Рішення

від 17.01.2024 по справі 761/1726/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1726/23

Провадження № 2/761/1889/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.,

секретар: Панчоха Д.А.,

представник позивача: ОСОБА_1 ,

представник відповідача-1: Кустова Т.В. ,

представник відповідача-2

за первісним позовом: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до АТ «ВТБ Банк», ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_5 , про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу квартири, та зустрічним позовом ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» до ОСОБА_4 про виселення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі - позивач за первісним позовом) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до АТ «ВТБ Банк» (далі - відповідач-1 за первісним позовом), ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» (далі - відповідач-2 за первісним позовом), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_5 , про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу квартири, у якому просила суд:

1. Визнати дії Акціонерного товариства «ВТБ Банк» з продажу квартири АДРЕСА_1 незаконними.

2. Скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на квартиру АДРЕСА_1 , серія та номер: 662 від 16.08.2016 року, видане Акціонерному товариству «ВТБ Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12.10.2020 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.12.2007 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 20И. Відповідно до положень кредитного договору ОСОБА_4 отримала кредитні кошти строком користування до 27.12.2027 року.

16.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем було видано Акціонерному товариству «ВТБ Банк» свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

12.10.2020 року Акціонерне товариство «ВТБ Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» на підставі результатів відкритих електронних торгів уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Разом з тим, 28.12.2007 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 20П.

Як зазначає позивач, Акціонерне товариство «ВТБ Банк» не зверталося до ОСОБА_5 з будь-якими вимогами на підставі зазначеного договору поруки, у зв`язку з чим вона звернулася з вказаним позовом до суду.

Не погоджуючись із позовною заявою, ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач за зустрічним позовом) про виселення, у якому просили суд: виселити ОСОБА_4 з житлового помешкання - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент».

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» є власником квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1001116380000 на підставі Договору купівлі- продажу (нерухоме майно), укладеного між ТОВ «Кредит Інвесг Менеджмент» та АТ «ВТБ Банк» від 12.10.2020 p., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., реєстраційний № 363.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, будь-яких правових підстав проживання відповідача за зустрічним позовом в спірній квартирі - не існує, у зв`язку з чим він звернувся з вказаним позовом до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

20.01.2023 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. первісну позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

27.01.2023 від позивача за первісним позовом надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 30.01.2023 заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову по справі № 761/1726/23 - повернуто позивачу.

09.02.2023 від позивача за первісним позовом надійшла повторна заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 09.02.2023 заяву задоволено частково. У порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішенням суду по справі № 761/1726/23 за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент», третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договір купівлі-продажу квартири. В іншій частині вимог - відмовлено.

09.02.2023 на адресу суду від позивача за первісним позовом надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

15 лютого 2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в загальному порядку. Почато підготовче провадження з моменту відкриття провадження по справі.

24.03.2023 від відповідача-2 за первісним позовом надійшло клопотання про зустрічне забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.03.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» Б.В. Коржовського про зустрічне забезпечення позову по справі № 761/761/1726/23 - відмовлено.

24.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» надійшов зустрічний позов.

27.03.2023 від відповідача-2 за первісним позовом надійшов відзив із викладенням заперечень.

27.04.2023 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив.

05.05.2023 від відповідача-2 за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.05.2023 прийнято зустрічний позов ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» до ОСОБА_4 про виселення. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

06.06.2023 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

12.06.2023 від відповідача-1 за первісною позовною заявою надійшов відзив із викладенням заперечень.

22.06.2023 від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.

Ухвалою суду від 26.09.2023 закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до АТ «ВТБ Банк», ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу квартири, та зустрічним позовом ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» до ОСОБА_4 про виселення. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача-1 за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Представник відповідача-2 за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечувала. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала та просила задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Щодо вимог первісної позовної заяви про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу квартири, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із первісної позовної заяви та встановлено судом, 27.12.2007 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 20И. Відповідно до положень кредитного договору ОСОБА_4 отримала кредитні кошти строком користування до 27.12.2027 року.

27.12.2007 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 20И. За умовами договору іпотеки Акціонерному товариству «ВТБ Банк» було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

14.12.2011 року Голосіївським районним судом м. Києва було винесене рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованості за вказаним кредитним договором.

18.01.2013 року Відділом примусового виконання рішень Голосіївського районного управлінням юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження з виконання наведеного рішення.

12.08.2016 року державним виконавцем був складений Акт № 108/7 про реалізацію предмета іпотеки.

16.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем було видано Акціонерному товариству «ВТБ Банк» свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 662 на квартиру АДРЕСА_1 , про що внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

12.10.2020 року Акціонерне товариство «ВТБ Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» на підставі результатів відкритих електронних торгів уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

12.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною було зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» на квартиру АДРЕСА_1 , про що внесено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, 28.12.2007 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 20П, згідно якого ОСОБА_5 поручається за виконання та порушення зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 20И, укладеним між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 27.12.2007 року.

