування повноважень ліквідатора банку». Процедуру ліквідації Відповідача запроваджено з 16 грудня 2016 року та призначено особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Відповідача - Луньо Іллю Вікторовича.

В подальшому, виконавчою дирекцією Третьої особи 3 прийнято рішення №2229 від 31 травня 2017 року про заміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора Відповідача. Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора Відповідача визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зокрема статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 делеговано Шевченку Андрію Миколайовичу з 7 червня 2017 року.

У разі ліквідації банку - управителя фонду фінансування будівництва кошти на рахунку такого Фонду фінансування будівництва спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до банку - управителя фонду фінансування будівництва. Банк, що ліквідовується, включає такі вимоги до сьомої черги вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом та цим Положенням. Уповноважена особа фонду на ліквідацію визначає загальну суму зобов`язань банку як зберігача/управителя активами зазначених фінансових установ станом на день призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку.

З метою завершення процедури ліквідації та припинення Відповідача, як юридичної особи, виконавча дирекція Третьої особи 3 своїм рішенням від 24 червня 2019 року №1575 затвердила ліквідаційний баланс Відповідача станом на 3 червня 2019 року та звіт про завершення процедури ліквідації Відповідача, а отже, відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно, ліквідаційна процедура Відповідача вважається завершеною.

На переконання Позивача, подання даного позову зумовлене необхідністю заміни управителя Фонду фінансування Будівництва (ФФБ) виду «А» за програмою ТОВ "Енергія", будинку, розташованого за адресою м. Житомир, вул. Радонова-ЛЕП провулок Шумський, 39, внаслідок відкликання банківської ліцензії у Відповідача.

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права; у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В процесі розгляду справи, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Однак, предметом апеляційного оскарження та відповідно, апеляційного розгляду, зважаючи на доводи та зміст апеляційної скарги у даній справі є саме рішення місцевого господарського суду в частині зобов`язання Відповідача передати кошти оперативного резерву Фонду фінансування будівництва за програмою ТОВ "Енергія" виду "А" та прийняття рішення про відмову в цій частині.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного Банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку поміж іншого: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав; Фонд здійснює заходи із виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, та відчужує майно (активи) та зобов`язання відповідно до статті 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Вчинення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна (активів) банку чи передачею його майна третім особам (крім приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку (якщо в банку не здійснювалася тимчасова адміністрація) забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку Фонду/уповноваженій особі Фонду. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Відтак, означені обмеження в діяльності Відповідача щодо якого Третьою особою 3 запроваджено процедуру виведення його з ринку свідчать про неможливість здійснення неплатоспроможним банком звичайних банківських операцій, в тому числі й щодо як залучення нових довірителів ФФБ та коштів від них, так і щодо направлення коштів таких ФФБ на користь забудовника.

Крім того, приписами частини 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку, об`єкти довірчої власності, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, у тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження такими активами здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Отже, враховуючи положення Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і у правління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та зважаючи, що у Відповідача відкликана банківська ліцензія та розпочато процедуру ліквідації Відповідача, слідує що Відповідач не відповідає вимогам до Управителя фонду фінансування будівництва, не може здійснювати повноваження управителя фонду та відповідно не може виконувати взяті на себе зобов`язання, передбачені договорами про участь у фонді.

Окрім того, припинення управління Відповідачем фондом фінансування будівництва не дає змогу залучати кошти від інших довірителів - інвесторів будівництва для продовження будівництва, що позбавляє існуючих довірителів права отримання квартир відповідно до укладених договорів.

Положеннями статті 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» закріплено, що за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. До нового управителя переходять усі права та обов`язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника.

У разі ліквідації управителя ФФБ кошти на рахунку ФФБ не включаються до ліквідаційної маси управителя ФФБ і спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до управителя ФФБ згідно з Правилами ФФБ.

Відтак, Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначений механізм передачі фонду фінансування будівництва в управління іншій фінансовій установі, за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів фонду фінансування будівництва або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили.

Приписами статті 14 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» унормовано, що фізична або юридична особа стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ.

Таким чином, Позивач, саме як довіритель фонду фінансування будівництва має право на звернення до суду з даним позовом, та відповідно визначений ними спосіб захисту відповідає Закону.

Що ж до доводів апеляційної скарги, що правилами не передбачено вимог щодо передання новому управителю ФФБ коштів оперативного резерву, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виконання таких операцій: виплата довірителям коштів з ФФБ;

перерозподіл отриманих в управління коштів між об`єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об`єкта інвестування.

