Рішення

від 30.03.2023 по справі 926/223/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/223/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Боднарчуку В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВІК ЛОГІСТИК, м. Черкаси Черкаська область

до товариства з обмеженою відповідальністю Сторожинецький м`ясоконсервний завод, м. Сторожинець Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 679321,50 грн

представники

від позивача Щербина А.П.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІК ЛОГІСТИК звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сторожинецький м`ясоконсервний завод про стягнення заборгованості за договором поставки №27052022ВЛ від 27.05.2022 в сумі 679321,50 грн, з яких: 496253,77 грн основна заборгованість; 123517,37 грн пені; 7989,67 грн 3 % річних та 51560,69 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №27052022ВЛ від 27.05.2022 в частині несплати вартості одержаного товару.

Ухвалою від 18.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 08.02.2023.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою від 28.02.2023 відкладено розгляд справи на 16.03.2023.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дутки В.В. з 13.03.2023 по 16.03.2023, судове засідання 16.03.2023 не відбулося.

Ухвалою від 17.03.2023 судове засідання призначено на 30.03.2023.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2023 не з`явився, хоча належним чином повідомлений про слухання справи.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27 травня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю ВІК ЛОГІСТИК (надалі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Сторожинецький м`ясоконсервний завод (надалі - Покупець) укладено Договір поставки №27052022ВЛ.

У відповідності до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукцію, (надалі «Продукція»), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

Поставка продукції здійснюється партіями за заявками Покупця на підставі цього договору та Специфікацій до нього (п.1.2. Договору).

При підтвердженні Постачальником заявки, останній готує 2 (два) екземпляра Специфікації, в якій визначаються і погоджується сторонами відносно кожної партії: якісні характеристики, загальний асортимент, ціна продукції, конкретизуються умови поставки та розрахунків. Сторони допускають погодження специфікації за допомогою факсового зв`язку відповідно до п. 8.5. цього договору. Після погодження за допомогою факсу, Постачальник повинен у той же день направити на адресу Покупця (або передати його представнику) оригінали специфікації. Отримавши оригінали погодженої специфікації, Покупець зобов`язаний негайно її підписати та у той же день один екземпляр направити Постачальнику (п.1.3. Договору).

Згідно п.2 Договору, Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами, що визначені в Специфікації.

Постачальник зобов`язаний на кожну партію продукції, видати сертифікат, який посвідчує відповідність названої продукції вимогам відповідних стандартів (п.3.2. Договору).

Кожна партія Продукції має супроводжуватись документами, які підтверджують її якість (п.3.3. Договору).

Продукція, що постачається, приймається по якості та кількості повноважними представниками Сторін (п.3.4 Договору).

В разі виявлення розбіжностей по кількості та якості представники сторін складають Акт, відповідно якого проводяться погоджені взаєморозрахунки (п.3.5. Договору).

Згідно п.5.2. Договору, оплата конкретної партії продукції проводиться на умовах зазначених в договорі та Специфікації і може передбачати як передоплату, так і оплату по факту поставки або на умовах відстрочки платежу.

Сторони також погодили в п.5.4. Договору, що у разі, якщо сторони не узгодили в Специфікації порядок оплати, оплата продукції проводиться по факту поставки, тобто Покупець проводить оплату поставленої партії продукції в день поставки. Якщо поставка проведена не у банківський день, оплата поставленої партії продукції повинна бути проведена Покупцем у перший банківський день наступний за днем поставки.

Право власності на поставлену продукцію виникає у Покупця з дати її фактичної передачі, що підтверджується датою підписання уповноваженим представником Покупця товарно-транспортної або видаткової (товарної) накладної (п.6.5. Договору).

За змістом п.7.3. Договору, в разі порушення умов цього договору щодо строків поставки та оплати, винна сторона сплачує другій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент її нарахування за кожен день прострочки від суми несплати або від суми непоставленої продукції.

Відповідно до п.8.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але у всякому випадку до виконання Сторонами зобов`язань, узятих за даним Договором в періоді його дії. Строк дії Договору вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити дію даного договору у строк 30 (тридцяти) днів до закінчення строку його дії.

Позивач здійснив поставку відповідачу продукції (сало свиняче, тримінг свинячий, заморожена свина лопатка без кістки) на загальну суму 496253,77 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №ВЛ-020610 від 02.06.2022 року, товарно- транспортною накладною №ВЛ020610 від 02.06.2022 року.

Проте, відповідач не здійснив оплату одержаної продукції.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача три процента річних 7989,67 грн., інфляційні втрати 51560,69 грн., пеню 123517,37 грн.

Таким чином, загальний розмір простроченої заборгованості за поставлений товар становить 679321,50 грн, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст.712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного Договору, Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято продукцію на суму 496253,77 грн., згідно видаткової накладної №ВЛ-020610 від 02.06.2022 року та товарно-транспортної накладної №ВЛ020610 від 02.06.2022 року.

Оскільки сторони не додали доказів виготовлення заявки на поставку продукції та Специфікації щодо продукції, яка буде постачатися, підлягають застосуванню положення п.5.4. Договору, згідно яких оплата продукції проводиться по факту поставки, тобто в день поставки 02.06.2022.

Будь-яких розбіжностей по кількості та якості згідно умов п.3.5. договору представники сторін не визначили.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вартості одержаної продукції в розмірі 496253,77 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 496253,77 грн. обґрунтованою, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача за період з 03.06.2022 по 15.12.2022 сума трьох процентів річних складає 7989,67 грн., інфляційні втрати за період з червня 2022 по листопада 2022 року 51560,69 грн.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, господарський суд вважає правомірним їх нарахування та задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає таке.

Згідно п.7.3. Договору, в разі порушення умов цього договору щодо строків поставки та оплати, винна сторона сплачує другій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент її нарахування за кожен день прострочки від суми несплати або від суми непоставленої продукції.

Так, відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України та частини 1 статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За результатами перевірки розрахунків позивача, судом встановлено, що позивачем вірно обраховано пеню, а тому суд задовольняє позов в частині стягнення пені 123517,37 грн. за період з 03.06.2022 по 02.12.2022.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сторожинецький м`ясоконсервний завод (59000, Чернівецька область, м.Сторожинець, вул. Горіхова, буд.2, код ЄДРПОУ 44723611) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВІК ЛОГІСТИК (18000, м. Черкаси, вул.Надпільна, буд.261, офіс 101, код ЄДРПОУ 43033799) 496253,77 грн основного боргу, 7989,67 грн три процента річних, 51560,69 грн. інфляційних втрат, 123517,37 пені та 10189,82 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 31.03.2023.

Суддя В.В.Дутка