Як зазначає позивач, Акціонерне товариство «ВТБ Банк» не зверталося до ОСОБА_5 з будь-якими вимогами на підставі зазначеного договору поруки.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на момент видачі свідоцтва) нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 72 вказаного Закону, придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири) шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири). Якщо торги не відбулися, свідоцтво про придбання жилого будинку (квартири) видається стягувачеві. Свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів видаються на підставі акта про продаж будинку (квартири) з прилюдних торгів чи акта про те, що будинок (квартира) залишено за стягувачем у зв`язку з тим, що торги не відбулися.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Слід зазначити, що питання видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), регулювалось главою 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року N 296/5 (в редакції, яка діяла на момент видачі свідоцтва) (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 3.7. та 3.8. глави 12 Порядку, свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видається нотаріусом на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби.

В акті про реалізацію предмета іпотеки має бути зазначено: що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку"; назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; прізвище, ім`я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, внесена за придбане нерухоме майно; прізвище, ім`я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; відомості про документ, що посвідчував право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

Так, спірне свідоцтво було видано нотаріусом на підставі акту № 108/7 про реалізацію предмета іпотеки від 12.08.2016 року, затвердженого 12.08.2016 року начальником Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві І.А. Подолянко.

У вказаному акті наявні були усі необхідні реквізити, що передбачені 3.8. глави 12 Порядку.

Подання нотаріусу будь-яких інших документів, окрім вказаного акту, а також вчинення додаткових дій нотаріусом з перевірки достовірності вказаних в ньому відомостей законодавством передбачено не було.

Так, Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі «Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05. 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

При цьому, судом встановлено, що у серпні 2018 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича (далі - відповідач), треті особи: Акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - третя особа 1), ОСОБА_8 (далі - третя особа 2), в якому просила суд скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 662 від 16.08.2016, видане відповідачем та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30955117 від 16.08.2016, видане відповідачем.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 28.03.2019 року по справі № 761/32109/18 відмовлено в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, треті особи: Акціонерне товариство «ВТБ Банк», ОСОБА_8 про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30955117 від 16.08.2016 року.

Рішення набрало законної сили.

Тобто, даним рішенням було підтверджено законність оспорюваного свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 662 від 16.08.2016.

Оскільки, вимога про скасування договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12.10.2020 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Інвест Менеджмент» є похідною від основної вимоги про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 662 від 16.08.2016 - вона також не підлягає задоволенню.

Таким чином, з огляду на вказані положення закону, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивач за первісним позовом не надала доказів на підтвердження того, що саме відповідач за первісним позовом порушив її права та його дії були незаконними, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви про виселення, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви та встановлено судом, ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» є власником квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1001116380000 на підставі Договору купівлі- продажу (нерухоме майно), укладеного між ТОВ «Кредит Інвесг Менеджмент» та АТ «ВТБ Банк» від 12.10.2020 p., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., реєстраційний № 363.

Після набуття права власності на квартиру, позивач за зустрічним позовом неодноразово намагався потрапити до квартири, але не вдалося.

У зв`язку з чим, позивач за зустрічним позовом 09.07.2021 р. направив ОСОБА_4 вимогу про виселення.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, договір найму з відповідачем за зустрічним позовом не укладався. Також, вона в спірній квартирі не зареєстрована. Тобто, будь-яких правових підстав проживання відповідача за зустрічним позовом в спірній квартирі - не існує. При цьому, вона чинить перешкоди власнику у користуванні його майном.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317. 319, 321 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому немає значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6- 709цс16).

Пунктом 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 визначено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права: визнання правочину недійсним; припинення дії. яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнанні них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Крім цього, в матеріалах справи наявна довідка від 23.01.2023 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м.Києві, на яку в обґрунтування своїх вимог посилався позивач за зустрічним позовом, але з якої також не вбачається, що в спірній квартирі проживає ОСОБА_4 .

Тобто, позивачем за зустрічним позовом не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач за зустрічним позовом проживає/користується даною квартирою та чинить перешкоди у користуванні цією власністю.

Таким чином, з огляду на вказані положення закону, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не надав доказів на підтвердження того, що саме відповідач за зустрічним позовом порушив його право власності та чинить перешкоди у користуванні цією власністю, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене, на підставі Конституції України, Загальної декларації прав людини, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. ст. 16, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням положень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист власності та інших речових прав», керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 133, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до АТ «ВТБ Банк», ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_5 , про визнання дій неправомірними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Кредит Інвест Менеджмент» до ОСОБА_4 про виселення з квартири АДРЕСА_1 .

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 09.02.2023 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29 січня 2024 року.

Суддя: