Ухвала

від 27.03.2023 по справі 761/1726/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1726/23

Провадження № 2-з/761/194/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши клопотання представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» Б.В. Коржовського про зустрічне забезпечення позову по справі № 761/761/1726/23,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент», третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договір купівлі-продажу квартири.

09.02.2023 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено частково заяву позивача та у порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішенням суду по справі № 761/1726/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент», третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договір купівлі-продажу квартири.

24.03.2023 від представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» Б.В. Коржовського надійшло клопотання про зустрічне забезпечення, відповідно до якого представник відповідача 2 просив зобов`язати позивача ОСОБА_1 надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення ухвали на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва грошові кошти у розмірі 1 278 467, 08 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що надана позивачем довідка про реєстрацію місця проживання в квартирі, яка належить іншій особі, не є беззаперечним доказом того, що позивач зареєстрована в цій квартирі і на даний час. Крім того, представник зазначає, що відповідач фактично проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1 . Також представник відповідача 2 стверджує, щ внаслідок накладення арешту на вказану квартиру, Товариство несе збитки внаслідок того, що позбавлене можливості здавати спірну квартиру в оренду. Крім того, послався на те, що все майно позивача перебуває в іпотеці, а розмір своїх щомісячних доходів позивач не підтвердила. При цьому, представник відповідача 2 вважає, що позовні вимоги позивача штучні та безпідставні, спрямовані на невиконня рішення суду, які винесені на користь АТ «ВТБ Банк». Оскільки Товариство придбало квартиру за ціною 1 278 467, 00 грн., то саме таку суму представник відповідача 2 просив внести в якості зустрічного забезпечення.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, клопотання про зустрічне забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до п. 1-2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Згідно ч. 5 ст. 154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

При цьому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Отже, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 10.04.2019 по справі № 753/2380/18).

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову мають гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу законності набуття відповідачем 1, а у подальшому відповідачем 2 права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 . Судом також враховано і ту обставину, що відповідач 2 як власник спірної квартири, має усі повноваження щодо розпорядження нею в будь-який час на свій розсуд.

При цьому, посилання відповідача 2 на ту обставину, що позивач може бути знята з реєстрації місця проживання у будь-який момент, а також щодо того, що позивач фактично проживає за іншою адресою, тобто в квартирі, з приводу якої виник спір, суд до уваги не бере, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивач не має зареєстроване у передбаченому законом порядку місце проживання, доказів протилежного суду не надано.

Крім того, позивач має у власності нерухоме майно. Та обставина, що воно перебуває в іпотеці у певних банківських чи фінансових установ не свідчить про неможливість у майбутньому відшкодувати відповідачу 2 завдані позивачем збитки (якщо такі будуть).

Також відсутні докази і того, що майновий стан позивача або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача 2, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Посилання відповідача 2 на ту обставину, що останній не може здати квартиру в оренду також не підтверджені жодними доказами та не приймаються судом до уваги.

Крім того, як вбачається зі змісту клопотання, відповідач 2 фактично не погоджується із вжитими судом заходами забезпечення позову, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним клопотанням, При цьому, представником відповідача 2 не надано належних та допустимих доказів того, що останньому можуть бути спричинені збитки у розмірі 1 278 467, 08 грн. внаслідок забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Також суд звертає увагу на те, що положеннями ЦПК України передбачено, що у разі незгоди відповідача із вжити заходами забезпечення позову, останній має право або звернутись з відповідною заявою про скасування таких, або оскаржити у апеляційному порядку ухвалу про вжиття таких заходів.

Так, відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Відповідно до ч. 11 ст. 154 ЦПК України, ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Відтак клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» Б.В. Коржовського про зустрічне забезпечення позову по справі № 761/761/1726/23, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: