Рішення
від 28.03.2023 по справі 537/6562/21
КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/50/2023

Справа № 537/6562/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2023 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання - Бакай М.С., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , представника третьої особи - Лашко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», за участі третьої особи Вільної профспілки Південної залізниці в особі голови профспілкового комітету Лашко Сергія Сергійовича, про скасування наказу та поновлення на посаді, та повернення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», згідно якого прохала, суд визнати незаконним та скасувати наказ №792/ос від 26.10.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Вокзалу станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та поновити її на роботі з дня звільнення. Зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, по вині роботодавця з урахуванням, що година її праці коштує - 42 грн. 99 коп. Витребувати від відповідача документи, які роботодавець не бажає надати згідно заяви позивача від 22.12.2021 року та звернень профкому.

В обґрунтуванні позову вказала, що вона, ОСОБА_1 з 08.09.2019 року працювала на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Вокзалу станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Чесно і добросовісно виконувала свої обов`язки. Неодноразово заохочувалася за добросовісне виконання своїх професійних обов`язків. Вперше дізналася про наступне вивільнення 30.06.2021 року з попередження №ХКЛ ЗТ №2-10/1264, за підписом Генерального директора Бровінського С.В., згідно якого, її повинні були звільнити з займаної посади 30.08.2021 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В даному попередженні представник роботодавця не бажав діяти в межах ст. 49-2 КЗпП України, а саме «При вивільненні працівника, у випадках змін в організації виробництва і праці, враховуючи переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством», а саме ст. 42 КЗпП України:

- сімейний стан (на її утриманні знаходиться мати, якій 75 років і донька, яка навчається в Південноукраїнському Національному педагогічному Університеті ім.. К.Д. Ушинського).

- вона єдиний працівник в сім`ї із самостійним заробітком, так, як зі своїм чоловіком розлучилася 28.08.2008 року, а також у 2019 році він помер.

- вона працювала в AT Українська залізниця» лаборантом-бакбактеріологом з 2008 році, а в 2013 році була переведена на посаду медичної сестри-постової терапевтичного відділення залізничної лікарні. В 2019 році переведена на посаду фельдшера пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Вокзалу станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Після її прийняття на роботу приймалася на посаду фельдшера в 2020 році ОСОБА_3 , яка взагалі до 2020 року не працювала в АТ «Українська залізниця».

Позивач була готова працювати не тільки за фахом, а й на іншій посаді, яка була вакантна у цих двох виробничих підрозділах AT «Українська залізниця». Переконавшись, що представник роботодавця не повідомив Державну службу зайнятості про наступне можливе вивільнення її із займаної професії, спеціальності, вона була впевнена, що буде переведена чи то за своєю спеціальністю, чи то на іншу спеціальність в інший виробничий підрозділ AT «Українська залізниця».

03.09.2021 року вона отримала наступне попередження про вивільнення №ХКЛ ЗТ №2-10/1743/26, в якому її повідомили, що : - «У зв`язку із виробничою необхідністю, дата запланованого вивільнення з займаної посади за скороченням, перенесена, відповідно до вимог чинного законодавства України», за підписом Генерального директора Бровінського С.В.. Дане попередження, не визначало термін дії, тобто мало безстроковий характер. Вона виконувала свої професійні обов`язки до 23.11.2021 року.

23.11.2021 pоку, прийшовши на роботу до пункту охорони здоров`я станції Кременчук, вона звернула увагу, що її кабінет опечатаний, у зв`язку з чим звернулася до начальника вокзалу станції Кременчук, яка повідомила, що виробничий підрозділ, в якому вона працює, виведений із філії «Вокзальна компанія» і тому орендувати приміщення виконуючи свої професійні обов`язки вона не має права. Тому вона змушена була звернутися до працівників поліції щодо перешкоджання їй у виконанні її професійних обов`язків, а також мати можливість забрати свої речі та інструменти. Був складений акт про повернення їй особистих речей та власних інструментів.

Відразу ж вона звернулася до Вільної профспілки Південної залізниці (далі ВППЗ), членом якої є, яка повідомила, що роботодавець не діяв в межах ст. 43 КЗпП України та порушив вимоги передбачені даною статтею: - «Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України. Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Їй відомо, що ВППЗ, членом якої вона є, неодноразово зверталася до представника роботодавця, щоб останній діяв в межах чинного законодавства України та вирішив питання, в разі необхідності, її працевлаштування в інший виробничий підрозділ AT «Українська залізниця», навіть за іншою спеціальністю, так як Галузева угода, яка діяла і діє до цього часу, чітко визначає:

п. 1.2 - Укрзалізниця визнає профспілки повноважними представниками працівників галузі і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів;

п. 1.3 - Дія Угоди спрямована на забезпечення стабільної роботи залізничного транспорту України, задоволення потреб населення, підприємств, організацій, установ в перевезеннях, визначає трудові та соціально-економічні гарантії працівників галузі;

п. 1.4 - Угода встановлює для працівників галузі мінімальні і обов`язкові для врахування на подальших рівнях колективних переговорів галузеві норми в оплаті і умовах праці, пільги, трудові та соціальні гарантії;

п. 1.5 - Положення угоди є обов`язковими для застосування при укладанні колективних договорів залізниць та їх структурних підрозділів, підприємств, організацій і установ залізничного транспорту і не обмежують права трудових колективів у розширенні соціальних гарантій та пільг за рахунок власних коштів;

п. 3.4.1 - У випадку скорочення обсягів робіт зменшення чисельності працівників проводити, в першу чергу, шляхом природної плинності кадрів та тимчасового обмеження прийому на роботу. Звільнення працівників за скороченням штату або чисельності застосовувати лише як вимушений захід, а їх працевлаштування провадити на підприємствах, в організаціях, в установах галузі у порядку, передбаченому чиниш законодавством;

п. 3.4.2 - Надавати переважне право працевлаштування на вакантні посади на підприємствах залізничного транспорту працівникам галузі, які підпадають під скорочення чисельності або штату;

п. 3.4.3 - Вживати заходів щодо перепідготовки вивільнюваних працівників за професіями, на які є попит на підприємствах галузі;

п. 3.4.5 - Подання профспілковим комітетам на вивільнення працівників за скороченням штату або чисельності надавати з технологічним та економічним обґрунтуванням;

п. 3.4.6. - У випадку ліквідації малодіяльних та збиткових структурних підрозділів залізниць вживати заходів для першочергового працевлаштування працівників, які є єдиними годувальниками в сім`ї, батьків багатодітних сімей, ветеранів залізничного транспорту, яким залишилося менше 5 років до досягнення пенсійного віку.

Роботодавець, згідно своїх відповідей-відписок, не побажав діяти в межах чинного законодавства та Галузевої угоди, не вступив з профспілкою в переговори, як це передбачено п. 3.4.5 Галузевої угоди, а тому і не надав технічного та економічного обґрунтування на вивільнення працівника, не запропонував їй вакантних посад, в межах виробничого підрозділу Вокзалу станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», а також юридичної особи АТ «Українська залізниця» за професіями, які потребували професійного добору. Не запропонував вакантні посади з можливістю перепідготовки та навчання. Під час проведення своїх дій, не діяв межах п. 3.4.1 Галузевої угоди та не скорочував чисельність працівників, шляхом природної плинності кадрів та часового обмеження прийому на роботу.

В разі прийняття рішення про необхідність вивільнення працівника із займаної посади, не побажав діяти в межах ст. 43 КЗпП України та не звернувся до ВППЗ з обґрунтованим письмовим поданням, щоб профспілка розглянула його в присутності позивача у 15 денний строк та надала обґрунтовану письмову відповідь. А власник, або уповноважений ним орган, міг розірвати трудовий договір, не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного профспілкового органу.

Позивач фактично виконувала свої професійні обов`язки до 23.11.2021 pоку, до часу опечатування кабінету пункту охорони здоров`я станції Кременчук. Згідно розрахункових листів за липень 2021 pоку, серпень 2021 року та вересень 2021 pоку, за останніх повних три місяці, їй було нараховано 21606 грн. 38 коп., при цьому вона відпрацювала 502,5 години. Суму нарахування 21606 грн. 38 коп. поділити на 502,5 години відпрацьованого часу, дорівнює 42 грн. 99 коп. - вартість години її праці. Повний розрахунок не нарахованої та втраченої заробітної плати, по вині роботодавця, надасть на день винесення рішення.

Суд своєю ухвалою від 12.01.2022 року визнав позов неподаним та повернув позовну заяву позивачу.

Ухвалою Полтавського Апеляційного суду від 21.03.2022 року скасовано ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.01.2022 року, а справу направлено для продовження розгляду до Крюківського районного суду м. Кременчука.

Ухвалою суду від 31.03.2022 року за позовною заявою ОСОБА_1 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

14.06.2022 року від відповідача надійшов попередній відзив на позовну заяву, згідного якого відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працювала в Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров`я» AT «Укрзалізниця» (далі XKJI ЗТ №2 або Лікарня) з 08.10.2019 року на посаді фельдшера в пункті охорони здоров`я (здоровпункті). Згідно умов трудового договору, посадової інструкції - робоче місце позивача було визначено в пункті охорони здоров`я (здоровпункті) м. Кременчука.

26.10.2021 року позивач була звільнена з займаної посади на підставі наказу (розпорядження) ХКЛ ЗТ №2 від 26.10.2021 року №792-ос згідно п.1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку зі скороченням штату, пов`язаного зі змінами організації виробництва і праці підприємства.

Відповідно до Положення про виробничий підрозділ Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров`я» AT «Укралізниця», затвердженого наказом філії «Центр охорони здоров`я» AT «Укрзалізниця» (надалі Філія «ЦОЗ») від 15 червня 2020 року № ЦОЗ-ОЗ/145 (далі - Положення), ХКЛ ЗТ №2 є виробничим підрозділом Філії «ЦОЗ», перебуває в виробничому та управлінському адміністративному підпорядкуванні Філії «ЦОЗ». Пунктом 2.5 Положення передбачено, що в своїй діяльності ХКЛ ЗТ№2 керується Конституцією України та іншими законами, нормативно-правовими актами України, актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров`я України, Статутом АТ «Укрзалізниця», внутрішніми документами АТ «Укрзалізниця» та Філії «ЦОЗ», Положенням про Філію «ЦОЗ» та Положенням про виробничий підрозділ Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Згідно з п.4.2 Положення організаційна структура виробничого підрозділу - ХКЛ ЗТ №2 розробляється та затверджується директором виконавчим Філії «ЦОЗ».

Пунктом 4.3 передбачено, що штатний розпис ХКЛ ЗТ №2 розробляється та затверджується директором виконавчим Філії «ЦОЗ».

19.05.2021 року Філією «ЦОЗ» був затверджений новий штатний розпис ХКЛ ЗТ №2, з якого були вилучені деякі структурні підрозділи ХКЛ ЗТ №2, зокрема, всі пункти охорони здоров`я і здоровпункти, в тому числі і пункт охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (всі посади).

Вищезазначене призвело до змін в організації виробництва і праці, та зумовило проведення процедури скорочення штату ХКЛ ЗТ №2.

Листом Філії «ЦОЗ» від 25.05.2021 за № ЦОЗ-07/2553 всіх генеральних директорів клінічних лікарень на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» було зобов`язано увести в дію та впровадити наказом по виробничому підрозділу, затверджений Філією ЦОЗ штатний розпис, підпорядкованого виробничого підрозділу.

Наказом ХКЛ ЗТ №2 від 26.05.2021 №334 «Про введення та впровадження в дію нового штатного розпису ХКЛ ЗТ №2» було введено та впроваджено в дію новий штатний розпис Лікарні, розпочата процедура скорочення штатів.

З метою виконання вимог чинного трудового законодавства України щодо процедури скорочення ХКЛ ЗТ №2:

- відповідно до частини другої статті 49-4 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 №1045-Х1У, не пізніше трьох місяців, ХКЛ ЗТ №2 направлено інформаційний лист профспілковому комітету від 26.05.2021 за №ХКЛ ЗТ №2-10/935 про зміни в організації виробництва і праці ХКЛ ЗТ №2 і вилучення зі штатного розпису Лікарні посад, які підлягають скороченню.

- відповідно до статті 42 Кодексу законів про працю України враховані обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників та переважне право на залишення на роботі. Відомостей, що позивач відноситься до окремих категорій працівників, яких звільнення Законом заборонено не встановлено;

- відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення» листом від 30.06.2021 ХКЛ ЗТ №2 інформовано державну службу зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників, зі штатного розпису Лікарні вилучені й інші, окрім всіх пунктів охорони здоров`я, всіх здоровпунктів, структурні підрозділи, відділення Лікарні;

- відповідно до частини першої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, не пізніше ніж за 2 місяці, а саме 30.06.2021 року ОСОБА_1 було персонально попереджено про майбутнє вивільнення з займаної посади з 30.08.2021 року.

- відповідно до частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України одночасно з попередженням про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 були запропоновані вакантні посади, які мались в наявності на той час в ХКЛ ЗТ № 2, від яких позивач відмовилась, мотивуючи бажанням працевлаштуватись в іншому регіоні, про що складений акт;

- відповідно до статті 43 КЗпП України на звільнення члена профспілки, отримана згода профспілкового комітету Лікарні. Також на спільному засіданні адміністрації і первинної профспілкової організації Лікарні всім, вивільняємим працівникам також запропоновані вакантні посади.

У зв`язку з виробничою необхідністю вивільнення ОСОБА_1 з запланованої дати було перенесено, втім не тільки неї.

З метою захисту її прав, даючи можливість працевлаштуватися в іншому місці, ОСОБА_1 було, ще раз 03.09.2021 року повідомлено про майбутнє вивільнення, яке було перенесено.

Ще раз, в цей же день, 03.09.2021 року, позивачеві були запропоновані вакантні посади для подальшого працевлаштування. Відбувалося це в кабінеті №415 за адресою: вул. Мала Панасівська, 35, м. Харків , в присутності сестри медичної старшої поліклініки ОСОБА_4 , провідного юрисконсульта ОСОБА_2 , начальника відділу кадрів ОСОБА_17, заступника медичного директора з терапевтичної допомоги Лікарні ОСОБА_5 . Від запропонованих вакантних посад позивач відмовилась, мотивуючи тим, що мешкає в іншому регіоні, має намір працевлаштуватись у місті Кременчуку. Всі разом, вищезазначені особи ХКЛ ЗТ №2, пояснили позивачу, про те, що пункт охорони здоров`я (здоровпункт) де вона працювала ліквідований. Всі посади вилучені зі штатного розпису Лікарні.

Все це було зафіксовано актом в присутності ОСОБА_1 , ознайомлено її з цим актом та запропоновано засвідчити своїм особиста підписом, однак позивач, відмовилась поставити свій підпис в акті, мотивуючи, що має свою особисту думку з цього питання. Повідомила комісії (склад посадових осіб, що спілкувалися з нею), що має намір судитися з Лікарнею, і що її потрібно влаштувати на роботу, саме в м. Кременчуці.

Після закінчення виробничої необхідності, для вирішення виробничих питань, пов`язаних з трудовими відносинами, згідно розпорядженням Лікарні від 23.10.2021 року за №7 ОСОБА_1 було зобов`язано з`явитися 26.10.2021 року до відділу кадрів ХКЛ ЗТ №2, за адресою:м. Харків, вул. Мала Панасівська, 35. Дане розпорядження було доведено до відома усіх причетних працівників, зазначених у розпорядженні, в тому числі і позивача. Даний факт-доведення до відому позивача вказаного розпорядження, який зафіксований роздруківкою розмов, здійснених за допомогою засобу телефонного зв`язку 23.10.2021 року об 10:45: 47 годин з телефону XKJI ЗТ №2 НОМЕР_3 на телефон позивача № НОМЕР_2 , зазначений в її особисті справі, про що було складено відповідний акт. ОСОБА_1 з початку попросила грошову компенсацію на квитки, потім в телефонній розмові сказала, що їй потрібно проконсультуватись з кимось, зрештою відмовилась виконувати розпорядження роботодавця і з`явитися до відділу кадрів Лікарні.

26.10.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано, засобами телефонного зв`язку, з`явитися до відділу кадрів ХКЛ ЗТ №2, для передачі матеріальних цінностей, ознайомлення з наказом про звільнення та отриманням трудової книжки (зафіксовано роздруківкою телефонних розмов), однак позивач знов категорично відмовилась.

26.10.2021 року з позивачем спілкувалась в.о. начальника відділу кадрів ОСОБА_18, в присутності: заступника медичного директора з терапевтичної допомоги ОСОБА_5 , провідного юрисконсульта ОСОБА_2 , сестри медичної старшої поліклініки ОСОБА_4 , інших працівників Лікарні, пояснювала про її обов`язок виконати розпорядження роботодавця, просила її приїхати до адміністрації ХКЛ ЗТ №2 для вирішення виробничих питань, пов`язаних з її вивільненням з роботи, ознайомитися з вакантними посадами для подальшого працевлаштування, однак остання відмовлялась, вакантні посади були зачитані їй вголос, про що був складений акт.

Тільки після всіх перемов з позивачем, 26.10.2021 року був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади згідно частини 1 статті 40 КЗпП у зв`язку зі скороченням штатів. За допомогою гучномовного телефонного зв`язку з номера телефону НОМЕР_3 на номер телефона НОМЕР_2 об 16:18:49 годин 26.10.2021 року позивача було ознайомлено з наказом про звільнення, запрошено до відділу кадрів Лікарні для особистого ознайомлення з наказом та отриманням трудової книжки. Проте позивач вкотре відмовилась категорично.

У відповідності до вимог п.2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» від 29.07.1993 №58 (надалі Інструкція) позивачу 27.10.2021 року було направлено рекомендований лист (із повідомленням про вручення) на адресу реєстрації позивача, про необхідність з`явитися до Лікарні для отримання оригіналу трудової книжки, або направити письмову згоду на пересилання трудової книжки поштою. Відповіді не отримано, однак є докази направлення листа.

17.11.2021 року листом ХКЛ ЗТ №2-10/2174 ОСОБА_1 повторно нагадали про необхідність отримання оригіналу трудової книжки, для цього було повторно направлено рекомендований лист, запропоновано прибути до Лікарні з цього питання, або надати згоду на відправлення поштою (докази направлення листа наявні). Відповіді отримано не було.

Відповідно до статті 47 КЗпП України у день звільнення з позивачем був проведений повний розрахунок, з урахуванням всіх сум та компенсацій, передбачених чинним законодавством України, підтвердженням цього є зарахуванням на зарплатний рахунок позивача всіх необхідних коштів.

Таким чином, звільнення позивача з займаної посади, відбулося виключно у відповідності з вимогами чинного законодавства України:

звернення до профспілки про заплановані зміни в організації виробництва і праці листом від 26.05.2021 №10/935;

видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників від 26.05.2021 року №334;

встановлення відсутності у позивача переважного права на залишення на роботі і обмежень, визначених законодавством України, для окремих громадян, звільнення яких заборонено;

попередження працівника про наступне вивільнення, пропонування переведення на іншу роботу від 30.06.2021 №ХКЛ ЗТ №2//-10/1264;

отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення позивача від 20.08.2021 №78;

інформування Державної служби зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників листом від 30.06.2021;

звільнення працівника: наказ (розпорядження) від 26.10.2021 №792-ос, проведений повний розрахунок;

вжиті всі, передбачені чинним законодавством України, заходи щодо ознайомлення позивача з наказом про звільнення та отримання нею оригіналу трудової книжки.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Частинами 1, 2 статті 65 ГК України передбачено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Верховний Суд неодноразово робив висновки, що жодний орган, в тому числі і суд, не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення або збільшення штату та чисельності працівників, тому що це є виключним правом власника або уповноваженого б ним органу (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 302/613/18, від 28.04.2021 року у справі № 37/2133/17, від 12.06.2019 року у справі № 297/868/18, від 06.02.2018 року у справі № 696/985/15-ц).

Таким чином, винятково власнику належить право самостійно визначати свою організаційну структуру, чисельність і штат працівників та приймати рішення про доцільність і необхідність реорганізації або інших структурних перетворень.

Отже, проведення оптимізації штатної чисельності ХКЛ ЗТ № 2 було здійснено в межах і на підставі чинного законодавства України. Всі вимоги чинного трудового законодавства під час звільнення позивача будо дотримано в повному обсязі.

Щодо витребування від відповідача документів, які начебто «...роботодавець не бажає надати згідно заяви позивача від 22.12.2021 року та неодноразових звернень профкому ВППЗ...» зазначили:

- оригінал трудової книжки, копія наказу по особовому складу ХКЛ ЗТ №2 від 26.10.2021 року №792/ос про звільнення ОСОБА_1 направлені поштою, згідно її особистої заяви на зазначену нею адресу, (підтвердження направлення додаються);

- копія наказу по особовому складу ХКЛ ЗТ №2 від 26.10.2021 року №792/ос про звільнення ОСОБА_1 направлявся неодноразово.

У зв`язку з вищевикладеним, прохають відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Взяти до уваги, що даний відзив є попереднім, остаточно свою позицію відповідачем буде надано суду після ознайомлення з усіма матеріалами справи.

24.06.2022 року від позивача надійшла відповідь на попередній відзив на позовну заяву де остання вказала, що відповідач втратив строки для дій передбачених ст. 178 ЦПК України та не надає інформацію, підтверджену документально, поважність причин, щоб суд вирішив справу за наявністю матеріалів.

Звертає увагу, що початок подій щодо прийняття рішення про незаконне звільнення припадає на 26.05.2021 року. В цей час ОСОБА_6 , який згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Акціонерного товариства «Українська залізниця» обов`язків керівника не виконував і не працював, тому чи приймалося рішення, стосовно змін в організації виробництва праці, юридичною особою залишається здогадкою. Представник відповідача не надав інформації ким із керівників правління приймалося дане рішення, так як згідно з вищезазначеною випискою, майже всі члени правління, на початок прийняття рішень, не працювали в АТ «Укрзалізниця», а тому складається враження, що Філія «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» приймала рішення одноосібно, не маючи на це права.

Також звертає увагу, що один із відповідачів Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» приховує той факт, що згідно поданих документів і позивачем, і представником відповідача, позивачка знаходилась в трудових стосунках з юридичною особою Акціонерним товариством «Українська залізниця», безпосередньо в структурному підрозділі:

Пункт охорони здоров`я вокзалу ст. Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава- Південна філії «Вокзальна компанія»;

Виробничий підрозділ «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Тобто, в разі якби роботодавець мав бажання дотримуватись чинного законодавства України та змінити організацію виробництва і праці в структурних підрозділах (Пункт охорони здоров`я вокзалу ст. Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» Виробничий підрозділ «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця») він повинен би був діяти в межах ст. 42, 42і , 43, 492 КЗпП України, враховуючи обставини, які були на час прийняття рішення та звільнення позивача з роботи безпосередньо в цих двох структурних підрозділах, а також запропонувати вакантні посади, які були в АТ «Укрзалізниця». Добре відомо, що вакантні посади були і у виробничому підрозділі «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», і в Пункті охорони здоров`я вокзалу ст. Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія», на які б позивачка погодилась працювати.

Не піддається жодної критики твердження представника відповідача, у попередньому відзиві що нібито позивач відмовився від запропонованих вакантних посад. Жодного разу, 30.06.2021року 03.09.2021 року, позивачу не пропонувалося жодної вакантної посади ні у виробничому підрозділі «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», ні у Пункті охорони здоров`я вокзалу ст. Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія», а також ні у юридичної особи АТ «Укрзалізниця». Даний факт підтверджений документально, наданий самим представником відповідача, так як у попередженні про наступне вивільнення від 30.06.2021 року №ХКЛ ЗТ №2-10/1264 та у попередженні про наступне вивільнення від 03.09.2021 року №ХКЛ ЗТ №2-10/1743/26 жодного слова та пропозиції, про вакантні посади в структурних підрозділах та в юридичного лиця АТ «Укрзалізниця», немає. Навіть в одному з документів, які надав представник відповідача до суду, про наявність вакантних посад, суперечить інформації викладеній у попередженні про наступне вивільнення від 30.06.2021 року. Мова оригінала: «Також повідомляємо Вам, що станом на 30.06.2021р. в ХКЛ ЗТ №2 відсутня будь-яка інша вакантна посада або інша робота». Тобто до суду надані недостовірні документи, які суперечать один одному та намагаються ввести суд в оману, навіть виставили свідків, сфабрикували акт, що нібито 30.06.2021 року позивач відмовилась від запропонованих вакантних посад в ХКЛ ЗТ №2, тим більше, що позивач цього дня не була та й не могла бути в м. Харків, де нібито складувався даний акт про відмову. Аналогічну неправдиву інформацію представник відповідача подав до суду 03.09.2021 року, коли видав попередження про перенесення запланованого вивільнення з займаної посади на невизначений термін. Наявність вакантних посад повинна надаватися в попередженні про наступне вивільнення. Представник роботодавця надає вакантні посади окремим листом та складає акт, невстановленої форми, про нібито відмову позивачки від вакантних посад. Також звертає увагу, що виробничий підрозділ «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» взагалі не побажав надати до суду про наявність вакантних посад на 30.06.2021 року та 03.09.2021 року.

До суду наданий наказ №792-ос від 26.10.2021 року про припинення трудового договору (контракту) з позивачем, в якому відповідач стверджує, що він погоджений з профспілковим комітетом. Дана інформація не відповідає дійсним обставинам справи, так як відповідач чи його представник не надав до суду жодної інформації про рішення профспілкового комітету стосовно майбутнього звільнення позивача. 30.06.2021 року роботодавець надав позивачці попередження № ХКЛ ЗТ №2-10/1264 про наступне вивільнення, при цьому профком, членом якого була позивачка, згоди про наступне вивільнення не давав, так як роботодавець не звертався до профспілки, а в односторонньому порядку прийняв рішення про майбутнє скорочення працівника. Тобто приймаючи рішення, 30.06.2021 року роботодавець не врахував та не дотримався вимог ст. 42, 42і , 43 , 49, 492, 494 КЗпП України, ст. 43 Конституції України. Профспілковий комітет не запрошував позивача при прийнятті даного рішення, а тому не було враховано її доводи, передбачені ст. 42 КЗпП України.

Твердження відповідача, що нібито позивач відмовлялася від підпису, не відповідає дійсним обставинам справи, так як всі документи, які надходили до позивача вона їх приймала та засвідчувала своїм підписом. Дане твердження підтверджується попередженням від 30.06.2021 року та попередженням про перенесення наступного звільнення від 03.09.2021 року. Інших документів на її адресу, чи то експедицією їй не надходило, а тому її підпису на документах не існує. Твердження представника роботодавця, що позивач нібито відмовилась від поїздки в м. Харків, щоб отримати наказ №792-ос від 26.10.2021 року та трудову книжку, не відповідає дійсним обставинам справи, так як на залізничному транспорті, в разі необхідності відбути в іншу місцевість, працівника забезпечують проїзними документами, встановленої форми на залізничному транспорті, і навіть видають добові кошти. Даний виклик в іншу область оформляється окремим наказом. Роботодавець з наказом про прибуття до м. Харків позивача не ознайомлював, так як даного наказу не існує, а тому і не забезпечив проїзними документами. Посилання на те, що нібито телефонували, то позивач не заперечує, що дзвінки невідомих осіб були постійно, навіть з погрозами та іншими непристойними пропозиціями, а тому розібратися в такому хаосі не представлялося можливим. Якби роботодавець діяв в межах своїх повноважень та чинного законодавства України, видав наказ про необхідність прибути позивачу в м. Харків 26.10.2021 року, забезпечив проїзними документами до м. Харків і в зворотному напрямку, позивач повірила б, що дзвінки йдуть від представника роботодавця, тим більше, що на Укрзалізниці і в Кременчуку постійно діє експедиція (пошта), яка бережно відноситься до документів та до їх пересилки в інші регіони України. Тому роботодавець мав можливість видати наказ про прибуття 26.10.2021 року позивача до м. Харків, забезпечити її проїзними квитками, а вразі порушення роботодавцем цих норм, надіслати позивачеві наказ про звільнення з роботи, трудову книжку та надати інформацію про повний розрахунок заробітної плати згідно діючих норм.

Звертає увагу, що згідно попередження про наступне вивільнення від 30.06.2021р. № ХКЛ ЗТ №2-10/1264, роботодавець вказує, що наступне вивільнення позивача повинне відбутися 30.08.2021 року. Згідно попередження від 03.09.2021 року № ХКЛ ЗТ №2-10/1743/26 звільнення позивача перенесено на невизначений термін, а тому позивач змушена була виконувати свої професійні обов`язки до 23.11.2021 року, що підтверджується складеним актом від 23.11.2021 року в день закриття пункту охорони здоров`я в якому позивач працювала фельдшером.

Враховуючи вищевикладене, прохає суд віднестись критично до попереднього відзиву на позовну заяви, а позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

21.07.2022 року до суду надійшли заперечення відповідача УТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі Філія «ЦОЗ»). Згідно заперечень, філія «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» є відокремленим підрозділом АТ «Укрзалізниця», діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Товариства. У відповідності до пункту 4.1. Положення про Філію «ЦОЗ», затвердженого рішенням правління Товариства від 30.03.2020 року (зі змінами), у підпорядкуванні Філії «ЦОЗ» перебувають функціональні та виробничі підрозділи. Положення про виробничі підрозділи затверджуються директором Філії «ЦОЗ». Згідно підпункту 5.5.6 пункту 5.5. Положення директор Філії «ЦОЗ» надає керівникам виробничих підрозділів право прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників згідно зі штатним розписом.

Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» (надалі ХКЛ ЗТ №2) є виробничим підрозділом Філії «ЦОЗ» перебуває у виробничому та управлінському адміністративному підпорядкуванні Філії «ЦОЗ», здійснює діяльність на підставі Положення про виробничий підрозділ, затверджений Філією «ЦОЗ», в межах наданих повноважень.

ОСОБА_1 була прийнята на роботу, згідно трудового договору з ХКЛ ЗТ №2 з 08.10.2019 року, робоче місце було визначене в пункті охорони здоров`я (здоровпункті) ХКЛ ЗТ №2, який був розташований у м. Кременчук, що відповідало підпункту 12 пункту 5.4 Положення про структурний підрозділ ХКЛ ЗТ №2, затвердженого наказом Філії «ЦОЗ» від 22.03.2019 № 48 і діючого станом на дату прийняття позивача на роботу. Даним пунктом передбачено право генерального директора ХКЛ ЗТ № 2 приймати на роботу працівників структурного підрозділу ХКЛ ЗТ № 2.

19.05.2021 року Філією «ЦОЗ» був затверджений новий штатний розпис ХКЛ ЗТ №2, з якого вилучені деякі структурні підрозділи ХКЛ ЗТ №2, в тому числі всі пункти охорони здоров`я/здоровпункти, що відповідає пунктам 4.2, 4.3 Положення, які передбачають, що організаційна структура виробничого підрозділу розробляється та затверджується директором Філії «ЦОЗ», штатний розпис розробляється та затверджується директором виконавчим Філії «ЦОЗ».

26.10.2021 року ХКЛ ЗТ №2 з ОСОБА_1 був припинений трудовий договір, що відповідає підпункту 11 пункту 5.3 Положення про виробничий підрозділ ХКЛ ЗТ №2, затверджений наказом Філії «ЦОЗ» від 15.06.2020 № 03/145, яким передбачено право звільняти з роботи працівників виробничого підрозділу ХКЛ ЗТ №2.

Щодо інших висловлювань/заперечень позивача у відповіді то вони жодним чином не спростовують докази правомірності дій Філії «ЦОЗ, ХКЛ ЗТ №2 щодо зміни в організації виробництва і праці, зазначені у відзиві на позовну заяву. Також позивачем не було надано жодних належних і достатніх, в розумінні ст. ст. 77, 80 ЦПК України, доказів на підтвердження аргументів, наведених у відповіді.

Зауважили, що Філія «ЦОЗ» і ХКЛ ЗТ № 2 не є юридичними особами, тому видача АТ «Укрзалізниця» довіреностей таким уповноваженим особам є досить тривалою процедурою, як здійснюється поетапно, а саме: АТ «Укрзалізниця» видає нотаріальну генеральну довіреність (з правом передоручення) Філії «ЦОЗ», яка, в порядку передоручення, оформлює довіреності своїм виробничим підрозділам, одним з яких є ХКЛ ЗТ № 2. Організаційна структура АТ «Укрзалізниця» є достатньо складною. Повноваження кожного структурного підрозділу чітко врегульовані внутрішніми нормативними документами Товариства. Даний спір стосується питання, що перебуває у віданні виробничого підрозділу Філії «ЦОЗ» - ХКЛ ЗТ № 2. У зв`язку із закінченням 04.07.2022 року нотаріальної генеральної довіреності Філії «ЦОЗ» та виданих на підставі передовіри довіреностей ХКЛ ЗТ № 2, відповідач не мав можливості вчасно подати до суду дані заперечення. Довіреність була надана уповноваженим представникам Філії «ЦОЗ» 11.07.2022 року № Ц/3-24/ВС/53-22. Нотаріальна генеральна довіреність (з правом передоручення) перебуває в процесі оформлення, а тому Філії «ЦОЗ» станом на дату подання цих заперечень не має повноважень здійснювати передоручення на виробничі підрозділи, яким є ХКЛ ЗТ № 2. У зв`язку з вищезазначеними, заперечення подаються уповноваженими представниками Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця».

Ухвалою суду від 21.11.2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у розгляді справи, як третьої особи на стороні відповідача, виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовлено.

Ухвалою суду від 06.02.2023 року було постановлено звернутись до Вільної профспілки Південної залізниці, яка зобов`язана розглянути на засіданні комітету з додержанням вимог ст. 43 КЗпП України, питання про дачу згоди (відмову у дачі згоди) на звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера Пункту охорони здоров`я Вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень та виконавчого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України. Провадження у справі зупинено.

09.02.2023 року від позивача до суду надійшов повний розрахунок втраченої заробітної плати зав час вимушеного прогулу, по вині роботодавця з 26.10.2021 року по 09.03.2023 року, який складав 130409,23 грн.

Також надійшов витяг з протоколу засідання профспілкового комітету Вільної профспілки Південної залізниці №1 від 09.02.2023 року згідно якого згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера Пункту охорони здоров`я Вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень та виконавчого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України, члени профспілкового комітету ухвалили не давати.

Ухвалою суду від 08.03.2023 року провадження у справі було відновлено.

20.03.2023 року позивачем до суду подано повний розрахунок втраченої заробітної плати зав час вимушеного прогулу, по вині роботодавця з 26.10.2021 року по 14.03.2023 року, який складає суму у розмірі 131 812,29 грн.

21.03.2023 року позивачем до суду подано повний розрахунок втраченої заробітної плати зав час вимушеного прогулу, по вині роботодавця з 26.10.2021 року по 27.03.2023 року, який складає суму у розмірі 135 462,05 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги з урахуванням уточненого розрахунку втраченої заробітної плати підтримала та прохала задовольнити у повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні прохала відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав вказаних у поданих стороною відповідача до суду заявах по суті.

Представник третьої особи Лашко С.С. підтримав позовні вимоги позивача та прохав їх задовольнити в повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, встановив наступне.

Згідно запису № 17 від 08.10.2019 у копії трудової книжки серії НОМЕР_4 від 01.04.1990 року, на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_1 за наказом №524-ОС від 03.10.2019 року була прийнята на 0,5 посади фельдшера Пункту охорони здоров`я Вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень та ВП «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та 0,5 посади фельдшера здоров пункту ВП «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Згідно запису № 18 від 01.09.2020 року, ОСОБА_1 за наказом №475-ОС від 01.09.2020 року була переведена фельдшером Пункту охорони здоров`я Вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень та виконавчого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Згідно запису № 21 від 01.01.2021 року, у зв`язку зі змінами в штатному розписі Пункт охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу «Полтавська дирекція залізничних перевезень» та виконавчого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» вважати Пунктом охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Згідно запису № 22 від 26.10.2021 року у означеній трудовій книжці, на підставі наказу № 792-ОС від 26.10.2021 року ОСОБА_1 звільнена у зв`язку зі скороченням штату п.1 ст. 40 КЗпП України.

Пунктом 2.5 Положення передбачено, що в своїй діяльності ХКЛ ЗТ №2 керується Конституцією України та іншими законами, нормативно-правовими актами України, актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров`я України, Статутом АТ «Укрзалізниця», внутрішніми документами АТ «Укрзалізниця» та Філії «ЦОЗ», Положенням про Філію «ЦОЗ» та Положенням про виробничий підрозділ Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Згідно п.5.1. Положення керівництво виробничим підрозділом - ХКЛ ЗТ №2 здійснює генеральний директор. Керівники виробничого підрозділу, окрім тих, посади яких зазначені в Номенклатурі посад Товариства, призначаються та звільняються директором виконавчим Філії «ЦОЗ».

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

19.05.2021 року Філією «ЦОЗ» був затверджений новий штатний розпис ХКЛ ЗТ №2, з якого були вилучені деякі структурні підрозділи ХКЛ ЗТ №2, зокрема, пункти охорони здоров`я і здоровпункти, в тому числі і пункт охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» ( п.9.25 штатного розпису) посади завідувач пункту охорони здоров`я фельдшер 1 категорії, фельдшер 1 категорії, фельдшер.

Наказом ХКЛ ЗТ №2 від 26.05.2021 №334 «Про введення та впровадження в дію нового штатного розпису ХКЛ ЗТ №2» було введено та впроваджено в дію новий штатний розпис ХКЛ ЗТ №2, розпочата процедура скорочення штатів.

Згідно додатку № 1 до наказу №334 від 26.05.2021 року (у списку за №179) ОСОБА_1 фельдшер Пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» не має переважного права на залишені на роботі відповідно до чинного законодавства України, не переведена до іншого підрозділу лікарні очікувана дата вивільнення у зв`язку зі скороченням 26.08.2021 року.

Згідно п.1.1- п.14. посадової інструкції фельдшера Пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» затвердженої 08.10.2019 року в.о. головного лікаря ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_19, фельдшер пункту охорони здоров`я належить до професійної групи «Фахівці» призначається на посаду фельдшера пункту охорони здоров`я та звільняється з неї наказом головного лікаря з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю по поданням заступником головного лікаря з поліклінічної роботи. Фельдшер пункту охорони здоров`я підпорядковується безпосередньо завідувачу пункту охорони здоров`я та заступнику головного лікаря з поліклінічної роботи. Вказівки завідувача пунктом охорони здоров`я в межах його компетенції є обов`язковими для фельдшерів пункту охорони здоров`я.

Згідно п. 8.1. доповнення до посадової інструкції фельдшера Пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук ОСОБА_1 затвердженого 28.10.2019 року в.о. головного лікаря ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_19, фельдшер пункту охорони здоров`я взаємодіє з завідувачем пунктом охорони здоров`я, старшою медсестрою клінічною лікарні, заступником головного лікаря з поліклінічної роботи, керівництвом ВП «Полтавська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Згідно п.9.1. робоче місце розташоване за адресою : Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева 52.

Виконуючи вимоги чинного законодавства України: частини другої статті 49-4 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», не пізніше трьох місяців, ХКЛ ЗТ №2 направлено інформаційний лист профспілковому комітету Лікарні про вилучення зі штатного розпису посад в тому числі і фельдшера ОСОБА_1 .

Так, листом генерального директора ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» Барвінського С.В. від 26.05.2021 року за №ХКЛ ЗТ №2-10/935, повідомлено голову профспілкового комітету ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_12, що на виконання вимог частини другої статті 49-4 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 №1045-Х1У, повідомляють, що на підставі наказу від 26.05.2021 року № 334 з 26 серпня 2021 року відбудуться зміни в організації виробництва і праці ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», а саме зі штатного розпису Лікарні будуть вилучені посади, які підлягають скороченню та запланованого вивільнення перелік працівників додається. Обґрунтування: зобов`язання філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 25.05.2021 року № ЦОЗ-07/2553.

Згідно звітності інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці від 30.06.2021 року № 79, №82, ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» на підставі наказу від 26.05.2021 року №334 заплановано на 30.08.2021 року вивільнення працівників, зокрема : 23 фельдшери, 24 фельдшери 1 категорії, 12 фельдшерів другої категорії, 62 фельдшери вищої категорії. Працівників передбачається вивільнити протягом трьох місяців.

Листом попередженням ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 30.06.2021 року № ХКЛ ЗТ №2-10/1264, за підписом Генерального директора Бровінського С.В., ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення, а саме, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», на підставі наказу від 26.05.2021 року № 334 «Про введення та впровадження в дію нового штатного розпису ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, попереджають про майбутнє звільнення із займаної посади 20.08.2021 року згідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. Також повідомлено, що станом на 30.06.2021 року в КХЛ ЗТ №2 відсутня будь-яка інша вакантна посада, або інша робота.

На даному попередженні мається розпис про його отримання ОСОБА_1 30.06.2021 року.

Згідно списку вакантних посад по ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», станом на 30.06.2021 року наявні 32 посади, серед переліку яких відсутні посади фельдшера усіх категорій.

Згідно акту від 30.06.2021 року складеного у м. Харків комісією у складі працівників ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», начальника відділу кадрів ОСОБА_17, інспекторів з кадрів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , провідного юрисконсульта ОСОБА_2 , заступника медичного директора з терапевтичної допомоги ОСОБА_5 , в тому, що 30.06.2021 року в кабінеті №406 фельдшера ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє вивільнення з займаної посади, вручено попередження та ознайомлено з вакантними посадами ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_1 попередження отримала, з вакантними посадами ознайомилася, від подальшого працевлаштування на них відмовилася, пояснила тим, що мешкає в іншому регіоні, має намір працевлаштуватися у м. Кременчуці, від засвідчення свої слів особистим підписом в акті відмовилася.

Листом попередженням ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 03.09.2021 року № ХКЛ ЗТ №2-10/1743/26, за підписом Генерального директора Бровінського С.В. , ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення, а саме, що у зв`язку із виробничою необхідністю дата запланованого вивільнення з займаної посади за скороченням перенесена, відповідно до вимог чинного законодавства України.

На даному попередженні мається розпис про його отримання ОСОБА_1 03.09.2021 року.

Згідно списку вакантних посад по ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», станом на 03.09.2021 року наявні 28 посади, серед переліку яких відсутні посади фельдшера усіх категорій.

Згідно акту від 03.09.2021 року складеного у м. Харків комісією у складі працівників ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», начальника відділу кадрів ОСОБА_17, провідного юрисконсульта ОСОБА_2 , заступника медичного директора з терапевтичної допомоги ОСОБА_5 , сестри медичної старшої поліклініки ОСОБА_4 в тому, що 03.09.2021 року о 11.33 год, в кабінеті №415, фельдшера ОСОБА_1 було попереджено про перенесення дати вивільнення з займаної посади, вручено їй особисто попередження та ознайомлено її особисто з вакантними посадами ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_1 попередження отримала, з вакантними посадами ознайомилася, від подальшого працевлаштування на них відмовилася, пояснила тим, що мешкає в іншому регіоні, має намір працевлаштуватися у м. Кременчуці, від засвідчення свої слів особистим підписом в акті відмовилася.

Листом генерального директора ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» Барвінського С.В. від 26.05.2021 року за №ХКЛ ЗТ №2-10/935, повідомлено голову профспілкового комітету ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_12 , що на виконання вимог частини другої статті 49-4 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 №1045-Х1У, повідомляють, що на підставі наказу від 26.05.2021 року № 334 з 26 серпня 2021 року відбудуться зміни в організації виробництва і праці ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», а саме зі штатного розпису Лікарні будуть вилучені посади, які підлягають скороченню та запланованого вивільнення перелік працівників додається. Обґрунтування: зобов`язання філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 25.05.2021 року № ЦОЗ-07/2553.

Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 18.08.2021 року на ім`я голови первинної профспілкової організації ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_12, остання прохає розглянути питання про її майбутнє скорочення з займаної посади на засіданні профспілкового комітету без її особистої присутності.

Згідно листа голови первинної профспілкової організації ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_12 від 20.08.2021 року №78, профспілковий комітет ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», розглянув на своєму засіданні, що відбулося 20.08.2021 року об 10.00 подання ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 11.08.2021 року №ХКЛ ЗТ №2-10/1595 про надання згоди на звільнення за ч.1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату, що відбувається у зв`язку із впровадженням в роботу нового штатного розпису ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», затвердженого Філією «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця». Дослідивши надані документи, обставини щодо дотримання процедури скорочення, керуючись ст. 39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 43 КЗпП України, ухвалили рішення надати згоду на звільнення ОСОБА_1 , фельдшера Пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна, за скороченням штату, відповідно до ч.1 ст. 40 КЗпП України з наданням гарантій та компенсацій, передбачених чинним законодавством України.

10.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Голови вільної профспілки Південної залізниці Лашко С.С. з заявою про прийняття її в члени Вільної профспілки Південної залізниці.

Згідно листа голови Вільної профспілки Південної залізниці Лашко С.С. від 13.09.2021 року №160 направленого генеральному директору ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» Бровінському С.В. сповіщають, що ОСОБА_1 з 10.09.2021 року, є членом Вільної профспілки Південної залізниці.

Згідно розпорядження підрозділу №606 ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», від 23.10.2021 року № 7, ОСОБА_1 фельдшера Пункту охорони здоров`я ВП вокзалу станції Кременчук філії «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниця» зобов`язано з`явитися до адміністрації ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська 35, 4 пов., каб. 406, 26 жовтня 2021 року в робочий час з 08.00 год до 17.00 год. для вирішення виробничих питань, пов`язаних з трудовими відносинами.

Згідно акту від 23.10.2021 року складеного у м. Харків комісією у складі працівників ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», заступника медичного директора з терапевтичної допомоги ОСОБА_5 , начальника відділу кадрів ОСОБА_18, сестри медичної старшої поліклініки ОСОБА_4 , в присутності інспекторів з кадрів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в тому, що 23.10.2021 року о 11:45:47 год, фельдшера ОСОБА_1 за допомогою гучномовного телефонного зв`язку з телефону НОМЕР_3 на телефон НОМЕР_2 було ознайомлено з розпорядженням від 23.10.2021 року №7 про необхідність прибуття до адміністрації ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_1 ознайомилася в телефонному режимі з розпорядженням, з початку попросила грошову компенсацію на квитки, потім в розмові сказала, що їй потрібно проконсультуватися, а потім відмовилась виконувати розпорядження роботодавця і сказала, що в неї немає коштів на проїзд.

26.10.2021 року ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» за підписом генерального директора Бровінського С.В. було винесено наказ (розпорядження) №792-ос про припинення трудового договору (контракту), згідно якого звільнити 26.10.2021 року ОСОБА_1 з посади які вилучені зі штатного розпису (п.9) та підлягають скороченню, здоров пункти, пункти, амбулаторії (п.9.7.), Пункт охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», фельдшер, причини звільнення ч.1 ст. 40 КЗпП України, Згідно із ст. 44 КЗпП України надати, відповідні пільги і компенсації. Підстава зміна у штатному розписі. Компенсувати за невикористані 8 днів відпустки: за особливий характер праці, за 7 днів, за період 08.10.2020 - 07.10.2021; типова відпустка за 1 день, за період 08.10.2021 - 26.10.2021.

Згідно акту від 26.10.2021 року складеного у м. Харків в.о. начальника відділу кадрів ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_18, у присутності інспекторів з кадрів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, безпосереднього керівника ОСОБА_1 - заступника медичного директора з терапевтичної допомоги ОСОБА_5 , бухгалтера ОСОБА_13 , в тому, що 26.10.2021 року о 16:18:49 год, в приміщені каб 406 за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська 35, за допомогою гучномовного телефонного зв`язку фельдшеру ОСОБА_1 було запропоновано з`явитися до відділу кадрів для ознайомлення з вакантними посадами для її подальшого працевлаштування, після її відмови, запропонували ознайомитися з наказом ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 26.10.2021 року №792-ос за п.1 ст. 40 КЗпП України про припинення трудового договору, отримання трудової книжки, передачі матеріальних цінностей та підписання всіх необхідних документів для звільнення, після її відмови наказ і вакантні посади були зачитані в голос. ОСОБА_1 , в телефонній розмові пояснила, що їхати до Лікарні не буде, вакантні посади ХКЛ ЗТ №2 її не влаштовують, ознайомлюватися з наказом не буде, забирати трудову книжку не буде, тому, що у неї немає коштів на проїзд, що вона хоче і буде працювати в Кременчуці і це їй хтось пообіцяв. Потім сказала, щоб їй вислали кошти на проїзд і тільки тоді вона подумає, що їй робити. Сказала, що на її думку, ця посада - фельдшер потрібна Укрзалізниці і вона все одно буде працювати.

Згідно списку вакантних посад по ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укразалізниця», станом на 26.10.2021 року наявні 54 посади, серед переліку яких відсутні посади фельдшера усіх категорій.

28.10.2021 року ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» було направлено ОСОБА_1 листа від 27.10.2021 року № ХКЛ ЗТ №2-10/2060/1 про необхідність з`явитися до ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укразалізниця», для отримання оригіналу трудової книжки, або направити письмову згоду на пересилання трудової книжки поштою.

Згідно наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримала даного листа 02.11.2021 року.

18.11.2021 року ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» було повторно направлено ОСОБА_1 листа від 17.11.2021 року № ХКЛ ЗТ №2-10/2174 про необхідність з`явитися до ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укразалізниця», для отримання оригіналу трудової книжки, або направити письмову згоду на пересилання трудової книжки поштою.

Поштовий конверт адресат ОСОБА_1 не отримала, та останній повернувся на адресу ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

21.12.2021 року Філією ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», на заяву ОСОБА_1 від 23.11.2021 року надала розгорнуту відповідь та долучила копію наказу про припинення трудового договору від 26.10.2021 року № 792-ос, розрахунок заробітної плати за жовтень 2021, оригінал трудової книжки НОМЕР_4 , копію повідомлення від 27.10.2021 року, трек-роздуківку, копію повідомлення від 17.11.2021, трек роздруківку, копію конверту.

Згідно наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримала поштове відправлення особисто 12.01.2022 року.

Згідно копій бухгалтерської довідки про нарахування та утримання від заробітної плати фельдшера ОСОБА_1 , за період з 01.10.2021 року по день звільнення 26.10.2021 року ОСОБА_1 було нараховано за жовтень 2021 року 14023,37 грн.

Згідно платіжних відомості №60 від 20.10.2021 року та №61 від 27.10.2021 року ОСОБА_1 було перераховано на її рахунок 2000, 00 грн. та 9094,34 грн.

Згідно розрахунку заробітної плати за жовтень 2022 року ОСОБА_1 нараховано 14023,37 грн, з яких аванс 2000,00 грн, разові виплати 9094,34, податок з доходів 2524,21, проф..внесок 144,47, внески на мед страх 50.00, військовий збір 210,35.

23.12.2021 року Філією ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», на запит голови Вільної профспілки Південної залізниці Лашко С.С. від 08.12.2021 року №20 та 13.12.2021 року №215 надала розгорнуті відповіді.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування та місцевим органом виконавчої влади, можуть бути підставою виникнення/припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору, як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.02.2022 року справа №755/12623/12 пров.№14-47 цс21,висловилася щодо правової природи середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При розгляді справи належить з`ясувати питання, чи можна вважати середній заробіток за час вимушеного прогулу складовою заробітної плати та чи поширюється на вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу положення частини першої статті 233 КЗпП України про тримісячний строк звернення до суду.

На думку Великої Палати Верховного Суду, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.

Отже, спір щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не зі своєї вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці.

Згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналізуючи зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору та відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, і не залежить від здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.

На підставі системного аналізу наведених положень трудового законодавства Велика Палата Верховного Суду висновує, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як складової належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Також, позивач не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якщо такі вимоги не розглянуті у справі про поновлення на роботі.

Згідно ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Ст. 42 КЗпП України передбачає, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається за наявності обставин визначених у ч. 2 ст. 24 КЗпП України, а саме:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Статтею 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, зокрема, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Частиною 3 та 4 ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). П ервинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти.

Статтею 11 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських. С татус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, закладі освіти або об`єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Частиною 4 ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що профспілки мають право вносити пропозиції державним органам, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об`єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов`язаних з вивільненням працівників, які є обов`язковими для розгляду.

Враховуючи встановлені обставини та норми вищевказаного діючого законодавства, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Так, виконуючи вимоги чинного законодавства України: частини другої статті 49-4 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», не пізніше трьох місяців, ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» направлено подання від 11.08.2021 року №ХКЛ ЗТ №2-10/1595 про надання згоди на звільнення за ч.1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату, що відбувається у зв`язку із впровадженням в роботу нового штатного розпису ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», затвердженого Філією «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» та 20.08.2021 року було ухвалено рішення надати згоду на звільнення ОСОБА_1 , фельдшера Пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу вокзал станції Полтава-Південна, за скороченням штату, відповідно до ч.1 ст. 40 КЗпП України з наданням гарантій та компенсацій, передбачених чинним законодавством України.

