Рішення

від 28.03.2023 по справі 916/173/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/173/23Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН про стягнення 32512,43 грн заборгованості.

Встановив:

09.01.2023 р. до Господарського суду Одеської області надійшла надіслана засобами поштового зв`язку 31.12.2022 р. позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Служба, Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН (далі ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН, Відповідач) 32512,43 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, що відображено в акті від 06.07.2021 р. № 033836 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Обґрунтовуючи звернення із позовом до господарського суду Служба посилається на те, що 06.07.2021 р. на 124 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом (реєстраційний номер знак НОМЕР_2 ), який відповідно до договору оренди від 16.08.2019 р. передано в користування ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН. За результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що навантаження на строєну вісь транспортного засобу складає 26,87 т. при нормативно допустимих 24 т., у зв`язку із чим складно акт № 033836 та нараховано 1004,4 євро, що еквівалентно 32512,43 грн (станом на дату складання акту) плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 р. позовній заяві Служби присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/173/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 р. прийнято позовну заяву Служби до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/173/23, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.02.2023 р.

10.02.2023 р. ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН реалізовано право на подачу відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, Відповідач посилається на те, що між ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД" та ТОВ "ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН" 05.07.2021 р. укладено договір-заявку № 0507 на автоперевезення маршрутом м. Чернігів - Північний порт (ЮМТП); найменування вантажу: пиломатеріали 26 т; обладнання: 1*40 MAERSK MRKU3462114 (контейнер). При здійсненні перевезення позивачем зазначеного вантажу посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернігівська область) складено акт № 279932, яким зафіксовано порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме навантаження на строєну вісь складає 26,87 т, замість дозволених 24 т. Проте, відповідно до Довідки № 0054185 від 06.07.2021 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю навантаження на одиночну (передню) вісь складає 6850 кг, навантаження на одиночну (ведучу) вісь складає 11020 кг, навантаження на строєну вісь складає 8520 кг + 9170 кг + 9180 кг; повна маса транспортного засобу складає 44,74 тони. Після складення вищезазначених документів транспортний засіб продовжив рух і на пункті зважування "Дачне" (Одеська область) транспортний засіб зупинено для габаритно-вагового контролю, в результаті якого не виявлено порушень, а повна маса транспортного засобу складає 42,69 тони. Таким чином, різниця вимірювань склала 2,05 т. Прибувши до місця розвантаження, де здійснено повторне вимірювання ваги вантажу, перед передачею останнього від перевізника до експедитора. Згідно з Актом зважування контейнеру № 67683 від 07.07.2021 р. загальна вага автомобіля складає 43,16 тон, а вага вантажу складає 25900 кг, що кореспондується із даними, зазначеними у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 42/1. При цьому, як зазначає ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН, контейнер MRKU3462114 опломбовано митною пломбою № 0382932, про що зазначено у пункті 13 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 42/1, яка не була пошкоджена або відсутня під час видачі вантажу замовнику.

Крім того, ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН додаткового звертає увагу господарського суду на встановлені при розгляді справи № 420/15466/21 факти стосовно відсутності перевантаження вантажу під час транспортування, адже вантаж перевозився у контейнері під митною пломбою.

Призначене на 14.02.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 р. призначено розгляд справи на 23.02.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 р. відкладено розгляд справи на 16.03.2023 р.

Призначене на 16.03.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstei№ v. Germany).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 р. призначено розгляд справи на 28.03.2023 р., враховуючи необхідність надання учасникам справи можливості реалізувати право на учать в судовому засіданні та висловлення позиції у справі.

У призначене на 28.03.2023 р. судове засідання представники сторін не з`явились, повідомлялись шляхом надсилання ухвали суду від 16.03.2023 р. на зазначені безпосередньо в заявах по суті справах адреси електронної пошти.

28.03.2023 р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляд справи у зв`язку із перебуванням представника у відпустці. Господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, оскільки Служба як юридична особа не позбавлена права та можливості залучити для представництва інтересів іншого представника; справа за позовом Служби розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, відтак відсутня необхідність залучення представником адвоката. Крім того, ГПК України встановлено присічний строк розгляду справи. Від Відповідача 28.03.2023 р. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

28.03.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного 16.08.2019 р. між ОСОБА_1 (Орендодавець), яка є власником автомобіля марки VOLVO (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ), та ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН (Орендар), останньому надано в платне користування автомобіля марки VOLVO (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ).

