Рішення

від 13.03.2023 по справі 200/15028/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року Справа№200/15028/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач-1), в якому просив суд:

визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування періоду роботи позивача з 14.12.1990 по 01.07.1998 протиправною;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998 та призначити пенсію з моменту звернення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 18.05.2021 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю стажу 23 роки. Вважає, що відповідач порушив його право на отримання пенсії, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якості другого відповідача (далі - відповідач-2), розпочато розгляд справи спочатку за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 лютого 2022 року.

15 лютого 2022 року підготовче засідання відкладено на 15 березня 2022 року у зв`язку з неявкою сторін.

15 березня 2022 року судове засідання не відбулось через обставини збройної агресії проти України.

Відповідач-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача не визнав та зазначив, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.07.2021 року надсилалось продубльоване рішення про відмову в призначенні пенсії №053430002158 від 24.05.2021, яке було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Тому вважає, що в даному випадку органом, який прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідно, в разі скасування його рішення про відмову в призначенні пенсії саме цей орган має повторно переглядати заяву позивача.

Відповідач-2 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надало відзив, в якому зазначено, що 18.05.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону № 796. Оскільки вік позивача на момент звернення становив 55 років, необхідний стаж відповідно до положень ст. 26 Закону № 1058-IV та ст. 55 Закону №796 становить 23 роки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із заявою від 18.05.2021 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 23 роки, оскільки не враховано період роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998 через те, що в записі №14 трудової книжки позивача у наказі про звільнення з роботи міститься виправлення. З наведених підстав відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 20 січня 2023 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті на 10 лютого 2023 року.

До судового засідання 10 лютого 2023 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 9 цієї ж статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Тому, відповідно до наведених норм, справа розглянута в письмовому провадженні впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини збройної агресії проти України.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

18.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».

Рішенням № 053430002158 від 24.05.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 23 роки. Не враховано період роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998 у зв`язку з ненаданням уточнюючих довідок про період роботи, виданих підприємством, в якому працювала особа.

У наданій до суду копії трудової книжки НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 містяться, зокрема, такі записи:

- запис № 12 від 14.12.1990 прийнятий шофером Краснолиманської райради УООР;

- запис № 13 від 01.04.1997 переведений єгером Краснолиманської районної організації УООР;

- запис № 14 від 01.07.1998 звільнений за переведенням в ОРХ (наказ №75 від 09.07.98)

Листом Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) від 16.09.2021 за №166, повідомлено позивача про неможливість надання копій наказів про прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_1 за період роботи у Краснолиманській районній організації УТМР в період з 14.12.1990 по 01.07.1990 на посаді водія та єгера у зв`язку з тим, що Краснолиманська районна організація УТМР є структурним підрозділом Донецької організації УТМР, документи якої залишились на непідконтрольній території м. Донецьк.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Судом встановлено, що записи у трудовій книжці, наданої позивачем містить записи щодо роботи позивача у спірний період з 14.12.1990 по 01.07.1998 на посаді водія та єгера на відповідному підприємстві.

Станом на час внесення спірного запису діяли вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 № 58.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

У той же час, здійснення записів у трудовій книжці роботодавцем покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе невчинення такого запису не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Водночас, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім того, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21 лютого 2018 року в справі №687/975/17.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.

Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Окрім того, в матеріалах справи міститься належні докази про стаж позивача.

Так, згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/105-21/7541-ДД від 20.10.2021 , трудова книжка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , досліджуваний відбиток круглої печатки, розташований між записами «Уволен по переводу в ОРХ. Ст. інспектор» та «Принят в Краснолиманское ОДХ УООР егерем» на 8 аркуші трудової книжки має такий текст: «Донецька обласна організація УТМР *Україна* Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР) *Код № 03928292*.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Колективне підприємство «Мисливсько-риболовне господарство Українського товариства мисливців та рибалок» (КП «МРГ УТМР»), має ідентифікаційний код юридичної особи: 24817674, зареєстроване за адресою: 84406, Донецька область, м. Лиман, вул. Свободи, буд. 104 А.

Листом Донецької обласної державної адміністрації (Державний архів Донецької області) від 16.09.2021 № 01-31/700 повідомлено позивача про те, що документи з кадрових питань (особового складу) «Краснолиманського райради ООР» та «Краснолиманської районної організації УООР) до зберігання до Державного архіву не надходили. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань установи за вказаними у запиті кодами ЄДРПОУ 24817674 та 039228292 є діючими.

Водночас, стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію позивачу суд вказує, що заява позивача про призначення пенсії розглянута за правилами екстериторіальності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Крім того, суд не має підстав для зобов`язання відповідача призначити пенсію, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та розрахунку пенсії.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, з урахуванням норм частини 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявленого позову та задовольнити позовні вимоги частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 053430002158 від 24.05.2021 про відмову позивачу в призначенні пенсії та зобов`язання вказаного відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 18 травня 2021 року з урахуванням наданої судом правової оцінки про зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, через протиправне рішення якого виник спір.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 053430002158 від 24.05.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18 травня 2021 року про призначення пенсії з урахуванням наданої судом правової оцінки про зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.А. Чекменьов