Розмір оперативного резерву банк-управитель визначає самостійно. Оперативний резерв, сформований управителем за конкретним об`єктом будівництва, на окремих рахунках ФФБ, є строковими коштами, які після введення цього об`єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником. Для ФФБ виду А оперативний резерв перераховується забудовнику у повному обсязі.

Відповідно до Розділу 3 Правил фонду фінансування будівництва за програмою ТОВ "Енергія", Банк на праві довірчої власності здійснює управління ФФБ відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», цих Правил та договорів про участь у ФФБ. Управителем ФФБ та довірчим власником коштів, внесених довірителями до ФФБ, є Банк. Ці Правила передбачають обмеження права довірчої власності Банку як Управителя ФФБ. Банк для досягнення мети управління ФФБ, перераховує частину отриманих в довірчу власність коштів на фінансування будівництва. Решта коштів складає оперативний резерв, який залишається в управлінні Банку. Кошти оперативного резерву Банк використовує для виконання таких операцій: виплати коштів Довірителям з ФФБ на їх вимогу, на умовах Договору про участь у ФФБ; перерозподіл отриманих в управління перерозподіл отриманих в управління коштів внаслідок здійснення Довірителями операції зміни об`єкта інвестування.

Управителю ФФБ передаються грошові кошти довірителів на праві довірчої власності. Правова природа довірчої власності полягає у наданні довірчому власнику речового права, обмеженого цільовим характером його здійснення в інтересах визначених осіб. Довірчий власник здійснює право власності на об`єкт довірчої власності лише для досягнення визначеної мети, яка обтяжує право довірчої власності.

Отже, кошти оперативного резерву є коштами ФФБ, сформованого довірителями ФФБ, з цільовим призначенням, обмеженим нормами Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Відтак, нормами Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Правилами ФФБ закріплено пріоритетність передачі ФФБ новому управителю серед інших способів урегулювання правовідносин між суб`єктами системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла у разі ліквідації управителя.

У правовідносинах щодо ФФБ пріоритетними є норми Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», оскільки саме цей Закон визначає основні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла, а також особливості управління цими коштами. При цьому слід зауважити, що норми Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є суперечливими між собою та містять чітку позицію щодо заборони включення коштів ФФБ до ліквідаційної маси банку.

Відтак, Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачений обов`язок управителя фонду фінансування будівництва передати новому управителю кошти оперативного резерву, як майно, що перебуває у довірчій власності управителя фонду.

Дана правова позиція наведена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 755/12638/15, провадження № 14-167цс19.

Таким чином, володіння і користування коштами оперативного резерву нерозривно пов`язано з правовим статусом управителя фонду фінансування будівництва, з його правами та обов`язками.

Окрім того, аналізуючі окремі положення Правил (пункти 4.1-4.2; том 3, а.с. 66), суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з їхнього змісту не вбачається будь-яких обмежень чи то заборон на передачу новому управителю ФФБ разом із майном та документами коштів оперативного резерву. Окремо апеляційний господарський суд звертає увагу Третьої особи 3 на те, що всі положення норм законодавства та Правил, які визначені ним в апеляційній скарзі стосуються саме стадії завершення будівництва, однак в матеріалах справи відсутні докази котрі б вказували про завершення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

В той же час, Третя особа 3 заперечуючи саме про передачу коштів оперативного резерву (який сформований саме за рахунок коштів довірителів а не банку (Відповідача)), при цьому, не заперечує проти передачу новому управителю всієї документації, майнових права та майна, що свідчить про контроверсійність доводів та заперечень Третьої особи 3 (наведеної в апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву в даному питанні).

Відтак, підсумовуючи усе вищеописане в даній постанові, враховуючи те, що кошти оперативного резерву є саме коштами довірителів ФФБ, тобто майном ФФБ, яке обліковується на його рахунках, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про підставність позовних вимог щодо передачі коштів оперативного резерву ФФБ від Відповідача до Третьої особи 1.

Відтак вимога Позивача про передачу коштів оперативного резерву ФФБ від Відповідача до Третьої особи 1 є обгрунтована, доведеною належними та допустимими доказами, тому Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Дане рішення й було прийняте і місцевим господарським судом в цій частині.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення суду першої інстанції без змін в цій (оспорюваній) частині.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Третьої особи 3, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відтак Північно-західний апеляційний господарський суд задоволює позовні вимоги, а відтак залишає без змін оспорюване рішення, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду покладаються на Третю особу 3, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року в справі №906/1072/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року в справі №906/1072/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №906/1072/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2023 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.