05.07.2021 р. між ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН" (Перевізник) укладено договір-заявку № 0507 на перевезення із м. Чернігів до Північного порту (ЮМТП) пиломатеріалів (26 т.) у контейнері 1*40 НС MAERSK MRKU3462114, експедитор у порту ТОВ «УКРЕКСПОРТЕТ».

Відповідно до представленої товарно-транспортної накладної (CMR) № 42/1 ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН у автомобілі із реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 здійснювало перевезення пиломатеріалів вагою 26000 т. у контейнері НОМЕР_3 , опломбованого митною пломбою 0382938.

06.07.2021 р. посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернігівська область) складено акт № 033836 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до якого на 124 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі на автомобілі марки VOLVO (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом (реєстраційний номер знак НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 (суб`єкт, що перевіряється ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН Код ЄДРПОУ 43099048), нормативно допустима маса 44 т, проте фактична 44,74 т. Нормативно допустимі осьові навантаження 11/11/8/8/8, у той час як фактичні 6580,11020,8520,9170,9180. Маршрут руху: м. Чернігів м. Одеса (порт Южний), 620 км.

Відповідно до чеку зважування вищезазначеного транспортного засобу із причепом, загальна маса складає 44740 кг, вісь 1 6850 кг, вісь 2 11020 кг, вісь 3 8520 кг, вісь 4 9170 кг, вісь 5 9180 кг.

Відповідно до Довідки № 0054185 від 06.07.2021 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю навантаження на одиночну (передню) вісь складає 6850 кг, навантаження на одиночну (ведучу) вісь складає 11020 кг, навантаження на строєну вісь складає 8520 кг + 9170 кг + 9180 кг; повна маса транспортного засобу складає 44,74 тони.

Відповідно до розрахунку від 06.07.2021 р. № 033836 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, здійсненого у зв`язку із тим, що навантаження на строєну вісь транспортного засобу складає 26,87 т, при нормативно допустимих 24 т, встановлено перевищення нормативного параметру на 11,95 % та нараховано до сплати 1004,1 євро, що станом на дату складання акту та розрахунку еквівалентно 32512,43 грн.

Відповідно до чеку зважування у пункті зважування «Дачне» від 07.07.2021 р. вага зазначеного автотранспортного засобу складає 42,69 т, у той же час вага на 1 вісь складає 7,35 т., 2 10,91 т, 3 8,02 т., 4 8,24 т, 5 8,17 т.

Згідно акту зважування контейнеру № 67683 від 07.07.2021 р. загальна вага автомобіля (реєстраційні номернимі знаки НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) із контейнером (MRKU3462114) складає 43160 кг, вага порожнього автомобіля 13380 кг, вага вантажу 25900 кг, вага контейнеру 3880 кг.

Листом ТОВ "Мерск Україна ЛТД" № 445 від 08.07.2021 р. повідомлено деректору ТОВ "ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН", що згідно договору-заявки № 0507 від 05.07.2021 р. в м. Чернігові 06.07.2021 р. завантажено пиломатеріали в контейнер MRKU3462114, загальною масою до 26000 кг. Під завантаження було подано авто державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп державний номер НОМЕР_2 . Контейнер MRKU3462114 знаходився під митним контролем та був опломбований (номер пломби 0382932). Даний вантаж було доставлено в Порт Південний (ЮМТП) в повному обсязі 25900 кг, що підтверджується Актом зважування контейнеру № 67683 від 07.07.2021 року. При цьому зазначено, що ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД" не має ніяких претензій до ТОВ "ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН". Вантаж доставлено в Порт Південний (ЮМТП) в повному обсязі. Цілісність пломб було перевірено експедитором в порту.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

При вирішенні спору суд виходить з того, що засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Статтею 5 Закону № 2344-III визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 14 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2,15,27,54,58,62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 р. "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3. За таких обставин, територіальні управління Укртрансбезпеки є уповноваженими органами для здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Суд зазначає, що процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі - Порядок № 1567).

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог частини 4 статті 48 Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 33 Закону України "Про автомобільні дороги").

Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.94 р. затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.

Відповідно до пункту 16 цієї Постанови перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 р.

Згідно з пунктом 3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктами 26,27,28,31-1 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається. Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Як визначено у пункті 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою КМУ від 18.01.2001 р. № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з абзазу1 пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Згідно зі статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (ст. 33 Закону № 2344-III).

Як встановлено судом, 05.07.2021 р. між ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН" (Перевізник) укладено договір-заявку № 0507 на перевезення із м. Чернігів до Північного порту (ЮМТП) пиломатеріалів (26 т.) у контейнері 1*40 НС MAERSK MRKU3462114, експедитор у порту ТОВ «УКРЕКСПОРТЕТ».

Відповідно до представленої товарно-транспортної накладної (CMR) № 42/1 ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН у автомобілі із реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 здійснювало перевезення пиломатеріалів вагою 26000 т. у контейнері НОМЕР_3 , опломбованого митною пломбою 0382938.

06.07.2021 р. посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернігівська область) складено акт № 033836 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до якого на 124 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі на автомобілі марки VOLVO (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом (реєстраційний номер знак НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 (суб`єкт, що перевіряється ТОВ ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН Код ЄДРПОУ 43099048), нормативно допустима маса 44 т, проте фактична 44,74 т. Нормативно допустимі осьові навантаження 11/11/8/8/8, у той час як фактичні 6580,11020,8520,9170,9180. Маршрут руху: м. Чернігів м. Одеса (порт Южний), 620 км.

Відповідно до чеку зважування вищезазначеного транспортного засобу із причепом, загальна маса складає 44740 кг, вісь 1 6850 кг, вісь 2 11020 кг, вісь 3 8520 кг, вісь 4 9170 кг, вісь 5 9180 кг.

Відповідно до Довідки № 0054185 від 06.07.2021 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю навантаження на одиночну (передню) вісь складає 6850 кг, навантаження на одиночну (ведучу) вісь складає 11020 кг, навантаження на строєну вісь складає 8520 кг + 9170 кг + 9180 кг; повна маса транспортного засобу складає 44,74 тони.

У той же час, відповідно до чеку зважування у пункті зважування «Дачне» від 07.07.2021 р. вага зазначеного автотранспортного засобу складає 42,69 т, у той же час вага на 1 вісь складає 7,35 т., 2 10,91 т, 3 8,02 т., 4 8,24 т, 5 8,17 т.

У місці розвантаження - Північний порт (ЮМТП) здійснено повторне вимірювання ваги вантажу, перед передачею останнього від перевізника до експедитора. Так, згідно з актом зважування контейнеру № 67683 від 07.07.2021 р. загальна вага автомобіля складає 43,16 тон, а вага вантажу складає 25900 кг, що узгоджується з даними зазначеними у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 42/1.

При цьому суд враховує, що контейнер MRKU3462114 був опломбований митною пломбою № 0382932, про шо зазначено у пункті 13 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 42/1.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, оскільки вантаж, який перевозився у контейнері був під митною пломбою, про що зазначено у розділі 13 CMR (пломба № 0382932), що виключало можливість перевантаження вантажу під час транспортування, та те, що згідно з чеком зважування пункту зважування «Дачне» навантаження на строєну вісь складає 24,43 т., а повна маса автопоїзда складає 42,69 т; відповідно до акту зважування № 67683 від 07.07.2021 р. повна маса автопоїзда складає 43160 кг; маса вантажу складає 25900 кг, суд дійшов висновку про безпідставність зафіксованих в акті № 033836 від 06.07.2021 р. висновків Позивача про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, оскільки пунктом 28 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд (навантаження на строєну вісь складає 24,43 т, що перевищує нормативне допустиме навантаження 24 т, менше ніж на 2 %), відтак господарський суд доходить до висновку про відмову у задоволенні у позові.

Крім того, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 р. у справі № 420/15466/21 встановлено обставини відсутності перевантаження вантажу під час транспортування у контейнері MRKU3462114, під митною пломбою 0382932.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ХОТ ВІЛС ЮКРЕЙН про стягнення 32512,43 грн заборгованості відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на Державну службу України з безпеки на транспорті.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 31 березня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут