Постанова

від 08.08.2023 по справі 200/15028/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року справа №200/15028/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (повне судове рішення складено 13 березня 2023 року) у справі № 200/15028/21 (суддя в І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач-1), в якому просив суд:

визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування періоду роботи позивача з 14.12.1990 по 01.07.1998 протиправною;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998 та призначити пенсію з моменту звернення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 18.05.2021 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю стажу 23 роки. Вважає, що відповідач порушив його право на отримання пенсії, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою місцевого суду від 18 січня 2022 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якості другого відповідача (далі - Відповідач-2).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Відповідача-2 № 053430002158 від 24.05.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 18 травня 2021 року про призначення пенсії з урахуванням наданої судом правової оцінки про зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає що 18.05.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону № 796. Оскільки вік позивача на момент звернення становив 55 років, необхідний стаж відповідно до положень ст. 26 Закону № 1058-IV та ст. 55 Закону № 796 становить 23 роки, який у нього відсутній.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

18.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».

Рішенням № 053430002158 від 24.05.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 23 роки. Не враховано період роботи з 14.12.1990 по 01.07.1998 у зв`язку з ненаданням уточнюючих довідок про період роботи, виданих підприємством, в якому працювала особа.

У наданій до суду копії трудової книжки НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 містяться, зокрема, такі записи:

- запис № 12 від 14.12.1990 прийнятий шофером Краснолиманської райради УООР;

- запис № 13 від 01.04.1997 переведений єгером Краснолиманської районної організації УООР;

- запис № 14 від 01.07.1998 звільнений за переведенням в ОРХ (наказ №75 від 09.07.98)

Листом Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) від 16.09.2021 за №166, повідомлено позивача про неможливість надання копій наказів про прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_1 за період роботи у Краснолиманській районній організації УТМР в період з 14.12.1990 по 01.07.1990 на посаді водія та єгера у зв`язку з тим, що Краснолиманська районна організація УТМР є структурним підрозділом Донецької організації УТМР, документи якої залишились на непідконтрольній території м. Донецьк.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Судом встановлено, що записи у трудовій книжці, наданої позивачем містить записи щодо роботи позивача у спірний період з 14.12.1990 по 01.07.1998 на посаді водія та єгера на відповідному підприємстві.

Станом на час внесення спірного запису діяли вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 № 58.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

У той же час, здійснення записів у трудовій книжці роботодавцем покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе невчинення такого запису не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Водночас, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім того, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21 лютого 2018 року в справі №687/975/17.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.

Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Окрім того, в матеріалах справи міститься належні докази про стаж позивача.

Так, згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/105-21/7541-ДД від 20.10.2021, трудова книжка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , досліджуваний відбиток круглої печатки, розташований між записами «Уволен по переводу в ОРХ. Ст. інспектор» та «Принят в Краснолиманское ОДХ УООР егерем» на 8 аркуші трудової книжки має такий текст: «Донецька обласна організація УТМР *Україна* Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР) *Код № 03928292*.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Колективне підприємство «Мисливсько-риболовне господарство Українського товариства мисливців та рибалок» (КП «МРГ УТМР»), має ідентифікаційний код юридичної особи: 24817674, зареєстроване за адресою: 84406, Донецька область, м. Лиман, вул. Свободи, буд. 104 А.

Листом Донецької обласної державної адміністрації (Державний архів Донецької області) від 16.09.2021 № 01-31/700 повідомлено позивача про те, що документи з кадрових питань (особового складу) «Краснолиманського райради ООР» та «Краснолиманської районної організації УООР) до зберігання до Державного архіву не надходили. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань установи за вказаними у запиті кодами ЄДРПОУ 24817674 та 039228292 є діючими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі № 200/15028/21 залишити без змін.

Повне судове рішення 08 серпня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

І. Д. Компанієць