Однак, згідно до положень ст. 43 КЗпП України, роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніше, як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

ОСОБА_1 була звільнена наказом від 26.10.2021 року, тобто більше ніж через 2 місяці, після надання згоди на її звільнення первинною профспілковою організацією ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця», в супереч ст. 43 КЗпП України.

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що на час звільнення роботодавцю було відомо, що ОСОБА_1 10.09.2022 року вийшла зі складу первинної профспілкової організації ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» та вступила до Вільної профспілки Південної залізниці. По при це, до Вільної профспілки Південної залізниці з поданням про надання дозволу на звільнення відносно ОСОБА_1 роботодавець не звертався.

Тобто судом встановлено, що розірвання трудового договору з ОСОБА_1 фактично було проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) так як згода первинної профспілкової організації ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» на час звільнення втратила свою дію.

На виконання вимог ст. 43 КЗпП України, під час судового розгляду справи, було запитано згоду щодо можливості звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера Пункту охорони здоров`я Вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень та виконавчого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України у Вільної профспілки Південної залізниці, членом якої ОСОБА_1 була з 10.09.2021 року.

Згідно до наданого витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Вільної профспілки Південної залізниці №1 від 09.02.2023 року, згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера Пункту охорони здоров`я Вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень та виконавчого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України, члени профспілкового комітету ухвалили не давати.

Під час засідання виступила сама ОСОБА_1 з промовою зазначивши обставини вказані нею у позовній заяві та члени комітету. Голова профкому ВППЗ Лашко С.С. підставами для надання відмови у звільнені ОСОБА_1 зазначив наступне. Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 , позивач знаходиться у виробничих стосунках з ХКЛ ЗТ №2 філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця», де знаходилась її трудова книжка; виробничим підрозділом «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця»; виробничим підрозділом «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», виробничим підрозділом «Вокзал станції Полтава-Південна» філії «Вокзальна компанія» АТ «Українська залізниця» та вважає, що при звільнення працівника керівництво даних структурних підрозділів повинно було б діяти відповідно до вимог ст.ст. 42, 43, 48, 49-2, 49-4, 141 КЗпП України. Кожен керівник структурного підрозділу, де згідно трудової книжки, працювала позивач, порушили та не дотрималися вимог вищевказаних норм чинного законодавства України, а згідно записів трудової книжки, вона нібито до цього часу знаходиться у виробничих стосунках у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», але з невідомих причин відсторонена від виконання професійних обов`язків на посаді фельдшера здоров пункту виробничого підрозділу «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця». Згідно Положення «Про виробничий підрозділ «ХКЛ ЗТ№2» філії «Центр охорони здоров`я» АТ «УЗ» п. 12.3 зобов`язує: Трудові відносини з працівниками виробничого підрозділу, включаючи прийом на роботу та звільнення з роботи, розпорядок роботи, гарантії і компенсації, відпочинок та оплату праці, охорону праці регулювати законодавством, статутом товариства, галузевою угодою, колективним договором, положенням про філію, цим положенням та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Галузева угода, згідно п. 1.4 та п. 1.5,: - «Угода встановлює для працівників галузі мінімальні і обов`язкові для врахування на подальших рівнях колективних переговорів галузеві норми в оплаті і умовах праці, пільги, трудові та соціальні гарантії.», «Положення угоди є обов`язковими для застосування при укладанні колективних договорів залізниць та їх структурних підрозділів, підприємств, організацій і установ залізничного транспорту і не обмежують права трудових колективів у розширенні соціальних гарантій та пільг за рахунок власних коштів.», згідно п. 3.4.5 : - «Подання профспілковим комітетам на вивільнення працівників за скороченням штату або чисельності надавати з технологічним та економічним обгрунтуванням.», роботодавець не побажав га грубо порушив вимоги п. 3.4.5 Галузевої угоди та не надав ні до суду, ні до профкому ВППЗ, не зважаючи на неодноразові звернення, технологічного та економічного обгрунтування на вивільнення працівників за скороченням штату або чисельності, а відповідно порушив вимоги ч.2 ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», щоб обгрунтувати свої наміри про майбутнє скорочення працівника. Представник роботодавця також грубо порушив вимоги ч.2 ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», також із поданням про майбутнє вивільнення повинен би був надати не тільки технічне та економічне обгрунтування, а й список вакантних посад, які потребують професійного добору, з підписом працівника, що він ознайомлений і відповідно рішення працівника. Роботодавець, жодним документом не побажав обгрунтувати подання від 26.05.2021 р. №ХКЛ ЗТ №2-10/395, а також подання про наступне вивільнення позивача, якщо таке мало місце, від 11.08.2021 р. №ХКЗ ЗТ №2-10/1595. Під час слухання справи, представник відповідача посилалася на ряд вакантних посад, які без перепідготовки та додаткових навиків, із задоволенням могла б виконувати ОСОБА_1 , якби їй роботодавець запропонував їх 30.06.2021 р. Роботодавець грубо порушив ч. З ст. 49-2 КЗпП України та не запропонував їй вакантні посади або іншу роботу, в яких була необхідність професійного добору. До акту від 30.06.2021 р. необхідно відноситись критично, так як в цьому ж попереджені від 30.06.2021 р. роботодавець посилається на відсутність будь-яких інших вакантних посад або іншої роботи. Мало того, ОСОБА_1 ставить свій підпис та дату отримання попередження, тому якби вона була ознайомлена зі списком вакантних посад, їй би нічого не заважало поставити свій підпис, а і можливо повідомити роботодавця про прийняте рішення. Нажаль, роботодавець не побажав діяти в межах вимог ст. 49-2 КЗпП України, а до суду надав завідома недостовірну, упереджену та суперечливу інформацію. Інші акти, про нібито повідомлення позивача з вакантними посадами та її відмовою, не піддається жодній критиці, так як усі акти складалися в м. Харкові, при цьому жодного підтверджуючого документу, що ОСОБА_1 була в Харкові, не існує, а акти та мотивувальна частина, напевно писалася однією людиною. Підпису ОСОБА_1 , під даним актом немає, так як і немає підпису над списком вакантних посад. Це вкотре підтверджує, що представник роботодавця, намагався створити ілюзію, що нібито він, під час процедури звільнення, дотримався вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, яку в дійсності грубо порушив. Попередженням про наступне вивільнення від 03.09.2021 p. №XKЛ ЗТ №2-10/1743/26, представник роботодавця відмінив дію попередження від 30.06.2021 p. №XKЛ ЗТ №2-10/1264, при цьому у попередженні від 03.09.2021 р. він не побажав повідомити позивача про дату майбутнього можливого скорочення, а також вакантні посади, які він надав до суду. Тобто, дане попередження, працівник розцінював, як продовження з ним трудового договору на невизначений термін, а звільнення яке він провів таємно від позивача 26.10.2021 p., наказ №792-ос, порушує вимоги ст. ст. 42, 43,48, 49-2, 49-4 КЗпП України. Оглянувши записи в трудовій книжці ОСОБА_1 під №19 від 26.10.2021 p., позивач була звільнена у зв`язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Під №20, цього ж числа, 26.10.2021 року, запис №19 від 26.10.2021 р. вважати не дійсним і під №21 від 01.01.2021 p., відповідальна особа, вносить запис: у зв`язку зі змінами штатного розпису і під №22 від 26.10.2021 р. повторно звільняє у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Дані записи є також грубим порушенням ст. 48 КЗпП України, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.1993 за №301, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстровано наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Представник роботодавця грубо порушив вимоги ст. 42 КЗпП України та не побажав врахувати беззаперечний факт, що на утриманні позивача було два утриманці, вона єдина мала самостійний заробіток, найбільш тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві. При звільненні працівника, роботодавець грубо порушив вимоги ст. 43 КЗпП України , а саме: «Власник або уповноважений ним орган не має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації». Роботодавець знехтував даною нормою чинного законодавства України та розірвав трудовий договір без згоди професійної спілки, членом якої є ОСОБА_1 . Роботодавець, при прийнятті рішення, грубо порушив та недотримався вимог ст. 141 КЗпП України, не побажав неухильно дотримуватись законодавства про працю та уважно ставитись до потреб і запитів працівників. Роботодавець також порушив вимоги ст. 36 Конституції України, яка гарантує рівність профспілок та не побажав приймати рішення, у відповідності до норм чинного законодавства України, з Вільною профспілкою, членом якої є ОСОБА_1 . Також роботодавець порушив вимоги ст. 43 Конституції України. Виступаючи від імені держави, не побажав створити умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, не запропонував позивачу вакантні посади, які були в структурному підрозділі та не побажав захистити працівника від незаконного звільнення і таємно від самого працівника 26.10.2021 р. звільнив її від роботи. Також роботодавець порушив вимоги ст. 49 Конституції України. Знищивши існуючу мережу лікувально-профілактичних закладів, яким був фельдшерський пункт вокзалу станції Кременчук, роботодавець позбавив усіх пасажирів права на ефективне, доступне для усіх пасажирів медичне обслуговування, а його дії, грубо порушили вимоги цієї статті, а саме: існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. В даному випадку, пасажири, які купують квитки в залізничних касах продовжують платити кошти за медичне страхування, передбачене ст. 49 Конституції України, а також, в разі необхідності, отримувати кваліфіковану медичну допомогу на станціях та вокзалах, яку отримати, після ліквідації фельдшерського пункту, вони не в змозі. Дії роботодавця, є не тільки протизаконними, а й антиконституційними. Запропонував профкому ВППЗ, згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера Пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Вокзал станції Полтава - Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» AT «Українська залізниця» за п.1 ст. 40 КЗпП України, не давати.

Виступив також ОСОБА_15 , який погодився з наданою інформацією та підтвердив, що працюючи машиністом він неодноразово звертався до фельдшерського пункту Локомотивного депо Кременчук, де працювала ОСОБА_1 , та проходив перед рейсовий та після рейсовий медичний огляд як машиніст електровозу. Завжди відзначав тактовність та професіоналізм цього працівника і, на сьогоднішній день, його дивують дії ХКЛ ЗТ №2, яка безпідставно, позбавила права висококваліфікованого працівника з тривалим та безперервним стажем роботи, якісно виконувати свої професійні обов`язки в Локомотивному депо Кременчук, до якого вона була прийнята 08.10.2019 p., запис в трудовій книжці №17. На посадах фельдшера Локомотивного депо Кременчук працюють інші працівники, але чому не працює працівник, який був раніше прийнятий на цю посаду та до цього часу не звільнений, залишається здогадкою. Чи це тимчасове відсторонення, так як записів в трудовій книжці немає, чи відділ кадрів ХКЛ ЗТ №2, перебрав на себе функції законотворчого органу та створив додаткові законодавчі акти, залишається здогадкою. Враховуючи вищевикладене, запропонував профкому ВППЗ, згоди на звільнення ОСОБА_1 не давати.

Виступив ОСОБА_16 , який підтримав виступаючих та висловив своє грубе обурення діями та бездіяльністю керівництва ХКЛ ЗТ №2, яке навмисне, щоб приховати свої протизаконні, а можливо і злочинні дії, намагається ввести суд в оману. Не піддаються критиці акти про нібито ознайомлення позивача з вакантними посадами, навіть в той день, що згідно їх же попереджень вакантних посад не було. Він добре знає фельдшера ОСОБА_1 , як великого професіонала, хорошого та чесного товариша, яка в разі надання для ознайомлення списку вакантних посад, обов`язково поставила б свій підпис і вразі прийняття рішення, відзначила б це у письмовій формі, але так як роботодавець такі дії не проводив, тому вона не могла ознайомитись зі списком вакантних посад, які постійно були, навіть в Локомотивному депо Кременчук де вона працювала з 08.10.2019 р. Його також обурює грубе порушення вимог ст. 43 Конституції України. В Державі йде війна. Кожен медичний працівник «навагу золота», поїзда із біженцями через станцію Кременчук, особливо на початку повномасштабної війни йшли безперервно, а наші громадяни, які були на вокзалі і в поїздах, не мали можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу. Такі дії керівництва ХКЛ ЗТ №2, можна розцінювати як диверсійні та запропонував профкому ВППЗ, згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера Пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Вокзал станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» за п.1 ст. 40 КЗпП України, не давати та звернутися до Служби безпеки України, з проханням перевірити законність дій керівника ХКЛ ЗТ №2, на предмет диверсій та грубого порушення вимог ст.ст. 43, 49 Конституції України (держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена).

Суд, проаналізувавши доводи учасників засідання профкому, що вказані у протоколі, на яких, як на підставах не давати згоди на звільнення ОСОБА_1 ґрунтується прийняте рішення, дійшов наступних висновків.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - частина сьома статті 43 КЗпП України.

Таким чином, рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника, або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей, тому суд має достатні повноваження здійснювати перевірку та давати юридичну оцінку рішенню профспілкового комітету (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15 та постанові Верховного Суду від 06 вересня 2018 року № 265/6850/16).

Надаючи оцінку вказаному рішенню профспілкового органу, суд вважає, що відмова вказаної профспілки у наданні дозволу на звільнення ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки не містить належного правового обґрунтування незаконності її звільнення, при цьому обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, спростовується встановленими під час розгляду справи обставинами, зокрема вказаними нижче.

Так, судом встановлено, що відповідачем було виконано вимоги ст. 49-2 КЗпП України, щодо персонального попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Так, листом попередженням ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 30.06.2021 року № ХКЛ ЗТ №2-10/1264, ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, та її майбутнє звільнення із займаної посади 20.08.2021 року згідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, а листом попередженням ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» від 03.09.2021 року № ХКЛ ЗТ №2-10/1743/26, ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення, а саме, що у зв`язку із виробничою необхідністю дата запланованого вивільнення з займаної посади за скороченням перенесена, відповідно до вимог чинного законодавства України.

На даних попередженнях маються розписи про їх отримання ОСОБА_1 30.06.2021 року та відповідно 03.09.2021 року.

З урахуванням встановлених обставин, вбачається, що вихід 10.09.2021 року ОСОБА_1 зі складу первинної профспілкової організації ХКЛ ЗТ №2 Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» та вступ до Вільної профспілки Південної залізниці, свідчить про зміну позиції щодо її звільнення у зв`язку зі скороченням, та прояв непогодження з цим.

Щодо ознайомлення зі списками вакантних посад, то суд зазначає, що стороною позивача не доведено факту не ознайомлення її зі списками станом на 30.06. 2021, 03.09.2021 року, та 26.10.2021 року, за відсутності будь-яких доказів на підтвердження цього.

При цьому, дане твердження спростовується наданими стороною відповідача копіями актів, згідно яких ОСОБА_1 було оголошено вакантні посади та остання відмовилася від переводу на них у зв`язку з тим, що бажає працювати в м. Кременчуці.

Суд звертає увагу, що позивач та представник третьої особи в ході судового розгляду не заявляли будь-яких клопотань щодо виклику і допиту в судовому засіданні свідків по справі які приймали участь в підписанні наданих суду актів та інших документів, які фіксували різні обставини що мають відношення до розгляду справи по суті, в тому числі від 03.09.2021 року, 26.10.2021 року, 30.06.2021 року, 23.10.2021 року та інші.

Також не заявлялося будь-яких клопотань, щодо витребування додаткових документів у відповідача які мають відношення до розгляду справи по суті.

Також, суд звертає увагу, що згідно записів в трудовій книжці позивача, згідно пунктів 17 та 18, позивач була переведена з відповідних посад (які вказані у п.17 та 18) та в пункті 18 відсутня посада фельдшера здоровпункту «Локомотивного Депо Кременчук» Регіональної Філії «Південної залізниці» АТ «Укрзалізниця», тобто суд критично оцінює посилання представника третьої особи, щодо залишення позивача після звільнення на 0,5 посади фельдшера здоровпункту «Локомотивного Депо Кременчук» Регіональної Філії «Південної залізниці» АТ «Укрзалізниця.

В подальшому, згідно пункту 21 трудової книжки були проведені, згідно змін в штатному розписі, зміни назв підрозділів де працювала позивач.

Щодо дотримання роботодавцем положень ст. 42 КЗпП України, то судом встановлено, що відповідачем з`ясовувалась наявність у позивача переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством, за наслідками чого такого права не було встановлено. А також роботодавцем пропонувалося працівникові іншу роботу на, що ОСОБА_1 відмовилася, що також підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, а саме в зв`язку з бажанням працювати саме на посаді фельдшера в межах м. Кременчука.

Тож при проведенні звільнення ОСОБА_1 в зв`язку зі скороченням штату на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України відповідачем було дотримано вимоги ст.42 та ст.49-2 КЗпП України.

На підставі викладеного та враховуючи необґрунтованість відмови Вільної профспілки у наданні дозволу на звільнення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки судом встановлено дотримання порядку і процедури звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, а також безпідставність і недоведеність заявлених позивачем позовних вимог.

А тому у задоволенні вимог позивача щодо скасування наказу №792/ос від 26.10.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера пункту охорони здоров`я вокзалу станції Кременчук виробничого підрозділу Вокзалу станції Полтава-Південна філії «Вокзальна компанія» та виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та поновленні її на роботі з дня звільнення слід відмовити.

Також слід відмовити у зобов`язанні відповідача повернути ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, по вині роботодавця, як похідної вимоги.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, згідно положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов не підлягає до задоволення, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», за участі третьої особи Вільної профспілки Південної залізниці в особі голови профспілкового комітету Лашко Сергія Сергійовича, про скасування наказу та поновлення на посаді, та повернення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич

Повний текст рішення складено 31.03.2023 року.


Суд	Крюківський районний суд м.Кременчука
Дата ухвалення рішення	28.03.2023
Оприлюднено	04.04.2023
Номер документу	109934678
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

ХІНЕВИЧ В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.03.2023 по справі 537/6562/21КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Судовий реєстр по справі —537/6562/21

Рішення від 28.03.2023

Рішення
від 28.03.2023 по справі 537/6562/21
КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА